Ухвала суду № 137612574, 23.06.2026, Личаківський районний суд м.Львова

Справа № 463/442/26

Провадження № 1-кс/463/5712/26

У Х В А Л А

про накладення арешту

23 червня 2026 року слідчий суддя Личаківського районного суду м.Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові клопотання старшого детектива Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління БЕБ у Львівській області ОСОБА_3 погодженого прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Львівської обласної прокуратури ОСОБА_4 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні за № 72026142500000007 від 17.01.2026 року, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.201-3 КК України,

в с т а н о в и в :

старший детектив Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління БЕБ у Львівській області ОСОБА_3 за погодженням прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Львівської обласної прокуратури ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні за № 72026142500000007 від 17.01.2026 року, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.201-3 КК України.

Подане клопотання мотивує тим, що у провадженні Підрозділу детективів (на правах самостійного відділу) Територіального управління БЕБ у Львівській області перебуває кримінальне провадження за № 72026142500000007 від 17.01.2026 року, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.201-3 КК України.

В ході проведення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи корисливу мету, достовірно знаючи, що порядок здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, регулюється державою та здійснюється у відповідності до нормативно-правових актів з питань митної справи, 16.01.2026 року вчинив контрабанду товарів, тобто переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю товарів комерційного призначення, а саме: мобільних телефонів Apple iPhone різних моделей, без ознак використання, у заводських упаковках, в загальній кількості 501 шт.; навушників Apple різних моделей, без ознак використання, у заводських упаковках, в загальній кількості 211 шт.; наручних годинників Apple різних моделей, без ознак використання, у заводських упаковках, в загальній кількості 107 шт., загальна вартість яких у десять тисяч і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто у великому розмірі, за обставин вказаних у клопотанні.

19 червня 2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.201-3 КК України, оскільки під час досудового розслідування встановлено обставини, які прямо вказують на вчинення останнім вказаного кримінального правопорушення.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у контрабанді вчиненій шляхом переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю товарів (крім підакцизних товарів та електричної енергії) у великому розмірі, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.201-3 КК України.

Так, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), на праві власності належить квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Враховуючи наведене, є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може перереєструвати чи відчужити належне йому майно третім особам, що негативно вплине на забезпечення завдань кримінального провадження, а тому, з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання, просить клопотання задовольнити.

Старший детектив Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління БЕБ у Львівській області ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про час та місце розгляду клопотання. Разом з тим, детектив ОСОБА_6 , який входить в групу слідчих у даному кримінальному провадженні подав заяву про розгляд клопотання без його участі, просить клопотання задовольнити.

Крім цього, з метою забезпечення арешту майна клопотання розглянуто без повідомлення власника майна у відповідності до вимог ч.2 ст.172 КПК України.

Враховуючи наведене, розгляд клопотання проведено за відсутності учасників кримінального провадження у відповідності до вимог ч.1 ст.172 КПК України.

Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Відповідно до ч.1 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань підтверджується факт внесення зазначених вище даних по кримінальному провадженні за № 72026142500000007 від 17.01.2026 року, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.201-3 КК України.

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з вимогами ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Частиною 11 ст.172 КПК України передбачено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», п. 50, Series А N 98).

Частиною 2 ст.170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.5 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Старший детектив Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління БЕБ у Львівській області ОСОБА_3 просить накласти арешт на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 482236250 від 17.06.2026 року вбачається, що квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1459329146101), на праві власності належить підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Враховуючи вищенаведене, з метою можливого призначення покарання підозрюваному у виді конфіскації майна, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про накладення арешту на майно є обґрунтоване та підлягає до задоволення.

Керуючись вимогами статей 170-173, 309, 395 КПК України КПК України, слідчий суддя, -

п о с т а н о в и в :

клопотання старшого детектива Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління БЕБ у Львівській області ОСОБА_3 погодженого прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Львівської обласної прокуратури ОСОБА_4 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні за № 72026142500000007 від 17.01.2026 року, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.201-3 КК України - задовольнити.

Накласти арешт на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1459329146101), яка на праві власності належить підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Ухвала про арешт майна виконується негайно детективом, прокурором.

Виконання ухвали покласти на старшого детектива Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління БЕБ у Львівській області ОСОБА_3 .

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1