Рішення № 137615459, 16.06.2026, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/1588/25

Провадження № 2/355/119/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року Баришівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Троценко Т.А.

за участю секретаря судових засідань Ліберацької Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

09. 07. 2025 року ТОВ «Бізнес позика» звернулося до суду з вказаним позовом та посилається на те, що 12 травня 2024 року з ОСОБА_1 було укладено договір про надання кредиту № 499249-КС-001, за яким ТОВ «Бізнес позика» надала кредит в розмірі 10 000 гривень 00 копійок, а відповідач зобов`язався до 01 вересня 2024 року повертати кредит по частинам та сплачувати проценти за користування ним.

Згідно з умовами договору сторони визначилися, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1,16395 процентів за кожний день користування кредитом.

Позивач умови договору виконав, надав відповідачу грошові кошти шляхом перерахування на банківську картку відповідача № НОМЕР_1 , яка була вказана позичальником при заповненні анкетних даних в особистому кабінеті.

У зв`язку з тим, що відповідачка не виконала вказані грошові зобов`язання, у неї виник борг по поверненню кредиту в розмірі 27 710 гривень 80 копійок, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 10 000 грн. 00 коп., суми прострочених платежів по процентах - 16 210 грн. 80 коп., суми прострочених платежів за комісією - 1500 грн. 00 коп.

У добровільному порядку сплачувати борг відповідач ухиляється, тому ТОВ «Бізнес позика» просить суд стягнути з ОСОБА_1 борг за договором про надання споживчого кредиту №499249 -КС-001 від 12.05. 2024 року в розмірі 27 710 гривень 80 копійок.

У додаткових поясненнях представник позивача зокрема вказав, що ТОВ «Бізнес Позика» не є банківською установою, не відкриває позичальникам банківські рахунки та не випускає на ім`я позичальників банківські картки, тому перерахування коштів та зарахування платежів позичальників за кредитними договорами зазвичай здійснюється посередниками ТОВ «Бізнес Позика» та підставі відповідних договорів за допомогою платіжних систем Посередника.

На підставі судової практики по розгляду цивільних справ, пов`язаних з наданням споживчих кредитів, яка сформована у рішеннях судів апеляційної та касаційної інстанції просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідачки ОСОБА_1 адвокат Москвічов А. С. надав письмові пояснення, у яких зазначив, що в матеріалах справи відсутня інформація та документальне підтвердження законодавчих вимог щодо укладення договору, відсутня інформація щодо будь -якої ідентифікації відповідача, що ставить під сумнів законність та юридичну силу укладеного договору.

Відповідач не визнає дійсність укладеного договору, підписаного ніби - то за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, оскільки це не відповідає вимогам законодавства.

Надсилання смс- із кодом повідомлення не забезпечує належної ідентифікації, оскільки не підтверджує, що саме позичальник використав цей код, натиснув кнопку та уклав договір.

Сам по собі розрахунок заборгованості не відноситься до первинних документів, не відображає операції з надходження кредитних коштів на рахунки клієнта та їх повернення, є внутрішнім документом фінансової установи та не містить відомостей надання позичальнику кредитних коштів.

Крім того, відсотки за кредитним договором нараховані з порушенням чинного законодавства, та нарахування комісії суперечить вимогам закону.

На тій підставі, що позов не доведений належними доказами, просить у його задоволенні відмовити.

Представник позивача Басалига Д. М. у судове засідання не з`явилася, в п.6 резолютивної частини позову просила розглянути цивільну справу за її відсутності.

Відповідачка до суду не з`явилася, про дату слухання справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила, заяву про відкладення справи не надала, тому суд розглядає справу за її відсутності.

Відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши наявні в справі матеріали, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12 травня 2024 року між ТОВ «Бізнес позика» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 499249-КС-001, за яким ТОВ «Бізнес позика» надало кредит в розмірі 10 000 гривень 00 копійок, а відповідач зобов`язалася до 01 вересня 2024 року повернути кредит по частинам та сплачувати проценти за користування ним. Згідно з умовами договору сторони визначилися, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1,16395 процентів за кожний день користування кредитом.

Укладення договору про надання споживчого кредиту на таких умовах підтверджується пропозицією (офертою) укласти договір від 12 травня 2024 року (а.с.22-26) та прийняттям (акцептом) пропозиції укласти договір від 12 травня 2024 року (а.с.29-33).

ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 499249-КС-001 про надання кредиту на умовах, визначених офертою, шляхом направлення через ІТС Одноразового ідентифікатора UA-1447 , направленого на номер телефону НОМЕР_2 вказаного Позичальником у заявці електронного повідомлення СМС - повідомлення

В той же день ТОВ «Бізнес позика» надала відповідачу кредит в розмірі 10 000 гривень 00 копійок, що підтверджується копією інформаційної довідки директора ТОВ «ПрофітГід» (а.с.34).

Спірні правовідносини регулюються главою 48 «Виконання зобов`язання» та главою 51 «Правові наслідки порушення зобов`язання. Відповідальність за порушення зобов`язання» розділу І «Загальні положення про зобов`язання», а також главою 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» розділу ІІІ «Окремі види зобов`язань» книги п`ятої «Зобов`язальне право» ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.2 ст.1056ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином з дотриманням умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог з дотриманням звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання чи виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встанов-лений договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Всупереч ч.1 ст.81 ЦПК України ОСОБА_2 не надала докази на підтвердження належного виконання нею грошових зобов`язань за договором про надання споживчого кредиту № 499249-КС-001 від 12.05. 2024 року.

У зв`язку з невиконанням умов договору у неї виник борг по поверненню кредиту в розмірі 27 710 гривень 80 копійок, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 10 000 грн. 00 коп., суми прострочених платежів по процентах - 16 210 грн. 80 коп., суми прострочених платежів за комісією - 1500 грн. 00 коп., що підтверджується приєднаним до позову письмовим розрахунком (а.с.11-12), довідкою про стан заборгованості ( а. с. 13), паспортом споживчого кредиту ( а. с. 14-16).

В матеріалах цивільної справи відсутні докази на підтвердження того, що станом на день ухвалення рішення суду ОСОБА_1 повернула вказаний борг.

З огляду на це суд вважає, що з відповідача на користь ТОВ «Бізнес позика» належить стягнути борг за договором про надання споживчого кредиту № 499249-КС-001 від 12. 05. 2024 року в розмірі 27 710 гривень 80 копійок.

Що стосується тверджень відповідача щодо відсутності доказів укладення кредитного договору, на які посилається відповідач, суд встанови наступне.

Відповідно до відомостей, які містяться у інформації, наданої на запит суду АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 , і згідно виписки по рахунку 12. 05. 2024 року на ім`я ОСОБА_1 за допомогою системи payway було зараховано грошові кошти в розмірі 10 000 грн., що підтверджує обставини, викладені у позовні заяві та отримання нею кредитних коштів у відповідності до укладеного договору.

Суд встановив, що усі істотні умови укладення кредитного договору позивачем були дотримані, всі істотні умови - тип кредиту, процентна ставка, комісія за надання кредиту, строк дії кредиту, графік платежів, крім того, цей договір не є договором приєднання у розумінні ст. 634 ЦК України.

Відповідно абзацу першого ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний в порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеному у письмовій формі.

Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Нарахування комісії за надання кредиту є правомірним, оскільки укладеним між сторонами договором передбачено нарахування комісії за дання договору та включено суму нарахувань до графіку платежів, а Правилами надання споживчих кредитів передбачено, що до загальних витрат за кредитом включаються доходи доходи кредитодавця у вигляді процентів, комісії, інших обов`язкових платежів.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги підтверджені належними та достатніми доказами і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно положень ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 526,633,634,1054 ЦК України ст.12,13, 76-81, 258- 263-263 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_3 АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» борг за договором про надання споживчого кредиту № 499249-КС-001 від 12. 05. 2024 року в розмірі 27 710 (двадцять сім тисяч сімсот десять) гривень 80 копійок та витрати на оплату судового збору в розмірі 2 422 гривень 40 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Баришівського

районного суду Т. А. Троценко