Єдиний державний реєстр судових рішень
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 564/1353/26
19 червня 2026 року
Костопільський районний суд Рівненської області
в складі судді Снітчук Р.М.
за участі секретаря Ажнюк О.С.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін в залі суду м. Костопіль цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ПОЗИКА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
В обґрунтування заявлених вимог позивач покликається на те, що 11 січня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2018408 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, шляхом підписання електронним підписом, вчиненим одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», на умовах фінансового кредиту.
За умовами цього договору позичальник ОСОБА_1 отримала кредит у сумі 7000 грн. строком на 360 днів, шляхом зарахування коштів на вказану нею банківську картку, з датою остаточного повернення кредиту 06.01.2026 та зобов`язалася вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за стандартною процентною ставкою 1,00 % за один день користування кредитом.
Вказує, що ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» виконало у повному обсязі свої зобов`язання за договором, перерахувало суму кредиту на картковий рахунок позичальника.
28.08.2025 ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» відступило право грошової вимоги за вказаними кредитними договорами Товариству з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ПОЗИКА" на підставі договору факторингу №28082025.
Відповідач ОСОБА_1 своїх зобов`язань за вказаним кредитним договором ні перед первісним кредитором, ні перед фактором належним чином не виконала, кредитні кошти у визначений договором строк не повернула, проценти за користування кредитом не сплатила.
Станом на 28.08.2025 прострочена заборгованість за кредитом становить 37030 грню 00 коп., з яких: 7000 грн. 00 коп. заборгованість за тілом кредиту, 16030 грн. 00 коп. - заборгованість за відсотками, 14000 грн. 00 коп. - заборгованість за штрафними санкціями.
Покликаючись на вимоги ст. 525-530, 610-612, 631, 1046-1049 ЦК України, позивач просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за вказаним кредитним договором у сумі 37030 грн. 00 коп. та понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 2662 грн. 40 коп., 6000 грн. витрат на правничу допомогу.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 279 ЦПК України сторони в судове засідання не викликалися, проте відповідачу було надано строк п`ятнадцять днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження на подачу відзиву на позовну заяву.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача вказала, що позовні вимоги відповідач визнає частково, зокрема в частині заборгованості за тілом кредиту та відсотками, щодо позовних вимог про стягнення штрафу не визнає, оскільки штрафні санкцій нараховані у період дії воєнного стану.
У задоволенні витрат позивача на правничу допомогу просила відмовити, оскільки позивачем не надано жодних доказів на понесення ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката та вказані послуги надані фізичною особою - підприємцем.
При цьому просила стягнути з позивача на користь відповідача витрати на правничу допомогу в сумі 5000 грн. 00 коп.
У відповіді на відзив представник позивача просила врахувати, що відсотки за користування кредитом та штрафні санкції нараховані згідно умов договору. Відповідачем не здійснювалося жодних оплат за вказаним кредитним договором. Заборгованість становить 37030,00 грн, з яких: 7000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 16030,00 грн - заборгованість за відсотками та 14000,00 грн - штрафні санкції.
Щодо понесених позивачем витрат на правничу допомогу зазначає, що докази отримання професійної правничої допомоги наявні в матерілах справи та підтверджують їх співмірність із заявленими вимогами, складністю справи, часом, обсягом та ціною позову. Разом із тим стороною відповідача не доведено, що витрати на професійну правничу допомогу відповідача в розмірі 5000 грн. були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.
Статтею 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, яка вказує на те, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до положень ст. 1046, 1049 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
За приписами ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 2 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 02.11.2021 у справі №243/6552/20 (провадження №61-1347св21) будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Судом встановлено, що 11 січня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено електронний кредитний договір № 2018408 шляхом підписання електронним підписом, вчиненим одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», на умовах фінансового кредиту.
Наведене підтверджується договором про надання поживчого кредиту № 2018408, таблицею обчислення загальної вартості кредиту, паспортом споживчого кредиту, які підписані позичальником ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором та в яких вона зазначила номер банківської картки, на яку необхідно перерахувати кредитні кошти.
Підписавши вказаний договір, позичальник ствердила ті обставини, що вона ознайомилася з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, Правилами надання грошових коштів у позику, які розміщені на сайті товариства.
За умовами договору про надання споживчого кредиту №2018408 від 11.01.2025 позичальник ОСОБА_1 отримала кредит у сумі 7000 грн. строком на 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів, шляхом зарахування коштів на вказану нею банківську картку, з датою остаточного повернення кредиту 06.01.2026 та зобов`язалася вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за стандартною пр відсотки за стандартною процентною ставкою 1,00 % за один день користування кредитом.
Таким чином, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору позики, які оформлені сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Позивач належним чином виконав свої зобов`язання за вказаним кредитним договором, перерахувавши на картковий рахунок позичальника ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 7000 грн., що підтверджується довідкою ТОВ «ПЕЙТЕК», про перерахування суми кредиту.
У встановлений кредитним договором строк відповідач не виконала свої зобов`язання, порушила періодичність та строки внесення платежів.
Станом на 28.08.2025 прострочена заборгованість за кредитним договором становить 37030 грн. 00 коп., з яких: 7000 грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 16030 грн. 00 коп. - заборгованість за відсотками, 14000 грн. 00 коп. - заборгованість за штрафними санкціями, що підтверджується розрахунком заборгованості.
Із 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено режим воєнного стану.
Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Із розрахунку вбачається, що позивачем нараховано штраф за неналежне виконання договору відповідачем у сумі 14000 грн. 00 коп.
Враховуючи викладене, суд вважає за вірне відмовити позивачу у стягненні з відповідача штрафу - 14000 грн., оскільки заявлені в цій частині позовні вимоги не відповідають вимогам закону.
Таким чином встановлено, що позичальник ОСОБА_1 взяті не себе зобов`язання за кредитним договором №2018408 від 11.01.2025 належним чином не виконала, у передбачений в договорі строк суму позики 7000 грн. 00 коп. та нараховані проценти за користування позикою 16030 грн. 00 коп. не повернула, внаслідок чого станом на 28.08.2025 виникла заборгованість у сумі 23020 грн. 00 коп.
Доказів протилежного суду не надано. Відповідачем не спростовано факт укладення зазначеного договору та наявність простроченої заборгованості за кредитом.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.
Частина 2 ст. 615 ЦК України вказує, що одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.
Згідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Також встановлено, що 28.08.2025 ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИ» відступило право грошової вимоги за кредитним договором №1977195 Товариству з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ПОЗИКА" на підставі договору факторингу №28.08.2025, що підтверджується актом прийому-передачі Реєстру боржників від 25.08.2025, витягом з реєстру боржників до договору факторингу від 25.08.2025, платіжною інструкцією № 6054373 від 28.08.2025 про оплату за договором факторингу №28.08.2025.
Таким чином встановлено, що позивач ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ПОЗИКА"набуло право вимоги за вказаним кредитним договором до відповідача ОСОБА_1 .
Із матеріалів справи вбачається, що боржник ОСОБА_1 свої зобов`язання за вказаним кредитним договором ні перед первісним кредитором, ні перед фактором не виконала.
Доказів протилежного суду не надано. Відповідачем не спростовано факт укладення зазначеного кредитного договору та наявність простроченої заборгованості за тілом кредиту та відсотками.
Правові наслідки порушення грошового зобов`язання боржником визначені ст. 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов`язують його сплатити суму боргу кредитору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048, та ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника суми позики та процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення та з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 23030 грн. 00 коп. заборгованості за кредитом.
Встановлено, що витрати позивача зі сплати судового збору становлять 2662 грн. 40 коп. , витрати на правничу допомогу 6000 грн.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, зокрема вони підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (23030 х 100) : 37030 = 62,19%, тобто позов задоволено на 62,19%.
При визначенні розміру судового збору, що підлягає стягненню з відповідача, суд наводить наступний розрахунок: 2662 грн. 40 коп. х 62,19 % = 1655,74 грн., тобто з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 1655 грн. 74 коп. судових витрат зі сплати судового збору.
Згідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Позивачем заявлено до стягнення на його користь з відповідача 6000 грн., понесених витрат на професійну правничу допомогу, у підтвердження чого надано договір № 39493634/03 про надання правової допомоги від 02.01.2026; додаткову угоду № 2018408 від 17.03.2026 до договору №39493634/03 про надання правової допомоги; детальний опис робіт (надання послуг) від 17.03.2026; акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвоката (виконання робіт, надання послуг) від 17.03.2026; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Горобей Р. Г.
Приймаючи до уваги те, що фактично правова допомога у цій справі була надана, тому з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3731 грн. 40 коп. (6000 грн. х 62,19%).
Крім того, відповідно до договору про надання правничої допомоги від 05.05.2026, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Середою О.В., сторони домовилися, що загальна вартість послуг, що надаються за умовами даного договору розраховується на підставі погодинної вартості роботи адвоката і становить 1 000 грн. за одну годину роботи
З акту надання послуг від 20.05.2026 та додпткової угоди до до довгору від 05.05.2026 вбачається, що адвокат Середа О.В. надала позивачу правничу допомогу відповідно до договору від 05.05.2026 її вартість становить 5000 грн. Оплата послуг здійснюється після набрання рішенням суду законної сили.
Верховний суд у постановах від 16 травня 2019 року у справі № 823/2638/18 та від 13 грудня 2018 року у справі № 816/2096/17 вказав на те, що від учасника справи вимагаються докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
У постанові Верховного Суду від 22.01.2021 року у справі №925/1137/19 висловлено правову позицію, що за умови підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, витрати на надану професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною, чи тільки має бути сплачено.
Приймаючи до уваги те, що відповідачу ОСОБА_1 фактично правова допомога у цій справі була надана, є документально підтвердженою, а її обсяг встановлено з матеріалів справи, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з позивача понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу пропорційно розміру відхилених позовних вимог, у розмірі 1890 грн. 50 коп. (5000 х 37,81%).
На підставі викладеного та керуючись ст. 3, 509, 526, 527, 530, 532, 599, 610- 612, 615, 629, 631, 634, 638, 1046-1050, 1054 ЦК України ст. 2, 3-13, 19, 81, 89, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 274, 279, 352, 354 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ПОЗИКА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ПОЗИКА" заборгованість за кредитним договором № 2018408 від 11.01.2025 станом на 28.08.2025 в сумі 23030 (двадцять три тисячі тридцять) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ПОЗИКА" понесені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1655 (одна тисяча шістсот п`ятдесят п`ять) грн. 74 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ПОЗИКА" витрати на правничу допомогу у сумі 3731 (три тисячі сімсот тридцять одна) грн. 40 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ПОЗИКА" на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у сумі 1890 (одна тисяча вісімсот дев`яносто) грн. 50 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ПОЗИКА", м. Бровари, вул. Симона Петлюри,21/21, ЄДРПОУ 39493634.
Відповідач ОСОБА_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Повний текст рішення складено 19 червня 2026 року.
Суддя: Снітчук Р.М.
Судове рішення № 137618759, Костопільський районний суд Рівненської області було прийнято 19.06.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 564/1353/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: