Ухвала суду № 137622455, 19.06.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 380/22157/25

У Х В А Л А

про продовження строку для подання звіту про виконання судового рішення

19 червня 2026 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коморного О.І., розглянув в порядку письмового провадження звіт Військової частини НОМЕР_1 про вжиті заходи щодо виконання судового рішення та клопотання про продовження процесуального строку для подання звіту про виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

В провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2025 року адміністративний позов задоволено частково, а саме ухвалено :

Визнати протиправною бездіяльність (дії) Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 27.02.2022 по 19.05.2023 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_3 ) грошового забезпечення (включаючи посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавку за вислугу років, надбавку за особливості проходження служби, премію та інші додаткові види забезпечення) за період з 27.02.2022 по 19.05.2023 включно, а також похідних виплат (одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік), виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року (2481,00 грн) та на 01 січня 2023 року (2684,00 грн), на відповідні тарифні коефіцієнти, та виплатити різницю між нарахованими та виплаченими сумами.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невключення до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ №168, при обчисленні розміру грошової компенсації за 40 (сорок) днів невикористаної щорічної основної відпустки, нарахованої наказом №219 від 28.07.2023.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_3 ) грошової компенсації за 40 (сорок) днів невикористаної щорічної основної відпустки, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ №168, з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_3 ) компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати належних сум грошового забезпечення відповідно до Закону України № 2050-III та Порядку № 159.

Зазначене судове рішення набрало законної сили 23 лютого 2026 року після винесення Восьмим апеляційним адміністративним судом ухвали про повернення апеляційної скарги відповідача.

З огляду на тривале невиконання судового рішення в добровільному порядку, ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 12 березня 2026 року було задоволено відповідне клопотання позивача та встановлено судовий контроль за виконанням рішення суду (в порядку статті 382 КАС України).

Вказаною ухвалою відповідача було зобов`язано подати перший звіт про виконання судового рішення у 30-денний строк.

На виконання зазначених процесуальних вимог суду, 16 березня 2026 року представник Військової частини НОМЕР_1 подав клопотання про долучення доказів, яке за своєю правовою природою слугувало проміжним звітом. У цьому документі було повідомлено про початок процедури виконання та зазначено про направлення 13.03.2026 року первинної заявки за вих. № 1039/2/480 на витребування необхідних коштів до розпорядника вищого рівня. Оцінивши наведені обставини, ухвалою суду від 20 квітня 2026 року строк для подання остаточного звіту про виконання судового рішення (із наданням належних платіжних документів) був продовжений на 20 днів.

08 травня 2026 року через підсистему «Електронний суд» від командира Військової частини НОМЕР_1 надійшло нове клопотання (звіт) про долучення доказів щодо здійснення подальших заходів, спрямованих на виконання рішення суду. У вказаному документі відповідач інформує суд, що ухвала від 20.04.2026 року була прийнята до виконання фінансово-економічною службою підрозділу.

Також відповідач зазначає, що ухвалою Верховного Суду від 17.03.2026 року військовій частині було остаточно відмовлено у відкритті касаційного провадження, що вичерпує будь-які можливості для подальшого оскарження рішення по суті.

Деталізуючи вжиті заходи, відповідач наголошує, що за час, який минув після попереднього звітування, військовою частиною здійснювалися безперервні, послідовні та вичерпні організаційно-правові кроки задля фактичної реалізації судового акта. Зокрема, у зв`язку з ненадходженням фінансування за первинним запитом від березня 2026 року, командуванням частини було додатково сформовано та направлено повторні офіційні заявки на витребування цільових бюджетних коштів за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» до забезпечувального органу ІНФОРМАЦІЯ_1 . До матеріалів звіту долучено копії цих заявок, а саме: від 03.04.2026 № 1039/2/580 та від 06.05.2026 № 1039/2/736.

Обґрунтовуючи об`єктивні причини затримки виплат, відповідач акцентує увагу суду на жорсткій регламентації фінансових процедур у Збройних Силах України. Зазначається, що витребування фінансування за фондом грошового забезпечення на виконання судових рішень здійснюється виключно в суворому адміністративному порядку, передбаченому Алгоритмом Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 05.03.2024 № 38085/С та пунктом 4.4 Регламенту організації позовної роботи у військових частинах Сухопутних військ ЗСУ від 19.05.2022 № 32/97. Вказаний механізм безальтернативно передбачає подання цільових заявок на адресу військової частини НОМЕР_4 .

Відповідач підкреслює, що як бюджетна установа та розпорядник коштів нижчого рівня, він не має жодних інших правових чи фінансових інструментів для самостійного акумулювання, нарахування та виплати коштів в обхід казначейських асигнувань вищого рівня. З огляду на повну відсутність вини керівництва військової частини у затримці надходження фінансування з боку Міністерства оборони України, а також з метою недопущення передчасного та безпідставного накладення персонального штрафу, командир військової частини просить суд продовжити строк для подання остаточного звіту ще на 30 днів до моменту фактичного надходження необхідних бюджетних асигнувань на реєстраційні рахунки частини.

Зі свого боку, позивач категорично заперечує проти подальшого зволікання та тривалого відтермінування виплат. ОСОБА_1 у своїх запереченнях вказує, що хронічна відсутність грошових коштів на рахунках державного органу (військової частини) не може слугувати легітимним виправданням для невиконання рішення суду та не здатна нівелювати його загальнообов`язковість, гарантовану Конституцією України.

На переконання позивача, формальне направлення заявок має ознаки імітації виконання, що свідчить про наявність обґрунтованих підстав для застосування судом крайнього заходу процесуального примусу стягнення персонального штрафу з керівника суб`єкта владних повноважень відповідно до частини другої статті 382 КАС України.

Розглянувши клопотання відповідача про продовження процесуального строку для подання звіту, детально дослідивши надані сторонами письмові докази, проаналізувавши фінансові документи військової частини та всебічно перевіривши поточний стан виконання судового рішення, суд

Заслухавши та ретельно проаналізувавши доводи Відповідача, викладені у звіті (клопотанні) від 08.05.2026 року, а також критично оцінивши наявні у матеріалах справи копії внутрішніх фінансових документів та заявок-розрахунків, суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність об`єктивних, документально підтверджених підстав для продовження встановленого судом процесуального строку для подання остаточного звіту, з огляду на таке.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Як неодноразово наголошував Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у своїх рішеннях (зокрема у справах «Горнсбі проти Греції», «Бурдов проти Росії», «Юрій Миколайович Іванов проти України»), право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове судове рішення залишалося невиконаним. Виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розглядатися як невід`ємна частина «судового розгляду» в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З метою забезпечення належного, своєчасного і неухильного виконання судових рішень в адміністративних справах, законодавець передбачив спеціальний механізм процесуального примусу інститут судового контролю, регламентований статтею 382 КАС України. Згідно з частиною першою цієї статті, суд, який ухвалив судове рішення, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого воно ухвалене, подати у встановлений судом строк звіт про його виконання.

Частиною другою статті 381-1 КАС України передбачено, що суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Як установлено частиною першою статті 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно із частиною першою статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Відповідно до частини другої статті 382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою, четвертою статті 382-3 КАС України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення. Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.

Частиною п`ятою статті 382-3 КАС України передбачено, що суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними. Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Відповідно до частини десятої статті 382-3 КАС України у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Отже, з вказаних законодавчих положень висновується, що суд може застосувати заходи реагування у порядку судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу на особу, відповідальну за виконання рішення суду (керівника суб`єкта владних повноважень). Такі заходи судового контролю підлягають застосуванню у разі неподання звіту суб`єктом владних повноважень про виконання рішення суду або якщо в поданому звіті причини невиконання чи неповного виконання судового рішення є неповажними.

Оцінка дій Військової частини НОМЕР_1 щодо виконання судового рішення

Здійснюючи судовий контроль у цій справі, суд обов`язково бере до уваги специфіку правового та фінансового статусу Відповідача.

Військова частина НОМЕР_1 є військовим формуванням та виключно бюджетною установою, яка повністю утримується за рахунок коштів Державного бюджету України і функціонує у жорстко ієрархічній системі Міністерства оборони України. Фінансово-економічний статус Відповідача визначає його як розпорядника бюджетних коштів нижчого (базового) рівня. У силу імперативних вимог Бюджетного кодексу України, такий розпорядник об`єктивно позбавлений права самостійно акумулювати грошові надходження, здійснювати довільний міжвідомчий перерозподіл асигнувань або фінансувати виплати за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» (виконання судових рішень) без попереднього погодження та фактичного виділення цільових лімітів з боку головного розпорядника коштів ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суд констатує, що Командиром Військової частини НОМЕР_1 полковником ОСОБА_2 з моменту набрання рішенням суду законної сили вчиняються активні, послідовні та безперервні дії, спрямовані на його реалізацію:

- Фінансово-економічною службою частини оперативно та в повному обсязі розраховано суми доплат, які належать до виплати Позивачу ОСОБА_1

- На виконання жорстких вимог відомчих нормативних актів (зокрема, Алгоритму Департаменту соціального забезпечення МОУ від 05.03.2024 № 38085/С), командуванням частини було своєчасно сформовано та направлено клопотання-заявки про виділення фінансування: первинну заявку від 13.03.2026 № 1039/2/480, а згодом повторні заявки від 03.04.2026 № 1039/2/580 та від 06.05.2026 № 1039/2/736.

Зазначені та документально підтверджені обставини переконливо свідчать про відсутність з боку керівництва військової частини будь-яких ознак протиправного саботажу, імітації діяльності чи злісного ухилення від виконання судового акта.

Затримка у фактичній виплаті коштів на рахунок Позивача зумовлена виключно специфікою та складністю фінансування військових установ у період дії правового режиму воєнного стану, тривалістю погодження казначейських процедур на рівні розпорядників вищого рівня, а також об`єктивною відсутністю безпосереднього фінансового забезпечення на поточних реєстраційних рахунках Відповідача за відповідною статтею видатків.

Висновки суду та процесуальне попередження

Відповідно до частини другої статті 121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, або з ініціативи суду.

Беручи до уваги те, що Відповідач належним чином обґрунтував наявність нездоланних об`єктивних ускладнень суто фінансового характеру, а також надав суду беззаперечні документальні докази триваючої та безперервної роботи з витребування коштів від забезпечувального органу МОУ, суд вважає за можливе і доцільне задовольнити клопотання Командира Військової частини НОМЕР_1 .

З метою надання реальної можливості завершити фінансові процедури, суд встановлює новий розумний строк для подання остаточного звіту тривалістю 30 (тридцять) днів. На переконання суду, цей строк є об`єктивно необхідним для завершення бюджетного фінансування та фактичного транзакційного зарахування коштів на банківський рахунок колишнього військовослужбовця ОСОБА_1 .

Водночас, суд суворо звертає увагу керівництва Військової частини НОМЕР_1 на те, що процесуальне продовження строків судом є лише формою сприяння добросовісному виконанню судового рішення, а не індульгенцією на безмежне відтермінування соціальних виплат. Обов`язок держави (в особі всіх її компетентних органів) забезпечити реальне та остаточне виконання судового акта залишається незмінним і безапеляційним.

У разі, якщо у встановлений новий 30-денний строк Відповідач не завершить процедуру виплати перерахованого грошового забезпечення Позивачу та не надасть суду належних платіжних документів (банківських виписок, меморіальних ордерів), судом буде невідкладно і безкомпромісно розглянуто питання про застосування заходів жорсткого процесуального впливу у вигляді накладення значного особистого штрафу на керівника установи, відповідно до частини другої статті 382 КАС України.

Керуючись статтями 121, 241, 243, 248, 256, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

1. Клопотання командира Військової частини НОМЕР_1 про продовження процесуального строку для подання звіту про виконання судового рішення задовольнити.

2. У задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про відмову у прийнятті звіту та накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень відмовити.

3. Продовжити Військовій частині НОМЕР_1 строк для подання остаточного звіту про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2025 року у справі № 380/22157/25 на 30 (тридцять) днів з дня набрання цією ухвалою законної сили.

4. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ; АДРЕСА_2 ) у встановлений новий 30-денний строк надати до Львівського окружного адміністративного суду вичерпний звіт про повне та фактичне виконання судового рішення із обов`язковим долученням належним чином засвідчених копій платіжних документів, що підтверджують безпосереднє перерахування коштів на банківський рахунок ОСОБА_1 .

Попередити керівника суб`єкта владних повноважень командира Військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_5 ), що у разі неподання звіту у встановлений цією ухвалою строк або невиконання рішення суду за відсутності поважних та нездоланних причин, судом буде невідкладно розглянуто питання про застосування заходів процесуального примусу у вигляді накладення персонального штрафу в розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до вимог статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію цієї ухвали невідкладно надіслати учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 19 червня 2026 року.

Суддя Коморний О.І.