Рішення № 137619849, 23.06.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 рокуСправа № 160/12553/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голобутовського Р.З., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Заводського відділу Державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

12.05.2026 ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Заводського відділу Державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі відповідач), у якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність в.о. начальника Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, яка полягає у не знятті арешту з нерухомого майна позивача, а саме з належної ОСОБА_1 на праві власності квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер обтяження НОМЕР_1 ), накладений постановою ВП №42416959 від 07.03.2014;

- зобов`язати Заводський відділ державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України зняти арешт та заборону відчуження з нерухомого майна та вчинити дії щодо реєстрації припинення обтяження нерухомого майна, накладеного постановою ВП №42416959 від 07.03.2014 шляхом вилучення з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про обтяження, накладеного на належну належної ОСОБА_1 квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер обтяження НОМЕР_1 ), накладений постановою ВП №42416959 від 07.03.2014.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що на виконанні у Заводському ВДВС перебувало виконавче провадження №42416959 з примусового виконання виконавчого напису №8748, виданого 25.12.2013 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. про звернення стягнення на заставлене майно, а саме квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , за рахунок коштів отриманих від реалізації на користь ПАТ КБ «Надра» у розмірі 452948,30 грн. 25.06.2014 по даному виконавчому провадженню прийняте рішення про повернення виконавчого документа стягувачеві. Повторно виконавчий документ до виконання не пред`являвся. Позивач стверджує, що станом на жовтень 2025 року всі боргові зобов`язання ОСОБА_1 перед ПАТ КБ «Надра» виконані в повному обсязі, що підтверджується відповідною довідкою. ОСОБА_1 дізналась про те, що постановою державного виконавця Заводського ВДВС Мельничук Г.В. від 07.03.2014 накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2 , у зв`язку з чим звернулася до Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України із заявою про скасування запису про арешт нерухомого майна, накладеного постановою державного виконавця Заводського ВДВС Дніпродзержинського МУЮ Мельничук Г.В. від 07.03.2014 року, яке належить на праві власності ОСОБА_1 , виключивши з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис за реєстраційним номером обтяження: 5267434, дата та час державної реєстрації: 08.04.2014 року 11:58:05. У відповідь на заяву в.о. начальника Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Ольга Астапова повідомила, що підстав для зняття арешту з майна боржника відділ не має та арешт може бути знятий за рішенням суду. Позивач вважає бездіяльність відповідача протиправною, зазначає, що оскаржуваний арешт нерухомого майна позивача повинен був бути зняти відповідною посадовою особою відповідача після виявлення відсутності матеріалів виконавчих проваджень, що стали підставою для накладення вказаного арешту, однак відповідачем всупереч наведених приписів Закону №1404 такі дії вчинені не були, що свідчить про протиправний характер поведінки відповідача, яка полягає у незнятті арешту за запитом позивача.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.05.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву до 01.06.2026 (включно), разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

03.06.2026 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції зазначено, що повернення виконавчого документа стягувачу не є підставою для зняття арешту з майна боржника (за винятком випадків, передбачених у ч. 3 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII). Оскільки ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV не визначалось обов`язку державного виконавця зняти арешт, накладений на майно боржника, у разі повернення виконавчого документа стягувачу, то відсутні підстави стверджувати, що пункт 3.17 Інструкції з організації примусового виконання рішень, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012 і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за №489/20802 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), передбачав такий наслідок. Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що протиправна діяльність зі сторони посадових осіб Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції відсутня.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.06.2026 продовжено строк розгляду адміністративної справи №160/12553/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Заводського відділу Державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії в порядку до ч. 4 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 4 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом двадцяти днів після відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи до розгляду цей строк може бути продовжений не більше ніж на двадцять днів за вмотивованим клопотанням однієї зі сторін або з ініціативи суду.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

06.03.2014 на примусове виконання до Заводського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції надійшов виконавчий напис №8748 від 25.12.2013, виданий приватним нотаріусом Дніпропетровського нотаріального округу Бондар І.М. про звернення стягнення на заставне майно, а саме: квартира що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , за рахунок коштів отриманих від реалізації на користь ПАТ КБ «Надра» у розмірі 452948,30 грн.

07.03.2014 державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції Мельничук Ганною Вікторівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №42416959.

07.03.2014 державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції Мельничук Ганною Вікторівною винесено постанову про арешт майно боржника та оголошення заборони на його відчуження та відомості про обтяження внесено до Єдиного державного реєстру нерухомого майна.

25.06.2014 державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції Мельничук Ганною Вікторівною винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону 606-XIV).

13.04.2026 ОСОБА_1 звернулась із заявою до Заводського відділу Державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якій просила: скасувати запис про арешт нерухомого майна, накладений постановою державного виконавця Заводського ВДВС Дніпродзержинського МУЮ Мельничук Г.В. від 07.03.2014 року, яке належить на праві власності ОСОБА_1 , виключивши з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис за реєстраційним номером обтяження: 5267434, дата та час державної реєстрації: 08.04.2014 о 11:58:05.

24.04.2026 Заводським відділом Державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надано відповідь, оформлену листом за №43731, в якій повідомлено про можливість зняття арешту з нерухомого майна за рішенням суду.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не знятті арешту з нерухомого майна позивача, остання звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, що визначав умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку (на момент виникнення між сторонами спірних відносин) був Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 №606-ХІV (далі - Закон №606-ХІV).

За приписами ст. 1 Закону №606-ХІV, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч. 2 ст. 2 Закону №606-ХІV, примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".

Частиною 1 ст. 6 Закону №606-ХІV встановлювалось, що державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ст. 11 Закону №606-ХІV, державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За змістом ст. 25 Закону №606-ХІV, за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Статтею 57 Закону №606-ХІV передбачалось, що державний виконавець виносить постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання рішення, якщо така постанова не виносилася під час відкриття виконавчого провадження, та не пізніше наступного робочого дня із дня виявлення майна.

Відповідно до ч.ч. 3, 4, 5 ст. 60 Закону №606-ХІV, з майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

У разі наявності письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі якщо витрати, пов`язані із зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано, арешт з майна боржника може бути знято за постановою державного виконавця, що затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копії постанови державного виконавця про зняття арешту з майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

За змістом ч. 1 ст. 50 Закону №606-ХІV, до підстав зняття арешту також належать закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Частиною 2 ст. 50 Закону №606-ХІV передбачалось, що у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Згідно п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону №606-ХІV, виконавче провадження підлягає закінченню у разі направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби.

Частиною 1 ст. 47 Закону №606-ХІV визначались випадки повернення стягувачу виконавчого документу, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, зокрема у випадку перешкоджання стягувачем провадженню виконавчих дій або нездійснення ним авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій, авансування яких передбачено зазначеним Законом, не зважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа.

Відповідно до ст. 30 Закону №606-ХІV, державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження згідно статті 49 зазначеного Закону; повернення виконавчого документа стягувачу згідно статті 47 зазначеного Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно статті 48 зазначеного Закону.

05.10.2016 набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).

Відповідно до ст. 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частина 1 ст. 5 Закону №1404-VIII передбачає, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.

Згідно зі ст. 10 Закону №1404-VIII заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону №1404-VІІІ виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 18 Закону №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Частиною 1 ст. 48 Закону №1404-VIII передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Частиною 6 ст. 48 Закону №1404-VIIІ встановлено, що стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

За приписами ст. 56 Закону №1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII, у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Судом встановлено, що 07.03.2014 державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції Мельничук Ганною Вікторівною винесено постанову про арешт майно боржника та оголошення заборони на його відчуження та відомості про обтяження внесено до Єдиного державного реєстру нерухомого майна.

25.06.2014 державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції Мельничук Ганною Вікторівною винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону №606-XIV).

При прийнятті рішення суд враховує, що відповідно до довідки Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» від 22.10.2025 №10/22/2025-1, що 17.07.2020 на підставі Договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги №GL48N718070_І_3, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А.В. за реєстровим №509 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» перейшло право вимоги за Кредитним договором №8/2007/840-К/1794-Н від 20.12.2007 року, укладеного між ПАТ "КБ "НАДРА" ОСОБА_1 , Договору іпотеки 1794-Н від 20.12.2007 посвідченого приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Прожуган М.А., зареєстрованого в реєстрі за номером 7059, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ "КБ "НАДРА", а також право вимоги за Договором поруки від 20.12.2007 укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ "КБ "НАДРА".

ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» в листі від 22.10.2025 повідомляє, що всі боргові зобов`язання що витікають з кредитного договору №8/2007/840-К/1794-H від 20.12.2007, укладеного між ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , та ПАТ «КБ «Надра» виконані в повному обсязі. Договір іпотеки 1794-H від 20.12.2007, посвідчений приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Прожуган М.А., зареєстрований в реєстрі за номером 7059, укладений між ОСОБА_4 та ПАТ «КБ «Надра», вважається припиненим. Договір поруки від 20.12.2007, укладений між ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , укладеного в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №8/2007/840-К/1794-H від 20.12.2007, укладеного між ОСОБА_3 та ПАТ «КБ «Надра», вважаються виконані в повному обсязі.

У Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» відсутні будь-які претензії матеріального та не матеріального характеру до ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 та до ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суд зважає на той факт, що відомості Автоматизованої системи виконавчого провадження не містять жодних інших відкритих виконавчих проваджень відносно ОСОБА_1 .

Отже на виконанні ні у виконавчої служби, ні у приватних виконавців не перебуває жодного виконавчого провадження, в якому боржником визначено ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 2 ст. 59 Закону №1404-VIII у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Судом встановлено наявність обтяження на майно позивача, яке накладено у межах виконання виконавчого провадження №42416959.

Оскільки наведене виконавче провадження закінчено, інших відкритих виконавчих проваджень стосовно ОСОБА_1 . Автоматизована система виконавчих проваджень не містить, заборгованість позивача перед ПАТ «КБ «НАДРА» відсутня, суд вважає, що має місце протиправна бездіяльність Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, яка полягає у не знятті арешту з нерухомого майна позивача, а саме з належної ОСОБА_1 на праві власності квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер обтяження 5267434), накладений постановою ВП №42416959 від 07.03.2014.

Як наслідок, підлягає задоволенню вимога про зобов`язання Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України зняти арешт та заборону відчуження з нерухомого майна та вчинити дії щодо реєстрації припинення обтяження нерухомого майна, накладеного постановою ВП №42416959 від 07.03.2014 шляхом вилучення з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про обтяження, накладеного на належну належної ОСОБА_1 квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер обтяження 5267434), накладений постановою ВП №42416959 від 07.03.2014.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням встановлених у справі обставин, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 1331,20 грн, що документально підтверджується квитанцією від 07.05.2026.

Проте суд звертає увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відтак, при зверненні до суду позивачу необхідно було сплатити суму судового збору із застосування понижуючого коефіцієнту, що складає суму 1064,96 грн. Таким чином має місце сплата судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом на суму 266,24 грн, яка не підлягає стягненню з відповідача та може бути повернута в порядку, встановленому ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Отже, оскільки позовну заяву задоволено повністю, судовий збір у сумі 1064,96 грн (із застосування понижуючого коефіцієнту) підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262, 287 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Заводського відділу Державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (проспект Гімназичний, буд. 47, м. Кам`янське, 51925, код ЄДРПОУ 34974176) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, яка полягає у не знятті арешту з нерухомого майна позивача, а саме з належної ОСОБА_1 на праві власності квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер обтяження 5267434), накладений постановою ВП №42416959 від 07.03.2014.

Зобов`язати Заводський відділ державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України зняти арешт та заборону відчуження з нерухомого майна та вчинити дії щодо реєстрації припинення обтяження нерухомого майна, накладеного постановою ВП №42416959 від 07.03.2014 шляхом вилучення з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про обтяження, накладеного на належну належної ОСОБА_1 квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер обтяження 5267434), накладений постановою ВП №42416959 від 07.03.2014.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Заводського відділу Державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн 96 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строк, передбачений ч. 6 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський