Ухвала суду № 137616223, 31.03.2026, Сквирський районний суд Київської області

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/80/19

Провадження № 6/376/15/2026

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2026 року Сквирський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Коваленка О.М.

за участю секретаря Щур Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сквира заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС», заінтересовані особи: АТ КБ «ПриватБанк», ОСОБА_1 , Сквирський відділ державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа,

установив:

ТОВ «Капіталресурс» в особі представника Шафігіної В.Р. звернувся до суду з даною заявою, посилаючись на те, що у порядку виконання рішення Сквирського районного суду Київської області від 28.10.2019, ухваленого у цивільній справі № 376/80/19 за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, видано виконавчі листи.

На примусовому виконанні перебувало виконавче провадження №62291242 з примусового виконання рішення суду.

Постановою державного виконавця ВДВС від 14.05.2021 у виконавчому провадженні №62291242 виконавчий документ було повернуто стягувачу.

22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» було укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором відповідача.

Кредитора по договору було змінено з АТ КБ «ПриватБанк» на ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС».

Оригінал виконавчого листа на адресу стягувача не надходив, згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження жодних відкритих виконавчих проваджень про стягнення боргу з Боржника на підставі вищевказаного виконавчого листа немає.

ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» у зв`язку з відсутністю (втратою) виконавчого документу не може реалізувати свої права, як стягувана, що гарантовані законодавством України.

Оригінали виконавчих листів втрачені, їх місцезнаходження невідомо, заборгованість за кредитним договором не погашена.

Указане стало підставою для звернення до суду з даною заявою.

Суд не вбачає необхідності повідомляти учасників справи про розгляд питання щодо видачі дубліката виконавчого листа, поновлення строку пред`явлення до виконання, а тому розгляд заяви проводиться без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження без проведення судового засідання, що відповідає положенням ч. 13 ст. 7 ЦПК України.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом установлено, що у порядку виконання рішення Сквирського районного суду Київської області від 28.10.2019, ухваленого у цивільній справі № 376/80/19 за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, видано виконавчі листи.

На примусовому виконанні перебувало виконавче провадження №62291242 з примусового виконання рішення суду.

Постановою державного виконавця ВДВС від 14.05.2021 у виконавчому провадженні №62291242 виконавчий документ було повернуто стягувачу.

22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» було укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором відповідача.

Кредитора по договору було змінено з АТ КБ «ПриватБанк» на ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС».

Оригінал виконавчого листа на адресу стягувача не надходив, згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження жодних відкритих виконавчих проваджень про стягнення боргу з Боржника на підставі вищевказаного виконавчого листа немає.

ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» у зв`язку з відсутністю (втратою) виконавчого документу не може реалізувати свої права, як стягувана, що гарантовані законодавством України.

Рішення суду залишається не виконаним.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Стаття 512 ЦК України передбачає, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва, яке можливе на будь-якій стадії процесу.

Статтею 442 ЦПК України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.

Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 20 листопада 2013 року (справа № 6-122 цс 13) заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Згідно ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.

Згідно з п. 1 ч. 17.4 Розділу ХІІІ ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

Згідно ч. 1 ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Однак, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, визначені Законом України «Про виконавче провадження» строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану (пп. 4 п. 10-2 Розділ ХІІІ Закону України «Про виконавче провадження»).

Звернення до виконання судових рішень покладається на суд, що розглянув справу у першій інстанції. Вироки, рішення, ухвали та постанови суду звертаються до виконання після того, як вони набрали законної сили, та повернення справи до суду першої інстанції після апеляційного або касаційного розгляду, крім випадків негайного їх виконання. Усе листування щодо звернення до виконання вироків, рішень, ухвал і постанов покладається на апарат суду.

У справі "Іммобільяре Саффі проти Італії" зазначено, що право на звернення до суду також передбачає практичне виконання остаточних, обов`язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні.

Тому необґрунтована тривала затримка виконання обов`язкового рішення може суперечити Конвенції. Саме на державу покладається обов`язок забезпечення того, щоб остаточні рішення, постановлені проти її органів або організацій чи підприємств, якими вона володіє або які вона контролює, були виконані відповідно до вищезазначених вимог Конвенції. Держава відповідає за виконання остаточних рішень, якщо органи влади контролюють обставини, що блокують або перешкоджають їхньому повному та своєчасному виконанню (рішення Європейського суду з прав людини у справі Савіцький проти України, nо.38773/05, від 26.07.2012 року).

Пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. У контексті вищезазначеного, суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (рішення Суду у справі Глоба проти України, по. 15729/07, від 05.07.2012).

Отже, виконання судових рішень у справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі "Сокур проти України").

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість поданої заяви, у зв`язку з чим підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 260, 353, 433, 442 п.17.4 Перехідних положень ЦПК України, Законом України "Про виконаче провадження", суд

постановив:

Задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС», заінтересовані особи: АТ КБ «ПриватБанк», ОСОБА_1 , Сквирський відділ державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа.

Замінити стягувача Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» (код ЄДРПОУ 43513923) у виконавчому листі, виданому у порядку примусового виконаннярішення Сквирського районного суду Київської області від 28.10.2019, ухваленого у цивільній справі № 376/80/19 за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоромб/н від 18.12.2013.

Видати Товариству з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» дублікат виконавчого листа № 376/80/19 замість втраченого оригіналу, виданого на підставі рішення Сквирського районного суду Київської області від 28.10.2019 щодо стягнення з ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоромб/н від 18.12.2013.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.М. Коваленко