Рішення № 137622642, 23.06.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2026 рокусправа № 380/25578/25

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Крутько О.В., розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Стрийської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації до Миколаївського дочірнього лісогосподарського підприємства «Галсільліс» про зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації (далі позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Миколаївського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП «Галсільліс» (далі відповідач, МДЛП «Галсільліс»), в якому заявлені позовні вимоги:

зобов`язати Миколаївське дочірнє лісогосподарське підприємство ЛГП «Галсільліс» (81600, м.Миколаїв, вул.Лисенка, буд.28 ЄДРПОУ 31042915) укласти з Департаментом архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації охоронний договір щодо пам`ятки історії місцевого значення складові частини «Комплексу фортифікаційних та інженерних споруд «Фортеця м. Миколаїв» - «Опорний пункт «Північ» (група «Лиса гора»)», охоронний № 2967/4-Лв, «Опорний пункт «Захід» (група «Лиса гора»)», охоронний № 2967/5-Лв та «Командно-спостережний пункт (група «Углерище») «Командний пункт фортеці «Миколаїв», охоронний № 2967/1-Лв, на умовах і в порядку, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768.

Аргументи учасників справи.

В обгрунтування позовних вимог позивач вказує, що наказом Міністерства культури та інформаційної політики України № 517 від 13.07.2021 «Про занесення об`єктів культурної спадщини до Держаного реєстру нерухомих пам`яток України» занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення у Львівській області та видом об`єкта пам`ятки науки і техніки Західну групу печерних сховищ «Гожеві печери» (група «Лиса гора») (охоронний № 2967/2-Лв) та Східну групу печерних сховищ «Гожеві печери» (група «Лиса гора») (охоронний № 2967/3-Лв). Наказом Міністерства культури та інформаційної політики України № 189 від 08.06.2022 «Про занесення об`єктів культурної спадщини до Держаного реєстру нерухомих пам`яток України» занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення у Львівській області та видом об`єкта пам`ятки історії 13 об`єктів, що входять до Комплексу фортифікаційних та інженерних споруд «Фортеця м. Миколаїв», серед яких, опорні пункти «Північ», «Захід» та «Схід» ( групи «Лиса гора») (охоронний № 2967/4-Лв, № 2967/5-Лв, № 2967/6-Лв). Вказаний наказ прийнято з урахуванням рішення Експертної комісії з питань обліку об`єктів культурної спадщини (протокол 1/22 від 16.02.2022). Згідно з обліковою документацією об`єкт «Командно-спостережний пункт (група «Углерище») «Командний пункт фортеці Миколаїв» знаходиться на верхівці стрімкого пагорба західного відрогу гори «Угрелище» та розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 4623081200:12:000:0001. Об`єкт культурної спадщини «Опорний пункт «Північ» займає північну частину «Лисої гори» та розташований на земельні ділянці з кадастровим номером 4623082000:04:000:0081. Вищевказане також підтверджується листом Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА №16-4451/0/2-24 від 06.11.2024.

Згідно облікових карт на вищевказані пам`ятки культурної спадщини та Державних актів про право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №9189017 від 18.12.2008 та серії ЯЯ №9176992 від 22.10.2008 земельні ділянки з кадастровим номером 4623082000:04:000:0081 площею 7, 2318 га та №4623081200:12:000:0001 площею 1,9250 га відповідно перебуває у постійному користуванні Миколаївського дочірнього лісогосподарського підприємства «Галсільліс». З теперішнім користувачем земельних ділянок, на яких розміщені пам`ятки історії, науки та техніки, не укладено охоронних договорів для збереження цих пам`яток.

Департаментом архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА перед Миколаївським дочірнім лісогосподарським підприємством «Галсільліс» ініційовано питання щодо укладення охоронного договору на вказані об`єкти культурної спадщини, що підтверджується листом №16-4451/0/2-24 від 06.11.2024. Окружною прокуратурою 02.09.2025 на адресу Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА скеровано лист спонукального характеру №14.57/05-42 6421 вих з метою вжиття заходів реагування до укладення з Миколаївським дочірнім лісогосподарським підприємством «Галсільліс» охоронного договору задля збереження «Комплексу фортифікаційних та інженерних споруд «Фортеця м. Миколаїв» як об`єкта культурної спадщини пам`ятки історії місцевого значення та його складових, якими є «Опорний пункт «Північ» (група «Лиса гора»)», охоронний № 2967/4-Лв, «Опорний пункт «Захід» (група «Лиса гора»)», охоронний № 2967/5-Лв, та «Опорний пункт «Схід» (група «Лиса гора»)», охоронний № 2967/6-Лв.

Департаментом архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації листом від 06.10.2025 повідомлено окружну прокуратуру, що заходи позовного характеру щодо зобов`язання Миколаївського дочірнього лісогосподарського підприємства «Галсільліс» до укладення охоронних договорів на вказані вище об`єкти культурної спадщини, органом охорони культурної спадщини Львівської ОДА та з метою своєчасного відновлення порушених інтересів держави не вживалися та запропоновано Стрийській окружній прокуратурі вжити таких самостійно.

Із вказаних підстав перший заступник керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області звернувся до суду в інтересах держави в особі Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації.

Відповідач проти позову заперечив, подав відзив на позовну заяву, зазначив, що законодавство розмежовує дві різні правові категорії: «пам`ятки культурної спадщини» та «землі, на яких розташовані пам`ятки», що не є тотожними поняттями. Отже, покладення зобов`язання щодо укладення охоронних договорів на користувачів земельних ділянок, на яких розташовані пам`ятки історії (за винятком пам`яток археології), суперечить вимогам чинного законодавства. Об`єкти культурної спадщини, що є пам`ятками, можуть бути відчужені, а також передані власником або уповноваженим ним органом у володіння, користування чи управління іншій особі лише за наявності погодження відповідного органу охорони культурної спадщини. МДЛП «Галсільліс» не набувало права власності чи користування на самі об`єкти культурної спадщини. Щодо цього не приймалося жодних юридичних актів та не надавалося відповідних погоджень органів охорони культурної спадщини. Ба більше, у відомостях з облікових карток, долучених до позову, на які посилається сам позивач, зазначено: 1. Опорний пункт «Захід» (група «Лиса гора»): Власник об`єкта Миколаївська міська рада Стрийського району Львівської області. Користувачі Миколаївська міська рада та Комунальний заклад Львівської обласної ради «Адміністрація історико-культурного заповідника «Стільське городище». 2. Опорний пункт «Північ» (група «Лиса гора»): Власник об`єкта Миколаївська міська рада Стрийського району Львівської області. Користувач Миколаївська міська рада. 3. «Командний пункт фортеці Миколаїв»: Власником та користувачем об`єкта є Тростянецька сільська рада Стрийського району Львівської області. Крім цього, 07.12.2021 Миколаївська міська рада прийняла рішення № 1302 «Про надання дозволу на прийняття до комунальної власності Миколаївської міської ради Стрийського району Львівської області об`єктів культурної спадщини, що є складовою частиною пам`ятки історії місцевого значення «Комплекс фортифікаційних та інженерних споруд «Фортеця м. Миколаїв». Цим рішенням надано дозвіл на прийняття у комунальну власність та взяття на баланс ради вказаних об`єктів, зокрема Опорного пункту «Північ» та Опорного пункту «Захід». З огляду на викладене, саме Миколаївська міська рада та Тростянецька сільська рада є належними власниками й користувачами зазначених пам`яток історії, і саме на них покладається обов`язок щодо укладення охоронних договорів.

Відповідач стверджує, що є недоведеним належними та допустимими доказами факт знаходження конкретних, визначених та ідентифікованих частин Комплексу на земельних ділянках відповідача. Висновок про розміщення об`єктів лише на підставі загальних даних облікової картки є безпідставним, оскільки картка є лише одним із елементів облікової справи та не дає уявлення про точні просторові межі й розташування об`єкта охорони.

