Ухвала суду № 137612448, 23.06.2026, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/5477/26

провадження 1-кс/462/1062/26

У Х В А Л А

23 червня 2026 року слідчий суддя Залізничного районного суду міста Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого слідчого відділення Відділу поліції № 1 Львівського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції у Львівській області майора поліції ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12026141390000429 від 21.06.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України,

встановив:

Суть клопотання, що вирішується.

Старший слідчий СВ ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області майор поліції ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_4 , 22.06.2026 року (вх. № 16401) звернулася до слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова, із клопотанням про накладення арешту на речові докази в кримінальному провадженні № 12026141390000429 від 21.06.2026 року, а саме: на дві ємкості із написом «Рідина для розпалювання», запальничка функціональна темного кольору, мобільний телефон «Redmi» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 із сім картою оператора «Київстар» НОМЕР_3 , шарф синьо-чорний в клітинку, окуляри сонцезахисні чорного кольору, кепка сірого кольору, костюм робочий темного кольору ТМ «Classic Maximus», взуття коричневого кольору з пошкодженнями, які вилучені під час затримання ОСОБА_5 .

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що 20.06.2026 року, близько 23 год 20 хв, ОСОБА_5 , реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на пошкодження чужого майна шляхом підпалу, перебуваючи навпроти головного входу до приміщення ТзОВ «Юджин Люкс», що за адресою м. Львів, вул. Городоцька, 359, підійшов до припаркованого транспортного засобу марки «CITROEN» моделі «C4 PICASSO», vin: НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_5 , який на праві власності належить ОСОБА_6 , маючи з собою пластикову пляшку з вмістом невідомої легко займистої речовини, полив нею по вітровому склі та капоті зазначеного автомобіля, в подальшому, за допомогою запальнички підпалив легкозаймисту речовину на кузові автомобіля, внаслідок чого сталося загорання та пошкодження транспортного засобу марки «CITROEN» моделі «C4 PICASSO» vin: НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_5 .

Вказаний факт внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026141390000429 від 21.06.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_5 заподіяв потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду у розмірі 400 000 грн 00 коп.

21.06.2026 року під час затримання ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України у останнього було виявлено та вилучено: дві ємкості із написом «Рідина для розпалювання», запальничка функціональна темного кольору, мобільний телефон «Redmi» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 із сім картою оператора «Київстар» НОМЕР_3 , шарф синьо-чорний в клітинку, окуляри сонцезахисні чорного кольору, кепка сірого кольору, костюм робочий темного кольору ТМ «Classic Maximus», взуття коричневого кольору з пошкодженнями.

21.06.2026 постановою слідчого вказані вилучені речі визнані речовими доказами.

Враховуючи вищенаведене, зважаючи на те, що зазначені в клопотанні речі являються речовими доказами у даному кримінальному провадженні, та мають важливе значення для подальшого досудового розслідування, відтак з метою їх збереження.

Позиція учасників судового розгляду, які беруть участь у справі.

Слідчий суддя з огляду на вимоги ч. 1 ст. 172 КПК України та приймаючи до уваги прохання слідчого з цього приводу, викладене у клопотанні вважає за можливе розглядати клопотання за відсутності слідчого та прокурора, а також власника майна, оскільки існує реальна загроза приховування, пошкодження та знищення речей зазначених в клопотанні.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи на яких ґрунтується клопотання, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд дійшов наступного висновку.

Встановлені судом обставини.

Відповідно до витягу з кримінального провадження № 12026141390000429 від 21.06.2026 року Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне правопорушення, кваліфіковане за ч. 2 ст. 194 КК України.

21.06.2026 року винесено постанову про визнання речовими доказами у кримінальному провадженні дві ємкості із написом «Рідина для розпалювання», запальничка функціональна темного кольору, мобільний телефон «Redmi» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 із сім картою оператора «Київстар» НОМЕР_3 , шарф синьо-чорний в клітинку, окуляри сонцезахисні чорного кольору, кепка сірого кольору, костюм робочий темного кольору ТМ «Classic Maximus», взуття коричневого кольору з пошкодженнями.

Застосоване судом законодавство при розгляді клопотання.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ст. 1 протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що: кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно зі ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Обмеження права користування, володіння чи розпорядження власністю може бути лише обмежене Законом і має бути виправданим для кожного випадку окремо.

Будь-яке втручання у те чи інше право особи право повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи, зокрема необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі ст. 1 Першого протоколу, бо необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23.09.1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52), тобто іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21.02.1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98), оскільки у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09.06.2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24.03.2005 року) ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, а у справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16.10.2008 року) ЄСПЛ встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має не становити «особистий і надмірний тягар для особи».

Таким чином, гарантія від втручання з боку держави та інших (третіх) осіб у здійснення власником своїх повноважень, перешкоджання перспективі протиправного позбавлення власника його майна, недопустимість дій, які суперечать інтересам власника, можливість захисту зазначеного права становить зміст принципу недоторканності (непорушності) права власності.

За змістом положень ст. 2 КПК України при застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження має бути забезпечено дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Окрім того, ст. 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Висновки суду.

Оскільки досудовим слідством встановлено, що вилучення речей може сприяти досягненню мети швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування, а також запобігатиме настанню будь-яких негативних наслідків та унеможливлення настання наслідків, які можуть перешкодити досягненню мети кримінального провадження, їх визнано речовим доказом, а тому з огляду на матеріали клопотання, суд дійшов висновку, що зазначені речі відповідають критеріям, визначеними у ст. 98 КПК України, а відтак для уникнення можливості їх приховування, пошкодження, псування, втрати, знищення, відчуження, необхідно накласти на них арешт.

З огляду на викладене, керуючись ст. 170 -173 КПК України, суд -

постановив:

Клопотання старшого слідчого слідчого відділення Відділу поліції № 1 Львівського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції у Львівській області майора поліції ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12026141390000429 від 21.06.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України задовольнити.

Накласти арешт, на речові докази, а саме: дві ємкості із написом «Рідина для розпалювання», запальничка функціональна темного кольору, мобільний телефон «Redmi» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 із сім картою оператора «Київстар» НОМЕР_3 , шарф синьо-чорний в клітинку, окуляри сонцезахисні чорного кольору, кепка сірого кольору, костюм робочий темного кольору ТМ «Classic Maximus», взуття коричневого кольору з пошкодженнями, які вилучені під час затримання ОСОБА_5 .

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосереднього до Львівського апеляційного суду.

Слідчий суддя

З оригіналом згідно.

Слідчий суддя: