Рішення № 137613483, 23.06.2026, Любешівський районний суд Волинської області

Справа № 157/613/26

Провадження № 2/162/317/2026

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

23 червня 2026 року селище Любешів

Любешівський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Савича А. С.,

з участю секретаря судового засідання Гичук О. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В :

Представник акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» (далі АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК») Ушакевич М. П. звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що у жовтні 2017 року АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» запустив новий проєкт monоbank, у рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monоbank. Особливістю даного проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, який виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови обслуговування рахунків фізичних осіб в банку опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення. Вказує, що 12.01.2024 Музики Н. В. підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг. Зазначає, що клієнт своїм підписом повністю та безумовно прийняла пропозицію банку та погодилася з тим, що Анкета-заява разом із Умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають Договір про надання банківських послуг. В рамках проекту monobank відповідачу наданий кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту в сумі 70000,00 гривень на відкритий поточний рахунок № НОМЕР_1 . Покликається на те, що банк свої зобов`язання за Договором про надання банківських пocлyг виконав у повному обсязі. Однак відповідач умов Договору не дотрималася, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 65622,11 гривень, з яких: 63477,85 гривень - загальний залишок заборгованості за тілом кредиту; 2144,26 гривень - заборгованості за пенею.

За наведених обставин просить стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» заборгованість в розмірі 65622,11 гривень та судові витрати по сплату судового збору в розмірі 3328 гривень.

Ухвалою судді Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 02.04.2026 цивільну справу за позовом АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передано на розгляд Любешівського районного суду Волинської області (а.с.70).

Ухвалою судді Любешівського районного суду Волинської області від 28.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті (а.с.78).

Представник позивача в судове засідання не з`явилася. В прохальній частині позовної заяви, а також у своїй заяві від 15.05.2026 просила розгляд справи проводити у відсутності представника позивача. Просила задовольнити позов, проти заочного розгляду справи та ухвалення судом заочного рішення не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, у відкладене судове засідання не з`явилася, про причини неявки суду не повідомила, будь-яких заяв чи клопотань, відзив на позовну заяву, на адресу суду не подавала (а.с. 87).

Відповідно до ч. 1 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки відповідач в судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, відзив на позов не подала, жодних заяв та клопотань до суду не надіслала та враховуючи, що представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд доходить висновку про можливість ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши та оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи справу, доходить такого висновку.

Судом встановлено, що 12.01.2024 відповідач ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг звернулася до АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» з проханням відкрити поточний рахунок у гривні на її ім`я НОМЕР_2 та встановити кредитний ліміт на суму вказану у мобільному застосунку. У разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних дні, на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1 % на місяць з першого дня користування кредитом (а.с.15).

В Анкеті-заяві зазначено, що ця Анкета-заява разом з умовами та правилами обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту, які розміщені за посиланням www.monobank.ua/terms, тарифами, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/rates складають Договір про надання банківських послуг.

Анкета-заява містить докладну інформацію щодо особи відповідача, зокрема, дату її народження, індивідуальний податковий номер, серію та номер паспорта, дату та орган його видачі, адресу проживання, номер мобільного телефону, а також соціальний статус, джерело та розмір доходу. В Анкеті-заяві містяться відповідні сторінки паспорта відповідача, які скопійовані нею та надані до Анкети в електронному вигляді.

Згідно з п. 4 Анкети-заяви ОСОБА_1 визнала, що ЕЦП з особистим ключем і відповідним їй відкритим ключем буде використовуватися нею для вчинення правочинів та платіжних операцій.

Відповідно до довідки про розмір встановленого ліміту від 20.02.2026 ОСОБА_1 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні шляхом підписання Анкети-заяви до Договору. Розмір встановленого кредитного ліміту по поточному рахунку становить 70000,00 гривень (а.с.14).

До Кредитного договору банком долучено Умови і правила обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank I Universal Bank, паспорт споживчого кредиту чорної картки monobank, таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та тарифи чорної картки monobank.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за Договором № б/н від 12.01.2024 вбачається, що заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед банком станом на 04.02.2026 становить 65622,11 гривень, в тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 63477,85 гривень, заборгованість за пенею 2144,26 гривень (а.с.12-13).

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником ( ОСОБА_1 ) взятих на себе зобов`язань перед кредитодавцем (АТ«УНІВЕРСАЛ БАНК») за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 12.01.2024, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч. 1 ст. 205 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 2 ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 1069 ЦК).

У силу ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним Договором.

Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Відповідно до 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1); жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2); суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. 3).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 12.01.2024 відповідач ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг на офіційному вебсайті АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» заповнила і підписала Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. Підпис Анкети-заяви здійснений відповідачем за допомогою цифрового власноручного підпису на екрані власного смартфону у мобільному застосунку мonobank. Відповідно до умов Договору відповідач отримав кредит у розмірі 70000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок № НОМЕР_1 .

Однак, відповідач належним чином взяті на себе обов`язки за Договором про надання банківських послуг не виконала, чим допустила заборгованість перед позивачем за тілом кредиту в розмірі 63477,85 гривень.

Враховуючи те, що відповідач отримала кредитні кошти та користувалася ними, належних та допустимих доказів на підтвердження повернення отриманих в кредит коштів, всупереч ч. 1 ст. 81 ЦПК України відповідач не надала, а тому позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 за тілом кредиту та заборгованості за порушення грошового зобов`язання в розмірі 63477,85 гривень необхідно задовольнити.

За порушення грошового зобов`язання позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за пенею в розмірі 2144,26 гривень.

Відповідно до п. 18 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-IX та набрав чинності 17.03.2022, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Згідно з ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

24.02.2022 відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан строком на 30 діб, який триває і на теперішній час.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що вимога позивача у частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за пенею в розмірі 2144,26 гривень є необґрунтованою і до задоволення не підлягає.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

При подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 3328,00 гривень та заявлено позовні вимоги про стягнення 63477,85 гривень.

Судом задоволено позовні вимоги на суму 63477,85 гривень, що становить 96,73 % від ціни позову, отже з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 3219,17 гривень.

Керуючись ст. 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Мonobank» від 12.01.2024 у розмірі 63477 (шістдесят три тисячі чотириста сімдесят сім) гривень 85 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» 3219 (три тисячі двісті дев`ятнадцять) гривень 17 копійок судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивачем заочне рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення заочного рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного заочного рішення 23.06.2026.

Учасники справи:

Позивач: акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК», місцезнаходження: вул. Оленівська, 23, м. Київ, код ЄДРПОУ 21133352.

Представник позивача: Ушакевич Марина Петрівна, адреса: пр-т Каденюка, 23, а/с 57, м. Київ, реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_4 .

Суддя Любешівського районного суду

Волинської області А.С. Савич