Рішення № 137614029, 22.06.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.06.2026 Справа №607/7805/26 Провадження №2-а/607/262/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі: головуючої судді Воробель Н.П.,

за участю секретаря судового засідання Жук Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради (вул. Євгена Коновальця, 8, м. Тернопіль), головного спеціаліста інспектора з паркування сектору контролю за паркуванням транспортних засобів Управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради Фляка Сергія Олеговича (вул. Євгена Коновальця, 8, м. Тернопіль) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, визнання дій неправомірними та стягнення матеріальної шкоди,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Дубової М.А.,

встановив:

09.04.2026 через підсистему «Електронний суд» позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до відповідача Управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради, у якій просить: постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ТЕ № 00221534, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 грн, скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити; дії головного спеціаліста інспектора з паркування сектору контролю за паркуванням транспортних засобів управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради Фляка С.О. щодо складання акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 02.04.2026, згідно з яким транспортний засіб AUDI Q5, д.н.з. НОМЕР_1 , евакуйовано на спеціальний майданчик, визнати неправомірними; стягнути з Управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради матеріальну шкоду у розмірі 2 060 грн; судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 02.04.2026 приблизно о 10:00 припаркувала належний їй автомобіль за адресою: м. Тернопіль, вул. Т. Шевченка, 6 (позаду Драматичного театру). Повернувшись приблизно о 10:15, виявила відсутність транспортного засобу. Зателефонувавши на лінію «102», з`ясувала, що автомобіль евакуйовано на спеціальний майданчик за адресою: м. Тернопіль, вул. С. Короля, 44Б. Для повернення автомобіля позивач сплатила адміністративний штраф у розмірі 340 грн, послуги з транспортування транспортного засобу на спецмайданчик у розмірі 1 790 грн та його зберігання у розмірі 270 грн. Після здійснення оплати їй було вручено повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності до постанови серії ТЕ № 00221534 від 02.04.2026 та акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 02.04.2026 № 169. Згідно з повідомленням про притягнення до адміністративної відповідальності, 02.04.2026 о 10:13:39 в м. Тернополі по вул. Ю. Словацького, 6 головним спеціалістом інспектором з паркування управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради Дідушком Р.З. було зафіксовано порушення вимог п. 15.9 (и) Правил дорожнього руху, а саме зупинку ближче 10 метрів від виїздів з прилеглих територій, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 122 КУпАП. 02.04.2026 о 10:18 складено акт № 169 огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, після чого автомобіль доставлено на спеціальний майданчик.

Позивач не погоджується із складеними адміністративними матеріалами та вважає їх необґрунтованими. На її думку, матеріали справи не містять жодних доказів того, що транспортний засіб AUDI Q5, д.н.з. НОМЕР_1 , знаходився на відстані менш ніж 10 метрів від виїзду з прилеглої території. Відсутні докази, які б дозволяли встановити початкову та кінцеву точки проведення замірів, а також підтверджували, що вимірювання здійснювалися саме до межі виїзду. На одному з фотознімків зафіксовано прилад «BOSCH Professional GLM 500», однак відображені на табло показники неможливо чітко ідентифікувати, а в матеріалах справи відсутні відомості про серію та номер приладу, документи щодо його сертифікації, повірки чи калібрування. Крім того, позивач зазначає, що транспортний засіб був припаркований за адресою: вул. Т. Шевченка, 6, тоді як в усіх адміністративних матеріалах вказано іншу адресу вул. Ю. Словацького, 6. На її переконання, наявні фотознімки не дозволяють однозначно встановити місце розташування автомобіля та його відстань до виїзду з прилеглої території. Із фото також не вбачається, що автомобіль створював перешкоди дорожньому руху чи загрозу безпеці його учасників.

Окремо позивач посилається на порушення вимог Порядку тимчасового затримання інспекторами з паркування транспортних засобів та їх зберігання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 990 від 14.11.2018. Зокрема, відсутні докази фіксації обставин тимчасового затримання транспортного засобу в режимі фотозйомки (відеозапису), а також підтвердження участі понятих. На думку позивача, акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу № 169 не відповідає формі, затвердженій зазначеним Порядком, оскільки не містить низки обов`язкових реквізитів, зокрема відомостей про понятих, підпису особи, яка здійснювала доставлення транспортного засобу, даних про відстань його переміщення, відомостей та підпису особи, яка прийняла транспортний засіб на зберігання, а також інших передбачених формою відомостей. Також позивач зазначає, що інспекторами не було надіслано повідомлення про тимчасове затримання транспортного засобу на її абонентський номер мобільного зв`язку, чим, на її думку, порушено вимоги пункту 9 зазначеного Порядку. З огляду на викладене, позивач вважає, що акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу складено з порушенням вимог законодавства, а тимчасове затримання та евакуація автомобіля були здійснені без достатніх правових підстав.

14.04.2026 позовна заява залишена без руху та позивачеві наданий строк для усунення недоліків позовної заяви.

17.04.2026 позивач усунула недоліки позовної заяви.

22.04.2026 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та витребувано в управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради належним чином засвідчену копію постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису) серії ТЕ № 00221534 до повідомлення б/н.

04.05.2026 представником відповідача Управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради Дубовою М.А. подано відзив, зі змісту якого вбачається, що відповідач позов не визнає, заперечує проти його задоволення та просить відмовити у позові з таких підстав.

Рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 259 від 15.03.2023 працівників управління муніципальної інспекції уповноважено здійснювати розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ч.ч. 1, 3, 7 ст. 122 КУпАП у частині порушення правил зупинки, стоянки та паркування транспортних засобів, що свідчить про здійснення інспектором з паркування своїх повноважень відповідно до вимог законодавства.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, 02.04.2026 о 10:13 за адресою: вул. Словацького у м. Тернополі водій транспортного засобу марки AUDI, державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснив зупинку ближче 10 метрів від виїзду з прилеглої території та створив перешкоду дорожньому руху, чим порушив вимоги п. 15.9(и) Правил дорожнього руху. За вказаним фактом головним спеціалістом-інспектором з паркування управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради Дідушком Р.З. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 122 КУпАП. На думку відповідача, сам факт зупинки транспортного засобу ближче 10 метрів від виїзду з прилеглої території створює перешкоду для інших учасників дорожнього руху, оскільки обмежує оглядовість особам, які здійснюють виїзд на проїзну частину з прилеглої території, що може спричинити виникнення аварійної ситуації. З метою належної фіксації правопорушення інспектором з паркування здійснено фотофіксацію транспортного засобу AUDI, державний номерний знак НОМЕР_1 , у кількості шести фотознімків із різних ракурсів. На фотоматеріалах відображено дату, час, місце розташування транспортного засобу відносно нерухомих об`єктів, а також географічні координати місця події, що, на думку відповідача, відповідає вимогам примітки до ст. 14-2 КУпАП. Крім того, інспектором здійснено заміри відстані від транспортного засобу до виїзду з прилеглої території за допомогою цифрового лазерного далекоміра, який пройшов повірку в ДП «Тернопільстандартметрологія». За результатами вимірювання така відстань становила 4,8275 м.

Щодо акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу представник відповідача зазначає, що його складено відповідно до вимог чинного законодавства та з урахуванням форми, затвердженої Кабінетом Міністрів України. Внесені до бланка уточнення мають виключно технічний та уточнюючий характер, не змінюють суті документа та не впливають на зміст зафіксованих обставин. Усі обов`язкові реквізити акта, передбачені затвердженою формою, були дотримані, а тому твердження позивача щодо порушення форми акта є безпідставними. Також представник відповідача вказує, що доводи позивача щодо обов`язкової участі понятих під час складання акта ґрунтуються на неправильному застосуванні норм законодавства. З урахуванням змін, внесених до законодавства у 2021 році, обов`язкова участь понятих під час оформлення матеріалів про порушення правил паркування не передбачена.

Окремо зазначено, що позивач помилково вказує місцем зупинки транспортного засобу бульвар Тараса Шевченка. На думку відповідача, такі твердження не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки бульвар Тараса Шевченка розташований по інший бік будівлі драматичного театру, тоді як місце фіксації правопорушення знаходиться за іншою адресою. Відтак твердження позивача щодо місця зупинки транспортного засобу є неточними та не підтверджуються матеріалами справи.

З огляду на викладене, представник відповідача вважає, що оскаржувана постанова є законною, обґрунтованою та об`єктивною, а інспектор з паркування діяв правомірно, у межах наданих йому повноважень та у спосіб, передбачений законом.

За таких обставин представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

04.05.2026 через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання позивача ОСОБА_1 про долучення доказів, а саме копію відповіді на адвокатський запит із додатками: копія посадової інструкції інспектора з паркування Фляка С.О., копія розпорядження про призначення Фляка С.О., копія посадової інструкції інспектора з паркування Дідушка Р.З., копія розпорядження про призначення Дідушка Р.З., копія адміністративної постанови серії ТЕ № 00221534 від 02.04.2026, копія Положення про управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради, копії актів тимчасового затримання транспортних засобів від 02.04.2026, копія свідоцтва про повірку засобу вимірювальної техніки BOSСH GLM - 500.

11.05.2026 через підсистему «Електронний суд» позивачем ОСОБА_1 подано відповідь на відзив.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 8 ст. 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Положеннями ч. 1 ст. 269 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-2, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).

Статтею 286 КАС України передбачено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

Отже, у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив). Відповідно, суд в ухвалі про відкриття провадження у справі від 22.04.2026 не зазначав строки для подання відповіді на відзив та заперечення. Таким чином, подана позивачем відповідь на відзив у цій справі не є заявою по суті, а відтак її зміст не може бути предметом дослідження суду.

У судовому засіданні 17.06.2026 позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача Управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради Дубова М.А. просила відмовити у задоволенні позовних вимог з наведених у відзиві підстав.

Суд, заслухавши доводи сторін, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, встановив таке:

розгляд справ про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) здійснюється в порядку статті 279-1 КУпАП.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 279-1 КУпАП якщо адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою, третьою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), частинами першою, другою статті 152-1 цього Кодексу, зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування зобов`язані розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення) або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення).

Згідно з ч. 4 ст. 279-1 КУпАП повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності має містити відомості, передбачені частинами другою - четвертою статті 283 цього Кодексу, крім відомостей про особу, стосовно якої розглядається справа.

Відповідно до ч. 5 ст. 279-1 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

За таких обставин, винесення оскаржуваної постанови без участі позивача як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є порушенням вимог законодавства та не є підставою для скасування цієї постанови.

Згідно з ст. 14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Приміткою до зазначеної вище норми передбачено, що режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об`єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. При здійсненні фотозйомки обов`язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів.

Статті 279-1 - 279-4 КУпАП не передбачають процесуальних прав та гарантій, визначених у ст. 280 та ч. 1 ст. 268 КУпАП.

Згідно з ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасникам дорожнього руху ставиться обов`язок знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до п. 15.9(и) ПДР зупинка забороняється: ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.

Положеннями диспозиції ч. 3 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема, за порушення правил зупинки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.

Згідно з п. 1.10 ПДР зупинка припинення руху транспортного засобу на час до 5 хвилин або більше, якщо це необхідно для посадки (висадки) пасажирів чи завантаження (розвантаження) вантажу, виконання вимог цих Правил (надання переваги в русі, виконання вимог регулювальника, сигналів світлофора тощо).

Пунктом 1.10 ПДР визначено, що прилегла територія територія, що прилягає до краю проїзної частини та не призначена для наскрізного проїзду, а лише для в`їзду до дворів, на стоянки, автозаправні станції, будівельні майданчики тощо або виїзду з них.

Проїзна частина елемент дороги, призначений для руху нерейкових транспортних засобів. Дорога може мати декілька проїзних частин, межами яких є розділювальні смуги.

Відтак прилегла територія межує з проїзною частиною і розпочинається безпосередньо на цій межі, яка є місцем прилягання до дороги.

Виїздом з прилеглої території є уявна лінія, яка прилягає до проїзної частини.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом установлено, що 02.04.2026 головним спеціалістом інспектором з паркування управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради Дідушком Р.З. в режимі фотозйомки зафіксовано порушення правил зупинки, стоянки, паркування (ПДР) транспортного засобу AUDI, д.н.з. НОМЕР_1 , 02.04.2026 о 10:13:39, вул. Ю. Словацького, 6, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 122 КУпАП, п.15.9(и) ПДР, зупинка ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій, про що складено повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності до постанови серія ТЕ №00221534.

Після встановлення відповідальної особи, а саме Сампари Н.М., за якою зареєстрований транспортний засіб марки «AUDI», д.н.з. НОМЕР_1 , винесено постанову про накладення адміністративного стягнення за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису) серія ТЕ №00221534 від 06.04.2026, згідно з якою на транспортному засобі «AUDI Q5», д.н.з. НОМЕР_1 , 02.04.2026 о 10:13 за адресою: м. Тернопіль, вул. Ю. Словацького, 6 здійснено зупинку в місцях виїзду з прилеглих територій, а саме зупинку ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій (п. 15.9(и) ПДР), створено перешкоду дорожньому руху, загрозу безпеці руху, чим скоєно адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП. Вказаною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 грн.

В постанові зазначено технічний прилад, за допомогою якого здійснювалася фотофіксація, та посилання на вебсайт з ідентифікатором доступу для ознайомлення із доказами.

02.04.2026 головним спеціалістом-інспектором з паркування сектору контролю за паркуванням транспортних засобів управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради Фляком С.О. складено акт №169 огляду та тимчасового затримання транспортного засобу марки «AUDI», д.н.з. НОМЕР_1 , відповідно до якого вказаний транспортний засіб було доставлено для зберігання на спеціальний майданчик (стоянку) за адресою: м. Тернопіль, вул. Сергія Короля, 44Б. Огляд та тимчасове затримання транспортного засобу здійснено у зв`язку з порушенням вимог п. 15.9 (и) ПДР, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 122 КУпАП. Підставою для тимчасового затримання транспортного засобу зазначено те, що він суттєво перешкоджав дорожньому руху або створював загрозу безпеці руху. В акті також зафіксовано наявні пошкодження частин та елементів кузова автомобіля. Акт містить підпис особи, яка прийняла транспортний засіб для його доставлення на спеціальний майданчик (стоянку), ФОП Долика Івана, а також підпис інспектора з паркування, який склав вказаний акт.

Факт порушення позивачем п. 15.9(и) ПДР, а саме зупинка транспортного засобу марки «AUDI», д.н.з. НОМЕР_1 , ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій, підтверджується фотознімками транспортного засобу в момент вчинення правопорушення, які розміщені на офіційному сайті Тернопільської міської ради за відповідним ідентифікатором з дотриманням вимог ч. 4 ст. 283 КУпАП та які долучені до матеріалів справи.

Фотоматеріали містять дату, час фіксації, адресу та географічні координати місця розташування транспортного засобу. Зокрема, на фотознімках із часовими відмітками 10:13:39, 10:13:42, 10:13:44, 10:14:01, 10:14:12 та 10:14:24 зафіксовано один і той самий транспортний засіб марки «AUDI», його державний номерний знак НОМЕР_1 , розташування автомобіля відносно краю проїзної частини, тротуару, прилеглої території, нерухомих об`єктів та навколишньої дорожньої обстановки.

На окремому фотознімку з часовою відміткою 10:14:10 зафіксовано використання лазерного далекоміра «BOSCH Professional GLM 500», на дисплеї якого відображено результат вимірювання 4,827 м. Такий результат є меншим ніж 10 метрів, тобто підтверджує розташування транспортного засобу в зоні, де відповідно до пункту 15.9(и) ПДР зупинка заборонена.

Доводи позивача про те, що матеріали справи не містять доказів розташування транспортного засобу на відстані меншій ніж 10 метрів від виїзду з прилеглої території, суд вважає необґрунтованими. Наявні фотознімки у своїй сукупності дозволяють ідентифікувати транспортний засіб, місце його розташування, дорожню обстановку, наявність прилеглої території, в`їзду/виїзду з неї та результат проведеного вимірювання. При цьому суд виходить з того, що оцінці підлягає не кожен фотознімок окремо, а фотоматеріали у сукупності з іншими наявними у справі доказами, які в цілому дають можливість встановити фактичні обставини правопорушення.

Посилання позивача на те, що з фотознімків неможливо встановити початкову та кінцеву точки вимірювання, не спростовує встановлених судом обставин. Законодавство не містить вимоги, щоб на одному фотознімку одночасно були відображені всі елементи вимірювання, включно з початковою і кінцевою точкою. Натомість режим фотозйомки передбачає фіксацію дати, часу, місця розташування транспортного засобу щодо нерухомих об`єктів та/або географічних координат, а також інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення. Такі дані надані відповідачем та містяться у фотоматеріалах справи.

Суд також відхиляє доводи позивача про неналежність використання приладу «BOSCH Professional GLM 500» через відсутність даних щодо його сертифікації, повірки або калібрування. З наданої відповідачем копії свідоцтва про повірку вбачається, що світловіддалемір лазерний GLM-500, виробник BOSCH, заводський № 026500114, пройшов повірку, а свідоцтво є чинним до 11 листопада 2026 року. Подія відбулася 02.04.2026, тобто в межах строку чинності повірки. Тому твердження позивача про відсутність підтвердження придатності вимірювального засобу не відповідає матеріалам справи.

Щодо доводів позивача про те, що автомобіль був припаркований за адресою: м. Тернопіль, вул. Т. Шевченка, 6, тоді як у матеріалах справи зазначено вул. Ю. Словацького, 6, суд зазначає таке. З наявних у матеріалах справи фотоматеріалів вбачається, що фотозйомка містить відомості про адресу місця фіксації правопорушення та географічні координати. Крім того, відповідачем долучено фотознімок карти місцевості, який підтверджує, що місце розташування транспортного засобу відповідає адресі: м. Тернопіль, вул. Ю. Словацького, 6. Таким чином, сукупність наявних у справі доказів свідчить про те, що транспортний засіб знаходився саме за адресою: м. Тернопіль, вул. Ю. Словацького, 6, а тому доводи позивача в цій частині суд оцінює критично та відхиляє як необґрунтовані.

Доводи позивача про те, що автомобіль не створював перешкод дорожньому руху чи загрози безпеці руху, суд також не бере до уваги. Частина третя статті 265-4 КУпАП прямо визначає випадки, коли розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху. До таких випадків, зокрема, належить розташування транспортного засобу ближче 10 метрів від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.

Отже, сам факт розміщення транспортного засобу у забороненому місці є достатньою підставою для висновку про те, що він суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху.

Крім того, із фотоматеріалів убачається, що транспортний засіб марки «AUDI», д.н.з. НОМЕР_1 , був розташований поблизу в`їзду/виїзду з прилеглої території на вузькій ділянці вулиці, а також поруч із тимчасовими огороджувальними елементами. За таких обставин транспортний засіб позивача обмежував оглядовість для водіїв, які здійснювали виїзд із прилеглої території на проїзну частину. У зв`язку з цим такі водії були б змушені висувати транспортний засіб далі на смугу руху для забезпечення належного огляду дорожньої обстановки, що могло б створювало перешкоди для руху інших учасників дорожнього руху.

Щодо доводів позивача про порушення Порядку тимчасового затримання інспекторами з паркування транспортних засобів та їх зберігання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 990 від 14.11.2018, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 2 зазначеного Порядку тимчасове затримання транспортного засобу шляхом доставлення для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку здійснюється інспектором з паркування в разі вчинення водієм порушення, передбаченого, зокрема, частиною третьою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Випадки розміщення транспортного засобу, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, визначені частиною третьою статті 265-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до статті 265-4 КУпАП тимчасове затримання транспортного засобу інспектором з паркування здійснюється шляхом доставлення для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку за допомогою спеціального автомобіля-евакуатора у випадках, визначених законом.

У цій справі підставою для такого затримання було розташування автомобіля ближче 10 метрів від виїзду з прилеглої території, що прямо віднесено законом до випадків, коли транспортний засіб суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху.

Пункт 6 Порядку № 990 передбачає, що у разі тимчасового затримання транспортного засобу місце розташування такого транспортного засобу повинне бути обов`язково зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису). У разі здійснення фотозйомки обов`язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів.

У цій справі відповідачем надано більше ніж два фотознімки транспортного засобу, виконані з різних ракурсів, із зазначенням дати, часу, адреси та координат, у тому числі його пошкоджень та процесу евакуації, що відповідає вимогам зазначеного Порядку. Тому доводи позивача про відсутність доказів фіксації обставин тимчасового затримання транспортного засобу в режимі фотозйомки суд визнає такими, що спростовуються матеріалами справи.

Не заслуговують на увагу й посилання позивача на відсутність понятих під час складання акта огляду та тимчасового затримання транспортного засобу. Згідно з частиною першою статті 265-4 КУпАП та пунктом 5 Порядку № 990 у разі фіксації обставин тимчасового затримання транспортного засобу в режимі фотозйомки або відеозапису таке затримання відбувається без присутності понятих. Оскільки у цій справі обставини правопорушення та розташування транспортного засобу були зафіксовані фотозйомкою, відсутність понятих не є порушенням процедури.

Оцінюючи доводи позивача про невідповідність акта огляду та тимчасового затримання транспортного засобу № 169 затвердженій формі, суд керується таким. З наданої копії акта вбачається, що в ньому зазначені дата і час складання, місце виявлення транспортного засобу, посадова особа, яка склала акт, марка, модель та державний номерний знак транспортного засобу «AUDI Q5», НОМЕР_1 , підстава тимчасового затримання із посиланням на пункт 15.9(и) Правил дорожнього руху та частину третю статті 122 КУпАП, адреса спеціального майданчика, відомості про евакуатор TATA, державний номерний знак евакуатора НОМЕР_2 , опис зовнішнього стану транспортного засобу, а також містяться підписи особи, яка прийняла транспортний засіб на тимчасове зберігання, та інспектора з паркування, який склав цей акт.

Суд вважає, що зазначений акт у сукупності з фотоматеріалами дозволяє встановити всі істотні обставини: який транспортний засіб був затриманий, де саме він знаходився, у чому полягало порушення, на якій підставі здійснювалося тимчасове затримання та куди транспортний засіб був доставлений.

Окремі зауваження позивача щодо не заповнення окремих реквізитів акта не спростовують самого факту вчинення правопорушення та не свідчать про відсутність правових підстав для тимчасового затримання транспортного засобу. Позивач не довела, що такі недоліки, навіть у разі їх наявності, перешкодили їй ідентифікувати транспортний засіб, місце його зберігання, підстави затримання, отримати автомобіль або реалізувати право на судове оскарження.

Суд також враховує, що транспортний засіб позивача фактично був повернутий їй після звернення на спеціальний майданчик, а сама позивач отримала адміністративні матеріали та реалізувала право на звернення до суду. Отже, наведені позивачем доводи щодо формального заповнення акта не свідчать про таке істотне порушення процедури, яке могло б бути самостійною підставою для скасування постанови або визнання евакуації незаконною.

Посилання позивача на те, що їй не було надіслано повідомлення про тимчасове затримання транспортного засобу на абонентський номер мобільного зв`язку, також не є підставою для задоволення позову. Пункт 9 Порядку № 990 передбачає передачу такого повідомлення на абонентський номер та адресу електронної пошти, зазначені належним користувачем або особою, за якою зареєстровано транспортний засіб, відповідно до статті 279-4 КУпАП. Водночас стаття 279-4 КУпАП передбачає, що така інформація передається за бажанням відповідальної особи, яка для її отримання звертається до уповноваженого органу МВС із відповідною заявою, зазначаючи бажаний спосіб отримання інформації та абонентський номер мобільного зв`язку або адресу електронної пошти. Доказів того, що позивач у встановленому порядку подала таку заяву, а відповідний номер був внесений до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, матеріали справи не містять.

Доводи позивача про те, що значна кількість інших транспортних засобів була припаркована аналогічним чином та не була евакуйована, не мають значення для вирішення даного спору.

Інші доводи позивача не спростовують висновків суду та встановлених у справі обставин.

За таких обставин суд доходить висновку, що інспектор з паркування діяв у межах наданих повноважень, у спосіб та в порядку, визначених законом, а факт порушення позивачем п. 15.9(и) ПДР підтверджується сукупністю належних і допустимих доказів, що містяться в матеріалах справи.

Щодо вимоги позивача про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 2 060 грн, суд зазначає, що такі витрати позивач пов`язує з оплатою послуг транспортування транспортного засобу на спеціальний майданчик та його зберігання. Водночас пункт 12 Порядку № 990 прямо передбачає, що умовами повернення зазначеним особам транспортного засобу є оплата вартості послуг з доставлення та/або зберігання транспортного засобу та сплата штрафу за вчинене правопорушення.

Оскільки суд дійшов висновку про правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності та правомірність тимчасового затримання транспортного засобу, понесені позивачем витрати на транспортування та зберігання автомобіля не можуть розглядатися як матеріальна шкода, завдана протиправними діями відповідача. Такі витрати є передбаченим законом наслідком тимчасового затримання транспортного засобу у зв`язку з вчиненням адміністративного правопорушення.

Відтак підстави для стягнення з Управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради матеріальної шкоди у розмірі 2 060 грн відсутні.

З урахуванням викладеного суд вважає, що оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення серії ТЕ № 00221534 від 06.04.2026 є законною та обґрунтованою, дії інспектора з паркування щодо складання акта огляду та тимчасового затримання транспортного засобу № 169 відповідають вимогам законодавства, а доводи позивача не спростовують встановленого факту порушення пункту 15.9(и) Правил дорожнього руху.

Отже, адміністративний позов ОСОБА_1 є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак понесені судові витрати позивачем на оплату судового збору відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 90, 242, 244-246, 257, 268, 271, 286 КАС України, суд

ухвалив:

у задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) до Управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради (код ЄДРПОУ: 34334305, вул. Євгена Коновальця, 8, м. Тернопіль), головного спеціаліста інспектора з паркування сектору контролю за паркуванням транспортних засобів Управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради Фляка Сергія Олеговича (вул. Євгена Коновальця, 8, м. Тернопіль) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, визнання дій неправомірними та стягнення матеріальної шкоди відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуюча суддяН. П. Воробель