Рішення № 137614655, 23.06.2026, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/1959/26

№ 2/688/1541/26

Рішення

Іменем України

23 червня 2026 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючої судді Березюк Н.П.,

секретаря судових засідань Кулеші Л.М.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шепетівка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі ТОВ ФК «Кредит-Капітал») звернулось до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №LM274288409 від 24.01.2025 у розмірі 10856,52 грн та судових витрат, що складаються з судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн.

Позов мотивовано тим, що 24.01.2025 відповідачка ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Оптимальні рішення», правонаступником якого є ТОВ «Таліон плюс»договір кредитної лінії № LM274288409, відповідно до умов якого отримала кошти в розмірі 3300 грн та зобов`язалась повернути їх, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом на умовах та в терміни, що визначені договором. ТОВ «Таліон плюс» умови кредитного договору виконало, надавши відповідачці кредит в сумі 3300 грн, а відповідачка свої зобов`язання за договором не виконала належним чином, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в сумі 10856,52 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту 3300 грн, заборгованість за процентами 5741,52 грн, заборгованість за штрафами/пенею 1650 грн та заборгованість за комісією 165 грн.

21.07.2025 ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали договір факторингу № 21/0725-01, за умовами якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право вимоги до відповідача за вищевказаним договором.

За наведених обставин, ТОВ ФК «Кредит-Капітал»просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 10856,52 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив про розгляд справи у відсутності представника позивача, не заперечив проти заочного розгляду справи.

Узагальнені доводи та заперечення відповідача.

Відповідачка ОСОБА_1 подала до суду заяву, в якій просила справу розглядати у її відсутності, позов визнала.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

24.04.2026 позивач через систему «Електронний суд» звернувся до суду з цим позовом, до якого долучив клопотання про витребування доказів, що містять банківську таємницю.

21.05.2026 суд отримав інформацію про зареєстроване місце проживання відповідача, відкрив спрощене позовне провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 23.06.2026, задовольнив клопотання позивача, витребував докази, що містять банківську таємницю. 23.06.2026 до суду надійшли витребувані судом докази.

23.06.2026 сторони до суду не з`явилися. Суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення.

Відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виклад встановлених судом обставин та зміст спірних правовідносин

Між сторонами виникли зобов`язальні правовідносини на підставі кредитного договору, які регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Суд встановив,що 24.01.2025 ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Оптимальні кредити» договір кредитної лінії № LM274288409, підписала його електронним підписом, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, що направлений 24.01.2025 року о 22 год. 20 хв. на мобільний номер позичальника НОМЕР_1 .

Відповідно до п.п.2.1., 2.2., 2.3. кредитного договору, кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії, у загальному розмірі 3300 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Оптимальні кредити». Кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором у розмірі, що дорівнює загальному розмірі кредиту 24.01.2025, що є датою надання кредиту.

Позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може отримати черговий транш в межах кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього договору строк Дисконтоного періоду користування складає 30 днів від дати отримання позичальником першого траншу. Загальний строк Дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. договору. (п.3.1. кредитного договору).

Сторони погодили, що встановлений в п. 3.1. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжений позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного та пільгового періодів оплати всіх фактично нарахованих процентів та інших нарахувань, строк оплати яких настав (зокрема неустойки) за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена.(п.3.2. кредитного договору).

Відповідно до п. 3.3 договору, для здійснення першої пролонгації Дисконтного періоду за цим договором, позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 днів Дисконтного періоду проценти в розмірі 455,40 грн та нараховану комісію за надання кредиту в розмірі 165 грн.. Про суму нарахованих процентів та комісії, що позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступної пролонгацій позичальник інформується через особистий кабінет.

На момент укладення цього договору, сторони дійшли згоди, що рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту за всіма траншами є дата закінчення дисконтного періоду кредитування 23.02.2025, а саме протягом 30 днів від дати отримання першого траншу позичальником (п.7.1. кредитного договору). Кінцева дата повернення кредиту 23.02.2030, що передбачено п. 7.3 договору.

Відповідно до п. 8.1 кредитного договору, за користування кредитом позичальник зобов`язується сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту. Інших витрат позичальника договором не передбачено.

Відповідно до п. 8.3 договору, базова процентна ставка складає 0,98% в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що становить 357,70 % річних.

Розмір комісії, що нараховується за надання першого траншу за цим договором становить 165 грн, що передбачено п. 8.5 договору.

Відповідно до п. 5.1. кредитного договору, кожний окремий транш за цим договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки 5168-74хх-хххх-1186, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 банківських днів з моменту укладення договору чи ініціювання отримання чергового траншу за договором.

Кредитний договір підписаний позичальником ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що стверджується п. 15 Договору «Реквізити сторін».

Укладення договору також підтверджується довідкою щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «ТОВ «Оптимальні кредити», з якої вбачається, що одноразовий ідентифікатор QYXA-2333 о 22:20 24.01.2025 відправлений позичальнику ОСОБА_1 на її мобільний номер телефону НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 о 22:21 ідентифікатор введено позичальником у відповідне поле ІТС та грошові кошти перераховані позичальнику ОСОБА_1 .

У заявці на отримання грошових коштів в кредит від 24.01.2025 зазначено персональні дані позичальника ОСОБА_1 та загальну інформацію про номер договору, дату його укладення, суму кредиту, строк кредитування та номер карти, на яку має бути перерахована сума кредиту.

На виконання умов кредитного договору 24.01.2025 ТОВ «Оптимальні рішення» ініціювало переказ коштів згідно договору № LM274288409 від 24.01.2025 безготівковим зарахуванням на платіжну картку ОСОБА_1 траншу в розмірі 3300 грн, що підтверджується відповідним платіжним дорученням від 24.01.2025 та довідкою про виконання умов кредитного договору №LM274288409 від 24.01.2025, виданої ТОВ «Оптимальні кредити».

Згідно повідомлення АТ КБ «ПриватБанк» від 10.06.2026, банком на ім`я ОСОБА_1 емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 , на яку 24.01.2025 надійшли кошти в сумі 3300 грн.

За умовами цього договору відповідач зобов`язалась повернути отримані грошові кошти у визначений договором строк.

26.03.2025 ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) та ТОВ «Оптимальні кредити» (клієнт) уклали договір факторингу № ОК-ТП/28, відповідно до якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги за переліком в Реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту укладення реєстру прав вимоги. (п.п.2.1, 4.1).

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги від 26.03.2025 року до договору № ОК-ТП/28 від 26.03.2025 року, ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача за кредитним договором №LM274288409 від 24.01.2025 в сумі 7072,74 грн., з яких 3300 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 1957,74 грн. сума заборгованості за відсотками, 165 грн. сума заборгованості по комісії, 1650 сума неустойки.

21.07.2025 ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали договір факторингу №21/0725-01, за умовами якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право вимоги до боржників кредитора. Згідно витягу з реєстру боржників від 21.07.2025 до договору факторингу №21/0725-01 від 21.07.2025 року вказана ОСОБА_1 за кредитним договором №LM274288409 від 24.01.2025 на суму 10856,52 грн, з яких залишок по тілу кредиту 3300 грн, заборгованість за відсотками 5741,52 грн, заборгованість за неустойкою 1650 грн та заборгованість за комісією 165 грн.

10.04.2026 року позивач направив для ОСОБА_1 претензію за вих. №24520988 щодо виконання договірних зобов`язань, в якій вимагав негайно погасити заборгованість в розмірі 10856,52 грн. Дану вимогу відповідачкою залишено без реагування, однак позивач вчинив всі необхідні дії для досудового урегулювання спору.

Встановлені обставини підтверджуються письмовими доказами: копією кредитного договору № LM274288409 від 24.01.2025 з додатками, копією довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі; копією заявки на отримання грошових коштів в кредит, розрахунком заборгованості по кредитному договору; копіями договорів факторингу, копіями реєстрів прав вимог до договорів факторингу, іншими документами, доданими до матеріалів справи.

Застосовані норми права.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 цього Кодексу встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Статтею 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ч.2 ст.1048 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.1054 та ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення Боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч.1 ст.599 ЦК України).

Відповідно до змісту ст. ст. 610, 611, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

За змістом ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Мотиви та висновки суду.

Суд встановив, що ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Оптимальні кредити» договір кредитної лінії №LM274288409 від 24.01.2025 в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Договір підписаний накладенням електронного підпису, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який був надісланий кредитодавцем на її номер телефону.

Відповідачка отримала кредит в загальній сумі 3300 грн, що надійшов на її платіжну карту. Суд зазначає, що кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису. Відтак, укладення договору у запропонованій формі із запропонованими умовами, відповідало внутрішній волі відповідачки ОСОБА_1 , оскільки саме вона зареєструвалась в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Оптимальні кредити», заповнила заявку, встановленої форми на сайті на отримання кредиту, повідомивши інформацію про власні прізвище ім`я та по батькові, дату народження, паспортні дані, податковий номер, контактні дані: адресу реєстрації та місця проживання, контактний номер мобільного телефону, номер банківської карти, обрала суму кредиту, проценти за користування кредитом, суму для виплати та строк виплати, підтвердивши, що вказала повні, точні та достовірні особисті дані, які необхідні для прийняття товариством рішення про надання кредиту. Договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між ТОВ «Оптимальні кредити» та ОСОБА_1 не був би укладений. Відповідачка була вільною у виборі фінансової установи для отримання кредиту, а факт отримання коштів підтверджує вільне волевиявлення на вчинення правочину.

Будь-яких відомостей про протиправне використання особистих даних відповідача сторонніми особами, в тому числі номером мобільного телефону, на який ТОВ «Оптимальні кредити» був надісланий одноразовий ідентифікатор для підписання кредитного договору, та банківського рахунку, в матеріалах справах немає.

Після підписання кредитного договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема у відповідача виникли зобов`язання по поверненню суми отриманого кредиту та сплати відповідної плати за користування кредитом. Сторони погодили умови кредитування, в тому числі кількість та розмір платежів, періодичність їх внесення, розмір процентної ставки, строк кредитування, порядок продовження строку користування кредитними коштами (строку договору).

Відповідно до правового висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року по справі № 2-383/2010 стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до ст.ст.12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Оптимальні кредити» уклали договір факторингу, за яким до ТОВ «Таліон плюс» перейшло право вимоги до відповідача за вищевказаним кредитним договором. В подальшому ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу, за яким до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № LM274288409 від 24.01.2025.

Згідно з пунктом 1 частиною першою статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Частиною другою статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Правовідносини з приводу відступлення права вимоги регулюються главою 73 «Факторинг» ЦК України.

Згідно статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частина перша статті 1078 ЦК України передбачає, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

За статтею 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Відповідно до ч.2 статті 1082 ЦК України боржник має право вимагати від фактора надання йому доказів того, що передання права грошової вимоги мало місце, тобто надати копію договору факторингу. Якщо фактор не виконає цієї вимоги, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним за основним договором.

Відтак ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» є належним позивачем.

Відповідачка не оспорила заборгованості за кредитним договором, власного розрахунку не надала та не надала суду доказів погашення кредитної заборгованості.

За наведених обставин, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідачки заборгованості за тілом кредиту, відсотками та комісією підлягають задоволенню.

Вимоги про стягнення неустойки задоволенню не підлягають з огляду на таке.

24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року, Дія воєнного стану в Україні неодноразово продовжена та діє дотепер.

Відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Із зазначеного слідує, що законодавець звільнив позичальників від відповідальності визначеної статтею 625 ЦПК України, а також неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов`язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24.02.2022 та такі нарахування підлягають списанню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення заборгованості за неустойку в сумі 1650 грн задоволенню не підлягають, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 9206,52 грн, з яких тіло кредиту 3300 грн; проценти 5741,52 грн, комісія за надання кредиту 165 грн.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до положень ч.1, п.п.1, 2 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 2662,40 грн, позов задоволено частково на 84,80% (9206,52:10856,52х100%), а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 2257,72 грн судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

У зв`язку з визнанням відповідачем позову до початку розгляду справи по суті позивачу підлягає поверненню з державного бюджету судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1128,86 грн. (2257,72 грн.:100%х50%).

Решта судового збору в сумі 1128,86 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

При визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу суд приймає до уваги норми ч.ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України щодо співмірності витрат на професійну правничу допомогу з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавенц проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У постанові Великої Палати від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц наголошено на тому, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Отже, при оцінці наданого стороною розміру гонорару адвоката, суд застосовує ряд критеріїв (дійсність, обґрунтованість, розумність, реальність, пропорційності, співмірність) та факти на підтвердження таких критерії (складність справи, значення справи для сторін, фінансовий стан сторін, ринкові ціни адвокатських послуг і т.п.)

У постановах Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17) та від 06.11.2020 у справі № 760/11145/18 (провадження № 61-6486св19) зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, розмір яких позивачем підтверджено договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025, актом наданих послуг №447 від 10.04.2026, детальним описом наданих послуг від 10.04.2026, суд виходить з того, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в даній малозначній справі в сумі 8000 грн. не є співмірним з складністю справи та виконаних адвокатом робіт, обсягом наданих ним послуг та виконаних робіт, ціною позову, а тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що витрати на правничу допомогу мають становити 2000 грн, які слід стягнути з відповідача.

Керуючись ст.ст. 141, 176, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 289, 352, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» суму заборгованості за договором кредитної лінії №LM274288409 від 24.01.2025 у розмірі 9206 (дев`ять тисяч двісті шість) грн 52 коп., яка складається із: 3300 грн. заборгованості за тілом кредиту; 5741,52 грн. заборгованості за відсотками; 165 грн. заборгованості за комісією.

В решті вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір в розмірі 1128 (одну тисячу сто двадцять вісім) гривень 86 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень.

Повернути позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову на рахунок Казначейства України (отримувач ГУК у Хмельницькій області/Шепетів. мтг/22030101, р/р UA688999980313101206000022777, код 37971775) згідно платіжної інструкції №24515 від 17.04.2026 року в сумі 1128,86 грн.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд.1, корпус 28, ЄДРПОУ 35234236;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована в АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий 17.01.2001 року Шепетівським МРВ УМВС України в Хмельницькій області, РНОКПП НОМЕР_5 .

Повний текст рішення складений 23.06.2026.

Суддя: Неоніла БЕРЕЗЮК