Рішення № 137620937, 23.06.2026, Кельменецький районний суд Чернівецької області

Справа №717/922/26

Номер провадження 2/717/552/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року Кельменецький районний суд Чернівецької області у складі:

головуючого судді Кудиби З. І.,

за участю секретаря судових засідань Житарюк А. С.,

розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306; код ЄДРПОУ: 44276926) до ОСОБА_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за договором,

ВСТАНОВИВ:

Представниця Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (далі - ТОВ «Коллект Центр») Ткаченко М. М. подала до суду позовну заяву про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідачки на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором № 2110224988702 від 12.04.2021 р. в розмірі 46 197,00 грн та понесені судові витрати.

Позовні вимоги ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» обґрунтовані таким.

12 квітня 2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2110224988702, відповідно до умов якого відповідачка зобов`язалася виконати грошове зобов`язання на користь кредитора.

01 грудня 2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу №?1-12, яким ТОВ «Служба миттєвого кредитування» відступило право вимоги за кредитним договором № 2110224988702 на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ».

Далі, 10 січня 2023 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено договір факторингу №?10-01_2023, відповідно до якого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 2110224988702.

Таким чином, правові підстави позовних вимог ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» ґрунтуються на правонаступництві за договорами факторингу, що надає позивачу законне право вимагати виконання зобов`язань відповідачем за кредитним договором № 2110224988702.

Станом на день звернення до суду, відповідачка ОСОБА_1 не погасила заборгованість за вказаним кредитним договором, при цьому проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, що призвело до виникнення простроченої заборгованості.

Загальна заборгованість за кредитним договором № 2110224988702 від 12 квітня 2021 року станом на дату подання позову становить 105 930,96 грн, з яких: заборгованість за основною сумою кредиту (тілом кредиту) 5 900,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами 100 030,96 грн.

Разом з тим, з урахуванням принципів розумності, справедливості, співмірності та пропорційності, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 46 197,00 грн, з яких: 5 900,00 грн заборгованість за основною сумою кредиту та 40 297,00 грн заборгованість за нарахованими процентами станом на дату відступлення права вимоги.

Ухвалою Кельменецького районного суду Чернівецької області від 13 травня 2026 року було відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Водночас судом було витребувано з АТ КБ «ПриватБанк» документи та інші матеріали, що становлять доказову базу у справі. Відповідачці надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

09 червня 2026 року АТ КБ «ПриватБанк» надало витребувані судом документи, які були долучені до матеріалів справи та підлягають оцінці судом як докази.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, однак подав заяву про розгляд справи за його відсутності, підтримав позовні вимоги у повному обсязі та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася. Про дату, час і місце розгляду справи її повідомляли належним чином відповідно до вимог закону. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило, відзив на позовну заяву від відповідачки не надано.

На підставі статей 280 та 281 Цивільного процесуального кодексу України суд постановив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази у їх сукупності та взаємозв`язку, а також кожен окремо на предмет належності, допустимості, достовірності та достатності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 12 квітня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2110224988702, відповідно до умов якого кредитодавець надав позичальниці грошові кошти у сумі 5 900,00 грн на умовах повернення кредиту та сплати процентів у строки й порядку, визначені договором.

Відповідно до умов договору базова фіксована процентна ставка становила 2 % за кожен день користування кредитом та застосовувалася за умови сплати всіх нарахованих процентів не пізніше орієнтовного строку повернення кредиту.

У разі неповернення кредиту в межах орієнтовного строку повернення розмір процентної ставки підлягав збільшенню: починаючи з першого дня, наступного за орієнтовним строком повернення кредиту, на 1,64%; починаючи з 15-го дня прострочення на 1,38 %; починаючи з 30-го дня прострочення на 2,65 %.

Кредитний договір було укладено дистанційно в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем шляхом акцепту оферти та підписання договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогам чинного законодавства України.

Взяті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредитних коштів та сплати нарахованих процентів відповідачка належним чином не виконувала, у зв`язку з чим перед первісним кредитором утворилася прострочена заборгованість.

01 грудня 2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу №?1-12, відповідно до якого первісний кредитор відступив право вимоги за кредитним договором № 2110224988702 на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ».

Далі, 10 січня 2023 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено договір факторингу №?10-01_2023, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором № 2110224988702 було відступлено позивачу. Внаслідок зазначених правочинів право грошової вимоги за кредитним договором повністю перейшло до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», що надало останньому законне право вимагати від відповідачки погашення заборгованості.

Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідачки за кредитним договором, право вимоги за яким набуло ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», становила 105 930,96 грн, у тому числі заборгованість за основною сумою кредиту та нарахованими процентами за користування кредитними коштами.

Разом з тим, керуючись принципами розумності, справедливості, співмірності та пропорційності, позивач заявив вимогу про стягнення з відповідачки заборгованості у зменшеному розмірі 46 197,00 грн, з яких 5 900,00 грн становить заборгованість за основною сумою кредиту, а 40 297,00 грн заборгованість за нарахованими процентами станом на дату відступлення права вимоги.

Відповідно до положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором визнається домовленість між двома або більше сторонами, яка спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Зміст договору складається з умов (пунктів), визначених та погоджених сторонами за їхньою волею, а також умов, які є обов`язковими відповідно до норм чинного цивільного законодавства, зокрема статті 628 ЦК України.

Згідно зі статтею 627 ЦК України та статтею 6 цього Кодексу, сторони мають свободу укладати договори, обирати контрагента та визначати умови договору з урахуванням вимог цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, принципів розумності та справедливості.

Матеріали справи свідчать про те, що кредитний договір № 2110224988702 укладено в електронній формі. Електронний правочин оформлюється шляхом фіксації волі сторін та змісту договору у спеціальному документі, який відтворює волевиявлення сторін. На відміну від традиційної письмової форми, воля сторін при укладенні електронного договору втілюється у електронному документі.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір є домовленістю двох або більше сторін, яка оформлена в електронній формі та спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включно з усіма обов`язковими реквізитами. Правочин вважається вчиненим у електронній формі лише у разі наявності всіх обов`язкових реквізитів документа.

Електронний підпис, відповідно до частин першої та другої статті 6 цього Закону, є обов`язковим реквізитом електронного документа. Його використання дозволяє ідентифікувати автора чи підписувача документа та підтвердити його волевиявлення. Накладення електронного підпису означає завершення створення електронного документа та підтверджує намір сторін набувати, змінювати або припиняти цивільні права й обов`язки, а також забезпечує цілісність документа.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа є електронний примірник документа з усіма обов`язковими реквізитами, зокрема з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису згідно із Законом України «Про електронний цифровий підпис».

Порядок укладення електронного договору визначено статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію». Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного виду договору, та виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття іншою стороною.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» наведено визначення поняття «підпис у сфері електронної комерції». Якщо електронний правочин відповідно до вимог цивільного законодавства або за домовленістю сторін підлягає підписанню, момент його підписання вважається здійсненим у момент використання одного з таких засобів:

-електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови, що усі сторони електронного правочину скористалися цим засобом;

-електронного підпису одноразовим ідентифікатором, передбаченим відповідним законом;

-аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису або іншого аналога), за письмовою згодою сторін, у якій містяться зразки таких аналогів власноручних підписів.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України, договір вважається укладеним у разі, якщо сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов у належній формі. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) та прийняття цієї пропозиції іншою стороною (акцепт).

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає зобов`язання як правовідношення, за яким одна сторона (боржник) зобов`язана виконати певну дію на користь іншої сторони (кредитора) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати виконання цього обов`язку. Зобов`язання виникають на підставі, визначеній статтею 11 ЦК України.

Відповідно до статей 525, 526 та 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і у строки, встановлені законом або договором, при цьому одностороння відмова від виконання зобов`язань заборонена.

Згідно зі статтями 10481052 та 1054 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позику позикодавцю та сплатити відсотки за користування коштами у строки та в порядку, визначені договором. Водночас кредитор (банк або інша фінансова установа) зобов`язаний надати грошові кошти позичальнику у розмірі та на умовах, визначених договором. Позичальник зобов`язаний повернути суму кредиту і сплатити нараховані проценти у повному обсязі відповідно до умов договору.

Вирішуючи питання про передання права вимоги за кредитним договором №?№ 2110224988702, суд встановив, що укладений між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 кредитний договір відповідає вимогам Цивільного кодексу України та законодавства про електронні документи і електронні правочини, а умови щодо надання позики та сплати відсотків є істотними для сторін.

Відповідно до положень частини першої статті 512 та статті 514 Цивільного кодексу України право вимоги за цим договором було передано фактору ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», із переходом до нього всіх прав первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу. У силу статті 1077 Цивільного кодексу України договір факторингу не позбавляє клієнта права на захист своїх прав, а передбачає прийняття фактором права вимоги до третьої особи відповідно до умов договору.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, визначені договором або законом, включаючи нарахування процентів за користування грошовими коштами. Суд встановив, що відповідачка не здійснила вчасну сплату кредиту, внаслідок чого позивачем нараховано проценти за користування коштами.

Матеріалами справи підтверджується факт укладення кредитного договору, отримання відповідачкою кредитних коштів, неналежне виконання нею взятих на себе зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати процентів, а також належний перехід права вимоги від первісного кредитора до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР».

Наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідає умовам кредитного договору, узгоджується з наявними у справі доказами та відповідачкою не спростований. При цьому позивачем заявлено до стягнення не повний розмір наявної заборгованості, а її частину, визначену з урахуванням принципів розумності, справедливості, співмірності та пропорційності.

За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за кредитним договором у розмірі 46 197,00 грн, з яких 5 900,00 грн заборгованість за основною сумою кредиту та 40 297,00 грн заборгованість за нарахованими процентами.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується положеннями статті 141 ЦПК України, відповідно до яких у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню понесені та документально підтверджені судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16 000,00 грн.

Отже, з відповідачки на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» підлягають стягненню: заборгованість за кредитним договором у розмірі 46 197,00 грн, судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16 000,00 грн.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 525, 526, 527, 530, 610, 611, 629, 10481050, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 12, 13, 7681, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263265, 268, 280282 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за кредитним договором № 2110224988702 від 12 квітня 2021 року у розмірі 46 197 (сорок шість тисяч сто дев`яносто сім) гривень 00 копійок, з яких 5 900,00 (п`ять тисяч дев`ятсот) грн заборгованість за основною сумою кредиту та 40 297,00 (сорок тисяч двісті дев`яносто сім) грн заборгованість за нарахованими процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» сплачений судовий збір у сумі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16 000 (шістнадцять тисяч) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути поновлений у разі пропуску з поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

Повний текст судового рішення складено 23 червня 2026 року.

Реквізити сторін:

Позивач: ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», місцезнаходження: вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, м. Київ; код ЄДРПОУ 44276926.

Відповідач: ОСОБА_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Кудиба З. І.