Рішення № 137611551, 23.06.2026, Великоберезнянський районний суд Закарпатської області

Справа № 298/1147/25

Номер провадження 2/298/285/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року с-ще Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої - судді Ротмістренко О.В.,

за участі секретаря судового засідання Хомин Л.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Великий Березний за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (далі - ТОВ «ФК «ЕЙС») звернулось до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 382070363 від 31.01.2022 у розмірі 20 383,30 грн., та судових витрат, що складаються з судового збору в сумі 2 422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000, 00 грн.

31.01.2022 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі - Первісний кредитор, ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА») та ОСОБА_1 (далі - Відповідач) було укладено кредитний договір № 382070363 (далі - Кредитний договір) на суму 19 700,00 грн. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV6G7Q6. Як ідеться у позові, у Кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов Кредитного договору, в тому числі, щодо розміру кредиту, грошової одиниці, в якій надано кредит, строку та умов користування коштами, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки. Позивач зазначає, що згідно з умовами Кредитного договору, Первісний кредитор виконав свій обов`язок, перерахувавши грошові кошти у сумі 19 700,00 грн 31.01.2022 на банківську карту № НОМЕР_2 Відповідача, яку Відповідач вказав у Заявці при укладенні Кредитного договору.

Також позивач зазначає, що 28.11.2018 між Первісним кредитором та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» (далі - ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС») укладено Договір факторингу № 28/1118-01 (далі - Договір факторингу 1). У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1. Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання Договору факторингу 1 підписали Реєстр прав вимоги № 175 від 05.05.2022, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

30.10.2023 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» (далі - ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС») укладено Договір факторингу № 30/1023-01 (далі - Договір факторингу 2). ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання Договору факторингу 2 підписали Реєстр прав вимоги № 2 від 20.12.2023 до Договору факторингу 2, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

08.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 08/07/25-Е (далі - Договір факторингу 3) відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором. Відповідно до Реєстру Боржників № б/н від 08.07.2025 за Договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 20 383,30 грн.

Як зазначає позивач, згідно з умовами Кредитного договору Відповідач зобов`язався вчасно повернути Кредит, сплатити відсотки за користування Кредитом в порядку, визначеному Кредитним договором. Незважаючи на це, Відповідач не виконав свого обов`язку та не повертав наданий йому Кредит в строки, передбачені Кредитним договором. У зв`язку з наведеним позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Ухвалою судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 02.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено справу до судового розгляду. Клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено. Витребувано від АТ АКБ «ЛЬВІВ» (ЄДРПОУ: 09801546) місце знаходження : 79008, м. Львів, вул. Сербська,1, електронна адреса: info@banklviv.com): Інформацію, зокрема, про те: чи емітувалась на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) платіжна картка НОМЕР_2; про факт зарахування коштів на картковий рахунок - маска Картки НОМЕР_2 у період з період з 31.01.2022 по 05.02.2022 у сумі 19 700,00 грн; чи емітувалась будь-яка інша платіжна картка на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ); чи є/був номер телефону НОМЕР_3 фінансовим номером телефону за картковим рахунком - маска Картки НОМЕР_2 та чи знаходиться/знаходився вказаний номер телефону в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).

12.11.2025 через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, поданий представником відповідача - адвокатом Ракущинцем А.А. У вказаному відзиві, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача зазначає, зокрема, таке.

Як зазначає представник відповідача, позивач вказує, що кредитний договір укладено 31.01.2022р. У той же час, на підставі укладеного 28.11.2018р. між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» договору факторингу право вимоги було відступлено новому кредиту. У зв`язку з чим зауважує, посилаючись на практику Верховного Суду, що чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі №914/868/17, від 18 жовтня 2018 року у справі №910/11965/16. У зв`язку з чим у відзиві наголошується на тому, що новий кредитор не міг набути на підставі доданого до позовної заяви договору право вимоги до відповідача, незважаючи на укладення додаткових угод.

Заперечуючи доводи позивача в частині нарахування відсотків, представник відповідача зазначає, що з огляду на те, що кредит у розмірі 19 700,00 грн. був отриманий строком на 30 днів з відсотковою ставкою 73 % річних, максимальний розмір нарахованих відсотків може складати: 19700,00 грн. х 73 % / 365 х 30 днів = 1182 грн. Також, вказуючи, що з огляду на те, що позивач вказує, що відбувалось погашення по кредитному договору: 05.03.2022р. 70,00 грн. 05.05.2022р. 974,10 грн. 13.05.2022р. 1000,00 грн. 20.12.2023р. 683,30 грн., всього: 2 727,40 грн. Таким чином: 19700,00 + 1182 - 2727,40 = 18154,60 грн. Нарахування інших відсотків заборонено Законом.

Посилаючись на п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні, 15 березня Верховна Рада затвердила Указ Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», зауважує, що заявлені до стягнення проценти за понаднормове користування позикою не можуть бути задоволені, оскільки нараховані в період дії воєнного стану.

Представник позивача не надав підтвердження щодо способу підписання кредитного договору. Відсутні будь-які відомості про те, коли саме та в результаті яких дій було проведено ідентифікацію. Відповідно, вказане не може бути належним підтвердженням того, що наданий до суду кредитний договір було підписано відповідачем та що останньому були відомі умови такого договору.

Банк не надав докази перерахування коштів на рахунок боржника, оскільки надане ним платіжне доручення вказує на перерахування коштів на рахунок № НОМЕР_2 , що не може бути банківським рахунком, оскільки не надано повних реквізитів такого перерахування.

Розрахунок заборгованості не є документом первинного бухгалтерського обліку, а є одностороннім арифметичним розрахунком стягуваних сум, який повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку).

Розрахунки заборгованості, на які посилається позивач, не є первинними документами, які підтверджують отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані позивачем в позовній заяві, а отже не є належними доказами існування боргу.

Однак в даному випадку відсутні як докази видачі кредиту, так і докази укладення кредитного договору.

Також представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог в частині стягнення витрат на правничу допомогу.

14.11.2025 на адресу суду надійшла відповідь на відзив, подана представником позивача, у якій посилається, зокрема, на висновки Верховного Суду, викладені у його постановах від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), від 20 червня 2022 року у справі № 757/40396/20 (провадження № 61-850св22), за змістом яких Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. З урахуванням наведеного, встановивши, що кредитний договір укладено сторонами в електронному вигляді за допомогою одноразового паролю ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» та за відсутності належних доказів про те, що договори укладено іншою особою, можна дійти обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для визнання відповідних договорів недійсними. Вчинення Відповідачем вказаних вище дій і внесення даних в систему Товариства є проставленням електронного підпису в Електронному Договорі Одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач, ознайомившись з усіма істотними умовами оферти, надав згоду шляхом направлення повідомлення Товариству, яке підписується відповідно до абзацу 2 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію, а саме: шляхом введення у спеціальному полі під Акцептом, який містить усі істотні умови Договору, Одноразового ідентифікатору, який відповідає вимогам п. 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» та натиснення іконки «відправити/підписати». Вказана іконка могла стати активною лише після введення Одноразового ідентифікатора. Зазначений ідентифікатор згенерований Товариством в Інформаційно-телекомунікаційній системі та був надісланий Відповідачу в СМС-повідомленні. Доказами накладеннями електронного підпису з одноразовим ідентифікатором є QRкод - матричний код (двовимірний штрих-код), який містить інформацію щодо підписанта електронного договору і призначений для сканування за допомогою мобільного пристрою, сканера штрих-коду з метою швидкої та безпомилкової ідентифікації Договору Позичальника. Одноразовий персональний ідентифікатор - MNV6G7Q6 направлено Відповідачу 31.01.2022 о 19:46:15 год. на номер мобільного телефону вказаний ним в Заявці на отримання грошових коштів - НОМЕР_4 , одноразовий персональний ідентифікатор введено Відповідачем у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства 31.01.2022 о 19:47:14. Відповідач підписав Договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором, отримав свій примірник електронного договору, у формі, що унеможливлює зміну його змісту та мав змогу у будьякий час самостійно ознайомитися з Договором на Сайті Товариства в Особистому кабінеті. Враховуючи вищевикладене, Позивач надав беззаперечні докази того, що Відповідач підписав Договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Посилаючись на вищевикладені факти, враховуючи повну цивільну дієздатність Відповідача, відповідність кредитного договору законодавчим актам та відсутність жодних підтверджень доводам Відповідача, позиція останнього щодо недоведеності укладання кредитного договору є неаргументованою та невмотивованою, а лише є намаганням ввести суд в оману та небажання сплачувати заборгованість. Наданий Позивачем кредитний Договір № 382070363 від 31.01.2022 наданий до позовної заяви, є оригінальним документом. Відтак, посилаючись на наведене, позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

24.03.2026 на адресу суду з АТ АКБ «ЛЬВІВ» надійшло повідомлення про неможливість виконання вказаної ухвали суду від 02.09.2025 у зв`язку з тим, що термін виконання такої сплив.

Ухвалою Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 01.04.2026 розгляд справи відкладено на 27.04.2026 на 13 год. 00 хв. Витребувано у банка-емітента АТ АКБ «ЛЬВІВ» (ЄДРПОУ: 09801546) електронна адреса: info@banklviv.com): Інформацію: чи емітувалась на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) платіжна картка НОМЕР_2; про факт зарахування коштів на картковий рахунок - маска Картки НОМЕР_2 у період з період з 31.01.2022 по 05.02.2022 у сумі 19 700,00 грн; чи емітувалась будь-яка інша платіжна картка на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ); чи є/був номер телефону НОМЕР_3 фінансовим номером телефону за картковим рахунком - маска Картки НОМЕР_2 та чи знаходиться/знаходився вказаний номер телефону в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).

24.04.2026 на виконання вказаної ухвали суду з АТ АКБ «ЛЬВІВ» надійшла відповідь.

21.06.2026 представником відповідача через підсистему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення, в яких він, зокрема, просив при розгляді даної справи врахувати позицію Закарпатського апеляційного суду в аналогічних справах, на які міститься посилання у вказаних поясненнях.

У судове засідання, призначене до розгляду на 22.06.2026 на 14 год. 00 хв., представник позивача повторно не з`явився. При цьому у прохальній частині позову просить здійснювати розгляд справи без участі позивача. У разі неявки в судове засідання відповідача просить ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явилася, про час і місце судового розгляду повідомлялась належним чином, про причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не подавала, клопотань про відкладення справи до суду від відповідача не надходило.

У судовому засіданні представник відповідача Ракущинець А.А. проти розгляду справи за відсутності відповідача та представник позивача не заперечив, проти задоволення позовних заяв заперечив з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву, а також додаткових поясненнях, просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. При цьому звернув увагу на те, що згідно з позовною заявою, Кредитний договір між позивачем та відповідачем укладено 31.01.2022, в той час як договір факторингу між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Манівео швидка допомога» укладено 28.11.2018. Крім того, звернув увагу на відсутність належних доказів укладення Кредитного договору між первісним кредитором та відповідачем, а також отримання останньою кредитних коштів.

За приписами ч. ч. 1, 2, 8 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

За наслідком розгляду даної справи, суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та у відповідності до положень ч. 1 ст. 244 ЦПК України відклав судове засідання до 23.06.2026 до 11 год. 50 хв. для ухвалення та проголошення судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши та дослідивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд встановив таке.

Матеріалами справи підтверджено, що 31.01.2022 ОСОБА_1 звернулась до ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» з заявкою на отримання грошових коштів в кредит в сумі 19 700, 00 грн. строком на 30 днів шляхом перерахунку на номер карточки НОМЕР_2, що підтверджується заявкою на отримання грошових коштів в кредит від 31.01.2022.

31.01.2022 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 підписано Договір кредитної лінії № 382070363 від 31.01.2022 (далі - Кредитний договір) та Паспорт споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до Договору № 382070363 від 31.01.2022.

Як убачається з Кредитного договору, такий підписано з боку ОСОБА_1 електронним цифровим підписом з використанням одноразового цифрового ідентифікатора MNV6G7Q6 (відправлено 31.01.2022), де, зокрема, позичальник зазначила номер мобільного телефону - НОМЕР_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з умовами Кредитного договору: за цим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 19700 грн 00 коп. (дев`ятнадцять тисяч сімсот грн. нуль коп.) на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі - Правила); сума Кредитного ліміту, вказана в п. 1.1. Договору, це максимальна сума Кредиту, яка протягом строку дії Договору одночасно може бути у розпорядженні Позичальника; Кредитодавець надає перший Транш за Договором в сумі 19 700 грн. 00 коп. (дев`ятнадцять тисяч сімсот грн. нуль коп.) одразу після укладення Договору, який має бути повернено до 02.03.2022 (п.п. 1.1. - 1.3. розділу 1); кредитна лінія надається строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання Кредиту Позичальником (далі - Дисконтний період), а саме до 02.03.2022 р. У випадку надання першого Траншу не в день укладення Договору строк дії Кредитної лінії автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого Траншу за Договором; сторони погодили, що встановлений в п. 1.7. Договору строк Дисконтного періоду та, відповідно, строк надання Кредитної лінії може бути продовжено Позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена. На умовах цього пункту Договору строк продовження Дисконтного періоду кожен раз розраховується за наступною формулою: Z = 30 - (Х - Y), де: Z - кількість днів, на які продовжується Дисконтний період; Х - поточна дата (день місяця) закінчення Дисконтного періоду з врахуванням всіх попередніх продовжень Дисконтного періоду; Y - дата ініціації (день місяця) продовження Дисконтного періоду (зарахування платежу на рахунок Кредитодавця). При цьому Сторони узгоджують, що у випадку, якщо Y > X, то кількість днів, на які продовжується Дисконтний період, дорівнює 30 днів; за користування Кредитом Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом, які нараховуються в наступному порядку: 1.9.1. виключно на період строку, визначеного в п. 1.7 Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 73,00 (сімдесят три) процентів річних, що становить 0,20 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним; 1.9.2. за умови продовження строку Дисконтного періоду, на умовах п. 1.8. Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.7. Договору строку, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 486,26 (чотириста вісімдесят шість цілих двадцять шість сотих) процентів річних, що становить 1,33 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець за своїм вибором може надавати Позичальнику знижки на розмір Індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в Особистому кабінеті. 1.9.3. Якщо Позичальник користуватиметься Кредитом після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.8 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною та Індивідуальною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовуються з дати надання Сторінка 5 із 10 Кредиту і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою в розмірі 766,50 (сімсот шістдесят шість цілих п`ять десятих) процентів річних, що становить 2,10 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого Позичальник зобов`язується сплатити Кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування Кредитом протягом Дисконтного періоду. З огляду на вищезазначене та у порядку ст. 212 Цивільного кодексу України Сторони домовились, що відкладальною обставиною за цим Договором щодо виникнення у Позичальника зобов`язань по сплаті процентів за Базовою процентною ставкою від дати отримання Кредиту по дату закінчення Дисконтного періоду, є факт продовження користування Кредитом понад строк Дисконтного періоду з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.8. цього Договору. Базова процентна ставка за користування Кредитом не застосовується протягом строку Дисконтного періоду виключно за умови, якщо розмір Базової процентної ставки більший ніж 2,10 процентів від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за Базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до умов цього пункту Договору; Позичальник зобов`язаний не пізніше останнього дня Дисконтного періоду (в Термін платежу), з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.8. цього Договору, оплатити всі фактично нараховані на Термін платежу проценти за користування Кредитом протягом Дисконтного періоду; основна сума Кредиту має бути повернена не пізніше дати закінчення Дисконтного періоду, а у разі, якщо Позичальник продовжує користуватися грошовими коштами після закінчення Дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду, та у разі продовження строку дії Договору на умовах п. 1.12. Договору, основна сума Кредиту має бути повернена не пізніше дати визначеної за правилами п.1.12.1. Договору, але в будь-якому разі не пізніше граничного строку дії Договору (закінчення строку його дії чи дати його дострокового розірвання). Також Позичальник має право достроково повернути основну суму Кредиту повністю або частково та сплатити всі фактично нараховані проценти в будь-який час; сторони погодили, що факт користування Позичальником сумою наданого Кредиту після закінчення Дисконтного періоду блокує можливість отримання Позичальником нових Траншів за Договором та є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України, яка має наслідком продовження строку дії Кредитної лінії (продовження загального строку дії Договору) на наступних умовах: 1.12.1. зобов`язання щодо повернення основної суми Кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання Позичальника по оплаті основної суми Кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду; 1.12.2. з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду Позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 1087,70 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) процентів річних, що становить 2,98 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним; проценти в розмірі, визначеному пунктами 1.9 або 1.12.2. Договору, нараховуються на фактичну суму залишку Кредиту за кожен день користування Кредитом починаючи з першого дня надання Траншу за Договором та до дня фактичного повернення всієї суми Кредиту Позичальником; враховуючи, що на момент укладення Договору не можливо визначити модель поведінки Позичальника щодо отримання додаткових Траншів за Договором в рамках Кредитного ліміту та щодо повернення кредитних коштів по Кредитній лінії, Загальні витрати за кредитом / Орієнтовна загальна вартість кредиту / Реальна річна процентна ставка, розраховані для умовного характеру використання Коштів в рамках Кредитного ліміту, а також всі припущення, використані для обчислення цих значень наведено в Паспорті споживчого кредиту, що є невід`ємним додатком до цього Договору. Сторони погодили, що у зв`язку з наданням Кредиту у формі Кредитної лінії та на підставі п. 10 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» графік платежів по Договору не надається. Припущення, використані при розрахунку орієнтовної реальної процентної ставки, ґрунтуються на середніх арифметичних значеннях розміру процентної ставки для клієнтів продукту «СМАРТ» в минулих звітних періодах. 1.14.1. Орієнтовна загальна вартість Кредиту для суми Кредиту за першим Траншем, що вказана в п. 1.3. Договору, за умови застосування до відносин між Сторонами правил нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою, складає 20 882 грн. 00 коп. (двадцять тисяч вісімсот вісімдесят дві грн. нуль коп.) та включає в себе загальні витрати за Кредитом у вигляді процентів за користування Кредитом у розмірі 1182 грн. 00 коп. та суму Кредиту у розмірі 19 700 грн. 00 коп. Орієнтовна реальна процентна ставка, розрахована згідно методики Національного банку України, складає 103,18 % річних, при цьому загальна вартість першого Траншу за Кредитом у процентному вираженні за строк Дисконтного періоду складає 106,00 % від суми першого Траншу. 1.14.2 У разі настання передбаченої п. 1.9.3. Договору відкладальної обставини, що має наслідком виникнення у Позичальника зобов`язань по оплаті процентів, за встановлений в п. 1.2. Договору строк, у розмірі що розрахований за Базовою процентною ставкою - орієнтовна загальна вартість Кредиту складе 32 111 грн. 00 коп. (тридцять дві тисячі сто одинадцять грн. нуль коп.) та буде включати в себе загальні витрати за Кредитом у вигляді процентів за користування Кредитом у розмірі 12 411 грн. 00 коп. та суму Кредиту у розмірі 19 700 грн. 00 коп.; продовження строку Дисконтного періоду та настання відкладальних обставин, що мають наслідком продовження строку надання Кредиту, застосування Базової процентної ставки та нарахування процентів за ставкою, що застосовується після закінчення Дисконтного періоду, не є зміною істотних умов цього Договору та не потребує змін цього Договору та укладення додаткових угод до нього. Усі істотні умови Договору, в тому числі порядок продовження строку дії Договору, розмір процентних ставок та порядок їх застосування, погоджені Сторонами під час укладення цього Договору (п.п. 1.7 - 1.15 розділу 1).

Згідно з Довідкою щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» 31.01.2022 о 19:43 ОСОБА_1 подана заявка на кредит. У вказаній заявці позичальник зазначила прізвище, ім`я та по-батькові: ОСОБА_1 , адресу проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; дані паспорту: НОМЕР_5 , виданий Радянським РВ УМВС України в м. Києві 19.11.1999; суму кредиту: 19 700 грн. 00 коп.; строк кредитування: 30 (тридцять) днів; процентну ставку: 0,20 % в день; електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; Номер телефону: НОМЕР_4 . Як убачається з вказаної довідки, 31 січня 2022 року позичальнику відправлений Договір 382070363 від 31.01.2022. Акцепт оферти позичальником (підписання договору Одноразовим ідентифікатором) відбувся 31.01.2022 о 19:47:14, одноразовий ідентифікатор MNV6G7Q6. Перерахування грошових коштів позичальнику відбулось 31.01.2022 о 19:47:23.

Згідно з платіжним дорученням від 31.01.2022 № 5d422961-55ed-493d-84dd-174a75d86179 ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» перерахувало на картку НОМЕР_2 грошові кошти у сумі 19 700,00 грн. Отримувачем значиться ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 . Призначення платежу - Переказ коштів згідно договору № 382070363 від 31.01.2022, ОСОБА_1 , код НОМЕР_1 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_6 , без ПДВ. Безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer.

З отриманої судом на виконання ухвали відповіді АТ «Акціонерний банк «Львів» від 20.04.2026 № 829БТ/1-19/10 убачається, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в банку емітовано платіжну картку № НОМЕР_7 до відкритого їй рахунку НОМЕР_8 . У період з 31.01.2022 по 05.02.2022 на рахунок № НОМЕР_8 відбулось зарахування коштів, зокрема, у сумі 19 700 грн. (поповнення через Visa Money Transfer 2022-01-31 19.47.20 19700.00 UAH код авториз. 359441 CASH2CARD MONEYVEOC2C V.00 UAH OC-1).

З розрахунку заборгованості ОСОБА_1 , наданого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ДОПОМОГА», вбачається, що за станом на 05.05.2022 заборгованість позичальника перед Товариством не погашена та складає 19 700,00 грн.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підписуза допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч.3 ст.6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їхнього змісту або із суті відносин між сторонами.

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Враховуючи положення частини першої ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Належним виконанням зобов`язань з боку позичальника є повернення кредиту та сплата процентів за користування ним у строки, у розмірі та валюті, як це було визначено кредитним договором.

Аналіз доданих до позовної заяви доказів показує, що належними та допустимими доказами у справі підтверджено факт укладення Кредитного договору між первісним кредитором та відповідачем, факт отримання відповідачем кредитних коштів.

Доводи представника відповідача про не укладення Кредитного договору та неотримання кредитних коштів суд відхиляє, оскільки такі спростовуються матеріалами справи.

З огляду на ту обставину, що відповідач доказів, які б підтверджували факт погашення кредитної заборгованості не надав, як і не спростував наявність такої перед первісним кредитором, суд констатує про наявність у відповідача перед первісним кредитором вказаної у розрахунку заборгованості ОСОБА_1 , наданого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ДОПОМОГА».

До того ж сам представник відповідача у відзиві на позовну заяву визнав ту обставину, що відповідач частково виконувала умови кредитного договору, на погашення заборгованості.

В якості підтвердження факту переходу права вимоги за Кредитним договором позивач посилається на ряд договорів факторингу.

Так, 28.11.2018 між Первісним кредитором та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» (далі - ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС») укладено Договір факторингу № 28/1118-01 (далі - Договір факторингу 1). У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1.

Згідно з пунктом 1.2 Договору факторингу 1 визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги. Відповідно до п. 1.3 Договору факторингу 1 під правом вимоги розуміються всі права грошових вимог клієнта (Первісного кредитора) до боржників (Відповідача) по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Пунктом 1.5 Договору факторингу 1 встановлено, що реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за договором. Форма вказаного реєстру наведена в додатку № 1 до договору. Згідно з п. 2.1 розділу 2 Договору факторингу 1 клієнт (Первісний кредитор) зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Відповідно до п.5.3.3 Договору факторингу 1 (в редакції з урахуванням додаткових угод до нього) визначено, що Фактор (ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС) має право розпоряджатися Правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати Право вимоги на користь третіх осіб. Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання Договору факторингу 1 підписали Реєстр прав вимоги № 175 від 05.05.2022, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

Згідно з витягом з реєстру прав вимоги № 175 від 05.05.2022 до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за Кредитним договором № 382070363 від 31.01.2022 у сумі 20 674,10, з яких 19 700,00 грн. складає заборгованість за тілом кредиту, 974,10 грн. - заборгованість за відсотками, 748,60 - сума фінансування (грн.).

До Договору факторингу 1 додано АКТ ЗВІРКИ взаємних розрахунків станом на 31.12.2022 року зі сплати суми фінансування за Реєстром прав вимоги № 175 від 05.05.2022 року за Договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 та Протокол узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимог згідно Реєстру прав вимоги № 175 від 05.05.2022. Згідно з п. 5 Протоколу Клієнт передав, а Фактор прийняв за Реєстром прав вимоги до боржників в кількості 59 073 осіб. Загальна сума заборгованості переданої за Реєстром становить 658 118 469,41 грн.

З розрахунку заборгованості ОСОБА_1 , наданого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» вбачається, що за станом на 22.12.2023 заборгованість ОСОБА_1 перед Товариством не погашена та складає 19 700,00 грн.

30.10.2023 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» (далі - ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС») укладено Договір факторингу № 30/1023-01 (далі - Договір факторингу 2). Розділом 2 Договору факторингу 2 визначено, що ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за плату на умовах, визначених цим договором. Відповідно до п. 1.3 Договору факторингу 2 під правом вимоги розуміється всі права ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Пунктом. 1.5 Договору факторингу 2 встановлено, що реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за цим договором. Форма вказаного реєстру наведена в додатку № 1 до цього договору. Відповідно до п. 4.1. Договору факторингу 2 Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному Додатку. Відповідно до п. 4.2. Всі суми, що наводяться в Реєстрі прав вимог, зазначаються в Національній валюті України - гривні, станом на дату підписання Сторонами такого Реєстру прав вимог. Відповідно до п.п. 5.3.3 Договору факторингу 2 ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» має право розпоряджатися Правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати Право вимоги на користь третіх осіб. 7 ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання Договору факторингу 2 підписали Реєстр прав вимоги № 2 від 20.12.2023 до Договору факторингу 2, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

Як убачається з витягу з реєстру прав вимоги № 2 від 20.12.2023 ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступає ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» право вимоги до ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за Кредитним договором № 382070363 від 31.01.2022 у сумі 20 674,10, з яких 19 700,00 грн. складає заборгованість за тілом кредиту, 683, 30 грн. за відсотками.

Згідно з платіжною інструкцією від 22 грудня 2023 року № 5279 ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» здійснило ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» оплату за відступлення права вимоги згідно Реєстру прав вимоги №2 від 20.12.2023 та Договору факторингу № 30/1023-01 від 30.10.2023 року. Без ПДВ. у розмірі 3 582 331,73 (сума словами: Три мільйона п`ятсот вісімдесят дві тисячі триста тридцять одна гривня 73 копійки).

08.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 08/07/25-Е (далі - Договір факторингу 3), відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором. Відповідно до п.1.2. Договору факторингу 3 перехід від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Позивача Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком № 2, після чого Позивач стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги.

08.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем підписано Акт прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу 3. Згідно з вказаним актом Клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр Боржників в кількості 4817 (чотири тисячі вісімсот сімнадцять) після чого, з урахуванням пункту 1.2. Договору факторингу №08/07/25-E від 08» липня 2025 року, від Клієнта до Фактора переходять Права Вимоги Заборгованості від Боржників і Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей. Загальна сума заборгованості складає 155 020 595,24 грн. (сто п`ятдесят п`ять мільйонів двадцять тисяч п`ятсот дев`яносто п`ять гривень 24 копійки). Реєстр Боржників передано в повному об`ємі відповідно до умов Договору Факторингу №08/07/25-E від «08» липня 2025 року, будь-яких зауважень до зазначеного Реєстру немає.

Вирішуючи питання щодо переходу права вимоги за Кредитним договором від первісного кредитора до позивача, суд виходить з такого.

За приписами статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 ЦК України).

Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).

Таким чином, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Зокрема, у справах про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги судам необхідно з`ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора та чи існують ці права на момент переходу (правова позиція, викладена Верховним Судом України у постанові від 05.07.2017 у справі N 752/8842/14-ц).

Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора, є істотними умовами цього договору.

У постанові Верховного Суду від 04.12.2018 у справі №31/160 (29/170(6/77-5/100) викладено правову позицію, згідно з якою, оцінюючи обсяг переданих прав, суд враховує загальновизнаний принцип приватного права «nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet», який означає, що ніхто не може передати більше прав, ніж має сам.

Дійсність вимоги (суб`єктивного права) означає належність первісному кредитору того чи іншого суб`єктивного права та відсутності законодавчих або договірних заборон (обмежень) на його відступлення (постанова Верховного Суду від 14.06.2023 у справі №755/15965/17).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі №910/12525/20 зроблено висновок, що відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом зазначених норм, права кредитора у зобов`язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв`язку з припиненням зобов`язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов`язанні не переходять до набувача. Разом з тим положення ч. 1 ст. 203 ЦК України прямо встановлюють, що застосовуються саме до змісту правочину (сукупності його умов), а не до його суб`єктного складу. В тому випадку, коли особа відступає право вимоги, яке їй не належить, у правовідносинах відсутній управнений на таке відступлення суб`єкт. За загальним правилом п. 1 ч. 1 ст. 512, ст. 514 ЦК України у цьому разі заміна кредитора у зобов`язанні не відбувається.

У постанові від 18.10.2023 у справі №905/306/17 Верховний Суд дійшов висновку, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 року у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 у справі №334/6972/17, від 27.09.2021 у справі №5026/886/2012 тощо).

Відповідно до ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно з статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

Предметом відступлення може бути лише зобов`язальна вимога, яка є дійсною, належним чином індивідуалізованою та правомірною та доводить, що вказані ознаки предмета є сутнісними, а відсутність хоча б одного з них позбавляє певну вимогу можливості бути предметом відступлення.

Суд зазначає, що під існуючою грошовою вимогою слід розуміти грошову вимогу, строк платежу за якою на момент укладення договору фінансування під відступлення грошової вимоги уже настав. Майбутньою вимогою, як предмета відступлення, під яке надається фінансування, може бути грошова вимога, яка ґрунтується на договорі, вже укладеному до моменту відступлення, строк платежу за яким ще не настав.

Чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №914/868/17, від 18.10.2018 у справі № 910/11965/16.

Пунктом 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06.02.2014 № 352 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03.04.2009 №231» до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб`єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі, права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі, шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.

З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та відповідачем укладений 31.01.2022, в той час як Договір факторингу « 28/1118-01, за яким ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» відступило право вимоги ТОВ «Таліон Плюс», укладено 28.11.2018, тобто, на момент укладення договору факторингу ще не виникло зобов`язання між первісним кредитором та боржником, та у первісного кредитора не виникло право вимоги за неіснуючим зобов`язанням, яке він міг би передати ТОВ «Таліон Плюс» на підставі договору факторингу від 28.11.2018.

Таким чином, кредитний договір від 31.01.2022 був укладений більше ніж через три роки після укладення договору факторингу від 28.11.2018 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс, тому право вимоги щодо цього кредитного договору не існувало на момент укладення договору факторингу від 28.11.2018.

Водночас, як убачається з матеріалів справи, обсяг прав та обов`язків сторін по договору факторингу від 28.11.2018 додатковими угодами №19, №26, №27, № 31, №32 не змінений, по своїй суті такі не є новими договорами факторингу, і не свідчать жодним чином про перехід до ТОВ «Таліон Плюс» від первісного кредитора ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» права вимоги до відповідача за Кредитним договором.

При цьому додаткові угоди № 31 від 31.12.2022 та № 32 від 31.12.2023 укладена після укладення Додатку 1 до Договору факторингу від 28.11.2018 Реєстру прав вимоги № 175 від 05.05.2022, в якому було зазначено боржника ОСОБА_1 .

Оскільки ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги відносно ОСОБА_1 , як боржника у зобов`язанні, не набуло, таке право не було передане цим товариством на підставі наступного договору факторингу від 30.10.2023 компанії ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», яка, у свою чергу, не могла передати таке право в подальшому на підставі договору факторингу від 08.07.2025 ТОВ «Фінансова компанія Ейс», яке за вищенаведених обставин не має права вимагати від відповідача сплати заборгованості за Кредитним договором.

Враховуючи наведене, суд констатує про відсутність права у ТОВ «ФК «ЕЙС» стягувати з відповідача на його користь заборгованості за Кредитним договором .

Крім того, суд також вважає за необхідне зазначити таке.

Верховний Суд у постанові від 02.11.2021 у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Водночас, як показує аналіз матеріалів справи, позивачем не надано суду жодних доказів на підтвердження оплати за Договором факторингу 1.

АКТ ