Ухвала суду № 137618057, 19.06.2026, Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 544/288/26

пров. № 2-с/544/57/2026

У Х В А Л А

19 червня 2026 року м.Пирятин

Суддя Пирятинського районного суду Полтавської області Нагорна Н.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про видачу судового наказу про стягнення зі ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ,

в с т а н о в и л а:

15.06.2026 ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про скасування судового наказу у справі №544/288/26 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про видачу судового наказу про стягнення зі ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ.

Дослідивши матеріали заяви, приходжу до наступного висновку.

Згідно зі ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу.

Відповідно до ч.4 ст.170 ЦПК України заява про скасування судового наказу підписується боржником або його представником.

Так, з матеріалів заяви вбачається, що боржниця подала заяву до суду шляхом направлення електронною поштою на електронну адресу суду її ксерокопії.

18 жовтня 2023 року введено в дію Закон України від 29 червня 2023 року № 3200-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» (далі - Закон № 3200-IX), який був розроблений для запровадження обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі - ЄСІТС) представниками правничих професій, юридичними особами та фізичними особами-підприємцями, оскільки особи, які за законом зобов`язані зареєструвати офіційні електронні адреси в ЄСІТС, зволікають з виконанням свого обов`язку.

Статтею 14 ЦПК України, зокрема, передбачено, що у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.

Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в день надходження документів.

Частиною п`ятою статті 43 ЦПК України встановлено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з абз. 1 ч.8 ст.43 ЦПК України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

За правилом абзацу 2 частини 8 статті 14 ЦПК України особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Отже, надсилання процесуальних документів до суду в електронному вигляді передбачає використання сервісу "Електронний суд", розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.uа, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису.

Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через підсистему "Електронний кабінет".

Аналогічний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.02.2021 в справі № 9901/335/20, від 01.07.2021 у справі № 9901/76/21, від 12.02.2025 у справі №944/6062/23

Окрім того, у висновку Великої Палати Верховного Суду, що викладений у постанові від 13 вересня 2023 року у справі №204/2321/22 зазначено, що законодавцем допускається подання фізичною особою нарівні з паперовою формою заяв у електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним кваліфікованим електронним підписом учасника справи та подання такого документу через підсистеми «Електронний суд» та «Електронний кабінет», або з використанням офіційної електронної адреси із засвідченням кваліфікованим електронним підписом. Звернення фізичної особи до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний електронним цифровим підписом, є належним та правомірним способом безпосереднього звернення до суду, що ототожнюється із безпосереднім зверненням до суду через канцелярію або традиційними засобами поштового зв`язку і має кваліфікуватися саме як безпосереднє звернення до суду.

Разом з тим встановлено, що надіслана електронною поштою заява про скасування судового наказу на офіційну електронну адресу суду не скріплена кваліфікованим електронним підписом Снігір О.Є. у визначеному законодавством порядку.

Також, згідно з п.1 ч.5 ст. 170 ЦПК України до заяви про скасування судового наказу додаються документ, що підтверджує сплату судового збору.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до п. п. 4-2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви про скасування судового наказу сплачується судовий збір у розмірі 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» передбачено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року складає 3328 грн.

Таким чином, судовий збір за подання до суду заяви про скасування судового наказу становить 166,40 грн.

Однак, в порушення зазначених вище норм Закону, заявницею не сплачено судовий збір у вказаному вище розмірі.

Відповідно до ч.6 ст.170 ЦПК України у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.

Відтак, враховуючи відсутність електронного підпису боржника на заяві про скасування судового наказу, а також відсутність документу, що підтверджує сплату судового збору, суддя приходить до висновку про необхідність повернення заяви особі, яка її подала, на підставі ч.6 ст.170 ЦПК України.

Керуючись ст.170, 353, 354 ЦПК України, суддя

у х в а л и л а :

заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про видачу судового наказу про стягнення зі ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ - повернути боржниці разом з додатками.

Роз`яснити боржниці, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви, в загальному порядку, передбаченому законом.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня її складення.

Ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала складена та підписана суддею 19.06. 2026.

Суддя Н.В.Нагорна