Рішення № 137611661, 22.06.2026, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/1063/26

Провадження по справі 2/305/444/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2026 Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді Марусяк М.О.

за участі секретаря судового засідання Шемоти М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" (далі - Позивач) звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 (далі Відповідачка) про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 12.12.2019 між Акціонерним товариством "АЛЬФА-БАНК" та ОСОБА_1 укладено Договір № 491016231. Відповідно до умов Договору, Кредитодавець зобов`язався надати Позичальнику кредит у сумі 23830.27 грн, а Позичальник зобов`язався повернути використану суму в строк до 13.12.2023 та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 32.00 %. Кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання за Договором, надавши Позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами Договору. Згідно з умовами Договору Позичальник зобов`язаний у встановлений Договором строк, повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі передбачені Договором. Попри це, Відповідач не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому Кредит в строки, передбачені Договором.17.05.2021 було укладено договір № 2 відповідно до якого Акціонерне товариство "АЛЬФА-БАНК" відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФЛЕКСІС" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 491016231. 18.05.2021 було укладено договір № 18-05/21 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФЛЕКСІС" відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 491016231. 10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 491016231. Таким чином, ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 491016231. Загальний розмір заборгованості з повернення кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №491016231 від 12.12.2019, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 50298.33 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 22864.88 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 20677.98 грн, заборгованість за нарахованими процентами згідно з Кредитним Договором (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 6755.47 грн, заборгованість за пенею та/або штрафами - 0.00 грн, заборгованість за комісіями - 0.00 грн, інфляційні збитки - 0.00 грн, нараховані 3% річних -0.00 грн. Повідомляє, що попередня сума судових витрат, які поніс позивач у зв`язку з пред`явленням даного позову та розгляду справи складає 2662.40 грн та 16000.00 грн витрат на правничу допомогу. З огляду на викладене, просить стягнути з боржника яким є: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306) заборгованість за Договором № 491016231 від 12.12.2019 у розмірі 50298.33 грн. Стягнути з боржника яким є: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2662.40 грн й понесені витрати на правову допомогу в розмірі 16000.00 грн.

Копію позовної заяви з додатками Позивач направив ОСОБА_1 01.04.2026.

Ухвалою судді Рахівського районного суду Закарпатської області Марусяк М.О. від 21.04.2026 відкрито провадження у справі за вказаним позовом, ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження та надано Відповідачу п`ятнадцятиденний термін з дня вручення ухвали про відкриття провадження на подання відзиву на позов.

Сторони в судове засідання не викликались, відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України.

Відповідачу, ОСОБА_1 , копія ухвали про відкриття провадження по справі була направлена за зареєстрованим місцем проживання та вручена 07.05.2026.

Представник Відповідачки - адвокат Романишин Дмитро Михайлович 20.05.2026 подав відзив на позов, в якому зазначив, що вони вважають позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Під час ознайомлення з матеріалами цивільної справи, зокрема з копіями документів, на які позивач посилається як на докази укладення кредитного договору, у відповідача виникли обґрунтовані сумніви щодо достовірності наданих позивачем копій документів. Зокрема, сумніви викликають анкета-заява про приєднання до Публічної оферти АТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк» від 12.12.2019 року, оферта на укладення угоди про надання кредиту № 491016231 від 12.12.2019 року, додаток № 1 до Угоди про надання кредиту № 491016231 від 12.12.2019 року, паспорт споживчого кредиту від 12.12.2019 року. Дослідження оригіналів зазначених документів є необхідним для підтвердження або спростування факту укладення кредитного договору між первинним кредитором та відповідачем, а також переходу права вимоги до позивача, оскільки відповідачка заперечує наявність у неї кредитних зобов`язань перед АТ «Альфа-Банк» чи його правонаступником. Крім того, копії зазначених документів є неналежної якості, що унеможливлює здійснення їх належної перевірки на предмет змісту та автентичності. Стороною відповідача подано клопотання про витребування доказів у порядку статті 95 Цивільного процесуального кодексу України, а саме - оригіналів вищезазначених письмових доказів. Однак, з огляду на відсутність оригіналів цих документів у матеріалах справи, відсутні належні підстави стверджувати про укладення 12.12.2019 року між первинним кредитором АТ «Альфа-Банк» та відповідачкою кредитного договору, а також про перехід права вимоги за цим договором, оскільки підтвердженням цього є, зокрема, наявність у позивача оригіналів таких документів. Окрім вищенаведеного, навіть за наявності оригіналів зазначених доказів, сторона відповідача вважає за необхідне звернути увагу суду на те, що анкета-заява про приєднання до Публічної оферти АТ «АльфаБанк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк» від 12.12.2019 року не містить відомостей щодо надання коштів у кредит, розміру відсоткової ставки та взагалі не містить умов про укладення будь-якого кредитного договору на певних умовах. Водночас оферта на укладення угоди про надання кредиту № 491016231 від 12.12.2019 містить певні істотні умови кредитування, зокрема: період користування коштами та відсоткову ставку. Однак матеріали справи не містять жодних доказів того, що цей документ підписувався відповідачкою. Отже, за відсутності належних підтверджень щодо конкретних умов банківських послуг, запропонованих відповідачу, а також з огляду на відсутність в анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надана позивачем оферта на укладення угоди про надання кредиту №491016231 від 12.12.2019 року не може вважатися стандартною (типовою) формою, яка була складовою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує зазначених обставин. Крім того, суд не повинен брати до уваги паспорт споживчого кредиту як доказ погодження сторонами умов кредитування. Тому, вважають, що саме позивач повинен надати суду належні та допустимі докази, які б підтверджували обґрунтованість позову, чого останнім зроблено не було. Згідно з позовними вимогами позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 16 000,00 грн. Окрім того, що відповідач вважає позов безпідставним, а тому судові витрати з неї не підлягають стягненню, вважаємо за необхідне зазначити таке. В обґрунтування витрат на правничу допомогу представником позивача надано договір про надання правничої допомоги, заявку на надання юридичної допомоги та витяг з акта про надання юридичної допомоги. Однак у матеріалах справи відсутні будь-які документи, що підтверджують здійснення позивачем оплати за надану правничу допомогу. Самої лише наявності в договорі зобов`язання щодо сплати вартості правничої допомоги недостатньо для стягнення судових витрат, оскільки має бути підтверджено фактичне понесення таких витрат позивачем. Крім того, вважають, що заявлена сума відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 16 000,00 грн є неспівмірною зі складністю справи та обсягом виконаних робіт. Зокрема, представником позивача завищено кількість годин, які об`єктивно необхідні для здійснення таких видів правничої допомоги, як усна консультація зі вивченням документів та складання позовної заяви про стягнення заборгованості. Зазначена категорія справ є поширеною, а сама позовна заява - нескладною та такою, що не потребує значних затрат часу на її підготовку. Додатки до позовної заяви також є типовими та не потребують значних зусиль для їх формування. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та ринкові ціни на адвокатські послуги. Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17). Підсумовуючи викладене, вважаємо позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором недоведеними та необґрунтованими. Подані позивачем докази потребують перевірки шляхом витребування їх оригіналів. Крім того, позивач не довів фактичного понесення витрат на правничу допомогу та їх співмірності. Просять відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Представник позивача 27.05.2026 надав відповідь на відзив, в якому зазначив, що 12.12.2019 року між Публічним акціонерним товариством «Альфа -Банк» та ОСОБА_1 було укладено Угоду про надання кредиту № 491016231. Умовами Угоди передбачено: сума кредиту - 23830,27 грн. Строк Кредиту становить 48 місяців, тобто до 13.12.2023 (Дата повернення Кредиту) (п. 2. Угоди), Тип ставки - фіксована. Процентна ставка - 23 % річних. В Додатку №1, що є невід`ємною частиною Угоди, сторони визначили графік платежів з повернення Кредиту, сплати процентів за його користування. Наявним підписом Позичальника на Додатку №1 до Угоди вбачається погодження зазначених умов. Факт отримання Відповідачем кредитних коштів підтверджується сукупністю належних та допустимих доказів, які у взаємозв`язку свідчать про виникнення та реалізацію кредитних правовідносин. Матеріали справи містять пропозицію (оферту) щодо укладення кредитного договору, в якій визначено істотні умови кредитування, зокрема розмір кредиту, строк його повернення та порядок нарахування процентів. Разом із тим надано графік погашення кредиту (Додаток №1, що є невід`ємною частиною Угоди), який містить погоджений сторонами порядок виконання зобов`язання, включаючи розмір щомісячних платежів, їх структуру (тіло кредиту та проценти), загальну суму заборгованості та строк її погашення. Зміст зазначеного графіка узгоджується з умовами кредитування (офертою) та свідчить про обізнаність і погодження Відповідачем відповідних умов. Крім того, відповідно до банківської виписки по рахунку Відповідача вбачається зарахування грошових коштів у сумі, що відповідає умовам кредитування, та підтверджує фактичне надання кредиту і його отримання Відповідачем. Також, з виписки вбачається здійснення ОСОБА_1 часткового погашення кредиту, що вказує на визнання Відповідачем кредитного зобов`язання та існування заборгованості. Банківська виписка є належним доказом, який підтверджує облік операцій за рахунком та використовується для встановлення нарахування заборгованості. Така виписка відображає усі операції, здійснені протягом відповідного операційного дня. Факт здійснення погашення заборгованості за кредитним договором, що підтверджується розрахунком первісного кредитора, свідчить про належне усвідомлення Відповідачем умов зазначеного договору, його прийняття та фактичне визнання існування заборгованості. Не можна погодитися з доводами представника відповідача про відсутність значення підписання Відповідачем паспорта споживчого кредиту, оскільки у сукупності з іншими доказами, зокрема фактом надання кредитних коштів та часткового погашення заборгованості, він свідчить про належну обізнаність відповідача з істотними умовами договору. З підписанням Паспорта споживчого кредиту, позичальник підтвердив ознайомлення з інформацією, викладеною у цьому Паспорті споживчого кредиту, а саме щодо типу кредиту, основних умов кредитування відповідно до типу кредиту, інформації щодо реальної річної процентної ставки, розміру штрафу, важливі правові аспекти, що відповідає вимогам Закону України "Про споживче кредитування". Таким чином, наведені докази у своїй сукупності підтверджують не лише погодження істотних умов кредитування, але й реальне виконання кредитодавцем свого обов`язку з надання коштів, що, у свою чергу, свідчить про виникнення у Відповідача обов`язку з їх повернення та сплати процентів. Матеріали справи не містять та Відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності укладеного кредитного договору, доказів того, що наведені умови договору, його форма і порядок укладення суперечать волевиявленню сторін, не надано. Матеріали справи не містять та Відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності укладеного кредитного договору, доказів того, що наведені умови договору, його форма і порядок укладення суперечать волевиявленню сторін, не надано. Отже, внаслідок неналежного виконання Відповідачем взятих на себе зобов`язань, відсутності подальшого погашення, утворилася заборгованість, яка станом на дату відступлення права вимоги - 18.05.2021 складала у загальній сумі 31 475,22 грн, з них: 22 864,88 грн заборгованість з основної суми (тіло кредиту); 8610,34 грн заборгованість за відсотками. Непогашення боргу стало підставою для звернення Позивача до суду за захистом свого порушеного права як правонаступника. ТОВ "Вердикт Капітал", як правонаступником, було здійснено нарахування відсотків в межах строку кредитування до 13.12.2023, у період з 18.05.2021 - 09.01.2023 у сумі 12067,64 грн. Таким чином, утворилася заборгованість у сумі 43542,86 грн, з них: 22864,88 грн заборгованість з основної суми (тіло кредиту); 20677,98 грн заборгованість за відсотками. Далі, ТОВ "Вердикт Капітал" відступило ТОВ "Коллект центр" права вимоги за Угодою на загальну суму 43542,86 грн, з них: 22864,88 грн заборгованість з основної суми (тіло кредиту); 20677,98 грн заборгованість за відсотками. В свою чергу, ТОВ "Коллект центр" як правонаступником, було здійснено нарахування відсотків в межах строку кредитування до 13.12.2023, у період з 10.01.2023 (дата відступлення) - 12.12.2023 у сумі 6755,47 грн. Таким чином, утворилася заборгованість у сумі 50298,33 грн з них: 22864,88 грн заборгованість з основної суми (тіло кредиту); 27433,45 грн заборгованість за відсотками. На противагу наданим нами доказам, які підтверджують зазначені нами у позовній заяві обставини, відповідачем не було долучено жодного належного, допустимого та достовірного доказу на підтвердження тих обставин, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог, викладених у відзиві. З кредитного договору вбачається, відповідно до вимог частини першої статті 638 ЦК України між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору. Отже, розмір та порядок нарахування відсотків погоджений сторонами Кредитного договору, підстави виникнення заборгованості є законними, а її розмір розумним та справедливим. Отже, Закон України "Про захист прав споживачів" покладає обов`язок на позичальника бути відповідальним та добросовісним при укладенні договору та вчиняти відповідні дії з метою повного з`ясування умов кредитування. Крім того, кредитні кошти Позичальник прийняв в повному обсязі, скориставшись ними у споживчих цілях. Будь-яких заперечень або претензій від Відповідача щодо суми отриманого кредиту, не відповідність умовам договору чи особистим цілям та волевиявленню Позичальника, на адресу Кредитора (усно чи письмово) не надходило. Укладений між сторонами Договір відповідає вимогам чинного законодавства та вільному волевиявленню сторін; Позичальник був ознайомлений з умовами Договору, висловив своє волевиявлення його укладення, отримання кредитних коштів, що свідчить про прийняття ним таких умов, а також спрямованість на реальне настання правових наслідків. Відповідачем було укладено Договір за власним бажанням, добровільно, без будь-якого примусу з боку третіх осіб. Окрім цього, у разі незгоди з умовами Кредитного договору Відповідач мав можливість скористатися своїм правом, визначеним частиною 6 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та частиною 1 статті 5 Закону України «Про споживче кредитування», на відкликання протягом 14 календарних днів своєї згоди на укладення договору про надання споживчого кредиту без пояснення причин. Відповідач так не вчинив, натомість звернувся до Банку з офертою на укладення угоди, погодив графік та строк користування, розмір оплати за користування кредитними коштами та отримав кредитні кошти, які підлягають поверненню в повному обсязі. Таким чином, розмір та порядок нарахування відсотків погоджений сторонами Кредитного договору, підстави виникнення заборгованості є законними, а її розмір розумним та справедливим. Нарахування процентів здійснювалося в межах строку кредитування, погодженого сторонами - з 12.12.2019 по 13.12.2023 року. Вважають, що факт відступлення прав вимоги від АТ «Альфа-Банк», ТОВ «Фінансова Компанія «Флексіс», ТОВ «Вердикт Капітал» до ТОВ «Коллект Центр» підтверджено належними та достатніми доказами. Отже, з моменту відступлення на користь ТОВ «Коллект Центр» прав вимоги до ОСОБА_1 за Угодою про надання кредиту №491016231 від 12.12.2019, позивач набув усі права згідно кредитного договору, що були у Первісного кредитора. Отже, враховуючи викладене та відсутність наданих Відповідачем доказів виконання зобов`язання за Угодою, можна погодитися з тим, що Позивач є належним і стягнення заборгованості підлягає на його користь.Позивачем було надано відповідні документи разом з позовною заявою на дотримання вимоги ч. 9 ст. 175 ЦПК України, а саме: Договір про надання правової допомоги №01-07/2024 від 01.07.2024; Прайслист АО «Лігал Ассістанс» від 01.11.2023 № 01-11/2023; Заявка на надання юридичної допомоги №1396 від 02.02.2026; Витяг з Акту №19 про надання юридичної допомоги від 27.02.2026. Згідно із заявкою про надання юридичної допомоги №1396 від 02.02.2026 року та Витягу з акту №19 про надання юридичної допомоги від 27.02.2026 року, ТОВ «Коллект Центр» та Адвокатське об`єднання "ЛІГАЛ АССІСТАНС" погодили надання наступних правових (юридичних) послуг адвокатським об`єднанням клієнту (ТОВ «Коллект Центр») по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), договір №491016231. Акти надання правничої допомоги містять детальний перелік та обсяг фактично виконаних юридичних послуг у межах цієї справи. Водночас оплата послуг здійснена Позивачем відповідно до умов Договору про надання правової допомоги №01-07/2024 від 01.07.2024 загальною сумою, що охоплює надання юридичних послуг у межах відповідного договору. Таким чином, акти підтверджують зміст та обсяг наданих послуг у цій справі, тоді як квитанція про оплату підтверджує здійснення оплати послуг за договором про надання правової допомоги. З огляду на викладене, просить Позовні вимоги ТОВ «Коллект Центр» до ОСОБА_1 №305/1063/26 про стягнення кредитної заборгованості - задовольнити в повному обсязі.

