Рішення № 137612444, 22.06.2026, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/4829/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2026 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Кирилюка А. І.,

за участю секретаря судового засідання Шандри В. Т.,

заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку окремого провадження в приміщенні суду у м. Львові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , Заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Львові про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України,

встановив:

Короткий виклад обставин справи.

ОСОБА_1 , 01.06.2026 року (вх. № 14330) звернулася у Залізничний районний суд м. Львова із заявою (документ сформований у системі «Електронний суд» 29.05.2026 року) про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України, у якій просить суд: встановити факт смерті громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Мелітополь, Запорізької обл., що знаходиться на тимчасово окупованій території України.

Заявник вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 , є донькою громадянина ОСОБА_2 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану міста Мелітополя 16.07.1981 року за актовим записом № 1355. ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Мелітополь, Запорізької обл., що знаходиться на тимчасово окупованій території України, помер громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначає, що оскільки смерть громадянина ОСОБА_2 настала на тимчасово окупованій території у м. Мелітополь, Запорізької обл., а тому на цій території фактично діє юрисдикція та застосовується законодавство Російської Федерації, документи про смерть видаються за формою, встановленою Міністерством охорони здоров`я Російської Федерації, яка є неприйнятною для українських органів реєстрації актів цивільного стану. Місцем проживання та настання смерті померлого в даному випадку є місто Мелітополь, Запорізької області. За таких обставин просить задовольнити заяву (а.с. 1-16).

Рух справи в суді.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.06.2026 року для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю Кирилюка А. І. (а.с. 17).

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 05.06.2026 року заяву ОСОБА_1 , Заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Львові про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України залишено без руху у зв`язку із істотними недоліками (а.с. 18-20).

11.06.2026 року (вх. № 15398) від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, зі змісту якої вбачається, що остання виконала вимоги ухвали суду від 05.03.2026 року (а.с. 22-24).

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 11.06.2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити у порядку окремого провадження. Призначено судове засідання у справі. Разом з цим, було витребувано у ОСОБА_1 докази щодо факту (дати, місця, обставин, тощо) смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зокрема, оригінали або належним чином завірені письмові докази (з належним чином завіреним перекладом українською мовою), фототаблиця місця захоронення, виклику і допиту свідків, тощо (а.с. 25-26).

22.06.2026 року (вх. № 16355) від ОСОБА_1 до суду надійшло клопотання про долучення доказів на виконання ухвали суду. У якому зазначає, що остання долучає до матеріалів цивільної справи завірені електронні копії документів про смерть ОСОБА_2 та письмові пояснення, фотоматеріали дружини померлого - ОСОБА_3 з тимчасово окупованої території (а.с. 28-35).

Позиція сторін по справі.

У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 вимоги заяви підтримала у повному обсязі, просила заяву задовольнити та встановити факт смерті на тимчасово окупованій території України громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Мелітополь, Запорізької обл., що знаходиться на тимчасово окупованій території України.

Представник заінтересованої особи Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Львові належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, у таке не прибув, про причини неявки суд не повідомив.

Суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про час та місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви, тому за таких обставин суд вважає за можливе розглянути заяву у їх відсутність оскільки у матеріалах справи є достатньо необхідних доказів про права та обов`язки сторін, їх взаємовідносини для постановлення судом законного та об`єктивного рішення.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються вимоги, заслухавши пояснення учасників справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд дійшов висновку про можливість ухвалення рішення про відмову у задоволенні заяви, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, зокрема те, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Як передбачено ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Положеннями ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Встановлені судом фактичні обставини справи.

Заявник, ОСОБА_1 (дівоче прізвище « ОСОБА_4 ») перебуває у шлюбі з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від 26.09.2012 року номер свідоцтва НОМЕР_2 , про що зроблено актовий запис № 1127, відділом реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у м. Києві від 26.09.2012 року (а.с. 12).

Копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану міста Мелітополя 16.07.1981 року стверджується, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_6 , про що зроблено актовий запис № 1355 (а.с. 9).

Отже, з огляду на викладене, ОСОБА_1 є належним заявником в розумінні положень ст. 317 ЦПК України у справі про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території.

В якості доказу факту смерті ОСОБА_2 на окупованій території, заявником надано фотокопію медичного свідоцтва про смерть серії 23 № 200850311 від 03.03.2025 року, якою встановлено смерть ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 10-11).

Окрім цього, факт смерті ОСОБА_2 на окупованій території, заявником підтверджується свідоцтвом про смерть від 05.03.2025 року, видане Територіальним відділом ЗАГС міста Мелітополь та Мелітопольського району Управління ЗАГС Запорізької області, з якого вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у Російській Федерації Запорізької обл., м. Мелітополь (а.с. 13).

Разом із клопотанням про долучення доказів на виконання ухвали суду ОСОБА_1 подала заяву матері ОСОБА_3 від 19.06.2026 року у якій остання зазначає, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Мелітополь, Запорізької обл., внаслідок злоякісного новоутворення бронхів легень, разом з тим, зазначає, що оригінали документів про смерть ОСОБА_2 перебувають у ОСОБА_3 у м. Мелітополь, Запорізької обл. У зв`язку із відсутністю можливості передачі оригіналів документів, надає фотокопії дочці ОСОБА_1 . Окрім цього до клопотання про долучення доказів на виконання ухвали суду долучено фотокопію медичного свідоцтва про смерть серії 23 № 200850311 від 03.03.2025 рок, фотокопію свідоцтва про смерть від 05.03.2025 року, фотокопію паспортних даних ОСОБА_3 (а.с. 28-35).

Мотиви, з яких виходить суд при розгляді справи, застосовані норми права та висновки суду.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України).

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

При цьому, суд враховує, позицію викладену у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справі № 756/3115/17 (провадження № 61-18653св20) від 16.06.2021 року, згідно якої реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, зокрема у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання цього принципу є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Відповідно до ст. 315 ч. 1 п. 8 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Згідно з ч. 2 ст. 319 ЦПК України, рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Відповідно до п. 13 Пленуму Верховного Суду України (з подальшими змінами), заяви про встановлення факту смерті особи в певний час (п. 7 ст. 273 ЦПК) приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. Заявник зобов`язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин.

Отже, суд, розглядаючи заяву про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території, зобов`язаний перевірити чи дійсно підтверджені належними доказами обставини, на які посилається заявник, які достовірно свідчать про смерть особи в певний час та за певних обставин.

Згідно з положеннями ч. 1-3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною 2 статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до положень ст. 95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим кодексом. При цьому копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (ч. 2 ст. 95 ЦПК України).

Пунктом 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163-2003, що діє ще від 1 вересня 2003 року) чітко прописується, що при засвідченні копії документа повинна бути вказана відмітка «Згідно з оригіналом», назва посади, ініціали, прізвище, проставлений особистий підпис особи, ким засвідчено копію, дата засвідчення копії (проставляється нижче підпису).

Згідно зі статтею 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Так, у підтвердження факту смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , надано фотокопію медичного свідоцтва про смерть серії 23 № 200850311 від 03.03.2025 рок, фотокопію свідоцтва про смерть від 05.03.2025 року.

Вказані фотокопії не засвідчені відповідно до вимог чинного законодавства, а оригінали таких документів суду надані не були.

У той же час буд-яких інших доказів, які могли б достеменно підтверджувати факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на тимчасово окупованій території у м. Мелітополь, Запорізької обл., суду не надано. Будь-яких клопотань про витребування доказів, допит свідків, тощо, заявником заявлено не було.

Суд зазначає, що заявник зобов`язаний надати суду також й інші докази, які не отримані від органів тимчасово окупованої території. Такими доказами можуть бути пояснення свідків, фототаблиці тощо. Розгляд судових справ про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України повинен відбуватися за загальними правилами здійснення цивільного судочинства з врахуванням окремих винятків, їй притаманних, а отже, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог. Саме таку позицію висловлено у постанові Верховного Суду від 20 грудня 2018 року у справі № 707/1607/16-ц.

Розглядаючи цю справу, суд зважає на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 22 лютого 2024 року у справі № 953/6430/22, у якій зазначено, що відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду (частини перши-третя статті 294 ЦПК).

Під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний роз`яснити учасникам справи їхні права та обов`язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи.

За умовами ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Заявнику в судовому засіданні повідомлено про процесуальне право, відповідно до статті 84 ЦПК України, звернутися до суду з відповідним клопотанням про витребування доказів, виклик та допит свідків тощо. Таким правом заяник не скористався.

З метою з`ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази.

Судом за власною ініціативою витребувались у заявника докази щодо факту (дати, місця, обставин, тощо) смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зокрема, оригінали або належним чином завірені письмові докази (з належним чином завіреним перекладом українською мовою), фототаблиця місця захоронення, виклику і допиту свідків, тощо. Відповідні докази фактично суду надані не були.

Суд звертає увагу на те, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права (ч. 1 ст. 8 Конституції України). Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (ч. 1 ст. 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Так, у рішенні «Bellet v. France» («Белле проти Франції») від 04.12.1995 року Європейський суд з прав людини зазначив, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить гарантії справедливого судочинства, одним із аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Такий висновок суду узгоджується із позицією Верховного Суду висловленою у постанові № 733/324/21 від 15.09.2021 року.

Згідно вимог ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що надані заявником докази у підтвердження обставин смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не є допустимими, достовірними та достатніми, а тому заява ОСОБА_1 про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України задоволенню не підлягає, у зв`язку з недоведеністю обставин на які посилається заявник.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 76-81, 258, 265, 317, 319 ЦПК України, -

ухвалив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , Заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Львові про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів, у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст. 273 ЦПК України).

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст. 273 ЦПК України).

Відомості щодо сторін у справі (учасники процесу):

Заявник: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 );

Заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Львові (код ЄДРПОУ: 19170503, адреса місця реєстрації: м. Львів, вул. Новий Світ, 22).

Суддя/підпис/

Згідно з оригіналом.

Суддя: