Рішення № 137614654, 23.06.2026, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/2041/26

№ 2/688/1587/26

Рішення

Іменем України

23 червня 2026 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

у складі: головуючої - судді Березюк Н.П.,

секретаря судового засідання Кулеші Л.М.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у м. Шепетівці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Стислий виклад позиції позивача.

05.05.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» (далі -ТОВ «Укр кредит фінанс») звернулося до суду з цим позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором №1605-0621 від 24.09.2025 у розмірі 72590 грн, з яких заборгованість за кредитом 25000 грн; заборгованість за нарахованими процентами 24500 грн, заборгованість за процентами, нарахованими на підставі ст. 625 ЦК України 19340 грн та заборгованість по комісії 3750 грн, а також судовий збір в розмірі 2662,40 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 10000 грн

Позов мотивований тим,що 24.09.2025 ТОВ «Укр кредит фінанс» та ОСОБА_1 уклали електронний договір про відкриття кредитної лінії №1605-0621. Договір підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора А3065, що був надісланий на її номер телефону. За умовами договору позичальник ОСОБА_1 отримала кредитні кошти в сумі 18000 грн строком на 365 календарних днів, на умовах строковості, зворотності, платності користування та зобов`язалась повернути кредитні кошти, сплатити проценти за користування коштами та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором. Сторони визначили базовий період сплати відсотків (проміжки часу впродовж строку дії договору, в останні дні яких у позичальника настає обов`язок сплати відсотків за користування кредитом) 30 днів; процентну ставку 1,00% в день за перших 180 днів та 0,74% - за день починаючи з 181 дня і до закінчення строку дії цього договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту,комісію за видачу кредиту 15% від суми кредиту. 05.11.2025 сторони уклали додаткову угоду №1 до договору, за умовами яких відповідачка отримала додаткові кредитні кошти в сумі 25000 грн.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного кредитного договору.

Відповідачка підтвердила виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання кредитодавця, а саме: отримавши кредитні кошти, відповідач не скористалась своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.

Станом на 02.03.2026 загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 72590 грн, а саме: заборгованість за кредитом 25000 грн., заборгованість за нарахованими процентами 24500 грн, заборгованість за процентами, нарахованими на підставі ст. 625 ЦК України 19340 грн та заборгованість по комісії 3750 грн, яку просить стягнути з відповідача.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений в установленому законом порядку, разом з позовною заявою подав клопотання про розгляд справи у відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечив проти ухвалення заочного рішення.

Доводи та заперечення відповідача.

Відповідачка ОСОБА_1 подала до суду заяву, в якій просила справу розглядати у її відсутності, позов визнала.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

05.05.2026 позивач через систему «Електронний суд» звернувся до суду з цим позовом, до якого долучив докази направлення позовної заяви з додатками відповідачу.21.05.2026 суд отримав інформацію про зареєстроване місце проживання відповідача, відкрив спрощене позовне провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 23.06.2026.

23.06.2026 сторони до суду не з`явилися.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виклад встановлених судом обставин та зміст спірних правовідносин

Між сторонами виникли правовідносини щодо заборгованості за кредитним договором, які регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Суд встановив, що 24.09.2025 ТОВ «Укр кредит фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту уклали електронний договір про відкриття кредитної лінії продукту «MiniKasa» №1605-0621. Кредитний договір підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Також відповідачка підписала Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), затверджені 05.03.2025, що діяли станом на час укладення кредитного договору.

Відповідно до п.п. 4.1, 4.2, 4.14 договору про відкриття кредитної лінії №1605-0621 та Правил відкриття кредитної лінії відповідачці наданий кредит в розмірі 18000 грн, строк кредитування, тобто строк на який надається кредит позичальнику 365 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата видачі коштів за кредитним договором 24.09.2025. Дата повернення (виплати) кредиту 23.09.2026.

Згідно п. 4.10 договору, сторони узгодили стандартну процентну ставку 1,00 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 днів з дати укладення цього договору та 0,74% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 дня дії договору і до закінчення строку дії цього договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту.

Реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає 3181,67%, та орієнтовна загальна вартість кредиту становить 78286,18 грн, що передбачено п.п. 4.14, 4.15 договору.

Комісія за видачу кредиту становить 15% від суми наданого кредиту, що передбачено п. 4.11 договору.

За умовами кредитного договору відповідачка зобов`язалась повернути отримані грошові кошти у визначений договором строк, сплатити проценти за користування грошовими коштами та інші платежі, відповідно до умов договору, що передбачено п. 2.2 договору.

05.11.2025 сторони уклали додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії №1605-0621, відповідно до умов якої 05.11.2025 відповідачка отримала додаткові грошові кошти в кредит в сумі 25000 грн, після чого загальна сума кредиту стала 25000 грн, яку відповідачка зобов`язалась повернути у строк 365 днів з моменту укладення цієї угоди.

Згідно п. 1 даної угоди, сторони підтвердили, що станом на момент укладення додаткової угоди відсутня сума кредиту, яка була надана позичальнику за договором та неповернута, сума нарахованих та несплачених процентів за користування кредитом та сума нарахованої та несплаченої комісії за видачу кредиту.

Кредитодавець виконав своє зобов`язання за кредитним договором та надав відповідачці кредитні кошти, 24.09.2025 перерахувавши кошти в розмірі 18000 грн, 05.11.2025 ще 25000 грн. за допомогою системи EasyPay, на платіжну карту ОСОБА_1 , номер якої остання зазначила, подаючи заявку на отримання кредиту, що підтверджується інформацією ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» від 17.03.2026 та довідкою ТОВ «Укр кредит фінанс» про перерахування суми кредиту №1605-0621 від 24.09.2025 року ОСОБА_1 .

Позичальник, отримавши кредитні кошти, свої зобов`язання за договором не виконала, внаслідок чого у неї виникла заборгованість.

Згідно розрахунку заборгованості станом на 02.03.2026 прострочена заборгованість за кредитом становить 72590 грн, з яких заборгованість за кредитом 25000 грн; заборгованість за нарахованими процентами 24500 грн, заборгованість за процентами, нарахованими на підставі ст. 625 ЦК України 19340 грн та заборгованість по комісії 3750 грн.

05.03.2026 року позивач направив для ОСОБА_1 вимогу про дострокове повернення кредиту за вих. №1605-0621, в якій вимагав протягом 30 днів з дати отримання вимоги сплатити заборгованість за кредитом в сумі 72590 грн. Дану вимогу відповідачем залишено без реагування.

Вказані обставини підтверджуються письмовими доказами: копією договору про відкриття кредитної лінії продукту «MiniKasa» №1605-0621 від 24.09.2025 з додатками, копіями додаткової угоди від 05.11.2025 до договору про відкриття кредитної лінії №1605-0621 від 24.09.2025 з додатками, Правилами відкриття кредитної лінії, довідкою про перерахування суми кредиту за договором №1605-0621 від 24.09.2025; розрахунком заборгованості; інформацією ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» від 17.03.2026 та інформацією про перерахування коштів від ТОВ «Укр кредит фінанс» через систему платежів EasyPay, іншими матеріалами справи.

Застосовані норми права.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ч.1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

У частині першій ст. 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання, або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 ЦК).

Мотиви та висновки суду.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Цивільна права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів. За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває права вимоги на повернення грошових коштів та сплати процентів за користування грошовими коштами, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів за користування кредитом. Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами. У випадку укладення кредитного договору у електронній формі договір скріплюється електронним підписом сторін і прирівнюється до письмового договору.

З врахуванням встановлених судом обставин та досліджених доказів, суд дійшов висновку, що договір про відкриття кредитної лінії продукту «MiniKasa» №1605-0621 від 24.09.2025, сторонами якого є ТОВ «Укр кредит фінанс» та відповідач ОСОБА_1 є укладеним, оскільки сторони, підписавши договір, досягли згоди щодо істотних умов договору.

Кредитний договір та додаткова угода до нього підписані електронними підписами позичальника, які відтворені шляхом використання позичальником одноразових ідентифікаторів (одноразових паролів), котрі були надіслані на номер мобільного телефону відповідача. Відповідач, подаючи заявку на отримання кредиту, надала ТОВ «Укр кредит фінанс» свої анкетні дані, особисту інформацію, паспортні дані, РНОКПП, адресу проживання, номер кредитної картки.

Отже, сторони у письмовій формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору, зокрема щодо розміру кредитного ліміту, порядку його надання та повернення, строку кредитування, порядку нарахування та сплати процентів, комісій, прав та обов`язків сторін, відповідальності за порушення умов договору.

ТОВ «Укр кредит фінанс» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконав, видав відповідачці кредитні кошти на картковий рахунок, вказаний нею в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою ТОВ «Укр кредит фінанс» про успішне перерахування на карту відповідача платежів за допомогою системи EasyPay.

Після підписання кредитного договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема у відповідачки виникло зобов`язання по поверненню суми отриманого кредиту та сплати відповідної плати за користування кредитом.

Позичальник своїх зобов`язань щодо повернення отриманих в борг коштів не виконала, а тому має боргові зобов`язання перед позивачем по сплаті кредитних коштів, процентів за користування кредитом та комісій.

Суд враховує, що розрахунок заборгованості відповідачкою не оспорювався, доказів погашення кредитної заборгованості позивачу відповідачка суду не надала.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення заборгованості по тілу кредиту, відсотках за користування кредитом та комісії підлягає до задоволення у повному обсязі.

Вимоги про стягнення відсотків, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України, задоволенню не підлягають з огляду на таке.

24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року, Дія воєнного стану в Україні неодноразово продовжена та діє дотепер.

Відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Із зазначеного слідує, що законодавець звільнив позичальників від відповідальності визначеної статтею 625 ЦПК України, а також неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов`язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24.02.2022 та такі нарахування підлягають списанню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення заборгованості за відсотками відповідно до ст. 625 ЦК України в сумі 19340 грн задоволенню не підлягають, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором №1605-0621 від 24.09.2025 у розмірі 53250 грн, з яких тіло кредиту 25000 грн; проценти 24500 грн, комісія 3750 грн.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог.

При подачі позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 2662,40 грн, позов задоволено частково на 73,36% (53250:72590х100%), а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 1953,14 грн судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

У зв`язку з визнанням відповідачем позову до початку розгляду справи по суті позивачу підлягає поверненню з державного бюджету судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 976,57 грн. (1953,14 грн.:100%х50%).

Решта судового збору в сумі 976,57 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

При визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу суд приймає до уваги норми ч.ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України щодо співмірності витрат на професійну правничу допомогу з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавенц проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У постанові Великої Палати від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц наголошено на тому, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Отже, при оцінці наданого стороною розміру гонорару адвоката, суд застосовує ряд критеріїв (дійсність, обґрунтованість, розумність, реальність, пропорційності, співмірність) та факти на підтвердження таких критерії (складність справи, значення справи для сторін, фінансовий стан сторін, ринкові ціни адвокатських послуг і т.п.)

У постановах Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17) та від 06.11.2020 у справі № 760/11145/18 (провадження № 61-6486св19) зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, розмір яких позивачем підтверджено договором про надання професійної правничої допомоги від 08.04.2026 та додатковою угодою до договору від 28.04.2026, рахунком-фактурою №Р-0003325 від 27.04.2026, суд виходить з того, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в даній малозначній справі в сумі 10000 грн. не є співмірним з складністю справи, обсягом наданих ним послуг та виконаних робіт, ціною позову, а тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що витрати на правничу допомогу мають становити 3000 грн., які слід стягнути з відповідача.

Керуючись ст.ст. 141, 142, 176, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 289, 352, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії продукту «MiniKasa»№1605-0621 від 24.09.2025 в розмірі 53250 (п`ятдесят три тисячі двісті п`ятдесят) грн, яка складається з: заборгованості по тілу кредиту в розмірі 25000 грн, заборгованості по процентах в розмірі 24500 грн та комісії в розмірі 3750 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» 976 (дев`ятсот сімдесят шість) гривень 57 копійок судового збору та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) гривень.

Повернути позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову на рахунок Казначейства України (отримувач ГУК у Хмельницькій області/Шепетів. мтг/22030101, р/р UA688999980313101206000022777, код 37971775) згідно платіжної інструкції №28269 від 17.04.2026 року в сумі 976,57 грн.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407, ЄДРПОУ 38548598;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована в АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 22.12.2009 року Шепетівським МВ УМВС України в Хмельницькій області, РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складений 23.06.2026.

Суддя: Неоніла БЕРЕЗЮК