Рішення № 137617463, 22.06.2026, Яремчанський міський суд

Справа № 354/639/26

Провадження № 2/354/519/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

22 червня 2026 року м. Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківськоїобласті в складі:

головуючої судді Ваврійчук Т.Л.

за участю секретаря судового засідання Старунчак Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яремче в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (надалі- ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5487674 від 25.04.2025 у сумі 29520,00 грн. В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що 25.04.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» (надалі-ТОВ «Лінеура Україна») та ОСОБА_1 був укладений в електронній формі договір про надання споживчого кредиту №5487674, згідно з умовами якого первісний кредитор надав ОСОБА_1 кредит у сумі 6000,00 грн зі сплатою процентів за користування кредитом на строк 360 днів у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на вказану позичальником платіжну картку. Відповідач належним чином не виконував умов кредитного договору, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитом. 28.11.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та позивачем укладено договір факторингу №28-11/25/Л, на підставі якого позивач набув право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5487674 від 25.04.2025 у сумі 21426,00 грн, з яких: 6000,00 грн заборгованість по тілу кредиту; 12426,00 грн заборгованість по відсотках на дату відступлення права вимоги; 3000,00 грн-сума заборгованості по штрафах/пені. Станом на дату звернення до суду заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №5487674 від 25.04.2025 становить 29520,00 грн, з яких: 6000,00 грн заборгованість по тілу кредиту; 11571,00 грн заборгованість по відсотках на дату відступлення права вимоги; 8949,00 грн- заборгованість по відсотках з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості; 3000,00 грн- заборгованість по штрафах/пені. Із урахуванням наведеного, позивач як новий кредитор, просить стягнути з відповідача на його користь вказану заборгованість за кредитним договором, а також понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1300,00 грн.

Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 06.05.2026 відкрито провадження у даній справі та постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, однак в прохальній частині позовної заяви міститься клопотання про розгляд справи без участі представника позивача. Щодо заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення позивач не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, не повідомивши причин неявки, хоча про день та час судового розгляду повідомлявся належним чином, шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі та судових повісток про виклик за зареєстрованим місцем проживання, що підтверджується трекігами відстеження поштового відправлення АТ «Укрпошта» з відміткою «одержувач відсутній за вказаною адресою». Відзиву на позовну заяву до суду не подавав.

Суд вважає, що відповідач про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, а тому відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України суд розглянув справу у відсутності сторін без фіксації судового процесу технічними засобами.

Перевіривши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 25.04.2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 був укладений в електронній формі договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5487674, який підписаний відповідачем електронним підписом одноразовм ідентифікатором 96414.

Згідно п.1.2 договору на умовах, встановлених Договором, Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію (якщо передбачена Договором) і проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Тип кредиту-кредиту. Сума кредиту складає 6000,00 грн.

Відповідно до п.п.1.3-1.5, 2.2. Договору, строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів кожні 15 днів. Дата повернення кредиту вказується в Графіку платежів, що є Додатком №1 до цього Договору. Строк кредитування, а також термін (дата) повернення (виплати) кредиту, встановлені Договором, можуть бути змінені (продовжені) в останньому розрахунковому періоді, вказаному в Графіку платежів, за письмовою згодою Сторін, шляхом укладання Сторонами додаткового договору/угоди до цього Договору. Ініціювання Клієнтом продовження (лонгації, пролонгації) строку кредитування/строку Договору відбувається без змін умов цього Договору в бік погіршення для Клієнта. Стандартна процентна ставка становить 0,95% процентів від суми кредиту за кожен день користування кредитом. Денна процентна ставка становить 0,95% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах строку кредитування, вказаного в п.1.3 цього Договору. Денна процентна ставка за цим Договором при застосуванні стандартної процентної ставки дорівнює 0,9500%. Згідно п.14.2 знижена процентна ставка становить 0,0100% за кожен день користування кредитом та застосовується на таких умовах: якщо Клієнт до 09.05.2025 включно сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту. Дата надання кредиту- 25.04.2025 або 26.04.2025.

Кредит надається у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок Кдієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 (п.2.1 договору).

Відповідно до п.3.1 договору нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, але не більше 90 календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».

Пунктом 4.1 договору, сторони домовилися, що повернення (виплата) кредиту та сплата Комісії (якщо передбачена Договором), процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, крім випадку, визначеного в п.4.3 Договору.

Відповідно до п.4.2 договору клієнт має право в будь-який час повністю або частково повернути кредит, у тому числі шляхом збільшення суми періодичних платежів.

Пунктом 9.7.1 договору визначено, що цей договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного з боку Товариства електронним підписом, що створений шляхом накладення на Договір аналогу власноручного підпису уповноваженої особи Товариства та відтиску печатки Товариства, що відтворені засобами електронного копіювання (за зразком, попередньо узгодженим Сторонами в договорі про встановлення ділових відносин та використання аналогу власноручного підпису для вчинення правочинів), в Особистий кабінет/Мобільний застосунок «Credit7» для ознайомлення та підписання. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом Клієнта, що відтворений шляхом використання Клієнтом електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який формується автоматично на стороні Товариства для кожного разу використання та направляється Клієнту на номер мобільного телефону. Введення Клієнтом коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього договору створює підпис Клієнта на Договорі та вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього Договору.

Підписанням вказаного договору ОСОБА_1 підтвердив, що перед укладенням договору йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація, вказана у ч.1,2 ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», він ознайомлений з усіма умовами правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Лінеура Україна», що розміщені на вебсайті, повністю розуміє, погоджується з ними і зобов`язується неухильно виконувати.

У Додатку №1 до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5487674 від 25.04.2025 викладено Графік платежів за договором, відповідно до якого дата повернення позики та нарахованих процентів: 19.04.2026 року; сума кредиту становить 6000,00 грн; проценти за користування кредитом становлять 20520,00 грн; разом до оплати 26520,00 грн.

Додатком №2 до Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5487674 від 25.04.2025 року, згідно до якого вказано перелік третіх осіб, персональні дані яких передано Товариству для можливої подальшої взаємодії при врегулюванні простроченої заборгованості.

До матеріалів справи також долучено Паспорт споживчого кредиту, підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором 18511, відповідно до якого сума кредиту становить 6000,00 грн; строк кредитування-360 днів; мета отримання кредиту- споживчі (особисті) потреби; спосіб та строк надання кредиту-безготівковим шляхом на рахунок (в тому числі за реквізитами платіжної картки) протягом двох днів з моменту укладення договору; стандартна процентна ставка, відсотків річних-346,75% річних (0,9500% вдень); знижена процентна ставка, відсотків річних-3,6500% річних (або 0,0100% в день); тип процентної ставки-фіксована; загальні витрати за кредитом зурахуванням зниженої процентної ставки 19674,00 грн; за стандартною процентною ставкою 20520,00 грн; реальна річна процентна ставка, відсотків річних: з урахуванням зниженої процентної ставки 1724,2713% річних; за стандартною процентною ставкою 2531,3900% річних; платежів-24 шт, кожні 15 днів, сума кредиту-6000,00 грн.

Позивачем також долучено Правила надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Лінеура Україна» (нова редакція), затверджені наказом №43-ОД від 05.04.2024.

ТОВ «Лінеура Україна» виконало свої зобов`язання за кредитним договором, надавши відповідачу грошові кошти у сумі 6000,00 грн що підтверджується листом ТОВ «ПЕЙТЕК» №20251201-1312 від 01.12.2025, яке повідомило, що надає послуги з переказу грошових коштів в національній валюті без відкриття рахунків. Між ТОВ «ПЕЙТЕК» та ТОВ «Лінеура Україна» укладено договір про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № НОМЕР_2 від 03.01.2024 на виконання якого було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 25.04.2025 на суму 6000,00 грн.

Із проведеного ТОВ «Лінеура Україна» розрахунку заборгованості за кредитним договором №5487674 від 25.04.2025 вбачається, що станом на 28.11.2025 заборгованість ОСОБА_1 за вказаним договором становить 21426,00 грн, з яких 6000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 12426,00 грн заборгованість за процентами за користування кредитом, 3000,00 грн-штрафні санкції. Вказаним розрахунком також підтверджується, що відповідач з моменту отримання грошових коштів у кредит жодних платежів на погашення боргу за кредитом та нарахованими відсотками не здійснював.

28.11.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» (Клієнт) та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (Фактор) був укладений Договір факторингу №28-11/25/Л, відповідно до умов п.1.1 якого за цим договором Фактор зобов`язується передати (сплатити) Клієнту Суму Фінансування, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за яким настав або настане в майбутньому до третіх осіб-Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (залишок по кредиту), плату за кредитом (комісія за надання кредиту та/чи проценти за користування кредитом), неустойка (штраф, пеня) та/або проценти за порушення грошового зобов`язання та інші платежі, згідно Кредитних договорів (за наявності), право на одержання яких належить Клієнту.

Права вимоги вважаються відступленими (переданими) Клієнтом та набутими (прийнятими) Фактором в день належного підписання Сторонами цього Договору та Акту приймання-передачі Реєстру Боржників для друку та сплати Фактором Клієнту Суми Фінансуваеня, відповідно до п.6.1 договору (п.4.2.3).

Платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №582480001 від 28.11.2025 ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» перерахувало на рахунок ТОВ «Лінеура Україна» грошові кошти в сумі 2985965,68 грн в якості оплати за договором факторингу №28-11/25/Л від 28.11.2025.

Згідно Акту прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу №28-11/25/Л від 28.11.2025, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» у повному обсязі прийняло реєстр божників у кількості 2735 особи, загальна сума заборгованості складає 42115545,31 грн. З урахуванням умов договору факторингу №28-11/25/Л від 28.11.2025, від Клієнта до Фактора переходять Права Вимоги Заборгованості до Боржників і Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей.

Як вбачається із Витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №28-11/25/Л від 28.11.2025 ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №5487674 від 25.04.2025 на загальну суму 21426,00 грн, з яких: 6000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 12426,00 грн сума заборгованості по відсотках.

Із проведеного ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» розрахунку заборгованості за кредитним договором №5487674 від 25.04.2025 вбачається, що станом на 27.04.2026 заборгованість ОСОБА_1 за вказаним договором становить 29520,00 грн, з яких 6000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 20520,00 грн грн заборгованість за процентами за користування кредитом, 3000,00 грн-пеня/штрафи.

До правовідносин, які виникли між сторонами, суд застосовує наступні норми права.

Частинами 1, 2 ст.509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.1 ст.641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.

Згідно ч.ч.1,2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст.ст.1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

У силу ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Частиною другою ст.639 ЦК України передбачено, що у разі якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.02.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 у справі №127/33824/19 будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується також Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

У силу ч.1 ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»).

Згідно п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до положень ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Окрім того, відповідно до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.2 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до п.12 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною першою ст.625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом(ч.2 ст.625 ЦК України).

Відповідно до положень ст.ст.512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч.1 ст.1078 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

У постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі №2-2035/11 викладено висновок, що тлумачення статті 516, частини другої статті 517 ЦК України свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.

Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 23.02.2022 у справі №761/1543/20, у постанові від 19.01.2022 у справі №639/86/17, у постанові від 14.07.2021 у справі №554/8549/15-ц.

Судом встановлено і підтверджується дослідженими доказами, що 25.04.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 із дотриманням вимог діючого законодавства був укладений в електронній формі договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5487674, за умовами якого відповідач отримав у позику грошові кошти у сумі 6000,00 грн у безготівковій формі шляхом перерахування на вказану ним банківську картку.

У вказаному договорі сторони узгодили розмір кредиту, процентів, сплату, строк та умови кредитування, відповідальність за неналежне виконання умов договору, тобто досягли згоди щодо всіх істотних умов договору.

ТОВ «Лінеура Україна» у повному обсязі виконало свої зобов`язання за вказаним кредитним договором та надало відповідачу кредит у встановленому розмірі, що підтверджується долученими доказами.

ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за договором позики не виконав, в установлений договором строк позику та проценти за користування нею не повернув.

Факт переходу права вимоги до ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором від ТОВ «Лінеура Україна» до позивача підтверджується вищезазначеним договором факторингу, актом приймання-передачі, витягом із реєстру боржників та платіжною інструкцією про проведення оплати новим кредитором коштів за цим договором на користь первісного кредитора, що відповідає вимогам ст.ст.1077, 1078 ЦК України.

Вказаний договір відступлення прав вимоги у встановленому порядку недійсним не визнаний, тому в силу положень ст.204 ЦК України, діє презумпція правомірності указаного правочину.

Таким чином, позивач належним чином підтвердив своє право вимоги до відповідача за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5487674 від 25.04.2025.

У даному випадку позивач, як новий кредитор, просить стягнути з відповідача на свою користь борг за договором №5487674 від 25.04.2025 у сумі 29520,00 грн, який згідно наданого розрахунку складається із: заборгованості за основним боргом у сумі 6000,00 грн та заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 20520,00 грн та 3000,00 грн- заборгованість по штрафах.

Згідно з вимогами ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК України).

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач у судове засідання не з`явився, будь-яких доказів, які б спростовували факт укладення кредитного договору №5487674 від 25.04.2025, наведений позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договом або доводили повне виконання ним взятих на себе зобов`язань на рахунок первісного чи нового кредитора, та власного контррозрахунку боргу суду не надав, як і доказів того, що на платіжні картки, які є у його користуванні і на які ТОВ «Лінеура Україна» могло здійснити перерахування коштів у сумі 6000,00 грн на виконання умов вищевказаного договору, грошові кошти не надходили, а тому такий розрахунок береться судом до уваги як розмір наявної заборгованості перед позивачем, а саме: заборгованості за тілом кредиту та процентами, які, як перевірено судом, нараховані у межах строку кредитування та відповідно до визначених умовами договору розміру процентних ставок.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача пені/штрафу у розмірі 3000,00 грн суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-ІХ від 24.02.2022, в Україні введено воєнний стан з 05.00 год 24.02.2022, дія якого неодноразово продовжувалася Указами Президента України і триває дотепер.

Згідно правового висновку, що викладений у постанові Верховного Суду від 18.10.2023 у справі №706/68/23 дія п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розповсюджується на кредитний договір.

З огляду на вказані обставини позичальник (відповідач) звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позивача) неустойки за порушення зобов`язання.

Аналогічний правовий висновок, щодо аналізу п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2024 у справі №910/10901/23.

У зв`язку із викладеним, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовної вимоги про стягнення з ОСОБА_1 пені/штрафу у сумі 3000,00 грн за кредитним договором слід відмовити.

За таких обставин, суд, на основі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього з`ясування фактичних обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з`ясувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, зважаючи на те, що відповідачкою не надано доказів належного виконання своїх зобов`язань за кредитним договором, що є предметом спору, приходить до переконання, що заявлені позовні вимоги ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» підлягають до часткового задоволення шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5487674 від 25.04.2025 у сумі 26520,00 грн, з яких: 6000,00 грн-заборгованість за тілом кредиту та 20520,00 грн- заборгованість за процентами за користування кредитом. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити за безпідставністю.

Щодо вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

За приписами ч.ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Відповідно до ч.ч.1-5 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною шостою ст.137 ЦПК України передбачено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до п.п.1,2 ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Таким чином, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Аналіз наведених вище норм дає підстави вважати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Позивачем на підтвердження понесених витрат на правничу професійну допомогу в розмірі 13000,00 гривень долучено:

-договір про надання правової допомоги №02-07/2024 від 02.07.2024, укладений між Адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», відповідно до п.п.1.1, 4.1, 4.3 якого за цим договором Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором. Вартість послуг узгоджується сторонами у заявці на надання юридичної допомоги, які є невід`ємними додатками до цього Договору (форма заявки визначена у Додатку №1 до Договору). Факт надання Послуг за Договором підтверджується актом про надання юридичної допомоги (форма акту про надання юридичної допомоги визначена Додатком №2 до Договору), який готується АО та надсилається Клієнту для підписання не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому була надана юридична допомога;

-Заявку на надання юридичної допомоги №2238 від 02.03.2026 відповідно до якої АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» погодили надання наступних правових (юридичних) послуг по супроводу стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , а саме: надання усної консультації тривалістю 2 год вартістю 2000,00 грн/год, а всього на суму 4000,00 грн; складня позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду- 3 год вартістю 3000,00 грн/год, а всього на суму 13000,00 грн;

-Витяг з Акту №31 про надання юридичної допомоги від 31.03.2026, відповідно до якого АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» погодили надання наступних правових послуг на підставі заяви про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за договором №5487674, а саме: надання усної консультації з вивченням документів, тривалістю 2 год вартістю 2000,00 грн/год, а всього на суму 4000,00 грн; складня позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду- 6 год вартістю 3000,00 грн/год, а всього на суму 13000,00 грн.

Відповідно до правової позиції, висловленої Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та підтвердженої Верховним Судом у постановах від 12.02.2020 у справі №648/1102/19 і від 11.11.2020 у справі №673/1123/15-ц, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Суд вважає, що витрати позивача на професійну правничу (правову) допомогу підтверджені належними та допустимими доказами.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 13.03.2025 у справі №275/150/22, суд керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи.

У даній справі відповідачем не заявлено клопотання про зменшення витрат на правову допомогу, а тому приймаючи до уваги те, що позовні вимоги ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» задоволено частково на 89,84%(26520,00х100/29520,00), то розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає до стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог становить 11679,20 грн(13000/100х89,84%).

Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 2391,83 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог(26520,00х2662,40/29520,00).

Згідно ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258-268, 273, 280-283, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5487674 від 25 квітня 2025 року у розмірі 26520 (двадцять шість тисяч п`ятсот двадцять) гривень 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог-відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» сплачений судовий збір у сумі 2391 (дві тисячі триста дев`яносто одна) гривня 83 коп та 11679 (одинадцять тисяч шістсот сімдесят дев`ять) гривень 20 коп витрат на професійну правничу допомогу.

Копію рішення направити учасникам справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» , місцезнаходження: 03150, вул.Гедройця Єжи, 6 офіс 521, м. Київ, код ЄДРПОУ 42640371.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Повне судове рішення складено 22 червня 2026 року.

Головуючий суддя: Тетяна ВАВРІЙЧУК