ОСОБА_2 надав 20.05.2026 клопотання про витребування доказів у АТ "Альфа-Банк", зокрема анкети-заяви про приєднання до Публічної оферти АТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк» від 12.12.2019 року, Оферти на укладення угоди про надання кредиту № 491016231 від 12.12.2019 року; Додатка № 1 до Угоди про надання кредиту №491016231 від 12.12.2019 року; Паспорта споживчого кредиту від 12.12.2019 року. Клопотання мотивує тим, що дослідження оригіналів зазначених документів є необхідним для підтвердження або спростування факту укладення кредитного договору між первинним кредитором та відповідачем та перехід права вимоги до позивача, оскільки відповідачка заперечує наявності в неї кредитних зобов`язань перед АТ «Альфа-Банк» чи його правонаступником. Крім того, копії даних документів є неналежної якості, що унеможливлює здійснення їх належної перевірки на предмет змісту та автентичності. При цьому не надає жодних доказів того, що у нього виникли труднощі у наданні цих документів самостійно.

Оскільки надані суду документи місять інформацію щодо предмета доказування, вони є належної якості, сумнівів у суду не викликають, представник відповідача не надав доказів неможливості подання цих документів самостійно та у клопотанні не зазначив, що саме у нього викликало сумнів, тому суд не вбачає підстав для витребування вказаних у клопотанні доказів.

