Рішення № 137620437, 23.06.2026, Драбівський районний суд Черкаської області

Справа № 692/542/26

Провадження № 2/692/564/26

23.06.26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року Драбівський районний суд Черкаської області в складі: головуючого судді Чепурного О.П., при секретарі Бубир В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Драбів цивільну справу в порядку спрощеного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача з позовом про стягнення кредитної заборгованості. Свої вимоги мотивує тим, що 13.12.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №244140298, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію». Відповідно до умов договору, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надав позичальнику кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту від 2000,00 до 50000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачувати проценти кредитодавцю відповідно до умов, зазначених у договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов`язання за кредитним договором виконало та надало позичальнику грошові кошти у розмірі 8997,00 грн. 28.11.2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» уклали договір факторингу №28/1118-01, у подальшому до договору укладалися додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу. Відповідно до реєстру прав вимоги №237 від 27.06.2023, до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача. 02.05.2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Свеа фінанс» було укладено договір факторингу №02/0524-01/01.02-11/24, відповідно до умов якого клієнт відступив фактору права вимоги, а фактор набув права вимоги від клієнта. Відповідно до додатку 1 до договору факторингу, до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №244140298 від 13.12.2021 року.

Позивач вказав, що станом на дату складання позовної заяви, заборгованість за кредитним договором №244140298 від 13.12.2021 року становить 27943,85 грн., з яких:

-4997,00 грн. заборгованість по тілу;

-22946,85 грн. заборгованість по відсоткам;

-0,00 грн. пеня.

Розгляд вказаної справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження на підставі ухвали Драбівського районного суду від 07.04.2026 року.

Ухвалою суду відповідачу був наданий строк для подання заяви із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також строк для подання відзиву на позов. Відповідач відзиву на позов, заяви із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до суду не направив.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цього Кодексу.

12.12.2021 року ОСОБА_1 заповнив заявку на отримання грошових коштів в кредит від 12.12.2021 в якій зазначив загальну інформацію, персональні дані, адресу та номер карточки.

13.12.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір №244140298 від 13.12.2021 року про те що, згідно п.1.1. за цим договором кредитодавець надає позичальникові кредит у вигляді відновлювальної Кредитної лінії в розмірі Кредитного ліміту від 2000,00 до 50000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачувати проценти кредитодавцю відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «ВЕОКАРД».

Згідно п.5.5. сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем в якості підпису позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис. Цей Договір є електронним документом, створеним і збереженим в Інформаційно телекомунікаційній системі Кредитодавця та перетвореним електронними засобами у візуальну форму (п.5.14).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Частиною 1 ст.628ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання, як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

За змістом правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19, у постанові від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, у постанові від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, якщо договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами то підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. У такий спосіб сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.

Відповідно до Розділу 6 кредитного договору «Реквізити сторін» вбачається, що даний договір підписано відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 9U9QH8G6, відправлено 13.12.2021 1:22:59, введено 13.12.2021 1:24:30.

Враховуючи викладене, суд вважає укладеним кредитний договір, який підписаний позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до п.1.1. договору сума кредитного ліміту від 2000,00 грн. до 50000,00 грн. Сума кредитного ліміту, вказана в п. 1.1. договору, - це максимальна сума кредиту, яка протягом строку дії договору одночасно може бути у розпорядженні позичальника. Згідно п. 1.3. кредит надається позичальнику в сумі встановленого кредитного ліміту повністю або частинами (Траншами), з відкладною обставиною, якою є момент проведення кожної Авторизованої операції з використанням платіжної картки. Кожен Транш, наданий згідно з договором, є еквівалентний сумі Авторизованої операції, здійсненої позичальником в рамках цього Договору. Загальна сума кредиту за цим договором складається з сум кредиту (Траншів) отриманих протягом всього строку дії Договору, передбаченого п. 1.7. Договору.

З розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за кредитним договором №24414029820211212224709 від 12.12.2021, вбачається, що з 16.12.2021 по 17.12.2021 року ОСОБА_1 було здійснено видачу грошових коштів в розміру 8997,00 грн.

Щодо переходу права вимоги за кредитним договором суд зазначає наступне.

З наданих суду документів вбачається, що 28.11.2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» уклали договір факторингу №28/1118-01 строк дії якого закінчується 28.11.2019 р. 28.11.2019 р. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020. 31.12.2020 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» уклали додаткову угоду №26, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2021. 31.12.2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» уклали додаткову угоду №27. За договором факторингу було відступлено вимоги зазначені у реєстрах прав вимоги. 31.12.2022 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2023 року. 31.12.2023 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2024 року. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №237 від 27.06.2023, до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача за кредитним договором №244140298 від 12.12.2021 року на суму 27943,85 грн.

02.05.2024 року між ТОВ «Таліон плоюс» та ТОВ «Свеа фінанс» укладено договір факторингу №02/0524-01/01.02-11/24, відповідно до п.2.1. у відповідності до умов цього договору, клієнт відступає (передає) фактору права вимоги, а фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення прав вимог фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та у строки встановлені цим договором. До договору факторингу додано платіжну інструкцію кредитового переказу від 02.05.2024 та реєстр боржників в електронному вигляді.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №02/0524-01/01.02-11/24, позивач набув права вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №244140298 від 12.12.2021 року на суму 27943,85 грн.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно зі ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Таким чином, перехід права вимоги до позивача підтверджується доданими до позову договорами факторингу та реєстрами боржників.

Щодо розміру заборгованості суд зазначає наступне.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №244140298 від 12.12.2021 року розмір заборгованості ОСОБА_1 становить 27943,85 грн., з яких:

-4997,00 грн. заборгованість по тілу;

-22946,85 грн. заборгованість по відсоткам.

Щодо розміру заборгованості, то відповідно до п.1.7 договору договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 (п`яти) років, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У разі якщо за 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії договору жодна з сторін не повідомить іншу сторону про бажання розірвати договір, його дія продовжується кожен раз на той самий строк, але не небільші ніж три рази. Згідно п.1.8. позичальник зобов`язаний протягом 5 (п`яти) календарних днів після закінчення кожного календарного місяця дії договору (далі Пільговий період), оплатити всі фактично нараховані протягом попереднього календарного місяця проценти за користування кредитом. У разі закінчення чи дострокового припинення договору, позичальник сплачує всі фактично нараховані проценти не пізніше ніж протягом 5 (п`яти) календарних днів від дати закінчення строку дії договору чи його дострокового припинення.

Відповідно до п.1.10. нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно починаючи з першого дня надання суми кредиту позичальнику (здійснення першого та наступних Траншів) та до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, в наступних розмірах: 1.10.1. або 730 % річних від суми наданого кредиту, що становить 2 % за кожен день користування кредитом; або 361,35 % річних від суми наданого кредиту, що становить 0,99 % за кожен день користування кредитом, у разі якщо позичальником здійснено обов`язковий платіж за попередній місяць. На період від дати отримання першого траншу за договором до останнього дня місяця в якому отриманий перший транш за договором нарахування процентів здійснюється за дисконтною процентною ставкою в розмірі 178,85 % річних від суми наданого кредиту, що становить 0,49 % за кожен день користування кредитом.

Згідно п.1.15. проценти за користування кредитом, в розмірі визначеному п. 1.10. договору, нараховується на суму кредиту, яка фактично знаходиться в користуванні у позичальника, до моменту повного повернення суми наданого кредиту.

Як вбачається з розрахунку заборгованості відсотки за користування кредитом нараховувалися за умовами визначеними в договорі.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у строк і в порядку, що встановлені договором.

Ч. 2 ст. 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлено обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно з ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Враховуючи, вищевикладене суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача, оскільки судом встановлено, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання по кредитному договору, тому з нього підлягає стягненню на користь позивача сума заборгованості за кредитним договором, а саме тіло кредиту та проценти.

У відповідності з ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якого ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвердженні судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. 526, 530, 549, 550, 551, 624, 625, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст. 12, 13, 81, 141, 259, 265, 268, 273,280, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №244140298 від 13.12.2021 року в розмірі 27943 (двадцять сім тисяч дев`ятсот сорок три) гривні 85 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» судові витрати в розмірі 2662 гривень 40 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду через суд апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Головуючий