Рішення № 137622478, 22.06.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2026 рокусправа № 380/25453/25

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Крутько О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства СВІТЧАЙ

до Львівської митниці

про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості,

В С Т А Н О В И В:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства СВІТЧАЙ, в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2025/900423/1 від 15.07.2025;

визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/900462/1 від 29.07.2025.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів Львівська митниця необґрунтовано та безпідставно дійшла висновку, що декларантом або уповноваженою ним особою не було подано документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 Митного кодексу України. Позивач звертає увагу, що усі належно оформлені документи подавалися при декларуванні товарів, перелік поданих документів наведено у картках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Позивач зазначає, що витребування документів передбачених положенням ч.3 ст. 53 Митного кодексу України можливе у випадку наявності розбіжностей, ознак підробки або відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни. Відповідачем в ході здійснення митних процедур не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірних рішеннях про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення. Позивач стверджує, що вказане свідчить про відсутність у відповідача фактичних підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості товарів, а саме коригування митної вартості є необґрунтованим. Позивач просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, подав відзив на позовну заяву, у якому вказує, що під час митного оформлення товару згідно досліджуваних митних декларацій Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. В оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів зазначено причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), також чітко обґрунтовано необхідність перевірки спірних правовідносин та зазначено документи, надання яких може усунути сумнів у їх достовірності. У рішеннях про коригування митної вартості наведена вичерпна інформація щодо джерел інформації для визначення митної вартості та здійснених коригувань, що відповідає вимогам нормативних документів.

Відповідач стверджує, що посадові особи Львівської митниці при здійсненні контролю митної вартості імпортованого позивачем товару діяли в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

14.07.2025 Приватним підприємством «СВІТЧАЙ» (Позивачем у справі) було ввезено на митну територію України товар (квіти троянди (Гібіскус) сушені) згідно із контрактом №23/11/23 від 23.11.2023, укладеним із «BIN KHALIFA SPICES NIGERIA LTD» (Нігерія)

З метою митного оформлення товару позивач через уповноважену особу подав до Львівської митниці митну декларацію від 14.07.2025 р. №25UA209170060543U3 разом з копіями документів, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме: Пакувальний лист (Packing list) б/н від 02.06.2025; Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №INV-0000037 від 02.06.2025; Коносамент (Bill of lading) №MAEU 253453343 від 18.06.2025; Накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) №31520657 від 09.07.2025; Автотранспортна накладна (Road consignment note) №4220 від 13.07.2025; Супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) №25PL322080NUKVETK3 від 04.07.2025; Фітосанітарний сертифікат (Phytosanitary certificate) №IK2025/6368 від 29.05.2025; Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) №00065124 від 29.05.2025; Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду, що здійснюється при виконанні митних формальностей під час митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації) №209050/2025/64 від 13.07.2025; Загальна декларація прибуття №25UA141000756720Z8 від 09.07.2025; Рахунок-фактура про надання транспортно експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №А2507015 від 14.07.2025; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару №100 від 14.07.2025; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 01.01.2025; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №23/11/23 від 23.11.2023; Договір про надання послуг митного брокера №607/0821-МБП від 12.08.2021; Договір (контракт) про перевезення №200059 від 21.08.2020; Заява декларанта про незастосування обмежень щодо випуску товарів, встановлених Законом України Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів (сертифікат якості) №0067545 від 21.05.2025; Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) №13116498 від 13.07.2025; Лист №07/02 від 07.02.2025; Перепустка № Е-404521 від 13.07.2025; Копія митної декларації країни відправлення №E2061 від 20.05.2025.

У митній декларації від 14.07.2025 р. №25UA209170060543U3 позивач визначив митну вартість товару, обравши для цього основний метод, за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

За результатами розгляду поданих документів 15.07.2025 відповідач оформив Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2025/001093 та прийняв Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2025/900423/1, в графі 33 якого вказано:

Відповідно до п.1 ч.4 ст.54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Під час здійснення контролю опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах та встановлено наступне:

Поставка товару здійснюється згідно Контракту від 23.11.2023 № 23/11/23, який є зазначений у гр.44 МД під кодом 4104 з буквою «m», проте не є поданим до митного оформлення. Відповідно до ст. 53 МКУ контракт є основним документом який підтверджує митну вартість, таким чином неподання контракту унеможливлює в повній мірі перевірку числових значень митної вартості товару;

- у гр. 16 та гр.23 наданої декларантом до митного оформлення CMR №4220від 13.07.2025 року наявні штампи перевізника N`UNIT LLC. Однак, документи, які визначають договірні відносини з N`UNIT LLC та передбачають факт погодження вартості, маршруту та способів розрахунку відсутні. Натомість, рахунок-фактура на оплату транспортних послуг №А2507015 від 14.07.2025 р. виставлений на «ТзОВ Альфатранс» відповідно до Договору про транспортно експедиторське обслуговування №200059 від 21.08.2020р. Згідно п.1.2 даного Договору послуги надаються на підставі заявки Замовника, в якій зазначається: вид транспортно-експедиторського обслуговування, назва й транспортні характеристики вантажу, вантажовідправник, вантажоодержувач, пункт відправлення й призначення вантажу, терміни виконання зобов`язань, підтвердження згоди оплати вартості Послуг Виконавця, перелік інших послуг, які замовник доручає Виконавцеві, а також будь які додаткові інструкції з доставки і видачі вантажу одержувачу. У разі відсутності письмової заявки довіреність замовника є належним доказом доручення Замовником Виконавцеві приступати до надання послуг. Жодних із перелічених документів (Заявки, доручення) до митного оформлення не подано. Таким чином, відсутність Заявки не дає можливості митному органу здійснити перевірку оплати вартості транспортних послуг.

У сукупності перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій третій статті 53 МК, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III.

Основою для розрахунку слугувала митна вартість товару №1 "квіти гібіскуса", оформленого за МД №UA100060/2025/520537 від 14.07.2025 р. Скоригована митна вартість склала 3,30 дол.США/кг. Коригування на обсяг партії товару, комерційні рівні не здійснювалося оскільки заявлені показники оцінюваної партії товару відповідають таким у джерелі».

29.07.2025 Приватним підприємством «СВІТЧАЙ» було ввезено на митну територію України товар (квіти троянди (Гібіскус) сушені) згідно із цим же контрактом №23/11/23 від 23.11.2023, укладеним із «BIN KHALIFA SPICES NIGERIA LTD» (Нігерія)

З метою митного оформлення товару позивач через уповноважену особу подав до Львівської митниці митну декларацію від 29.07.2025 р. №25UA209170065490U0 разом з копіями документів, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме: Пакувальний лист (Packing list) б/н від 02.06.2025; Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №INV-0000037/1 від 02.06.2025; Коносамент (Bill of lading) №MAEU 253453343 від 18.06.2025; Накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) №31521167 від 23.07.2025; Автотранспортна накладна (Road consignment note) №2190 від 28.07.2025; Супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) №25PL322080NUNEQWK1 від 18.07.2025; Фітосанітарний сертифікат (Phytosanitary certificate) №IK2025/7986 від 11.06.2025; Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) №00065126 від 02.06.2025; Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду, що здійснюється при виконанні митних формальностей під час митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації) №209050/2025/75 від 29.07.2025; Загальна декларація прибуття №25UA141000816260Z3 від 23.07.2025; Рахунок-фактура про надання транспортно експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №А2507028 від 23.07.2025; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару №104 від 23.07.2025; Прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 01.06.2025; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 01.01.2025; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №23/11/23 від 23.11.2023; Договір про надання послуг митного брокера №607/0821-МБП від 12.08.2021; Договір (контракт) про перевезення №200059 від 21.08.2020; Заява декларанта про незастосування обмежень щодо випуску товарів, встановлених Законом України Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів (сертифікат якості) №0067547 від 02.06.2025; Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) №13176261 від 29.07.2025; Лист №07/02 від 07.02.2025; Перепустка № Е-411159 від 29.07.2025; Копія митної декларації країни відправлення №E2011 від 03.06.2025.

У митній декларації від 29.07.2025 р. №25UA209170065490U0 позивач визначив митну вартість товару, обравши для цього основний метод, за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

За результатами розгляду поданих документів 29.07.2025 відповідач оформив Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2025/064138 та прийняв Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2025/900462/1, в графі 33 якого вказано:

Відповідно до п.1 ч.4 ст.54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Під час здійснення контролю опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах та встановлено наступне:

Поставка товару здійснюється згідно Контракту від 23.11.2023 № 23/11/23, який є зазначений у гр.44 МД під кодом 4104 з буквою «m», проте не є поданим до митного оформлення. Відповідно до ст. 53 МКУ контракт є основним документом який підтверджує митну вартість, таким чином неподання контракту унеможливлює в повній мірі перевірку числових значень митної вартості товару;

- у гр. 16 та гр.23 наданої декларантом до митного оформлення CMR №2190 від 28.07.2025 року наявні штампи перевізника N`UNIT LLC. Однак, документи, які визначають договірні відносини з N`UNIT LLC та передбачають факт погодження вартості, маршруту та способів розрахунку відсутні. Натомість, рахунок-фактура на оплату транспортних послуг №А2507028 від 23.07.2025 р. виставлений на «ТзОВ Альфатранс» відповідно до Договору про транспортно експедиторське обслуговування №200059 від 21.08.2020р. Згідно п.1.2 даного Договору послуги надаються на підставі заявки Замовника, в якій зазначається: вид транспортно-експедиторського обслуговування, назва й транспортні характеристики вантажу, вантажовідправник, вантажоодержувач, пункт відправлення й призначення вантажу, терміни виконання зобов`язань, підтвердження згоди оплати вартості Послуг Виконавця, перелік інших послуг, які замовник доручає Виконавцеві, а також будь які додаткові інструкції з доставки і видачі вантажу одержувачу. У разі відсутності письмової заявки довіреність замовника є належним доказом доручення Замовником Виконавцеві приступати до надання послуг. Жодних із перелічених документів (Заявки, доручення) до митного оформлення не подано. Таким чином, відсутність Заявки не дає можливості митному органу здійснити перевірку оплати вартості транспортних послуг.

Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до пункту 6 частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Одним з таких документів є коносамент. Слід відмітити, що відповідно до положень міжнародного законодавства коносамент це документ, що видається морським перевізником вантажу його відправнику, засвідчує прийняття вантажу до перевезення, підтверджує укладання договору перевезення, підписується капітаном судна або іншими представниками, що підтверджує факт передачі вантажу для перевезення. Таким чином, поданий до митного оформлення коносамент від 18.06.2025 №MAEU 254119365 без печаток (штампів) перевізника та підпису капітана судна або іншого представника перевізника, не може підтверджувати факт прийняття вантажу до перевезення. У зв`язку з чим можна дійти висновку, що декларантом до митного оформлення не надано належного транспортного (перевізного) документа, на підставі якого здійснювався морський фрахт.

У сукупності перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій третій статті 53 МК, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III.

Основою для розрахунку слугувала митна вартість товару №1 "квіти гібіскуса", оформленого за МД №UA100060/2025/520537 від 14.07.2025 р. Скоригована митна вартість склала 3,30 дол.США/кг. Коригування на обсяг партії товару, комерційні рівні не здійснювалося оскільки заявлені показники оцінюваної партії товару відповідають таким у джерелі.».

Позивач звернувся до суду з позовом про скасування рішень про коригування митної вартості товарів.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (далі МК України) та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 05.05.2022 у справі № 2040/6019/18 Верховний Суд висловив наступну правову позицію: …Митний орган має право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Водночас, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598)…

У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, необхідно навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу… Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами.

Суд встановив, що для здійснення митного оформлення товару декларант позивача подав до Львівської митниці електронну митну декларацію від 14.07.2025 р. № 25UA209170060543U3 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації.

Для підтвердження заявленої митної вартості позивачем до митної декларації надано документи згідно переліку, який наведено у картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Митну вартість товару згідно з поданих митної декларації визначено за першим методом - за ціною договору.

Подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом.

Відповідач не погодився з задекларованою митною вартістю товару та здійснив коригування, застосувавши 6 метод.

В оскаржуваному рішенні відповідач навів такі обґрунтування: Поставка товару здійснюється згідно Контракту від 23.11.2023 № 23/11/23, який є зазначений у гр.44 МД під кодом 4104 з буквою «m», проте не є поданим до митного оформлення. Відповідно до ст. 53 МКУ контракт є основним документом який підтверджує митну вартість, таким чином неподання контракту унеможливлює в повній мірі перевірку числових значень митної вартості товару

Щодо цих аргументів митного органу суд зазначає, що такі доводи не відповідають дійсності, оскільки з карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які наявні в матеріалах справи, вбачається, що декларантом надано до митного контролю зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу 23/11/23 від 23.11.2023, стороною якого є виробник товарів, що декларуються.

Окрім вказаного, оскаржуване рішення про коригування митної вартості мотивується таким: у гр. 16 та гр.23 наданої декларантом до митного оформлення CMR №4220від 13.07.2025 року наявні штампи перевізника N`UNIT LLC. Однак, документи, які визначають договірні відносини з N`UNIT LLC та передбачають факт погодження вартості, маршруту та способів розрахунку відсутні. Натомість, рахунок-фактура на оплату транспортних послуг №А2507015 від 14.07.2025 р. виставлений на «ТзОВ Альфатранс» відповідно до Договору про транспортно експедиторське обслуговування №200059 від 21.08.2020р. Згідно п.1.2 даного Договору послуги надаються на підставі заявки Замовника, в якій зазначається: вид транспортно-експедиторського обслуговування, назва й транспортні характеристики вантажу, вантажовідправник, вантажоодержувач, пункт відправлення й призначення вантажу, терміни виконання зобов`язань, підтвердження згоди оплати вартості Послуг Виконавця, перелік інших послуг, які замовник доручає Виконавцеві, а також будь які додаткові інструкції з доставки і видачі вантажу одержувачу. У разі відсутності письмової заявки довіреність замовника є належним доказом доручення Замовником Виконавцеві приступати до надання послуг. Жодних із перелічених документів (Заявки, доручення) до митного оформлення не подано. Таким чином, відсутність Заявки не дає можливості митному органу здійснити перевірку оплати вартості транспортних послуг.

З приводу таких доводів відповідача суд зазначає таке.

Для підтвердження понесених декларантом витрат на транспортування заявленої до оформлення партії товарів позивачем було надано митному органу:

згідно із МД № 25UA209170060543U3: рахунок-фактуру №А2507015 від 09.07.2025 про надання транспортних послуг, довідку про транспортні витрати №10 від 14.07.2025 (надані ТзОВ «Альфатранс» - виконавцем транспортно-експедиторських послуг) згідно з укладеним із ТзОВ «Альфатранс» договором №200059 від 21.08.2020), а також цей договір про транспортно-експедиторське обслуговування №200059 від 21.08.2020.

Викладене підтверджується карткою відмови у прийнятті митної декларації, в якій відображається перелік долучених декларантом документів.

Суд звертає увагу на те, що Договором про транспортно-експедиторське обслуговування №200059 від 21.08.2020 передбачена можливість залучення Виконавцем (ТзОВ «АЛЬФАТРАНС») третіх осіб до виконання вказаного договору (надання транспортно-експедиторських послуг Замовнику (ПП «СВІТЧАЙ»).

Також про факт залучення до надання ПП «СВІТЧАЙ» транспортно-експедиційних послуг третіх осіб свідчать і наведені вище рахунки на оплату та довідки про транспортні витрати, де, відповідно, відображено «компенсацію витрат третіх осіб».

Верховний Суд у постанові від 31.05.2019 у справі № 804/16553/14 та від 22.08.2019 у справі №810/2784/18 дійшов такого правового висновку: Оскільки Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів, довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів. Отже, вказана обставина, що слугувала підставою для його винесення, не впливає на митну вартість оцінюваного товару, а заявлена митна вартість може бути визнана на підставі інших, наданих до митного оформлення, документів.

При цьому необхідно звернути увагу на позицію Верховного Суду, що викладена у постанові від 22.08.2019 у справі №810/2784/18, де вказано: «Цивільні (господарські) відносини реалізуються на засадах диспозитивності. У процесі реалізації належних їм прав-обов`язків договірні сторони можуть відступити від визначеного договором алгоритму їх реалізації за умови відсутності заперечень з боку іншої сторони. Для цілей митного законодавства важливою є об`єктивна підтверджуваність реалізації відповідних операцій».

З урахуванням встановлених обставин, суд зазначає, що зауваження відповідача до пред`явлених позивачем для митного декларування документів жодним чином не є доказами неможливості визнання задекларованої митної вартості та не можуть бути обґрунтуванням для прийняття рішення про коригування митної вартості, оскільки самі по собі не містять відомостей, які б свідчили про розбіжності в поданих документах, ознаки їх підробки, відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.

Таким чином, вказані розбіжності не впливають на числові значення складових митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, з урахуванням того, що позивачем використані відомості, які повністю підтверджені документально.

Відтак, вищезазначене твердження митного органу є безпідставним.

Суд встановив, що для здійснення митного оформлення товару декларант позивача подав до Львівської митниці електронну митну декларацію від 29.07.2025 р. № 25UA209170065490U0 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації.

Для підтвердження заявленої митної вартості позивачем до митної декларації надано документи згідно переліку, який наведено у картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Митну вартість товару згідно з поданих митної декларації визначено за першим методом - за ціною договору.

Подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом.

Відповідач не погодився з задекларованою митною вартістю товару та здійснив коригування, застосувавши 6 метод.

В оскаржуваному рішенні відповідач навів такі обґрунтування: у гр. 16 та гр.23 наданої декларантом до митного оформлення CMR №2190 від 28.07.2025 року наявні штампи перевізника N`UNIT LLC. Однак, документи, які визначають договірні відносини з N`UNIT LLC та передбачають факт погодження вартості, маршруту та способів розрахунку відсутні. Натомість, рахунок-фактура на оплату транспортних послуг №А2507028 від 23.07.2025 р. виставлений на «ТзОВ Альфатранс» відповідно до Договору про транспортно експедиторське обслуговування №200059 від 21.08.2020р. Згідно п.1.2 даного Договору послуги надаються на підставі заявки Замовника, в якій зазначається: вид транспортно-експедиторського обслуговування, назва й транспортні характеристики вантажу, вантажовідправник, вантажоодержувач, пункт відправлення й призначення вантажу, терміни виконання зобов`язань, підтвердження згоди оплати вартості Послуг Виконавця, перелік інших послуг, які замовник доручає Виконавцеві, а також будь які додаткові інструкції з доставки і видачі вантажу одержувачу. У разі відсутності письмової заявки довіреність замовника є належним доказом доручення Замовником Виконавцеві приступати до надання послуг. Жодних із перелічених документів (Заявки, доручення) до митного оформлення не подано. Таким чином, відсутність Заявки не дає можливості митному органу здійснити перевірку оплати вартості транспортних послуг.

З приводу цих аргументів, суд зазначає наступне.

Для підтвердження понесених декларантом витрат на транспортування заявленої до оформлення партії товарів позивачем було надано митному органу:

згідно із МД №25UA209170065490U0: рахунок-фактуру №А2507028 від 23.07.2025 про надання транспортних послуг, довідку про транспортні витрати №104 від 23.07.2025 (надані ТзОВ «Альфатранс» - виконавцем транспортно-експедиторських послуг) згідно з укладеним із ТзОВ «Альфатранс» договором №200059 від 21.08.2020), а також цей договір про транспортно-експедиторське обслуговування №200059 від 21.08.2020.

Викладене підтверджується карткою відмови у прийнятті митної декларації, в якій відображається перелік долучених декларантом документів.

Суд звертає увагу на те, що Договором про транспортно-експедиторське обслуговування №200059 від 21.08.2020 передбачена можливість залучення Виконавцем (ТзОВ «АЛЬФАТРАНС») третіх осіб до виконання вказаного договору (надання транспортно-експедиторських послуг Замовнику (ПП «СВІТЧАЙ»).

Також про факт залучення до надання ПП «СВІТЧАЙ» транспортно-експедиційних послуг третіх осіб свідчать і наведені вище рахунки на оплату та довідки про транспортні витрати, де, відповідно, відображено «компенсацію витрат третіх осіб».

Верховний Суд у постанові від 31.05.2019 у справі № 804/16553/14 та від 22.08.2019 у справі №810/2784/18 дійшов такого правового висновку: Оскільки Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів, довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів. Отже, вказана обставина, що слугувала підставою для його винесення, не впливає на митну вартість оцінюваного товару, а заявлена митна вартість може бути визнана на підставі інших, наданих до митного оформлення, документів.

При цьому необхідно звернути увагу на позицію Верховного Суду, що викладена у постанові від 22.08.2019 у справі №810/2784/18, де вказано: «Цивільні (господарські) відносини реалізуються на засадах диспозитивності. У процесі реалізації належних їм прав-обов`язків договірні сторони можуть відступити від визначеного договором алгоритму їх реалізації за умови відсутності заперечень з боку іншої сторони. Для цілей митного законодавства важливою є об`єктивна підтверджуваність реалізації відповідних операцій».

З урахуванням встановлених обставин, суд зазначає, що зауваження відповідача до пред`явлених позивачем для митного декларування документів жодним чином не є доказами неможливості визнання задекларованої митної вартості та не можуть бути обґрунтуванням для прийняття рішення про коригування митної вартості, оскільки самі по собі не містять відомостей, які б свідчили про розбіжності в поданих документах, ознаки їх підробки, відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.

Таким чином, вказані розбіжності не впливають на числові значення складових митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, з урахуванням того, що позивачем використані відомості, які повністю підтверджені документально.

Відтак, вищезазначене твердження митного органу є безпідставним.

Окрім цього відповідач зазанчив, що для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до пункту 6 частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Одним з таких документів є коносамент. Слід відмітити, що відповідно до положень міжнародного законодавства коносамент це документ, що видається морським перевізником вантажу його відправнику, засвідчує прийняття вантажу до перевезення, підтверджує укладання договору перевезення, підписується капітаном судна або іншими представниками, що підтверджує факт передачі вантажу для перевезення. Таким чином, поданий до митного оформлення коносамент від 18.06.2025 №MAEU 254119365 без печаток (штампів) перевізника та підпису капітана судна або іншого представника перевізника, не може підтверджувати факт прийняття вантажу до перевезення. У зв`язку з чим можна дійти висновку, що декларантом до митного оформлення не надано належного транспортного (перевізного) документа, на підставі якого здійснювався морський фрахт.

З приводу цього аргументу, суд зазначає, що коносамент від 18.06.2025 №MAEU 254119365 містить всі необхідні реквізити (дата, маршрут, відправник, одержувач, опис вантажу, контейнерний номер).

Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами.

Щодо застосування Львівською митницею резервного методу визначення митної вартості.

Відповідно до ч.3 ст.57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За приписами ч.2 ст.55 МК України, прийняте митним органом рішення про коригування митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. У постанові Верховного Суду від 21.08.2018 у справі №804/1755/17 зазначено, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при

Така позиція митного органу прямо суперечить вимогам ст.55, ст.64 МК України та усталеній судовій практиці. Зокрема, Верховний Суд у постанові від 18.08.2021 у справі №821/1050/17 наголосив, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може вважатися заниженням митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару та не може бути достатньою підставою для відмови в здійсненні митного оформлення товару.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами.

Наявність у автоматизованій системі аналізу та управління ризиками за напрямом митної вартості відомостей про те, що ідентичний чи подібний товар розмитнювався за більшою митною вартістю, ніж задекларував Позивач, за відсутності інших визначених законом підстав, не утворює достатніх підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристики товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, регенерованість продукту, наявність знижок тощо).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.02.2025 у справі №300/784/24.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 14.06.2022 у справі №809/257/17, формальне посилання митного органу в оспорюваному рішенні на проведення консультацій із декларантом без фактичного їх проведення не може бути підтвердженням здійснення таких консультацій. Аналізуючи зміст оскаржуваного рішення, суд встановив, що Львівська митниця, хоча й послалась на проведення консультацій з декларантом, проте не конкретизувала, які саме документи та для встановлення яких конкретних числових значень складових митної вартості необхідно подати; не навела пояснень щодо неможливості застосування інших методів визначення митної вартості, обмежившись формальним посиланням на відсутність у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні товари. Це ставить під сумнів фактичне проведення таких консультацій та обґрунтований вибір саме резервного методу.

Суд встановив, що позивачем подано для митного оформлення товару повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, а відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом. Наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Аналіз вищевикладених норм права та фактичних обставин свідчить про те, що відповідачем необґрунтовано прийнято рішення про коригування митної вартості товарів.

Митний орган не надав доказів на підтвердження тих обставин, що позивачем у деклараціяї митної вартості було зазначено не всі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.

Перевіряючи оскаржувані рішення на відповідність їх критеріям, наведеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про те, що при їх прийнятті суб`єкт владних повноважень діяв не на підставі закону, який регулює спірні відносини; необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

За наведених доводів, позовні вимоги належить задовольнити, оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів визнати протиправними та скасувати.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судові витрати зі сплати судового збору покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 14, 77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2025/900423/1 від 15.07.2025.

Визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2025/900462/1 від 29.07.2025.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (місцезнаходження: вул. Костюшки, 1, м. Львів, 79000; код ЄДРПОУ ВП: 43971343) на користь Приватного підприємства СВІТЧАЙ (адреса: 79035, м. Львів, вул. Зелена, 103, ЄДРПОУ: 30051782) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 6958,95 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяКрутько Олена Василівна