Ухвала суду № 137615509, 22.06.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/19109/25

Провадження № 2-др/357/79/26

У Х В А Л А

іменем України

22 червня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді - Орєхова О. І. ,

за участі секретаря- Кича М.В.,

розглянувши в залі суду № 2 в м. Біла Церква заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Запаскіна Максима Романовича про виправлення описки та ухвалення додаткового рішення суду по цивільній справі № 357/19109/25 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ВТБ Банк» про встановлення факту припинення іпотеки та припинення обтяження,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2026 року уповноважений адвокат Запаскін Максим Романович, який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з заявою про виправлення описки та ухвалення додаткового рішення суду по цивільній справі № 357/19109/25 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ВТБ Банк» про встановлення факту припинення іпотеки та припинення обтяження.

В обґрунтування заяви зазначив, що 26 березня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області під головуванням судді Орєхова О.І. ухвалив рішення у цивільній справі № 357/19109/25 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ВТБ Банк» про встановлення факту припинення іпотеки та припинення обтяження. Указаним судовим рішенням позовні вимоги було задоволено частково: визнано припиненою іпотеку за іпотечним договором від 03.09.2004 та припинено обтяження речових прав на нерухоме майно у вигляді заборони на нерухоме майно (реєстраційний номер 1278687).

Під час аналізу повного тексту судового рішення та підготовки документів для пред`явлення їх державному реєстратору з метою зняття обтяжень в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було виявлено низку неузгодженостей та технічних помилок, які роблять неможливим практичне виконання судового рішення. Указані розбіжності виникли через технічну помилку представника позивача під час підготовки позовної заяви (зокрема, випадкове ототожнення номерів кредитного та іпотечного договорів, а також некоректне автоматичне розпізнавання цифр (OCR)), яка згодом була механічно перенесена судом до тексту судового рішення.

Зокрема, судом допущено такі технічні описки:

- у резолютивній частині судового рішення (абзаци другий та третій) іпотечний договір помилково ототожнено з кредитним договором за номером та названо «іпотечним договором № 04-122». Проте сам іпотечний договір від 03.09.2004 не містить і не може містити вихідного номера «04-122», оскільки цей номер належить виключно кредитному договору, на забезпечення якого було укладено іпотеку (як зазначено в п. 1.1 договору іпотеки). Сам іпотечний договір є безномерним і був посвідчений приватним нотаріусом Панкратьєвою Є.В. у реєстрі під № 8297;

- у мотивувальній частині рішення судом зазначено: «...випливає з Кредитного договору № 04-12 від 03 вересня 2004 року...». Водночас кредитний договір містить номер «№ 04-122», що підтверджується матеріалами справи;

- у мотивувальній частині рішення судом помилково вказано, що іпотечний договір зареєстровано в реєстрі нотаріуса за № 8298. Проте відповідно до посвідчувального напису нотаріуса, під номером № 8297 зареєстровано саме іпотечний договір, а під номером № 8298 зареєстровано накладення заборони відчуження;

- у мотивувальній частині рішення зазначено: «...на підставі іпотечного договору, 797 від 03.09.2004». Згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (запис про обтяження № 1278687), підставою обтяження є іпотечний договір від 03.09.2004, зареєстрований за номером № 7297 (вказаний номер внесено державним реєстратором помилково замість № 8297 під час перенесення відомостей з паперових носіїв). Суд під час передруку цих відомостей пропустив першу цифру «7», через що виникла помилка «797» замість «7297».

Окрім виправлення вказаних описок, наявна необхідність ухвалення додаткового рішення суду для конкретизації об`єкта нерухомості та реєстраційного номера іпотеки у резолютивній частині рішення. Ця ситуація виникла внаслідок процесуальної помилки представника Позивача. Подаючи під час судового розгляду заяву про непідтримання пункту 3 прохальної частини позову (вважаючи вимогу про «визнання рішення підставою для реєстрації» зайвою з огляду на норми закону), представник Позивача не врахував, що саме в цьому пункті позову містилися ідентифікаційні дані нерухомого майна та реєстраційний номер іпотеки (№ 1286157). Внаслідок цієї технічної помилки представника Позивача, яка призвела до звуження формулювань задоволених судом вимог, з резолютивної частини рішення випали відомості про реєстраційний номер припиненої іпотеки (№ 1286157) та адресу квартири ( АДРЕСА_1 ), що унеможливлює ідентифікацію об`єктів обтяження державним реєстратором.

Просив суд виправити допущені описки в мотивувальній та резолютивній частинах рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 березня 2026 року у цивільній справі № 357/19109/25: у мотивувальній частині рішення виправити номер кредитного договору, вказавши правильний номер «04-122» замість помилкового «04-12»; у мотивувальній частині рішення виправити номер запису в реєстрі нотаріуса для посвідчення іпотечного договору, вказавши правильний номер «8297» замість помилкового «8298»; у мотивувальній частині рішення виправити номер договору, вказавши правильний номер «7297» замість помилкового «797».

Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі № 357/19109/25, яким доповнити та конкретизувати резолютивну частину рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 березня 2026 року, виклавши відповідні абзаци резолютивної частини рішення суду в такій редакції: «Визнати припиненою іпотеку (реєстраційний номер обтяження: 1286157) за іпотечним договором від 03.09.2004, посвідченим в реєстрі за № 8297 (у Державному реєстру речових прав на нерухоме майно зазначеним за № 7297), укладеним між ОСОБА_1 та АТ «ВТБ Банк» (ЄДРПОУ 14359319) щодо квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Припинити обтяження речових прав на нерухоме майно у вигляді заборони на нерухоме майно (реєстраційний номер обтяження: 1278687), накладене на підставі іпотечного договору від 03.09.2004, щодо квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Згідно ч. 2 ст. 14 ЦПК України, подана заява була зареєстрована в Єдиній автоматизованій системі документообігу Білоцерківського міськрайонного суду.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду головуючим суддею по справі було визначено суддю Орєхова О.І. та отримана для розгляду та отримана для розгляду разом з матеріалами цивільної справи № 357/19109/25 провадження № 2/357/2204/26.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допушенні в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

За змістом ч. 2 ст. 269 ЦПК України питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.

Частина 3 статті 270 ЦПК України передбачає, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Сторони в судове засідання не викликалися з урахуванням вимог статтей 269 та 270 ЦПК України, оскільки такий виклик при розгляді заяви про виправлення описки та заяви про ухвалення додаткового рішення не є обов`язковим.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши заяву представника позивача, оглянувши матеріали цивільної справи № 357/19109/25 провадження № 2/357/2204/26, суд дійшов висновку до наступного.

26 березня 2026 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження було розглянуто цивільну справу № 357/19109/26 за позовом ОСОБА_2 про виправлення описки та ухвалення додаткового рішення суду по цивільній справі № 357/19109/25 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ВТБ Банк» про встановлення факту припинення іпотеки та припинення обтяження, ухвалено рішення про часткове задоволення заявлених позовних вимог. Ухвалено визнати припиненою іпотеку за іпотечним договором № 04-122 від 03.09.2004, укладеним між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «ВТБ Банк» (змінив назву з АКБ «Мрія», ЄДРПОУ 14359319); припинити обтяження речових прав на нерухоме майно у вигляді заборони на нерухоме майно (реєстраційний номер 1278687), накладене на підставі іпотечного договору № 04-122 від 03.09.2004.

Рішення суду набрало законної сили 28 квітня 2026 року.

Як наголосив Верховний Суд в ухвалі від 18.01.2018 у справі № 925/1076/16, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні, постанові або ухвалі), суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номеру і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо), які мають технічний характер (тобто виникли при виготовленні тексту рішення).

Виходячи з позиції Верховного Суду, суд може виправити лише ті описки або арифметичні помилки, яких він сам припустився.

Встановлено, що під час виготовлення зазначеного рішення суду, в мотивувальній його частині було допущено технічну описку, а саме: помилково вказано номер кредитного договору як «04-12» замість правильного номеру «04-122»; помилково зазначено номер запису в реєстрі нотаріуса для посвідчення іпотечного договору як «8298» замість правильного номеру «8297»; помилково вказано номер договору як «797» замість правильного номеру «7297».

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ("Шмалько проти України", заява N 60750/00, пункт 43).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що допущені в мотивувальній частині судового рішення технічні описки впливають на можливість його виконання, їх виправлення не змінює рішення та не впливає на його суть іншим чином, тому вони підлягають виправленню, а заява представника позивача адвоката Запаскіна М.Р. в цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

За змістом ч. 2 ст. 270 ЦПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

За загальним правилом у судовому рішенні повинні бути розглянуті усі заявлені вимоги, а також вирішені всі інші, зокрема й процесуальні питання. Неповнота чи невизначеність висновків суду щодо заявлених у справі вимог, а також невирішення окремих процесуальних питань, зокрема розподілу судових витрат, є правовою підставою для ухвалення додаткового судового рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 904/8884/21, провадження № 12-39гс22).

Додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти. Водночас, додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 червня 2018 року в справі № 756/4441/17 (провадження № 61-17081св18)).

Отже, положеннями зазначеного процесуального закону наведено вичерпний перелік випадків та порядок винесення додаткового рішення для ухвалення додаткового рішення. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви.

Під час ухвалення вищевказаного судового рішення судом були розглянуті всі заявлені позовні вимоги зазначені в позовній заяві з урахуванням заяви представника позивача Запаскіна М.Р. про уточнення позовних вимог за вх. № 26.03.2026 від 26.03.2026, дана оцінка всім доводам та доказам, які надали сторони, відповідність цих вимог до норм закону та встановлених обставин у справі і на підставі цього ухвалено рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Ухвалення ж додаткового рішення з підстав зазначених заяви представника позивача Запаскіна М.Р. нормами чинного законодавства не передбачено, а тому вони є безпідставними.

За ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Тому, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про відсутність законних підстав для задоволення вимог представника позивача адвоката Запаскіна М.Р. в частині ухвалення додаткового рішення по справі № 357/19109/25.

Керуючись ст. ст. 247, 259-261, 269, 260, 270, 353 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Запаскіна Максима Романовича про виправлення описки та ухвалення додаткового рішення суду по цивільній справі № 357/19109/25 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ВТБ Банк» про встановлення факту припинення іпотеки та припинення обтяження, - задовольнити частково.

Виправити в рішенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 березня 2026 року по цивільній справі № 357/19109/25 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ВТБ Банк» про встановлення факту припинення іпотеки та припинення обтяження допущені в мотивувальній його частині технічні описки, а саме правильно зазначити номер кредитного договору як «04-122»; номер запису в реєстрі нотаріуса для посвідчення іпотечного договору як «8297»; номер договору як « «7297».

В решті вимог, - відмовити.

Дана ухвала є невід`ємною частиною рішення суду від 26 березня 2026 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня підписання ухвали.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.

Повний текст ухвали складено 22 червня 2026 року.

Суддя О. І. Орєхов