Ухвала суду № 137615643, 22.06.2026, Богуславський районний суд Київської області

Справа № 358/714/25 Провадження № 1-кп/358/99/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області в складі колегії суддів:

головуючої судді суддів за участю: секретаря судових засідань прокурора (дистанційно) обвинувачених (дистанційно) захисників (дистанційно)ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у дистанційному режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_5 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_9 , у кримінальному провадженні №12023110000001053, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.12.2023, за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених

ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 306, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 310, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 313, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК України,

ОСОБА_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених

ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 310 КК України,

ОСОБА_8 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених

ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 310 КК України,

ОСОБА_9 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених

ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 310 КК України,

ОСОБА_10 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених

ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 309, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК України,

ОСОБА_11 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених

ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. З ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 310, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК України,

ОСОБА_12 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених

ч. 2 ст.255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 306, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК України,

ОСОБА_13 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених

ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 306, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК України,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_19 провадження.

На розгляді у Богуславського районного суду Київської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12023110000001053, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 грудня 2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 306, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 310, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 313, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК України, ОСОБА_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 310 КК України, ОСОБА_8 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 310 КК України, ОСОБА_9 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 310 КК України, ОСОБА_10 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 309, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК України, ОСОБА_11 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч.4 ст. 28 ч. 2 ст. 310, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК України, ОСОБА_12 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 306, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК України, ОСОБА_13 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 306, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК України.

Ухвалою судді Богуславського районного суду Київської області ОСОБА_1 від 25.02.2026 кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023110000001053 від 12.12.2023, прийнято суддею до свого провадження. Призначено судове засідання на 02 березня 2026 року о 11 годині 00 хвилин в залі судових засідань № 1 в приміщенні Богуславського районного суду Київської області. Постановлено здійснювати розгляд кримінального провадження колегіально судом у складі трьох суддів: головуюча суддя: ОСОБА_1 , судді: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Ухвалою колегії суддів Богуславського районного суду Київської області від 23 квітня 2026 року у справі №358/714/25 обвинуваченому ОСОБА_9 продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на 2 місяці, до - 23 червня 2026 року включно. Заборонено ОСОБА_9 , залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , з 22.00 години до 06.00 години наступного дня, з покладенням наступних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за першим викликом на визначений час до прокурора, суду; повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу прокурора або суду; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими обвинуваченими у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до територіальних органів УДМС України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну.

II. Клопотання учасників судового провадження.

16.06.2026 прокурору кримінальному провадженні - прокурор відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_5 через офіційну електронну адресу суду подав письмове клопотання про продовження строку застосування щодо ОСОБА_9 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком на 2 місяці та покладення на обвинуваченого обов`язків, передбачених ч. 5 ст.194 КПК України.

Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_9 обвинувачується в участі у злочинній організації та незаконному посіві й вирощуванні конопель з метою збуту (ч.2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 310 КК України). Раніше він також притягувався до кримінальної відповідальності за злочини у сфері незаконного обігу наркотичних засобів. Прокурор зазначає, що наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме можливість: переховування від органів досудового розслідування та/або суду з огляду на тяжкість інкримінованих злочинів; незаконного впливу на свідків та інших обвинувачених; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення нового кримінального правопорушення.

На обґрунтування ризиків прокурор посилається на тяжкість обвинувачення, характер інкримінованої організованої злочинної діяльності, наявність зв`язків у кримінальному середовищі, відсутність офіційного працевлаштування та попередню кримінальну історію обвинуваченого. З огляду на викладене прокурор просить продовжити строк застосування щодо ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком на два місяці з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

III. Позиція учасників судового засідання

1.Позиція прокурора.

У судовому засіданні 22.06.2026 прокурор ОСОБА_5 підтримав клопотання про продовження строку застосування щодо ОСОБА_9 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком на 2 місяці та покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, просив суд його задовольнити.

2.Позиція обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_9 у судовому засіданні 22.06.2026 не заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком на 2 місяці з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

3.Позиція захисника.

Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_14 , в судовому засіданні 22.06.2026 не заперечувала проти клопотання прокурора про продовження строку застосування щодо ОСОБА_9 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком на 2 місяці з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, просила суд його задовольнити.

Інших клопотань від учасників судового провадження не надходило.

VI. Положення закону, висновки та мотиви суду.

Оцінивши клопотання прокурора, суд дійшов до висновку про необхідність його задоволення з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 333 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.

Згідно з частинами 1, 2 статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч. 1 ст. 178 КПК України.

Домашній арешт, відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України, полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (ч. 2 ст. 181 КПК України).

За змістом ч. 6 ст. 181 КПК України, строк дії домашнього арешту не може перевищувати 2-х місяців, у разі необхідності він може бути продовжений в межах досудового розслідування, але не більше 6 місяців. Разом з цим законодавцем не вказаний максимальний строк домашнього арешту під час судового розгляду, який може продовжуватись до закінчення провадження.

У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

За змістом ч 3 ст. 199 КПК України, під час розгляду клопотання прокурора про продовження строку застосування домашнього арешту суд з`ясовує, крім відомостей, зазначених у ст. 184 КПК України, чи наявні обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують застосування запобіжного заходу.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з частиною 5 статті 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

З огляду на зазначені положення закону колегії суддів під час вирішення цього клопотання необхідно в межах його доводів розкрити питання: 1) кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_9 ; 2) наявності обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; 3) наявності ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу; 4) наявності чи відсутності достатніх підстав вважати, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові, які виправдовують продовження дії запобіжного заходу; 5) наявності чи відсутності інших, більш м`яких запобіжних заходів, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України; 6) обов`язків з передбачених статтею 194 КПК України, які будуть покладені на обвинуваченого.

Щодо кримінальних правопорушень у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_9 .

ОСОБА_9 обвинувачується в участі у злочинній організації та незаконному посіві й вирощуванні конопель з метою збуту (ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 310 КК України) за які можливе призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, з конфіскацією майна, що відповідає законодавчо передбаченим підставам (ч. 2 ст. 181 КПК України) для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Щодо обґрунтованості підозри

Кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду метою якого є встановлення поза розумним сумнівом винуватості або невинуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення за наслідками безпосереднього дослідження і оцінки доказів судом, що виключає можливість оцінки судом обґрунтованості підозри. Разом з тим, оцінці судом на зазначеній стадії кримінального провадження підлягають характер, тяжкість та наслідки кримінального правопорушення, а також наявність та/або продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Щодо наявності достатніх підстав вважати, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження дії запобіжного заходу

Ризиком у контексті кримінального провадження є певний ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому.

Отже ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формі або формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.

Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися. Однак, в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження суд застосовує стандарт достатності підстав вважати, що обвинувачений може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, суд має дійти обґрунтованого висновку про високий ступінь ймовірності вчинення ним дій, передбачених у ч. 1 ст. 177 КПК.

Щодо ризику переховування обвинуваченого від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України)

ЄСПЛ зазначає, що ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними звязками та усіма видами звязку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (рішення ЄСПЛ у справі «Бекчиєв проти Молдови»).

Співставлення можливих негативних наслідків для обвинуваченого у вигляді його можливого ув`язнення у майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі доводять, що цей ризик є достатньо високим. У справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

З матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні декількох злочинів, у тому числі особливо тяжкого, за який законом передбачено найбільш суворе покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна, під загрозою можливого покарання може вчиняти дії направлені на переховування від суду.

Крім того, ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні злочину у складі злочинної організації у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, що вочевидь свідчить про наявність зав`язків з кримінальним середовищем та вказані зв`язки можуть сприяти в переховуванні від органів досудового розслідування та суду.

Суд враховує, що кримінальне провадження не є статичним, що зумовлює можливість непрогнозованої зміни поведінки обвинуваченого. Співставлення можливих негативних для обвинуваченого наслідків переховування у вигляді потенційного ув`язнення у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у перспективі робить цей ризик достатньо високим. Крім цього, ризик переховування може посилюватися з урахуванням кримінального переслідування в межах іншого кримінального провадження.

Щодо ризику незаконного впливу обвинуваченого на свідків та інших обвинувачених, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п. 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України)

З огляду на те, що прокурор сформував і надав перелік свідків, обвинувачений володіє відомостями про них та їх показання, надані під час досудового розслідування. Загальний порядок, встановлений КПК України, передбачає процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, спочатку на стадії досудового розслідування шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК (у виняткових випадках). Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК). З огляду на реалізацію принципу змагальності сторона обвинувачення самостійно визначає способи доведення своєї правової позиції, у тому числі коло свідків, показання яких, на думку прокурора, мають значення для встановлення обставин кримінального провадження.

Відтак, ризик незаконного впливу на свідків існує не лише на етапі досудового розслідування при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом і може проявлятися у тому, що ОСОБА_9 може чинити на свідків тиск з метою зміни показань або відмови від них.

Разом з тим, ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, не обмежується лише незаконним впливом на свідків, а охоплює будь-які дії, спрямовані на ускладнення або унеможливлення належного перебігу судового розгляду. З урахуванням характеру інкримінованих кримінальних правопорушень, їх вчинення у складі злочинної організації та наявності кількох обвинувачених у провадженні, суд вважає обґрунтованим ризик того, що обвинувачений може: узгоджувати позиції з іншими обвинуваченими з метою спотворення фактичних обставин кримінального правопорушення; вчиняти дії, спрямовані на приховування або спотворення доказів, які підлягають дослідженню судом. З огляду на стадію судового розгляду, необхідність забезпечення безпосередності дослідження доказів та недопущення впливу на інших учасників процесу, суд доходить висновку, що ризики, передбачені п. 3 та п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, не втратили своєї актуальності та продовжують існувати.

Щодо ризику продовження вчинення кримінальних правопорушень (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України)

З клопотання вбачається, що злочинна діяльність мала тривалий характер, була системною, спрямованою на незаконне виготовлення та збут наркотичних засобів і психотропних речовин, із використанням логістичних механізмів та відповідної організації. Крім того, ОСОБА_9 ніде не працює, жодної соціальної допомоги не отримує, офіційний дохід отримував у 2021 році, що може свідчити про відсутність засобів для проживання, та наявності великого ризику отримання їх злочинним шляхом.

Організований характер інкримінованих дій, їх масштабність та корисливий мотив свідчать про підвищений рівень суспільної небезпечності та створюють ризик продовження кримінальної діяльності за відсутності належного процесуального контролю.

Ризик у кримінальному провадженні має прогностичний характер та полягає у реальній можливості вчинення дій, які можуть перешкоджати здійсненню правосуддя. Закон не вимагає доведення неминучості таких дій, достатньо встановлення їх імовірності.

Отже, продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обумовлене продовженням існування ризиків та забезпечить можливість контролю за процесуальною поведінкою обвинуваченого з метою досягнення завдань кримінального провадження.

Щодо наявності інших, більш м`яких запобіжних заходів, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України

Разом із тим суд встановив, що на теперішній час кримінальне провадження не завершене, судовий розгляд триває, а ризики, передбачені пунктами 1, 3,4,5 частини першої статті 177 КПК України, які стали підставою для застосування щодо ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, не зменшилися та продовжують існувати, а інші, більш м`які запобіжні заходи (особисте зобов`язання, порука, застава), на переконання суду не забезпечать запобігання встановленим ризикам та виконанню обвинуваченими процесуальних обов`язків.

Щодо обов`язків з передбачених статтею 194 КПК України, які будуть покладені на обвинуваченого

З метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання поза процесуальній поведінці обвинуваченого, наявні підстави для задоволення клопотання прокурора та продовження строку застосування щодо ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком на 2 (два) місяці, з покладенням на обвинуваченого обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України:

- не залишати житло, в якому він зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з 22.00 години до 06.00 години наступного дня;

- прибувати за кожною вимогою до суду, а в разі неможливості, з`явитися через поважні причини, завчасно повідомити про це суд, що здійснив виклик;

- повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу прокурора чи суду;

- утримуватися від спілкування зі свідками та іншими обвинуваченими у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до територіальних органів УДМС України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну.

На підставі викладеного та керуючись статтями 177, 178, 194, 196, 199, 369-372, 532 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_9 задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на 2 (два) місяці, до - 22 серпня 2026 року включно.

Заборонити ОСОБА_9 , залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , з 22.00 години до 06.00 години наступного дня, з покладенням наступних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за першим викликом на визначений час до прокурора, суду;

- повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу прокурора або суду;

- утримуватися від спілкування зі свідками та іншими обвинуваченими у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до територіальних органів УДМС України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_9 наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до суду, без поважних причин не повідомить про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід, зокрема, тримання під вартою.

Роз`яснити обвинуваченому, що відповідно до частини 5 статті 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Копію ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_9 надіслати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого.

Контроль за виконанням ухвали покласти на орган Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали направити обвинуваченому, захиснику та прокурору.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: суддя ОСОБА_1

СуддяОСОБА_2 СуддяОСОБА_3