Відповідач вказує, що відповідно до п. 19 Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, щойно виявлені об`єкти культурної спадщини чи їх частини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001 р. № 1768 обов`язковими додатками до охоронного договору є паспорт пам`ятки, технічний паспорт, план пам`ятки чи її частини у масштабі 1:100, 1:200 тощо, а також акт візуального обстеження. Ці документи є складовою частиною облікової справи, і обов`язок їх виготовлення не може бути покладений на відповідача. Оскільки істотні умови охоронного договору (режим використання, межі та режими зон охорони) не можуть визначатися довільно або на основі припущень, відсутність належно розробленої документації робить укладення договору об`єктивно неможливим.

Відповідач наголошує, що позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що спірні об`єкти історії місцевого значення розташовані в межах земельних ділянок МДЛП «Галсільліс», і що саме відповідач є їхнім власником (користувачем), у якого виникає правовий обов`язок укладати охоронні договори. Крім того, позивачем не виготовлено та не надано пакет документів, які за законом є невід`ємними додатками до охоронного договору, що виключає можливість його укладення та виконання.

Встановлені обставини справи.

Розпорядженням голови Львівської обласної державної адміністрації від 17.05.2021 № 362/0/5-21 «Про занесення щойно виявлених об`єктів до Переліку об`єктів культурної спадщини» 18 об`єктів культурної спадщини, що є складовими частинами пам`ятки історії місцевого значення - Комплексу фортифікаційних та інженерних споруд «Фортеця м. Миколаїв» (охоронний № 2967-Лв), включені, за поданням Львівської обласної організації Українського товариства охорони пам`яток історії та культури, до Переліку об`єктів культурної спадщини як щойно виявлені об`єкти культурної спадщини за видом «історія». Серед цих об`єктів, також зазначено: Східна група печерних сховищ «Гожеві печери»; Західна група печерних сховищ «Гожеві печери»; Опорний пункт «Схід» (група «Лиса гора»); Опорний пункт «Захід» (група «Лиса гора»); Опорний пункт «Північ» (група «Лиса гора»).

Наказом Міністерства культури та інформаційної політики України № 517 від 13.07.2021 «Про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України» занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення у Львівській області та видом об`єкта пам`ятки науки і техніки Західну групу печерних сховищ «Гожеві печери» (група «Лиса гора») (охоронний № 2967/2-Лв) та Східну групу печерних сховищ «Гожеві печери» (група «Лиса гора») (охоронний № 2967/3-Лв).

Наказом Міністерства культури та інформаційної політики України № 189 від 08.06.2022 «Про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України» занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення у Львівській області та видом об`єкта пам`ятки історії 13 об`єктів, що входять до Комплексу фортифікаційних та інженерних споруд «Фортеця м. Миколаїв», серед яких, опорні пункти «Північ», «Захід» та «Схід» (групи «Лиса гора») (охоронний № 2967/4-Лв, № 2967/5-Лв, № 2967/6-Лв).

Вказаний наказ прийнято з урахуванням рішення Експертної комісії з питань обліку об`єктів культурної спадщини (протокол 1/22 від 16.02.2022).

Згідно з обліковою документацією об`єкт «Командно-спостережний пункт (група «Углерище») «Командний пункт фортеці Миколаїв» знаходиться на верхівці стрімкого пагорба західного відрогу гори «Угрелище» та розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 4623081200:12:000:0001.

Об`єкт культурної спадщини «Опорний пункт «Північ» займає північну частину «Лисої гори» та розташований на земельні ділянці з кадастровим номером 4623082000:04:000:0081.

Вищевказане також підтверджується листом Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА №16-4451/0/2-24 від 06.11.2024.

Згідно облікових карт на вищевказані пам`ятки культурної спадщини та Державних актів про право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №9189017 від 18.12.2008 та серії ЯЯ №9176992 від 22.10.2008 земельні ділянки з кадастровим номером 4623082000:04:000:0081 площею 7, 2318 га та №4623081200:12:000:0001 площею 1,9250 га відповідно перебуває у постійному користуванні Миколаївського дочірнього лісогосподарського підприємства «Галсільліс».

Департаментом архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА перед Миколаївським дочірнім лісогосподарським підприємством «Галсільліс» ініційовано питання щодо укладення охоронного договору на вказані об`єкти культурної спадщини, що підтверджується листом №16-4451/0/2-24 від 06.11.2024.

Окружною прокуратурою 02.09.2025 на адресу Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА скеровано лист №14.57/05-42 6421 вих з метою вжиття заходів реагування до укладення з Миколаївським дочірнім лісогосподарським підприємством «Галсільліс» охоронного договору задля збереження «Комплексу фортифікаційних та інженерних споруд «Фортеця м. Миколаїв» як об`єкта культурної спадщини пам`ятки історії місцевого значення та його складових, якими є «Опорний пункт «Північ» (група «Лиса гора»)», охоронний № 2967/4-Лв, «Опорний пункт «Захід» (група «Лиса гора»)»,охоронний № 2967/5-Лв, та «Опорний пункт «Схід» (група «Лиса гора»)», охоронний № 2967/6-Лв.

Відповідь на зазначений лист Окружної прокуратури, Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА не надав.

Стрийською окружною прокуратурою 02.10.2025 на адресу Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА повторно скеровано лист №14.57/05-42 6421 вих щодо вжиття заходів реагування до укладення з Миколаївським дочірнім лісогосподарським підприємством «Галсільліс» охоронного договору за зазначені об`єкти.

Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА згідно листа №16-551-0/0/2-25 від 06.10.2025 повідомив Стрийську окружну прокуратуру Львівської обласної прокуратури, що станом на 06.10.2025 до органу охорони культурної спадщини Львівської ОДА не надходило звернень від Миколаївського дочірнього лісогосподарського підприємства «Галсільліс» щодо укладення охоронних договорів на вказані вище об`єкти культурної спадщини. Також повідомлено, що заходи позовного характеру щодо зобов`язання Миколаївського дочірнього лісогосподарського підприємства «Галсільліс» укласти охоронний договір на об`єкт культурної спадщини «Комплексу фортифікаційних та інженерних споруд «Фортеця м. Миколаїв» як об`єкта культурної спадщини пам`ятки історії місцевого значення та його складових, якими є «Опорний пункт «Північ» (група «Лиса гора»)», охоронний № 2967/4-Лв, «Опорний пункт «Захід» (група «Лиса гора»)», охоронний № 2967/5-Лв, та «Опорний пункт «Схід» (група «Лиса гора»)», охоронний № 2967/6-Лв не вживались.

У зв`язку з не укладенням відповідачем охоронних договорів на вищевказані об`єкти, прокурор звернувся з цим позовом до суду.

Норми права, що підлягають застосуванню та висновки щодо правозастосування.

Частинами 4, 5 ст. 54 Конституції України визначено, що культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулюються Законом України Про охорону культурної спадщини від 8 червня 2000 року № 1805-III (далі Закон № 1805-III).

За визначеннями наведеними в ст. 1 Закону № 1805-III охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини;

об`єкт культурної спадщини визначене місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність;

щойно виявлений об`єкт культурної спадщини об`єкт культурної спадщини, який занесено до Переліку об`єктів культурної спадщини відповідно до цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону №1805-ІІІ об`єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки. Порядок визначення категорій пам`яток встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту б частини першої статті 14 Закону №1805-ІІІ занесення до Реєстру пам`ятки місцевого значення здійснюється рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням громадських об`єднань, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.

Відповідно до частини другої вказаної статті об`єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам`ятки вноситься до Переліку об`єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об`єкта або уповноважений ним орган (особу). Перелік щойно виявлених об`єктів культурної спадщини ведеться органами охорони культурної спадщини та публікується такими органами на своїх офіційних веб-сайтах. Включення об`єкта до такого переліку здійснюється одночасно з набуттям ним статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 6 Закону № 1805-Ш до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить укладення охоронних договорів на пам`ятки.

Статтею 23 Закону № 1805-III визначено, що усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.

Порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відсутність охоронного договору не звільняє особу від обов`язків, що випливають із цього Закону.

Реалізовуючи приписи статті 23 Закону №1805-III Кабінет Міністрів України постановою від 28.12.2001 №1768 затвердив Порядок укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини (далі - Порядок №1768).

Відповідно до п.1 Порядку № 1768 цей Порядок визначає механізм укладення, зміни та припинення охоронного договору на пам`ятку культурної спадщини (далі пам`ятка), щойно виявлений об`єкт культурної спадщини чи її (його) частину відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини».

Пунктом 2 Порядку визначено, що дія цього Порядку поширюється на укладення, зміну та припинення охоронного договору між власником (користувачем) пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини або уповноваженим ним органом (особою) незалежно від форми власності на зазначені об`єкти та відповідним органом охорони культурної спадщини.

Пунктом 3 Порядку визначено, що у цьому Порядку терміни вживаються у значенні, наведеному в Законах України «Про охорону культурної спадщини», «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про охорону археологічної спадщини». Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженому наказом Мінкультури від 11 березня 2013 р. № 158.

Відповідно до пункту 12 Порядку власник (користувач) пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини або уповноважений ним орган (особа) зобов`язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини у власність (користування) укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.

Пунктами 17 - 19 Порядку визначено порядок укладення охоронних договорів на пам`ятки за видами об`єктів культурної спадщини.

Згідно наявної в матеріалах справи Облікової картки об`єкта «Опорний пункт «Захід» (група «Лиса гора»), тип об`єкта (рекомендований) споруда; вид об`єкта (рекомендований) історичний; власник об`єкта Миколаївська міська рада Стрийського району Львівської області ; користувачі Миколаївська міська рада Стрийського району Львівської області та Комунальний заклад Львівської обласної ради Адміністрація історико-культурного заповідника «Стільське городище»; власники земельних ділянок, на яких розташований об`єкт: Миколаївське дочірнє лісогосподарське підприємство «Галсільліс», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Згідно з наявної в матеріалах справи Облікової картки об`єкта «Опорний пункт «Північ» (група «Лиса гора»), в ній зазначено, що тип об`єкта (рекомендований) споруда; вид об`єкта (рекомендований) історичний; власник об`єкта Миколаївська міська рада Стрийського району Львівської області; користувач Миколаївська міська рада Стрийського району Львівської області; власники земельних ділянок, на яких розташований обєкт: Миколаївське дочірнє лісогосподарське підприємство «Галсільліс», ОСОБА_1 , ОСОБА_4 .

Як видно з наявної в матеріалах справи Облікової картки об`єкта «Опорний пункт «Схід» (група «Лиса гора»), в ній зазначено, що тип об`єкта (рекомендований) споруда; вид об`єкта (рекомендований) історичний; власник об`єкта Миколаївська міська рада Стрийського району Львівської області; користувачі Миколаївська міська рада Стрийського району Львівської області та Комунальний заклад Львівської обласної ради Адміністрація історико-культурного заповідника «Стільське городище»; власники земельних ділянок, на яких розташований об`єкт: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 .

Отже, наведені вище об`єкти культурної спадщини за видами об`єктів відносяться до історичних, а за типом об`єкта - до споруд.

Відповідно пункту 19 Порядку охоронні договори на пам`ятки монументального мистецтва, містобудування, історії, садово-паркового мистецтва, науки і техніки, ландшафту чи їх частини складаються за формою згідно з додатком 1.

Охоронні договори на пам`ятки історії (за винятком пам`яток, що становлять собою будівлі і споруди), науки і техніки (за винятком пам`яток, що становлять собою будівлі і споруди), садово-паркового мистецтва, містобудування, ландшафту, монументального мистецтва чи їх частини повинні містити такі додатки: акт візуального обстеження на момент укладення охоронного договору. Для комплексів (ансамблів) складається окремий акт на кожну їх складову. Акт візуального обстеження пам`ятки поновлюється не рідше ніж раз на п`ять років. Якщо стан пам`ятки значно змінився після проведення робіт на пам`ятці, - протягом п`яти календарних днів після його зміни; план території пам`ятки; паспорт пам`ятки (форма якого визначається МКСК).

У разі коли пам`ятка історії або науки і техніки становить собою споруду (будівлю), комплекс (ансамбль) споруд, охоронний договір повинен містити додатки згідно з переліком, визначеним у пункті 17 цього Порядку для пам`яток архітектури.

Суд наголошує, що вказані вище об`єкти культурної спадщини за видами об`єктів відносяться до історичних, а за типом об`єкта до споруд.

Відтак, відповідно до пункту 17 Порядку охоронний договір на пам`ятку архітектури чи її частину складається за формою згідно з додатком 1 та повинен містити такі додатки:

1) акт технічного стану пам`ятки (форма якого визначається МКСК) з фотофіксацією, що не перевищує трьох місяців до дати укладення охоронного договору. Для комплексів (ансамблів) складається окремий акт на кожну їх складову. Акт технічного стану поновлюється не рідше ніж раз на п`ять років. Якщо стан пам`ятки або її частини значно змінився після проведених робіт на пам`ятці, - протягом п`яти календарних днів після його зміни;

2) опис культурних цінностей і предметів, які належать до пам`ятки, розташовуються на її території чи пов`язані з нею і становлять історичну, наукову, художню цінність, з визначенням місця і умов зберігання та використання;

3) технічний паспорт;

4) план пам`ятки чи її частини у масштабі 1:100, 1:200 (можуть бути у складі технічного паспорта);

5) план території пам`ятки;

6) паспорт пам`ятки (форма якого визначається МКСК).

Відповідно до п.1.5 Розділу І Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України № 158 від 11.03.2013 (надалі Порядок № 158) фінансування робіт зі складання облікової документації, паспортизації, інвентаризації та моніторингу здійснюється за рахунок видатків, передбачених у державному та місцевих бюджетах, а також за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством.

Згідно з п. 13.1 Порядку № 158, на кожну пам`ятку формується облікова справа, яка обов`язково має містити:-паспорт пам`ятки культурної спадщини;-технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж території пам`ятки. Тільки технічна документація із землеустрою визначає особливості формування та використання земельної ділянки, містить інформацію про наявні об`єкти та встановлені обмеження й дозволяє точно ідентифікувати розміщення пам`ятки або її частин на місцевості. Укладення охоронного договору є одним із завершальних пам`яткоохоронних заходів, якому передує комплекс дій з ідентифікації, межування та належного оформлення об`єкта охорони (ст. 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини»).

Наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 08.06.2022 № 189 «Про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України», на який посилається Позивач, Львівську обласну військову адміністрацію було прямо зобов`язано: проінформувати власників об`єктів про їх занесення до Реєстру; протягом 2022 2023 років привести облікову документацію у відповідність до вимог закону; забезпечити розробку науково-проєктної документації з визначення меж та режимів використання пам`яток; забезпечити виготовлення технічної документації із землеустрою та подання відомостей про обмеження до Держгеокадастру. Зазначені заходи є першочерговими, обов`язковими й мають передувати укладенню охоронного договору.

Згідно п.5.10 Розділу V Порядку після занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру, орган охорони культурної спадщини, повноваження якого поширюються на територію розміщення пам`ятки культурної спадщини, ініціює розроблення паспорту пам`ятки культурної спадщини відповідно до виду пам`ятки за формою, наведеною у додатку 9 або додатку 10 до цього Порядку.

Відповідно до п.5.11 Розділу V Порядку паспорт пам`ятки культурної спадщини складається у двох примірниках та підписується розробником та представником органу культурної спадщини, повноваження якого поширюються на територію розміщення пам`ятки.

Пункт 5.12 Розділу V Порядку визначає, що після підписання паспорту пам`ятки культурної спадщини відповідно до вимог пункту 5.11 цього розділу, електронна копія паспорта, отримана шляхом сканування (фотографування) паперового документа, відповідність оригіналу та правовий статус якого засвідчується накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи органу охорони культурної спадщини, повноваження якого поширюються на територію розміщення пам`ятки, направляється до МКІП.

Отже, паспорт об`єкта культурної спадщини є обов`язковим документом, який розробляється та оформлюється уповноваженим органом охорони культурної спадщини у межах бюджетного фінансування або інших джерел не заборонених законодавством та відповідно до затвердженої форми.

Наявність такого паспорта для укладення охоронного договору не є формальністю. Вказаний документ є однією з невід`ємних складових договору та слугує підставою для визначення режиму використання пам`ятки, обсягу та характеру охоронних заходів, які повинен забезпечити власник пам`ятки, що є визначальними умовами охоронного договору.

Відсутність належно оформленого паспорта унеможливлює виконання обов`язку власника щодо укладення охоронного договору відповідно до вимог Порядку № 1768.

Отже, до виникнення обов`язку укласти охоронний договір необхідно Департаменту вчинити дії щодо оформлення відповідних документів на пам`ятку, зокрема, оформити паспорт об`єкта культурної спадщини.

Невиконання уповноваженим органом охорони культурної спадщини свого обов`язку щодо розроблення паспорта щойно виявленої пам`ятки історії є об`єктивною перешкодою для укладення охоронного договору і не може розцінюватися як порушення законодавства про охорону культурної спадщини з боку власників.

Відповідно до п.5.13 Розділу V Порядку відсутність у нерухомого об`єкта культурної спадщини паспорту пам`ятки культурної спадщини не впливає на його статус пам`ятки культурної спадщини.

Також пункт 5.14 Розділу V Порядку визначає, що після занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру і набуття ним статусу пам`ятки, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, на території якої розташована пам`ятка, власник пам`ятки чи уповноважені ним органи (особи) забезпечують розроблення технічної документації із землеустрою щодо визначення меж території пам`ятки, що є складовою облікової документації на пам`ятку і вноситься після її затвердження до складу облікової справи.

Разом з тим позивачем (суб`єктом владних повноважень) не надано суду жодних доказів, які б підтверджували про виконання вимог, вказаних в п.5.14 Розділу V Порядку, щодо розроблення технічної документації із землеустрою щодо визначення меж території пам`ятки, що є складовою облікової документації на пам`ятку і вноситься після її затвердження до складу облікової справи.

Оскільки істотні умови охоронного договору (режим використання, межі та режими зон охорони) не можуть визначатися довільно або на основі припущень, суд бере до уваги доводи відповідача, що відсутність належно розробленої документації робить укладення відповідних договорів об`єктивно неможливим.

Щодо аргументів відповідача про відсутність у нього обов`язку укладати охоронні договори на вищезазначені об`єкти культурної спадщини суд враховує таке.

У відповідності до ст. 17, 18 Закону України «Про охорону культурної спадщини», пам`ятка (крім пам`ятки археології) може перебувати у державній, комунальній або приватній власності. Суб`єкти права власності на пам`ятку визначаються згідно із законом. У документі, який посвідчує право власності на пам`ятку, обов`язково зазначаються категорія пам`ятки, дата і номер рішення про її державну реєстрацію.

Згідно з п. 12 Порядку № 1768 власник (користувач) пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини або уповноважений ним орган (особа) зобов`язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини у власність (користування) укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.

При цьому пунктом 18 Порядку № 1768 передбачено, що охоронний договір на пам`ятку саме археології чи її частину укладається власником (користувачем) земельної ділянки, на якій вона розташована.

Таким чином, законодавство розмежовує дві різні правові категорії: «пам`ятки культурної спадщини» та «землі, на яких розташовані пам`ятки», що не є тотожними поняттями.

Отже, покладення зобов`язання щодо укладення охоронних договорів на користувачів земельних ділянок, на яких розташовані пам`ятки історії (за винятком пам`яток археології), суперечить вимогам чинного законодавства.

Об`єкти культурної спадщини, що є пам`ятками, можуть бути відчужені, а також передані власником або уповноваженим ним органом у володіння, користування чи управління іншій особі лише за наявності погодження відповідного органу охорони культурної спадщини.

Суд бере до уваги доводи відповідача, що МДЛП «Галсільліс» не набувало права власності чи користування на самі об`єкти культурної спадщини; щодо цього не приймалося жодних юридичних актів та не надавалося відповідних погоджень органів охорони культурної спадщини.

У відомостях з облікових карток, долучених до позову, на які посилається позивач, зазначено:

1. Опорний пункт «Захід» (група «Лиса гора»): Власник об`єкта Миколаївська міська рада Стрийського району Львівської області. Користувачі Миколаївська міська рада та Комунальний заклад Львівської обласної ради «Адміністрація історико-культурного заповідника «Стільське городище».

2. Опорний пункт «Північ» (група «Лиса гора»): Власник об`єкта Миколаївська міська рада Стрийського району Львівської області. Користувач Миколаївська міська рада.

3. «Командний пункт фортеці Миколаїв»: Власником та користувачем об`єкта є Тростянецька сільська рада Стрийського району Львівської області.

Крім цього, 07.12.2021 року Миколаївська міська рада прийняла рішення № 1302 «Про надання дозволу на прийняття до комунальної власності Миколаївської міської ради Стрийського району Львівської області об`єктів культурної спадщини, що є складовою частиною пам`ятки історії місцевого значення «Комплекс фортифікаційних та інженерних споруд «Фортеця м. Миколаїв». Цим рішенням надано дозвіл на прийняття у комунальну власність та взяття на баланс ради вказаних об`єктів, зокрема Опорного пункту «Північ» та Опорного пункту «Захід» (рішення 19-ої сесії Миколаївської міської ради Стрийського району Львівської області опубліковані 17.12.2021)

Отже, прокурор та позивач не обґрунтували заявлені позовні вимоги та підстави для зобов`язання МДЛП «Галсільліс» укласти охоронні договори щодо пам`яток історії місцевого значення складові частини «Комплексу фортифікаційних та інженерних споруд «Фортеця м. Миколаїв» - «Опорний пункт «Північ» (група «Лиса гора»)», охоронний № 2967/4-Лв, «Опорний пункт «Захід» (група «Лиса гора»)», охоронний № 2967/5-Лв та «Командно-спостережний пункт (група «Углерище») «Командний пункт фортеці «Миколаїв», охоронний № 2967/1-Лв, на умовах і в порядку, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно із частиною першою статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, у задоволенні позовних вимог належить відмовити повністю

В зв`язку з відмовою у позові підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 8-10, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 293, 295 КАС України суд

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позову Стрийської окружної прокуратури (адреса: 82400, Львівська обл., м. Стрий, вул. Шевченка, 89, ЄДРПОУ: 02910031) в інтересах держави в особі Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації (адреса: 79008, м. Львів, вул. Винниченка, 18, ЄДРПОУ: 38557581) до Миколаївського дочірнього лісогосподарського підприємства "Галсільліс" (адреса: 81600, Львівська обл., м. Миколаїв, вул. Лисенка, 28, ЄДРПОУ: 31042915) про зобов`язання вчинити дії.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяКрутько Олена Василівна