Рішення № 137618760, 09.06.2026, Костопільський районний суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/1593/26

09 червня 2026 року

Костопільський районний суд Рівненської області

в складі судді Снітчук Р.М.

за участі секретаря Ажнюк О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін в залі суду м. Костопіль цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування заявлених вимог позивач покликається на те, що 22.07.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №987200854 у формі електронного документу з використанням електронного підпису, відповідно до якого останній отримав кредит у сумі 9000 грн. на строк 30 календарних днів, із встановленою процентною ставкою 2,100 % від суми кредиту за кожний день користування.

Вказує, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало у повному обсязі свої зобов`язання за вказаним кредитним договором, перерахувало суму кредиту на картковий рахунок позичальника.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 2/1118-01, строк дії якого було неодноразово продовжено додатковими угодами, відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №987200854.

31.07.2024 між ТОВ «Таліон Плоюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №31/0724-01, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №987200854.

15.07.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №215/0525-Е, відповідно до умов якого позивачу відступлено право вимоги до відповідача за кредитним договором № 261557380.

Відповідач належним чином умови договору не виконував та має непогашену заборгованість перед ТОВ ФК «ЕЙС» в сумі 31012 грн. 79 коп. з яких: 6819 грн. 16 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 24193 грн. 63 коп. - заборгованість за відсотками.

Покликаючись на вимоги ст. 525-530, 610-612, 631, 1046-1049 ЦК України, просив стягнути з відповідача заборгованість за вказаним кредитним договором у сумі 31012 грн. 79 коп., 2662 грн. 40 коп. витрат зі сплати судового збору та 7000 грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 279 ЦПК України сторони в судове засідання не викликалися, проте відповідачу було надано строк п`ятнадцять днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження на подачу відзиву на позовну заяву.

Відзиву на позовну заяву відповідачем не подано, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що не суперечить вимогам ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Статтею 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, яка вказує на те, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до положень ст. 1046, 1049 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 2 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Судом встановлено, що 22 липня 2023 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №987200854, підписаний позичальником електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора.

У відповідності до якого кредитодавець надав позичальникові кредит на суму 9000 грн., зі строком користування коштами протягом 30 календарних днів з датою повернення кредиту 21 серпня 2023 року (дисконтний період). За умовами цього договору відповідач зобов`язався сплачувати проценти за користування кредитом у дисконтний період у розмірі 2,100 % за кожен день користування коштами від суми залишку заборгованості за кредитом, а з наступного дня після закінчення дисконтного періоду - в розмірі 2,98 % за кожен день користування коштами від суми залишку заборгованості за кредитом.

У заявці на отримання грошових коштів в кредит від 25.04.2023 р. позичальником ОСОБА_1 зазначено номер картки, на яку необхідно перерахувати кошти 4441-11XX-XXXX-7504.

У довідці щодо дій позичальника ОСОБА_1 відображено його дані, одноразовий ідентифікатор, дату і час його відправки та введення позичальником, а також дату і час перерахування грошових коштів - 22.07.2023.

22.07.2023 ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» ініціювало переказ коштів згідно договору №987200854 безготівковим зарахуванням через компанію АТ "Універсал Банк" на платіжну картку № НОМЕР_1 , що в свою чергу, є доказом того, що відповідач ОСОБА_1 прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА".

Свої зобов`язання за договором ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" виконало належним чином, перерахувавши на картковий рахунок позичальника ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 9000 грн. та надало можливість користуватися і розпоряджатися ними, що підтверджується платіжними іенструкціями від 22.07.2023, 23.07.2023, 25.07.2023, 29.07.2023, довідками ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" від 22.07.2023, 23.07.2023, випискою за договором за період з 15.07.2025-26.12.2025, повідомленням АТ Унверсал Банк від 06.05.2026, випискою за договором за період з 19.02.2023 - 28.02.2023.

28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклало з ТОВ «Таліон Плюс» договір факторингу №28/1118-01 (з подальшими додатковими угодами № 19 від 28 листопада 2019 року, № 26 від 31 грудня 2020 року (якою викладено текст цього договору у новій редакції), № 27 від 31 грудня 2021 року, №31 від 31грудня 2022 року, № 32 від 31 грудня 2023 року), за яким первісний кредитор за витягом реєстру прав вимоги № 241 від 25.07.2023 року відступив ТОВ «Таліон Плюс» за плату право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов`язаннями, що виникли з кредитного договору №987200854.

31 липня 2024 року ТОВ «Таліон Плюс» уклало з ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» договір факторингу №31/0724-01, за яким ТОВ «Таліон Плюс» за Реєстром прав вимоги від 31.07.2024 №1 відступило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за плату право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов`язаннями, що виникли з кредитного договору№987200854.

15 липня 2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» уклали договір факторингу №15/07/25-Е, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» передало (відступило) ТОВ ФК «ЕЙС» за плату належні йому права вимоги за вказаним кредитним договором, що підтверджується витягом з реєстру боржників.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ТОВ "ФК "Ейс", виходячи з наступного.

У постановах Верховного Суду від 02 листопада 2021 року № 905/306/17, від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі № 5026/886/2012 викладено висновки, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Крім цього, у постанові Верховного Суду від 02 листопада 2021 року № 905/306/17 висновано, що чинне законодавство не містить положень про те, що право вимоги до нового кредитора переходить з моменту сплати оплати новим кредитором на користь первісного кредитора заборгованості та інших платежів відповідно до договору відступлення права вимоги. Така вимога визначена законом лише щодо договору факторингу (ст. 1077 ЦК) чи може встановлюватися сторонами в укладених ними договорах.

У постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 905/306/17 Верховним Судом зазначено, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 року у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 року у справі №334/6972/17, від 27.09.2021 року у справі №5026/886/2012 тощо).

Розділом 3 договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 визначено фінансування та порядок розрахунків. Зокрема, пунктом 3.1.1 передбачено, що фінансування - належна до сплати клієнту сума грошових коштів встановлюється в кожному реєстрі прав вимог окремо. Розмір фінансування сторони погоджують шляхом укладання додаткової угоди. Згідно п. 3.1.2 фінансування - належна до сплати клієнту сума грошових коштів, яка вказана у відповідному реєстрі прав вимог, сплачується фактором одним платежем протягом п`яти банківських днів з моменту підписання сторонами такого реєстру прав вимог, якщо інші умови сторони не погодили шляхом укладання додаткової угоди. Пунктом 3.1.3 передбачено, що фінансування сплачується фактором на банківський рахунок клієнта, зазначений у 13 розділі цього договору. Сума фінансування вважається отриманою після її зарахування на рахунок клієнта.

Разом з тим, позивачем не надано доказів на підтвердження оплати за договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, тому позивачем не доведено факту переходу права вимоги до відповідача за кредитним договором від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», а наступні переходи прав вимоги, які є похідними, не можуть підтвердити передання вказаного права вимоги до останнього кредитора - ТОВ "ФК "Ейс".

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (провадження № 12-1гс21) зазначено, що:

47. Відповідно до глави 73 ЦК України правова природа факторингу полягає у наданні фактором (посередником) платної фінансової послуги клієнту. Зміст цієї послуги полягає у наданні (фінансуванні) фактором грошових коштів клієнту за плату. При цьому клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до боржника. Клієнт може зобов`язатись відступити факторові свою грошову вимогу до боржника в рахунок виконання свого зобов`язання з повернення отриманих коштів та здійснення оплати за надану фінансову послугу. Або клієнт може зобов`язатись відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання свого зобов`язання перед фактором, яке в майбутньому буде виконане клієнтом шляхом сплати факторові коштів, у тому числі за надану фінансову послугу.

48. Отже, договір факторингу має такі ознаки: 1) предметом договору є надання фінансової послуги за плату; 2) зобов`язання, в якому клієнтом відступається право вимоги, може бути тільки грошовим; 3) договір факторингу має передбачати не тільки повернення фінансування фактору, а й оплату клієнтом наданої фактором фінансової послуги; 4) договір факторингу укладається тільки в письмовій формі та має містити визначені Законом № 2664-ІІІ умови; 5) мета договору полягає у наданні фактором та отриманні клієнтом фінансової послуги.

Наявні у справі протокол узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимог згідно Реєстру прав вимоги № 253 від 10.10.2023 та Акт звірки взаємних розрахунків не є документами первинного бухгалтерського обліку, не замінюють собою платіжний документ, а відтак, не є належними та допустимими доказами на підтвердження факту проведення фінансової операції та зарахування коштів на рахунок клієнта.

У зв`язку з відсутністю доказів на підтвердження оплати за договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, суд вважає, що ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" не довело переходу до нього прав вимоги за договором факторингу до відповідача за кредитним договором № 9872100854 від 22.07.2023, який був укладений між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 .

Відсутність доказів підтвердження переходу права вимоги до позивача є самостійною підставою для відмови йому у задоволенні позову .

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, оскільки позивач не надав суду доказів набуття права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові- на позивача.

Таким чином, у зв`язку з тим, що суд дійшов висновку про відмову у позові судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 3, 509, 526, 527, 530, 532, 599, 610- 612, 615, 629, 631, 634, 638, 1046-1050, 1054, 1077 ЦК України ст. 2, 3-13, 19, 81, 89, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 274, 279, 352, 354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" , м. Київ, Харківське шосе, 19 оф.2005 , ЄДРПОУ 42986956.

Відповідач - ОСОБА_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст судового рішення складено 09 червня 2026 року.

СуддяР. М. Снітчук