Дослідивши надані позивачем письмові докази, суд прийшов до такого висновку.

Згідно зі ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Суд встановив, що 12.12.2019 між Акціонерним товариством "АЛЬФА-БАНК" та ОСОБА_1 був укладений Договір № 491016231, відповідно до умов Договору, кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит у сумі 23830.27 грн, а позичальниця зобов`язалася повернути використану суму в строк до 13.12.2023 та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 32.00 %. Підписанням договору відповідачка підтвердила, що ознайомлена з усіма його істотними умовами та їй була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

Відповідно до Графіка платежів (додаток №1 до Угоди про надання кредиту №491016231 від 12.12.2019 ОСОБА_1 повинна була щомісячно вносити кошти на погашення заборгованості за сумою кредиту та процентів за користування кредитом в період з 13.01.2020 до 13.12.2023. Цей Додаток також був підписаний ОСОБА_1 .

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про акцепт пропозиції в АТ "Альфа-Банк" на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ "Альфа-Банк", разом з частиною 2 Акцепт Публічної пропозиції в АТ "Альфа-Банк" на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ "Альфа-Банк", Паспорт споживчого кредиту - у всіх цих документах проставлений підпис ОСОБА_1 й вона цього факту не заперечувала у відзиві на позов.

Відповідно до ст.ст.526, 611 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (пені).

Згідно з наданою Акціонерним товариством "СЕНС БАНК" (попередня назва банку "АЛЬФА-БАНК") на ухвалу про витребування доказів інформацією №6698-БТ-32.3/2026 від 27.04.2026 ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 є клієнтом банку та згідно з випискою по рахункам обліку кредитної заборгованості Договору кредиту 491016231 від 12.12.2019 за період з 12.12.2019 по 17.05.2021 на її рахунок було зараховано 12.12.2019 кошти в сумі 23830,27 гривні.

Як вбачається з матеріалів справи, у порушення умов договору Відповідачка зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала, що призвело до заборгованості й згідно з розрахунком заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ за договором 491016231 від 12.12.2019 станом на 10.01.2023 складала 43542,86 гривні, з яких 22864,88 гривні - заборгованість за сумою кредиту, 8610,34 гривні заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги.

Також, згідно з розрахунком заборгованості ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР", заборгованість ОСОБА_1 за договором 491016231 від 12.12.2019 станом на 17.03.2026 складає суму 50298,33 гривні, що складається із суми заборгованості за тілом кредиту - 22864,88 гривні та заборгованості за відсотками, нарахованими до 12.12.2023 року в сумі 27433,45 гривні.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина друга стаття 11 ЦК України).

Згідно з вимогами цивільного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою.

Позивач надав докази відступлення прав вимоги від первинного кредитора правонаступнику.

Так, зокрема, 17.05.2021 було укладено договір № 2 відповідно до якого Акціонерне товариство "АЛЬФА-БАНК" відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФЛЕКСІС" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 491016231,

Також, 18.05.2021 було укладено договір № 18-05/21 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФЛЕКСІС" відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 491016231, що підтверджено витягом з Додатку 1-1 до Договору факторингу №18-05/21, де сума заборгованість ОСОБА_1 становила 31475,22 гривні, у тому числі 22864,88 грн заборгованість за тілом кредиту та 8610,34 гривні заборгованість за відсотками.

Крім того, 10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 491016231, де боржник ОСОБА_1 , сума заборгованості 43542,86 гривні, що підтверджено витягом з Додатку №3 до Договору №10-01/2023.

Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 491016231 від 12.12.2019.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

У ст.611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором чи законом.

Згідно з ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, а за правилами ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Вимоги частини 1 статті 44 ЦПК України передбачають обов`язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, що також встановлено статтею 12 цього Кодексу. Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ч.3 ст.83 ЦПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Отже, Позивач належними та допустимими доказами довів факт укладення договору та наявність заборгованості в ОСОБА_1 .

Відповідачка заперечуючи проти позовних вимог не надала жодних доказів, які б підтверджували факт виконання нею зобов`язань за договором.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріально права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Отже, виходячи з принципу змагальності цивільного процесу, сторони повинні подати всі докази на підтвердження своєї позиції до суду першої інстанції в установлений законом строк.

Враховуючи те, що Позивач надав обґрунтовані та правові докази порушення та невиконання Відповідачкою умов договору, а Відповідачка жодних доказів відсутності у неї заборгованості перед Позивачем не надала, при цьому заперечувала щодо умов договору при тому, що вона особисто підписувала 12.12.2019 Анкету-заяву про акцепт публічної пропозиції АТ "АЛЬФА-БАНК" на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ "АЛЬФА-БАНК", а також Графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх сукупних послуг, де було чітко зазначено суму тіла кредиту, відсотків, які вона повинна сплачувати щомісячно в період з 13.01.2020 по 19.12.2023, тому її заперечення викладені у відзиві є безпідставними, суд вважає, що позов підлягає до задоволення у повному обсязі.

Стаття 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Виходячи з наведеного, враховуючи положення ст.ст.133 та 141 ЦПК України та взявши до уваги те, що у зв`язку із розглядом справи в суді Позивач, поніс судові витрати, а саме, сплатив судовий збір у розмірі 2662 гривні 40 копійок, суд стягує з Відповідача вищенаведені витрати на користь Позивача.

Крім того, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, з-поміж іншого належать витрати на професійну правничу допомогу (частина третя статті 133 ЦПК України).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав належні докази (Договір про надання правової допомоги від 01 липня 2024; прайс-лист АО "Лігал Ассістанс", заявку на надання юридичної допомоги від 02.02.2026, витяг з Акту №19 про надання юридичної допомоги від 27.02.2026 з яких убачається, що вартість наданих адвокатом послуг становить 16000 гривень.

Враховуючи вказане, позивачем доведено надання йому адвокатом правової допомоги.

Водночас процесуальним законодавством передбачено механізм зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката шляхом подання відповідного клопотання. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення розміру витрат на адвоката (ч.6 ст.137 ЦПК України).

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).

За висновками Об`єднаної Палати Верховного Суду у справі №922/445/19 (постанова від 03.10.2018) зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи;

У справі №755/9215/15-ц (постанова від 19.02.2020) Велика Палата Верховного Суду також вказала, що суд не може за власною ініціативою зменшити витрати на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку іншої, зацікавленої сторони.

Відповідачка заперечувала у відзиві на позов проти суми судових витрат та доказів понесення таких, у тому числі щодо їх справедливості та співмірності.

Відповідно до ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Крім того, у постанові від 12.05.2020 у справі 904/4507/18, обґрунтовуючи правові підстави стягнення витрат на професійну правову допомогу, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Також, у рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Водночас суд бере до уваги, що у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Також, у постанові Верховного Суду від 13.05.2021 у справі №903/277/20 зазначено, що оцінка обґрунтованості, пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням обсягу наданих адвокатом послуг, складністю справи, беручи до уваги, зокрема критерії реальності понесення адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, співмірності, а також підтвердженість таких витрат належними та допустимими доказами вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин кожної справи.

Отже, беручи до уваги положення ЄСПЛ, висновки Верховного Суду, враховуючи співмірність складності справи та обсягу виконаної адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» роботи, критерію необхідності та значимості таких дій у справі, виходячи з її конкретних обставин, суд вважає, що зазначені Позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 16000 гривень є завищеними та не співмірними, згідно з обставинами цієї справи.

Відтак, з огляду на викладене, зважаючи на критерії реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, враховуючи характер виконаної адвокатським об`єднанням роботи, складність та категорію справи, розгляд якої здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, суд дійшов висновку, що справедливим буде зменшення розміру витрат, понесених на надання професійної правничої допомоги до 5000 гривень, які підлягають стягненню із відповідачки ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР".

Керуючись ст. ст. 1-13, 76- 83, 141, 247, 247, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" заборгованість за Договором № 491016231 від 12.12.2019 у розмірі 50298,33 грн (п`ятдесят тисяч двісті дев`яносто вісім гривень 33 копійки).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок), а також понесені витрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн (п`ять тисяч гривень).

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті, чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Головуюча: М.О. Марусяк