Рішення № 137621541, 22.06.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22 червня 2026 року Справа № 280/2305/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРЯДКА ОРАНЖ» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРЯДКА ОРАНЖ» (далі позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.10.2025 №00181110901, від 23.10.2025 №00181090901, від 23.10.2025 №00180990708.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що податковим органом на підставі наказу №1620-п від 10.09.2025 було проведено фактичну перевірку магазину-кафе ТОВ «ГРЯДКА ОРАНЖ» з метою дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі підакцизними товарами; виявлення порушень установлених правил торгівлі підакцизними товарами; вимог законодавства, яке регулює ведення касових операцій; дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), з питань цін та ціноутворення, а також дотримання вимог інших нормативно-правових актів, що регулюють обіг підакцизних товарів в Україні, за період з 01.01.2025 по дату закінчення фактичної перевірки. Перевіркою встановлені наступні порушення: п.1, 2, 11 ст.3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»; ст.226 ПК України; п.1 Постанови КМ України від 18.06.2024 №3187-ІХ «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних цін на окремі види алкогольних напоїв»; ч.16 ст.62, п.32 розділу ХІІІ Закону України «Про державне регулювання, виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, в алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального», в частині реалізації алкогольних напоїв за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої на загальну суму 15651,50грн, виходячи з МРЦ на такі напої. Позивач подав заперечення щодо висновків перевірки та даних, включених в акт перевірки, проте листом від 17.10.2025 відповідач залишив поза увагою заперечення та прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Рішення ДПС України від 02.01.2026 скаргу позивача було залишено без задоволення, а ППР залишені без змін. Позивач вказує, що наказ про проведення фактичної перевірки не відповідає вимогам діючого законодавства та не містить підстав проведення перевірки, а отже є неправомірним. Зазначає, що наказ не містить інформації та фактів, які вказують на можливі порушення платником законодавства, зокрема, не наведені: фактичні обставини, які стали підставою для прийняття наказу на проведення фактичної перевірки; яка саме інформація (у т.ч. податкова) стала підставою для прийняття наказу про проведення фактичної перевірки (у відповідності до п.п.80.2.2 та 80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України, п.69.27 ст.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України); від якого саме державного органу та / або органу місцевого самоврядування була отримана інформація, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи та коли, яким чином така інформація була оформлена; відомості про те, в рамках яких контролюючих заходів, ким, коли було встановлено невідповідність діяльності позивача вимогам чинного законодавства; на підставі яких саме відомостей або документів (дата, номер, підпис уповноваженої особи) були встановлені такі факти невідповідності та за який період діяльності; крім того, не уточнено законодавство, контроль за яким покладено на контролюючі органи (не конкретизовано норми права, які на погляд контролюючого органу були порушені позивачем, із зазначенням доказів такого порушення). Наголошує, що зі спірного наказу неможливо взагалі ідентифікувати конкретні обставини податкового порушення, які були підставою для прийняття наказу та проведення фактичної перевірки, що також свідчить про його протиправність. Вказує, що на запит позивача, листом відповідач повідомив, що фактиною підставою для проведення перевірки стало отримання листа від ДПС України від 14.08.2025 №19993/7/99-00-07-03-02-07. Позивач зауважує, що в наказі №1620-п від 10.09.2025 відсутні будь-які посилання на лист ДПС України від 14.08.2025 №19993/7/99-00-07-03-02-07. Крім того позивач наголошує, що лист ДПС України №19993/7/99-00-07-03-02-07 не може бути підставою для проведення перевірки на підставі пп.80.2.2 п.80.2 ст.82 ПКУ, оскільки лист ДПС України спрямований на адресу ГУ ДПС у Запорізькій області це внутрішня службова переписка в межах одного органу, та не може вваєатися як отримання інформації від державних органів; лист ДПС України є формою внутрішнього контролю та координації структурних підрозділів однієї юридичної особи, а не «інформацією від державних органів» у розумінні пп.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПКУ. Крім того вказує, що у додатку до доповідної записки у таблиці також вказано, що підставою для проведення перевірки став лист ДПС України №19993/7/99-00-07-03-02-07. Вказана доповідна записка ґрунтується виключно на інформації з листа ДПС України, позаяк не вказано жодної іншої інформації, яка була отримана вказаним підрозділом податкового органу в порядку процедур, зазначених в листі ДПС України №19993/7/99-00-07-03-02-07. Вважає, що доповідна записка носить виключно формальний характер і складена з метою створення штучних підстав для призначення перевірки. Відсутність у записці посилань на конкретні джерела інформації (окрім листа ДПС) та результати власного аналізу (аналітичні довідки, акти обстежень, скарги споживачів тощо) перетворює призначення перевірки на автоматичне виконання вказівок вищого органу, що суперечить принципу обґрунтованості рішень суб`єкта владних повноважень. Вважає, що податковий орган приховує підстави для перевірки за загальними фразами, що є неприпустимим та порушує принципи правової визначеності. Таким чином позивач вважає, що фактичну перевірку проведено контролюючим органом за відсутності фактичних підстав, а тому така перевірка є протиправною та не породжує жодних правових наслідків, акт фактичної перевірки не може вважатися допустимим доказом у справі.

Також позивач зазначає, що період перевірки діяльності платника податків під час прийняття рішення владним суб`єктом про призначення фактичної перевірки має розпочинатися, та у рішенні такий період має визначатися виключно датами початку та закінчення фактичної перевірки, визначеними прийнятим керівником рішенням про проведення такої перевірки. Зазначення в наказі про проведення фактичної перевірки період діяльності, що перевіряється з 01.01.2025 по день закінчення фактичної перевірки носить характер документальної перевірки, підстави, порядок призначення та проведення якої врегульовані іншими нормами ПК України.

Визначений у наказі №1620-п від 10.09.2025 предмет (мета) проведення фактичної перевірки не відповідає зазначеним у ньому підставам, що прямо суперечить вимогам ст.80 ПК України.

Порушення контролюючим органом вимог ПК України щодо призначення та проведення перевірки платника податків призводить до відсутності правових наслідків такої, а саме компетенції у податкового органу на прийняття акта індивідуальної дії (ППР).

Щодо необґрунтованості висновків акту фактичної перевірки позивач вказує, що відсутні порушення щодо порядку здійснення розрахункових операції через РРО/ ПРРО. Зазначає, що безумовно до розрахункового документу встановлюються певні вимоги щодо відтворення його змісту. Водночас, відсутність певного елементу змісту (незначний недолік) у такому розрахунковому документі, який в свою чергу у повному обсязі надає можливість не тільки відтворити, зрозуміти та ідентифікувати розрахункову операцію за місцем її проведення не приховуючи її сутність за допомогою РРО / ПРРО (тощо), але і підтвердити її виконання, не може бути підставою для притягнення такого платника податків за пунктом 1 статті 17 Закону України № 265/95-ВР а саме як за невидачу такого розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції. Вказує, що інспекторами не досліджувались та в акті фактичної перевірки не зазначено жодного фіскального чеку, що підтверджує факт видачі позивачем розрахункових документів за продані алкогольні напої, які підлягають маркуванню марками акцизного податку, що не містить обов`язкових реквізитів, а саме цифрового значення штрих кодового коду марки акцизного податку на алкогольні напої. Інспекторами ГУ ДПС у Запорізькій області не взято до уваги, що всі господарські операції по реалізації товарів були у повному обсязі проведені через РРО/ ПРРО, а також належним чином відображені у податкових деклараціях; позивачем були сплачені всі податки з реалізованих товарів.

Позивач наголошує, що інспекторами в акті фактичної перевірки, в описовій частині виявлених під час проведення перевірки порушень, не зазначено реквізитів жодного фіскального чеку, що підтверджує факт видачі позивачем розрахункових документів за продані алкогольні напої, що підлягають маркуванню марками акцизного податку, який не містить обов`язкових реквізитів, а саме - цифрового значення штрих кодового коду марки акцизного податку на алкогольні напої; у будь-якому випадку усі фіскальні чеки підтверджують факти продажу алкогольних напоїв, а отже є розрахунковими документами; Законом України № 265/95-ВР не передбачено жодних умов, за яких фіскальний чек позбавляється статусу розрахункового документу; застосування положень наказу Мінфіну №13 не призводить до позбавлення фіскальних чеків статусу розрахункових документів, оскільки сфера призначення цих документів дотримана у повній мірі (при цьому, вказаний наказ передюачає наявність сукупності 2-х вимог (відсутності обов`язкового реквізиту та недотримання сфери призначення) для неприйняття фіскального чека у якості розрахункового документа).

Окрім того позивач наголошує, що продаж алкогольних напоїв без марок акцизного податку не здійснювався. Вказує, що зазначені податковим органом в акті перевірки обставини не можуть слугувати єдиною та достатньою підставою для висновку про порушення позивачем вимог ст.226 ПКУ, ч.16 ст.62 Закону №3717-ІХ. Складання посадовими особами контролюючого органу акту перевірки із відображенням у ньому лише твердження щодо наявного факту дублювання марок акцизного податку є недостатнім, оскільки встановлення такого порушення повинно здійснюватися шляхом повного фіксування та збирання всіх необхідних доказів на підтвердження таких обставин, шляхом фіксування місця правопорушення фото- або відео- засобами, вилучення продукції, з детальним описом порушення та ідентифікуючих даних алкогольного напою, чого податковим органом не було здійснено. Отже, акт перевірки не містить достатньої інформації, яка дозволяє встановити факт порушення позивачем вимог чинного законодавства з огляду на відсутність деталізації виявленого порушення, зокрема, повних реквізитів продукції, номер партії та дата виробництва спірного товару, не вказано про здійснення під час проведення перевірки фотофіксації та / або відеофіксації. Зазначаючи в акті перевірки про реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного податку відповідач керується тільки даними системи СОД РРО. Позивач зазначає, що можливе «зазначення у фіскальних чеках інформації одних й тих же номерів та серій марок акцизного податку декілька разів» (як вказано в акті перевірки) може бути результатом людського фактору (продавець міг помилково невірно вказати серію та номер МАП при реалізації алкогольної продукції, наприклад, з причини психологічної втоми через велику кількість покупців, систематичні повітряні тривоги, ракетні та інші обстріли). На думку позивача, у такому разі дії повинні бути кваліфіковані за п.1 та п.2 ст.3 Закону № 265/95-ВР (з чим позивач також категорично не погоджується), а не ст.226 ПКУ та ч.16 ст.62 Закону №3817-IX, оскільки у такому разі у розрахунковому документі було невірно зазначений обов`язковий реквізит, а саме цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер).

Позивач наголошує на відсутності порушення п.1 Постанови КМУ від 30.10.2008 №957, п.32 розділу ХІІІ Закону №3817-IX, оскільки в акті перевірки відсутні конкретні відомості щодо операції з реалізації алкогольних напоїв (не вказана сума кожної операції, дата здійснення, предмет тощо). Зазначає, що Законом №3817-IX не передбачаються розміри мінімальних роздрібних цін на алкогольні напої, а отже порушити вимоги цього Закону, а значить і понести відповідальність за ці порушення платник не може. Наголошує, що з наявних у позивача матеріалів перевірки незрозуміло про які саме алкогольні напої йде мова, отже є не визначеним яка саме правова норма пункту 32 застосовувалась перевіряючими; якщо застосуванню підлягав абз.1 п.32, то його дія розповсюджується тільки щодо вин виноградних та іншої виноробної продукції. Крім того, Законом №4015-ІХ від 10.10.2024, яким внесено п.32 до Закону №3817-ІХ, пунктом 5 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» передбачено: «5. КМУ у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону; привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом. Оскільки Закон №4015 від 10.10.2024 набрав чинності 01.12.2024, то вже в грудні 2024 року КМУ повинен був переглянути МРЦ, а значить саме до цього моменту і діяло правило абз.1 п.32; якщо застосуванню підлягав абз.2 п.32, то 50% збільшення МРЦ на окремі види алкогольних напоїв повинно було враховуватись КМУ при їх перегляді.

Позивач зазначає, що притягнення платника до відповідальності можливе лише за наявності його вини. Відсутність вини платника податків обумовлює протиправність нарахування штрафних санкцій. Саме податковий орган повинен доводити, що платник податків діяв недобросовісно, але в акті перевірки не досліджувались зазначені обставини. Позивачем було в повному обсязі надано документи, які запитувались податковим органом, однак, фактично були проігноровані інспекторами ГУ ДПС у Запорізькій області. Податковим органом в акті перевірки не зазначено реквізитів жодного фіскального чеку, що підтверджує факт видачі позивачем розрахункових документів за продані алкогольні напої, що підлягають маркуванню марками акцизного податку, які не містять обов`язкових реквізитів, а саме без реквізитів МАП. Акт перевірки не містить конкретних обставин щодо реалізації алкогольних напоїв за цінами, нижчими мінімальних роздрібних цін. Позивач вважає, що всі обставини, які покладені податковим органом в основу висновків акту перевірки, є безпідставними та сумнівними. Як наслідок, ППР прийняті за наслідками незаконної перевірки на підставі висновків акту перевірки, який є не допустимим доказом, не можуть вважатися правомірними, та підлягають скасуванню.

Щодо запиту на надання документів позивач зазначив, що такий запит не містить дати та номеру, підписаний неуповноваженими особами. Запит №бн від б/д про надання документів, підписаний головними державними інспекторами. Однак, вказані особи не були за посадою керівником або заступником керівника контролюючого органу. На сайті ГУ ДПС у Запорізькій області відсутня будь-яка інформація щодо наданих повноважень вказаним особам в частині підписання запитів платникам податків про надання документів. Оскільки вказані особи не є уповноваженими особами в контексті положень п.21.1.8. п.21.1 ст.21 ПКУ, запит підписаний неуповноваженими особами. Крім того запит не містить будь-яких посилань на конкретні (фактині) підстави (про порушення вимог) для надіслання самого запиту та не містить інформацію, яка це підтверджує; також запит не містить печатки контролюючого органу, вихідного номеру реєстрації, дати його складання, підстав для його надіслання/ вручення із зазначенням інформації, яка це підтверджує.

На підставі викладеного, позивач просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 23 березня 2026 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 31 березня 2026 року поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «ГРЯДКА ОРАНЖ» пропущений з поважних причин строк звернення до суду; відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, що фактичну перевірку проведено на підставі наказу Головного управління ДПС у Запорізькій області № 1620-п від 10.09.2025 року. В якості підстав для призначення фактичної перевірки позивача у наказі від 10.09.2025 року №1620-п було наявне посилання на пп. 80.2.2 та пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України. Вищезазначений наказ містив посилання на доповідну записку начальника управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Запорізькій області Рулевської Олени від 10.09.2025 року № 3520/08-01-07-08-06, відповідно до якої висловлено пропозицію призначити у вересні 2025 року фактичні перевірки господарських одиниць, зазначених в додатку, серед яких ТОВ «ГРЯДКА ОРАНЖ» за адресою здійснення діяльності: м. Запоріжжя, Шевченківський район, вул. Авраменко, буд. 12-В, підстава лист ДПС України від 14.08.2025 року № 19993/7/99 00-07-03-02-07 (вх. № 3225/8 від 14.08.2025 року) На підставі вищевикладеного, контролюючим органом дотримання вимоги статті 80 ПК України. Вказує, що твердження Позивача про те, що проведена фактична перевірка з використанням відповідних документів, що складають предмет перевірки визначеного пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України за період діяльності з 01.01.2025 року носить характер документальної перевірки, є безпідставним. Встановлений контролюючим органом, на підставі відповідних документальних даних про факт порушення Закону №265 та здійснення нарахування штрафної санкції перебувало в межах предмету проведеної фактичної перевірки встановленого п. п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України.

Щодо ППР від 23.10.2025 № 00180990708 (порушення пп. 1, 2, 11 ст. 3 Закону № 265) зазначено, що фактичною перевіркою було встановлені наступні порушення:- відповідно до інформаційної бази ДПС України, на яку надходять електронні копії розрахункових документів (СОД РРО) встановлено випадки створення в ПРРО з фіскальним номером 4001094664 розрахункових документів при продажу алкогольних напоїв на загальну суму 1 427,59 грн., які повинні маркуватися марками акцизного податку (далі МАП), без реквізитів МАП. У відповідній графі почекових даних ПРРО відсутня інформація про серію та номер МАП, а саме: розрахунковий документ №4139752512 від 04.04.2025 року роздрукованого об 16:19:27 на суму 1 427,59 грн. - проведення розрахункової операції через ПРРО з порушенням використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості, а саме: згідно фіскального чеку ПРРО №4139752512 від 04.04.2025 року роздрукованого об 16:19:27 на ПРРО з фіскальним номером 4001094664 здійснено продаж 1 одиниці «2206003100 # Вино iгристе Fragolino Salute Ro» за ціною 118,00 грн. на загальну суму 118,00 грн. без зазначення обсягу реалізуємого товару. Вказує, що суб`єкти господарювання зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи та видавати (в паперовому вигляді та/або електронній формі) розрахунковий документ встановленої форми та змісту, що підтверджує виконання розрахункової операції. Розрахунковим може вважатися лише документ, який відповідає вимогам зазначеного Положення № 13. При цьому, зазначення обсягу реалізуємого товару є обов`язковим реквізитом фіскального касового чеку, а отже відсутність цього реквізиту у фіскальному чеку має кваліфікуватися як те, що такий документ не є розрахунковим. У зв`язку з вищевикладеним та відповідно до п. 1 ст. 17 Закону № 265:- створення в ПРРО розрахункових документів при продажу алкогольних напоїв без реквізитів МАП на суму 1 427,59 грн. застосована фінансова санкція у розмірі 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) за порушення, вчинене вперше фінансова санкція складає 1 427,59 грн. Відповідно до п. 7 ст. 17 Закону № 265, за порушення вимог Закону № 265 до суб`єктів господарювання, у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням правильного коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості застосовується фінансова санкція триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У даному випадку фінансова санкція застосовується у розмірі: 17,00 грн.*300 = 5 100,00 грн.

Щодо ППР від 23.10.2025 № 00181090901 на суму 24 000,00 грн. (порушення ст. 226 ПК України, ч. 16 ст. 62 Закону № 3817) зазначено, що в ході аналізу за період з 01.01.2025 року по 19.09.2025 року інформаційної бази ДПС України, на яку надходять електронні копії розрахункових документів (СОД РРО), встановлено, що Позивачем через ПРРО: фіскальний номер 4001094664, у фіскальних чеках зазначено інформацію одних й тих же номерів та серій марок акцизного податку декілька разів на суму 698,20 грн. (додаток № 1 до акту перевірки). Наголошує, що чинне законодавство унеможливлює факт законного (правомірного) повторного використання марки акцизного податку, яка за відповідними реквізитами (серією, номером тощо) виготовлена і видана (продана) лише один раз, одному покупцю (виробнику, імпортеру тощо) в одному примірнику. Оскільки марки акцизного податку дублюються, то це свідчить про порушення приписів статті 62 Закону № 3817, пункту 226.7 статі 226 ПК України, пункту 5 Положення № 1251, а отже алкогольні напої не можуть вважатися маркованими в порядку, визначеному законодавством (така продукція вважається немаркованою). Таким чином, встановлено порушення ст. 226 ПК України, ч. 16 ст. 62 Закону № 3817, в частині реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка на загальну суму 698,20 грн., оскільки маркування алкогольних напоїв здійснюється відповідною маркою в залежності від виду продукції, міцності та об`єму тари, а марки акцизного податку унікальні і не можуть дублюватись на інших пляшках алкогольних виробів. У даному випадку фінансова санкція застосовується у розмірі: 8 000,00грн. х 3 = 24 000,00 грн. Крім того зазначає, що в разі виявлення помилки в розрахунковому документі, відповідно до Порядків використання РРО/ППРО, затверджених Наказом Міністерства Фінансів України від 14.06.2016 № 547, Позивач мав можливість самостійно анулювати помилковий розрахунковий документ з одночасним формуванням чеку відповідної форми.

Щодо використання інформації з СОД РРО відповідач зазначив, що використання такої інформації є належною реалізацією контролюючим органом податкового контролю, як необхідний комплекс заходів, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової політики, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій та може бути самостійною підставою для висновків під час проведення фактичної перевірки.

Щодо ППР від 23.10.2025 року № 00181110901 на суму 16 000,00 грн зазначено наступне. Позивач у позовній заяві, звертаючись до змісту п. 32 розділу ХІІІ Закону № 3817, акцентує увагу лише на абзаці 1 пункту 32, при цьому стверджує, що дія цього абзацу розповсюджується тільки щодо вин виноградних та іншої виноробної продукції і тому не є зрозумілим яка саме правова норма п. 32 застосовувалась перевіряючими. Позиція Позивача суперечить чинному законодавству на підставі наступного. У додатку № 1 до Акту перевірки долучено детальний перелік алкогольних напоїв, реалізованих Позивачем за цінами нижчими за встановлені роздрібні ціни і перелічені алкогольні напої мають відповідні коди товарної підкатегорії УКТЗЕД. Тож цілком правомірним було застосування фінансової санкції до Позивача за порушення п. 32 розділу ХІІІ Закону № 3817 в частині реалізації алкогольних напоїв за цінами нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої на загальну суму 15 651,50 грн., виходячи з мінімальної роздрібної ціни. Постановою № 957 встановлено розмір мінімальних роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв, зокрема такі як коньяк, бренді, віскі та інші у тарі місткістю 1 літр. Законодавцем визначена міра відповідальності у вигляді штрафу саме за оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої на такі вироби. Зокрема відповідно до п. 25 ч. 2 ст.73 Закону №3817 роздрібна торгівля алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої, - 100 відсотків вартості реалізованих товарів (продукції), розрахованої виходячи з мінімальної роздрібної ціни, але не менше 2 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. Статтею 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» установлено з 01.01.2025 розмір мінімальної заробітної плати у місячному розмірі 8 000,00 гривень. Таким чином, на підставі п.25 ч.2 ст.73 Закону № 3817 до позивача були застосовані фінансові санкції у розмірі 16 000,00 грн.

Також відповідач зазначив, що позивачем не надано до суду жодного доказу на спростування обставин, викладених в акті перевірки від 22.09.2025 №13008/08/01/07/08/45052623.

На підставі викладеного відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, суд установив наступне.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «ГРЯДКА ОРАНЖ» зареєстровано у якості юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань з 07.04.2023. Основним видом діяльності підприємства є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (КВЕД 47.11).

На підставі доповідної записки управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Запорізькій області від 10.09.2025 №3520/08-01-07-08-06, що обґрунтована виконанням листа ДПС України від 14.08.2025 №19993/7/99-00-07-03-02-07 щодо можливого порушення податкового законодавства, контроль за якими покладено на контролюючі органи, а саме встановлені ризики у діяльності суб`єктів господарювання, які здійснюють продаж товарів, у тому числі підакцизних, у господарських об`єктах під торговельними марками / брендами «Leprekon», «Бочка» та «Грядка», було внесено пропозиції призначити в вересні 2025 року фактичні перевірки вищезазначених суб`єктів господарювання, керуючись ст. 19-1, ст. 20, пл. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового Кодексу України, на підставі пп. 80.2.2 та пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80, п. 69.2-2, п. 69.27, пі. 69.35-1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами), ст.72 Закону України від 18.06.2024 №3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Згідно з додатком до доповідної записки, мета проведення перевірки зазначено: перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських та інших об`єктів права власності такого платника щодо дотримання законодавства з питань дотримання норм законодавства, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі підакцизними товарами; вимог законодавства, яке регулює ведення касових операцій; дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), з питань цін та ціноутворення. Вид перевірки: фактична. Тривалість перевірки: 10 діб. Назва суб`єкта господарювання ТОВ «ГРЯДКА ОРАНЖ» код ЄДРПОУ 44974680; період, що перевіряється 01.01.2025; підстава: лист ДПС України від 14.08.2025 №19993/7/99-00-07-03-02-07. Також зазначено перелік адрес об`єкта, перевірка якого проводиться.

Відповідно до змісту листа ДПС України від 14.08.2025 №19993/7/99-00-07-03-02-07, проведеним аналізом встановлені ризики у діяльності суб`єктів господарювання, які здійснюють продаж товарів, у тому числі підакцизних, у господарських об`єктах під торговельними марками (далі - ТМ) / брендами: «Грядка», зокрема, за результатами аналізу виявлені ознаки, що вказують на продаж товарів, у тому числі підакцизних, у господарських об`єктах під ТМ / брендами «Грядка» без застосування РРО або ПРРО при проведенні розрахунків у готівковій формі. Встановлено, що під ТМ / брендом «Грядка» здійснює господарську діяльність, зокрема, ТОВ «ГРЯДКА ОРАНЖ» (код за ЄДРПОУ 44974680), яке має 36 господарських об`єктів на території Запорізької та Черкаської областей, 45 зареєстрованих ПРРО, 36 діючих ліцензій на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами та 36 діючих ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями. При цьому, відповідно до даних Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, у ТОВ «ГРЯДКА ОРАНЖ» при продажу товарів у липні 2025 року відсутні виторги у готівковій формі, тобто частка виторгу у безготівковій формі по ПРРО становить 100%. Зазначене може свідчити про проведення усіх готівкових розрахунків без застосування ПРРО. Крім того встановлено, що у магазинах під ТМ / брендом «Грядка» при продажу товарів, зокрема підакцизних, не видають фіскальні, чеки. Натомість покупцям видають документи, що імітують фіскальні чеки, але не містять обов`язкових реквізитів, таких як код та назва платника податків, назва господарського об`єкту тощо. При цьому інформація про такі чеки та відповідні розрахункові операції відсутня у СОД РРО. Таким чином є підстави вважати, що платник податків, з метою штучного заниження податкових зобов`язань, використовує програмне забезпечення із спеціальними прихованими функціями, яке дозволяє маніпулювати загальним обсягом проведених розрахункових операцій та спотворювати інформацію в розрахункових документа та фіскальних звітних чеках.

З метою виконання функцій, визначених законом, протидії порушенням у частині проведення розрахунків та іншого законодавства, контроль за яким покладено на органи ДПС: детально проаналізувати зазначену вище інформацію, самостійно провести додатковий та ретельний аналіз діяльності суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність під ТМ / брендами «Грядка», у т. ч. наведених у додатках 1-3, який надасть змогу надалі сформувати якісну доказову базу щодо можливих порушень; за наявності підстав відповідно до вимог пункту 80.2 статті 80 Кодексу, з урахуванням обмежень відповідно до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 21.07.2025, введеного в дію Указом Президента У країни від 21 липня 2025 року № 538/2025, організувати проведення фактичних перевірок господарських об`єктів ТМ / брендів «Грядка», у т. ч. зазначених у додатках 1-3; перед початком фактичної перевірки в обов`язковому порядку проводити контрольну розрахункову операцію відповідно до пункту 80.4 статті 80 Кодексу.

На підставі ст. 19-1, ст.20, пп. 75.1.3 п.75.1 ст.75, пп. 80.2.2, пп. 80.2.5 п.80.2 ст.80, п.69.2-2, 69.27, 69.35-1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ, ст.72 Закону України від 18.06.2024 №3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва в і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюновової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального»; у зв`язку з отриманням в установленому порядку інформації від державних органів про можливі порушення законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, стосовно суб`єктів господарювання, які здійснюють продаж товарів, у тому числі підакцизних, у господарських об`єктах; доповідної записки начальника управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Запорізькій області Рулевської Олени від 10.09.2025 № 3520/08-01-07-08, ГУ ДПС у Запорізькій області прийнято наказ від 10.09.2025 №1620-п Про проведення фактичної перевірки ТОВ «ГРЯДКА ОРАНЖ» (код ЄДРПОУ 44974680), яким наказано провести з 11.09.2025 тривалістю не більше 10 діб фактичну перевірку магазину-кафе за адресою: м. Запоріжжя, Шевченківський район, вул. Авраменко, буд. 12-В, де здійснює діяльність ТОВ «ГРЯДКА ОРАНЖ» за період з 01.01.2025 по день закінчення фактичної перевірки, з метою здійснення контролю за дотриманням суб`єктом господарювання вимог законодавства, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі підакцизними товарами; виявлення порушень установлених правил торгівлі підакцизними товарами; вимог законодавства, яке регулює ведення касових операцій; дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами); з питань цін та ціноутворення, а також дотримання вимог інших нормативно-правових актів, що регулюють обіг підакцизних товарів в Україні.

11.09.2025 посадовими особами Головного управління ДПС у Запорізькій області відповідно до наказу Головного управління ДПС у Запорізькій області від 10.09.2025 №1620-п «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «ГРЯДКА ОРАНЖ» код ЄДРПОУ 44974680 та направлень на перевірку від 11.09.2025 №2371, від 11.09.2025 №2372, розпочато фактичну перевірку господарського об`єкту ТОВ «ГРЯДКА ОРАНЖ» код ЄДРПОУ 44974680, магазину-кафе за адресою: Запорізька область, м.Запоріжжя, вул. Авраменко, буд.12-В.

Перед початком проведення перевірки пред`явлено службові посвідчення та направлення від 11.09.2025 №2371, від 11.09.2025 №2372, та вручено копію наказу від 10.09.2025 №1620-п. Пред`явлені направлення на перевірку підписані продавцем ОСОБА_1 власноруч, про що зроблено відповідні відмітки у направленнях на перевірку.

Під час перевірки Головним управлінням ДПС у Запорізькій області був складений запит про надання документів, в якому вказано, що за період діяльності з 01.01.2025 по дату закінчення перевірки, необхідно надати не пізніше 14:00 15.09.2025 для перевірки оригінали наступних документів: паспорти, довідки про присвоєння р.н.о.к.п.п. керівника (для юридичної особи), головного бухгалтера (в разі наявності), ФОП, особи, яка проводила розрахунові операції-(колії); книга обліку доходів та витрат; первинні документи на товар (прибуткові, видаткові накладні або інші документи, що підтверджують походження товару), що знаходився та знаходиться на реалізації в перевіряємому періоді; книги обліку розрахункових операцій, розрахункові книжки; касові книги, прибуткові-видаткові касові ордер, наказ про затвердження ліміту каси, розрахунок ліміту каси, наказ про оприбуткування готівки; виписки по банківським рахункам; реєстраційне посвідчення на РРО; довідка про опломбування РРО; ліцензії (з додатком); документ на підтвердження статусу суб`єкта господарювання громадського харчування; інвентаризаційний акт / опис залишків товарно-матеріальних запасів / цінностей коштів; оборотно-сальдові відомості/журнали-ордери по рахункам №301, 311, 372, 377, 685, 28, 361; трудові договори, накази на призначення, посадові інструкції директора, головного бухгалтера, найманих працівників; документи, що підтверджують право будівлею /спорудою /приміщенням /земельною ділянкою/ об`єктом проведення діяльності; форма обліку товарних запасів. Вказаний запит отримано 11.09.2025 продавцем ОСОБА_1 , про що свідчить її підпис.

На виконання зазначеного запиту ТОВ «ГРЯДКА ОРАНЖ» 19.09.2025 було передано ГУ ДПС у Запорізькій області копії документів, що підтверджується листом за вих. №15-09/25-1 від 15.09.2025.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт фактичної перевірки від 22.09.2025 №13008/08/01/07/08/45052623. Проведеною фактичною перевіркою магазину-кафе, що розташований за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, Авраменко, буд.12-В, в якому здійснює діяльність ТОВ «ГРЯДКА ОРАНЖ» встановлені наступні порушення:

пп. 1, 2, 11, ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями);

ст. 226 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами), ч. 16 ст. 62 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального»;

п. 1 Постанови КМ України від 30.10.2008 № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» (зі змінами та доповненнями), п.32 розділу ХІІІ Закону № 3817, в частині реалізації алкогольних напоїв за цінами нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої на загальну суму 15 651,50 грн.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки, ТОВ «ГРЯДКА ОРАНЖ» подано заперечення від 02.10.2025 № 02-10/2025-2 (вх. ГУ ДПС у Запорізькій області від 03.10.2025).

За результатами розгляду заперечень висновки акту перевірки залишено без змін, про що ТОВ «ГРЯДКА ОРАНЖ» повідомлено листом Головного управління ДПС у Запорізькій області від 17.10.2025 № 44401/6/08-01-07-08-12.

На підставі висновків Акту фактичної перевірки від 22.09.2025 №13008/08/01/07/08/45052623, заперечення від 02.10.2025 № 02-10/2025-2, відповіді від 17.10.2025 № 44401/6/08-01-07-08-12, Головним управлінням ДПС у Запорізькій області прийнято податкове повідомлення - рішення №00181110901 від 23.10.2025, згідно з яким до ТОВ «ГРЯДКА ОРАНЖ» за порушення п. 1 Постанови КМ України від 30.10.2008 № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» (зі змінами та доповненнями), п. 32 розділу ХІІІ Закону № 3817, на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України, п.25 ч.2 ст.73 Закону № 3817, застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 16000,00 грн.

Також, на підставі висновків Акту фактичної перевірки від 22.09.2025 №13008/08/01/07/08/45052623, заперечення від 02.10.2025 № 02-10/2025-2, відповіді від 17.10.2025 № 44401/6/08-01-07-08-12 Головним управлінням ДПС у Запорізькій області прийнято податкове повідомлення - рішення №00181090901 від 23.10.2025, згідно з яким до ТОВ «ГРЯДКА ОРАНЖ» за порушення ст.226 ПК України, ч.16 ст.62 Закону №3817, на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54, п.11 ч.2 ст.73 Закону №3817, застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 24000,00 грн.

Крім того, на підставі Акту фактичної перевірки від 22.09.2025 №13008/08/01/07/08/45052623, Головним управлінням ДПС у Запорізькій області прийнято податкове повідомлення - рішення №00180990708 від 23.10.2025, згідно з яким до ТОВ «ГРЯДКА ОРАНЖ» за порушення п.1, 2, 11 ст.3 Закону №265/95-ВР, на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54, п.1, 7 ст.17 Закону №265/95-ВР, застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 6527,59 грн.

На запит ТОВ «ЛПКН АЛКО 2023» на отримання публічної інформації від 21.10.2025 №21-10/2025-6 (вх. ГУ ДПС у Запорізькій області від 22.10.2025), ГУ ДПС у Запорізькій області надано копії вказаних у запиті документів щодо проведених фактичних перевірок магазинів-кафе, в яких здійснює діяльність ТОВ «ГРЯДКА ОРАНЖ».

Позивач скористався правом адміністративного оскарження та подав скаргу до Державної податкової служби України на податкові повідомлення рішення від 23.10.2025 №00181110901, №00181090901, №00180990708, та за результатами розгляду скарги позивача ДПС України прийнято рішення від 02.01.2026 №57/6/99-00-06-03-02-06, яким податкові повідомлення рішення від 23.10.2025 №00181110901, №00181090901, №00180990708 залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Позивач, не погодившись з податковими повідомленнями-рішеннями від 23.10.2025 №00181110901, від 23.10.2025 №00181090901, від 23.10.2025 №00180990708, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно з підпунктом 19-1.1.16 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з пунктом 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів відповідно до підпункту 62.1.2 пункту 62.2 статті 62 ПК України.

Податковий контроль відповідно до підпункту 62.1.3 пункту 62.2 статті 62 ПК України здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Умови, порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичних перевірок, строки проведення перевірок та оформлення їх результатів визначені статтями 75, 80, 81 ПК України.

За змістом абзацу 1 пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Стаття 80 ПК України унормовує порядок проведення фактичної перевірки.

Так, відповідно до приписів пункту 80.1 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Пунктом 80.2 статті 80 ПК України передбачено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема:

80.2.2. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Згідно з пунктом 80.4 статті 80 ПК України, перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу (пункт 80.5 статті 80 ПК України).

Згідно з пунктом 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції), такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Отже, фактична перевірка суб`єкта господарювання може бути проведена при дотриманні таких умов як наявність підстав для проведення фактичної перевірки та пред`явлення посадовими особами податкового органу необхідного пакету документів.

Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.02.2020 у справі №826/17123/18 викладено правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатися на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність цих податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 у справі №816/228/17 виходила з того, що неправомірність дій контролюючого органу при призначенні та проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставою позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому, підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та, відповідно, на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Верховний Суд у постанові від 26 березня 2024 року у справі №420/9909/23, ухваленої у складі Судової палати, сформулював висновки, за змістом яких податковий контроль здійснюється шляхом прийняття рішення про проведення перевірки у формі наказу, вимоги до оформлення якого не передбачають обов`язку в повному обсязі розкрити в наказі на призначення перевірки зміст інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства. Відсутня й імперативна вимога щодо розкриття конкретного порушення платником норм, а також про надання відповідних доказів такої несумлінної поведінки. Тобто, якщо відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України утримує в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), покликання у наказі на сам лише підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Тому відсутні підстави вважати, що такий наказ породжує його неоднозначне трактування та/або невизначеність із фактичною підставою перевірки. Відповідно, такий наказ не можна вважати протиправним.

Слід зазначити, що відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 10.12.2020 у справі №814/733/17, Податковим кодексом України не встановлено меж для проведення фактичної перевірки в залежності від підстав її призначення, встановлених пунктом 80.2 статті 80 ПК України, які, в свою чергу, наперед не можуть обмежувати контролюючий орган в обсязі допущених суб`єктом господарювання порушень, що можуть бути виявлені під час проведення перевірки.

Такий висновок підтримано Верховним Судом також в постанові від 15.02.2023 у справі №820/6187/16.

Як встановлено судом, в наказі відповідача про проведення фактичної перевірки підставою перевірки зазначено пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України.

Передумовою проведення фактичної перевірки з підстав, передбачених підпунктом 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, є отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби.

Судом установлено, що підставою для призначення фактичної перевірки позивача вказано в установленому законодавством порядку інформації від державного органу (на підставі аналізу інформації ІКС Податковий блок та системи обліку даних РРО ДПС України), а саме проведення розрахункових операцій суб`єктом господарювання через реєстратор розрахункових операцій та/або програмний реєстратор розрахункових операцій з порушенням порядку проведення розрахунків при реалізації підакцизних товарів, згідно листа ДПС від 14.08.2025 №19993/7/99-00-07-03-02-07 щодо встановлення ризиків у діяльноситі суб`єктів господарювання, які здійснюють продаж товарів, у тому числі підакцизних, у господарських об`єктах під торговою маркою «Грядка».

Отже, внаслідок отримання інформації від ДПС України про можливі порушення податкового законодавства у сфері діяльності, яку здійснює позивач, виникла обґрунтована та законодавчо встановлена необхідність для контролюючого органу щодо здійснення належного податкового контролю.

З огляду на викладене, суд відхиляє доводи позивача в частині відсутності підстав для призначення та проведення фактичної перевірки.

Також, суд зауважує, що відповідно до пункту 71.1 статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

За змістом статті 72 ПК України передбачено, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, крім іншого, від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація: 72.1.1.4. про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі електронні копії розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів. Для цілей цього підпункту терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Відповідно до пункту 73.2 статті 73 ПК України інформація, визначена, у тому числі, у підпункті 72.1.1.4 статті 72 цього Кодексу, надається періодично.

Відповідно до пункту 74.3 статті 74 ПК України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.

В постанові від 28.04.2025 у справі №280/1719/24 за подібних правовідносин, Верховний Суд дійшов висновку, що контролюючий орган під час проведення фактичної перевірки, мав правову можливість використовувати податкову інформацію, яка міститься в СОД РРО, зокрема щодо перевірки наявності (відсутності) цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, інформація та дані якої є фактичним відображенням (дублюванням) розрахункових операцій проведених позивачем у відповідний перевіряємий період.

Виходячи з наведеного, суд відхиляє доводи позивача про порушення контролюючим органом порядку проведення фактичної перевірки.

Щодо виявлених порушень, суд зазначає наступне.

Відповідно до визначень, наведених у статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі Закон № 265/95-ВР) (тут і в подальшому в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин):

розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;

розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Відповідно до пунктів 1, 2, 11 статті 3 Закону №265/95-ВР (порушення, за які позивача притягнуто до відповідальності спірним податковим повідомленням-рішенням) суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється;

2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти);

11) проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями;

Згідно з пунктами 1, 7 статті 17 Закону №265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

1) у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання:

100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;

150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення;

7) триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду в постанові від 02.02.2023 №500/6845/21 зазначено, що у випадку притягнення суб`єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов`язку, встановленого пунктом 1 статті 3 Закону №265/95-ВР, перевірці підлягають обставини безпосереднього здійснення розрахункової операції, однак, її непроведення через РРО, та/або здійснення розрахункової операції на більшу суму, ніж проведено через РРО. У випадку притягнення суб`єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов`язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону №265/95-ВР перевірці підлягають як обставини видачі/невидачі розрахункового документа, так і обставини відповідності такого вимогам щодо форми і змісту.

Під час фактичної перевірки контролюючим органом встановлено:

відповідно до інформаційної бази ДПС України, на яку надходять електронні копії розрахункових документів (СОД РРО) встановлено випадки створення в ПРРО з фіскальним номером 4001094664 розрахункових документів при продажу алкогольних напоїв на загальну суму 1427,59 грн, які повинні маркуватися марками акцизного податку (далі МАП), без реквізитів МАП. У відповідній графі почекових даних ПРРО відсутня інформація про серію та номер МАП, а саме: розрахунковий документ №4139752512 від 04.04.2025 роздрукованого об 16:19:27 на суму 1427,59 грн;

проведення розрахункової операції через ПРРО з порушенням використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості, а саме: згідно фіскального чеку ПРРО №4139752512 від 04.04.2025 роздрукованого об 16:19:27 на ПРРО з фіскальним номером 4001094664 здійснено продаж 1 одиниці «2206003100 # Вино iгристе Fragolino Salute Ro» за ціною 118,00 грн на загальну суму 118,00 грн без зазначення обсягу реалізуємого товару;

в ході аналізу за період з 01.01.2025 по 19.09.2025 інформаційної бази ДПС України, на яку надходять електронні копії розрахункових документів (СОД РРО), встановлено, що позивачем через ПРРО: фіскальний номер 4001094664, у фіскальних чеках зазначено інформацію одних й тих же номерів та серій марок акцизного податку декілька разів на суму 698,20 грн (додаток № 1 до акту перевірки);

за результатами аналізу інформаційної бази ДПС України, на яку надходять електронні копії розрахункових документів (Система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій) встановлено, що в перевіряємому періоді позивачем в об`єкті торгівлі за адресою: м. Запоріжжя, вул. Авраменко, буд. 12-В, через ПРРО з фіскальним номером 4001094664, здійснювалась роздрібна торгівля алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни.

Виявлені порушення підтверджуються відповідними документами, що були додані до акту перевірки, а саме: опис готівкових коштів, Х-звіт платіжного терміналу; фіскальні чеки; дані СОД РРО (МАП) тощо.

В свою чергу, позивачем доказів на спростування висновків контролюючого органу позивачем не надано.

Суд зазначає, що відповідно до статті 8 Закону № 265/95-ВР форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов`язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно п.п 14.1.107 п 14.1 ст. 14 ПК України, марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

За правилами п.п.1, 3, 6, 7 ст. 226 ПК України, у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов`язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Маркуванню підлягають усі (крім зазначених у пункті 226.10 цієї статті) алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об`ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового до 8,5 відсотка об`ємних одиниць не здійснюється.

Кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв.

Положеннями ст.62 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 18.06.2024 № 3817-IX, також встановлено, що маркування алкогольних напоїв (крім товарів (продукції), зазначених у статті 63 цього Закону), які реалізуються в Україні, здійснюється відповідно до Закону України "Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів" з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом, та має містити таку інформацію: 1) загальна назва алкогольного напою або офіційна назва спиртного напою, власна назва товару (продукції); 2) найменування та місцезнаходження оператора ринку харчових продуктів, відповідального за надання інформації про алкогольний напій, а для алкогольних напоїв, ввезених на митну територію України, - найменування та місцезнаходження імпортера.

Відповідно до частини 16 статті 62 Закону України № 3817-IX, алкогольні напої, що виробляються в Україні, та алкогольні напої, що ввозяться на митну територію України, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законом.

Відповідно до пункту 226.9 статті 226 ПК України вважаються такими, що немарковані:

алкогольні напої, тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, з підробленими марками акцизного податку;

алкогольні напої, тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції;

вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари;

алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.

сигарети, цигарки та сигарили, що вироблені після 1 січня 2021 року, в яких кількість одиниць у пачці (упаковці) не відповідає кількості одиниць, зазначеній на марках акцизного податку;

рідини, що використовуються в електронних сигаретах, вироблених до 1 січня 2021 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251 затверджено Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах (далі - Положення №1251), пунктом 5 якого передбачено, що марка для алкогольних напоїв повинна містити двомірний штрих-код швидкого реагування (далі QR-код) та лінійний штрих-код (далі штрих-код).

На кожну марку наносяться такі реквізити: слова Україна, МАРКА АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ; позначення виду марки, що складається із слів та літер алкоголь вітчизняний (лікеро-горілчана продукція) - АВ ЛГП. алкоголь вітчизняний (виноробна продукція) - АВ ВП, алкоголь імпортний (лікеро-горілчана продукція) - АІ ЛГП, алкоголь імпортний (виноробна продукція) - АІ ВП, індекс регіону України (згідно з додатком), що відповідає місцезнаходженню виробника продукції, позначений двома цифрами (для маркування вітчизняної продукції), серія із чотирьох літер і шестизначний номер, два двозначних числа (місяць і рік, у якому вироблено марки для алкогольних напоїв);реквізити покупця марки (зазначаються на марках для алкогольних напоїв): для юридичних осіб - код згідно з ЄДРПОУ, для фізичних осіб - підприємців - код, який відображає реєстраційний номер облікової картки платника податків; QR-код та штрих-код (зазначаються на марках для алкогольних напоїв).

Штрих-код містить інформацію про серію га номер марки, QR-код містить інформацію про серію та номер марки, реквізити покупця марки: для юридичних осіб - код згідно з ЄДРПОУ, для фізичних осіб - підприємців - код, який відображає реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органові і мають відмітку в паспорті), та посилання на веб-ресурс для перевірки марки. QR-код також може містити інформацію про геш-послідовність.

Інформаційні набори даних для генерації QR-кодів та штрих-кодів, що наносяться на марку для алкогольних напоїв, генеруються ДПС та передаються підприємству-виробнику з використанням засобів захисту інформації у зведеній заявці-розрахунку.

Слід зазначити, що перелічені вище норми унеможливлюють факт законного повторного використання марки акцизного податку.

Згідно з пунктом 20 Положення №1251 вважаються такими, що немарковані, алкогольні напої, тютюнові вироби, тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням і рідини, що використовуються в електронних сигаретах, у випадках, визначених пунктом 226.9 статті 226 ПК України, а також алкогольні напої з марками, що мають такі пошкодження: пошкодження, які унеможливлюють встановлення реквізитів, передбачених абзацом сьомим пункту 5 цього Положення; наявність відкритого надриву з краю марки, розмір якого (ширина, довжина) перевищує такі значення: вертикальний надрив - 4 х 10 міліметрів; горизонтальний - 4 х 20 міліметрів; діагональний - 4 х 18 міліметрів (довжина діагонального розриву визначається як прямокутна проекція); пошкодження, внаслідок яких зменшилася довжина марки на 10 чи більше міліметрів або ширина марки - на 5 чи більше міліметрів; відсутність кута марки площею більше ніж 150 кв. міліметрів, довжина меншої сторони якого становить більше ніж 10 міліметрів.

Як слідує з аналізу наведених норм чинного законодавства, законом заборонено виробництво, зберігання, транспортування та реалізацію алкогольних напоїв, що підлягають маркуванню, без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку.

Верховний Суд у постановах від 06.06.2019 у справі №823/748/17, від 08.08.2019 у справі №808/4653/14, від 10.06.2020 у справі №808/4108/16 вказав, що хоча маркування алкогольних напоїв марками акцизного податку і здійснюється виробниками цієї продукції, втім порушенням норм Закону №481/95-ВР щодо правил торгівлі такими напоями є саме виробництво, зберігання, транспортування реалізація алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку; немаркованими ж вважаються алкогольні напої, марковані марками акцизного податку, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції.

Суд зазначає, що позивач, як суб`єкт господарювання, що здійснює реалізацію алкогольних напоїв, несе персональну відповідальність за свою діяльність та її наслідки.

Згідно з пунктами 1.7 розділу І, 2.2 розділу ІІ Порядку №1057 суб`єкти господарювання, які використовують ПРРО, повинні передавати до органів ДПС по дротових або бездротових каналах зв`язку інформацію у формі електронних копій розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків та іншу інформацію, необхідну для обліку роботи ПРРО фіскальним сервером контролюючого органу, яка створюється засобами таких ПРРО. Система зберігання і збору даних РРО забезпечує збір та внесення даних РРО у бази даних система обліку даних РРО у такому вигляді, в якому дані сформовані в РРО, перевірку цілісності і незмінності даних та ідентифікацію РРО засобами національної системи масових електронних платежів.

Відповідно до інформаційної бази ДПС України, на яку надходять електронні копії розрахункових документів (СОД РРО) встановлено випадки створення в ПРРО з фіскальним номером 4001094664 розрахункових документів при продажу алкогольних напоїв на загальну суму 1427,59 грн, які повинні маркуватися марками акцизного податку (далі МАП), без реквізитів МАП. У відповідній графі почекових даних ПРРО відсутня інформація про серію та номер МАП, а саме: розрахунковий документ №4139752512 від 04.04.2025 роздрукованого об 16:19:27 на суму 1427,59 грн.

Крім того, згідно Додатку № 1 до акту перевірки, у фіскальних чеках сформованих за період з 01.01.2025 по 19.09.2025 через ПРРО, фіскальний номер 4001094664, зазначено інформацію одних й тих же номерів та серій марок акцизного податку декілька разів.

Зміст фіскальних чеків було перевірено під час проведення фактичної перевірки позивача, що входить до повноважень відповідача як контролюючого органу відповідно до вимог статті 80 ПК України.

Встановлена за даними СОД РРО відсутність у розрахунковому документі відомостей про серію та номер марки акцизного податку свідчить про невідповідність такого розрахункового документа вимогам щодо його форми та змісту, що є порушенням пунктів 1, 2, 11 статті 3 Закону №265/95-ВР та є підставою для застосування фінансової санкції відповідно до пункту 1 статті 17 Закону №265/95-ВР.

Водночас зазначення у фіскальних чеках одних і тих самих номерів та серій марок акцизного податку декілька разів свідчить про неможливість визнання таких алкогольних напоїв належно маркованими у встановленому законом порядку, оскільки чинне законодавство не допускає повторного використання однієї й тієї самої марки акцизного податку. Такі обставини свідчать про порушення вимог статті 226 ПК України та частини шістнадцятої статті 62 Закону №3817-IX, за що відповідальність передбачена пунктом 11 частини другої статті 73 Закону №3817-IX (виробництво та/або зберігання, та/або транспортування, та/або реалізація фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, без паперових марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими паперовими марками акцизного податку (крім випадків, передбачених законодавством, та випадків, якщо маркування марками акцизного податку таких алкогольних напоїв не передбачено зовнішньоекономічним договором (контрактом) - 200 відсотків вартості таких товарів (продукції), але не менше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року).

Отже, наведені порушення є різними за своїм правовим змістом: відсутність реквізитів МАП у розрахунковому документі стосується порушення вимог Закону №265/95-ВР щодо форми та змісту розрахункового документа, тоді як дублювання серій та номерів МАП стосується порушення порядку маркування алкогольних напоїв і тягне відповідальність за Законом №3817-IX.

Як вже було вказано, інформація, зазначена у витязі з СОД РРО може використовуватися контролюючим органом при проведенні фактичної перевірки та висновків про порушення платником податків пункту 2 статті 3 Закону №265/95-ВР. Зазначене є безумовною підставою для застосування до платника податків штрафних (фінансових) санкцій у відповідності до пункту 1 статті 17 Закону №265/95-ВР.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 06.02.2025 у справі №120/11036/23, від 16.01.2025 у справі №240/24491/23, від 09.09.2024 у справі №280/6832/23.

Також, відповідно до пункту 7 статті 17 Закону № 265/95-ВР до суб`єктів господарювання, у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості застосовується фінансова санкція триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Так, фактичною перевіркою було встановлено проведення розрахункової операції через ПРРО з порушенням використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості, а саме: згідно фіскального чеку ПРРО №4139752512 від 04.04.2025 роздрукованого об 16:19:27 на ПРРО з фіскальним номером 4001094664 здійснено продаж 1 одиниці «2206003100 # Вино iгристе Fragolino Salute Ro» за ціною 118,00 грн на загальну суму 118,00 грн без зазначення обсягу реалізуємого товару.

Позивач такі обставини не спростував, доказів іншого суду не надав.

Тож, вчинення позивачем визначених в акті порушень п. 1, 2, 11 ст. 3 Закону України від 06.07.95 №265/95-ВР, ст.226 ПК України, ч.16 cт. 62 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального» підтверджується наданими доказами.

Щодо порушення п.1 Постанови KM України від 30.10.2008 №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» та п.32 розділу XIII Закону №3817-ІХ, суд зазначає наступне.

Пунктом 1 Постанови КМ України від 30.10.2008 №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» (зі змінами та доповненнями), передбачено «Установити розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв згідно з додатком».

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану" від 10 жовтня 2024 року № 4015-IX (набрав чинності 01.12.2024), розділ XIII "Перехідні положення" Закону №3817-IX доповнено пунктом 32 такого змісту:

"32. Установити, що:

у період починаючи з дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану" для вин виноградних та іншої виноробної продукції застосовується розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року №957, збільшений на 50 відсотків. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті інформацію про розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв з дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану";

мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на окремі види алкогольних напоїв переглядаються Кабінетом Міністрів України відповідно до статті 68 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" від 18 червня 2024 року №3817-IX з урахуванням 50-відсоткового збільшення, передбаченого цим пунктом".

30 листопада 2024 на офіційному веб сайті Державної податкової служби України було оприлюднено інформацію Про розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв, починаючи з дати набрання чинності Законом України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану" (https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/846663.html).

Таким чином, починаючи з дати набрання чинності Законом від 10 жовтня 2024 року №4015-ІХ (01.12.2024), суб`єкти господарювання, які здійснюють діяльність з роздрібної торгівлі алкогольними напоями, були зобов`язані застосовувати мінімальні роздрібні ціни, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 №957, з урахуванням особливостей, передбачених пунктом 32 розділу XIII «Перехідні положення» Закону №3817-IX.

За результатами аналізу інформаційної бази ДПС України, на яку надходять електронні копії розрахункових документів, встановлено, що у перевіряємому періоді позивачем в об`єкті торгівлі за адресою: м. Запоріжжя, вул. Авраменко, буд. 12-В, через ПРРО з фіскальним номером 4001094664 здійснювалась роздрібна торгівля алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни, опис яких наведено в додатку №2 до акта перевірки.

Доказів на спростування зазначених обставин суду не надано.

Таким чином, ТОВ «ГРЯДКА ОРАНЖ» порушено вимоги п.1 Постанови КМ України від 30.10.2008 №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв», п.32 розділу ХІІІ Закону України від 18 червня 2024 року №3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», в частині реалізації алкогольних напоїв за цінами нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої на загальну суму 15651,50 грн, виходячи з мінімальної роздрібної ціни на такі напої.

Суд зазначає, відповідно до пункту 25 частини 2 статті 73 Закону №3817-IX роздрібна торгівля алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої, - 100 відсотків вартості реалізованих товарів (продукції), розрахованої виходячи з мінімальної роздрібної ціни, але не менше 2 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Статтею 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» установлено з 01.01.2025 розмір мінімальної заробітної плати у місячному розмірі 8000,00 грн.

Отже, відповідачем до позивача правомірно застосовано штрафні санкції в розмірі 16000,00 грн, оскільки це мінімальна санкція передбачена Законом.

Таким чином, суд дійшов висновків, що оцінені в сукупності наявні в матеріалах справи копії фіскальних чеків, х-звіти, дані з СОД РРО, інші первинні документи, досліджені під час перевірки, підтверджують висновки, викладені в акті перевірки щодо суті виявлених порушень законодавства.

Щодо доводів позивача про те, що акт перевірки не містить достатньої деталізації виявлених порушень, не містить реквізитів фіскальних чеків, а також про необхідність фото- чи відеофіксації та вилучення алкогольної продукції, суд зазначає, що акт фактичної перевірки є документом, у якому фіксуються встановлені контролюючим органом обставини та висновки за результатами проведеного заходу податкового контролю. При цьому законодавство не встановлює обов`язку контролюючого органу в кожному випадку виявлення порушень, встановлених на підставі даних СОД РРО та фіскальних чеків, здійснювати фото- чи відеофіксацію або вилучення продукції.

У цій справі висновки контролюючого органу ґрунтуються не на загальному твердженні про наявність порушень, а на даних СОД РРО, фіскальних чеках, додатках до акта перевірки та інших матеріалах, досліджених під час фактичної перевірки. Саме ці документи дозволяють ідентифікувати зміст розрахункових операцій, ПРРО, через який вони проведені, дату та час формування відповідних розрахункових документів, суму операцій, а також встановити відсутність реквізитів МАП, дублювання серій та номерів марок акцизного податку, та реалізацію алкогольних напоїв за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни.

Доводи позивача про те, що всі господарські операції були проведені через РРО/ПРРО та відображені у податковій звітності, не спростовують встановлених порушень, оскільки предметом спірних податкових повідомлень-рішень є порушення щодо форми та змісту розрахункових документів, режиму програмування підакцизного товару, належності маркування алкогольної продукції та дотримання мінімальних роздрібних цін.

Суд також відхиляє посилання позивача на можливий людський фактор при зазначенні серій та номерів МАП, оскільки суб`єкт господарювання, який здійснює роздрібну торгівлю алкогольними напоями, зобов`язаний організувати свою діяльність таким чином, щоб забезпечити дотримання вимог законодавства щодо проведення розрахункових операцій та реалізації підакцизних товарів. Помилкове внесення продавцем відомостей до розрахункового документа не усуває факту порушення, зафіксованого у фіскальних чеках та даних СОД РРО, та не є підставою для звільнення суб`єкта господарювання від відповідальності.

Крім того, у разі формування помилкового розрахункового документа суб`єкт господарювання мав можливість виправити таку помилку в порядку, передбаченому законодавством щодо застосування РРО/ПРРО, зокрема шляхом скасування помилкової операції та формування належного розрахункового документа.

Доказів здійснення таких дій позивачем суду не надано.

Стосовно доводів позивача про відсутність вини суд зазначає, що в межах спірних правовідносин відповідальність застосована за встановлені порушення спеціальних правил здійснення розрахункових операцій та обігу алкогольних напоїв.

Доводи позивача про неналежність запиту про надання документів суд також відхиляє, оскільки такий запит не був підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень. З матеріалів справи вбачається, що запит був отриманий позивачем та на його виконання позивач надав контролюючому органу копії документів. Наведені позивачем зауваження щодо форми запиту не свідчать про недопустимість акта перевірки чи протиправність прийнятих на його підставі податкових повідомлень-рішень.

Посилання позивача на те, що акт перевірки є недопустимим доказом суд не приймає, оскільки правомірність призначення та проведення фактичної перевірки судом перевірена, а порушень процедури, які б вплинули на можливість контролюючого органу встановити відповідні обставини та прийняти спірні податкові повідомлення-рішення, судом не встановлено.

З урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 23.10.2025 №00181110901, від 23.10.2025 №00181090901, від 23.10.2025 №00180990708 прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та в повній мірі відповідають встановленим у частини другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, а відтак до скасування в судовому порядку не підлягають.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно з пунктом 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

За змістом пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

У процесі розгляду справи суд не встановив інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору. Інші доводи та заперечення учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні даного спору, з огляду на встановлені обставини, дійшов висновку, що дії відповідача вчиненні в порядку та у спосіб, що визначені чинним законодавством, в межах наданих йому повноважень, обґрунтовано і правомірно. В той час як порушення прав позивача, про захист яких він просив в судовому порядку, не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду. За наведеного, у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

У відповідності до статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 КАС, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРЯДКА ОРАНЖ» (69014, м.Запоріжжя, вул.Магістральна, буд.43а, код ЄДРПОУ 44974680) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166, код ЄДРПОУ ВП 44118663) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ж.М. Чернова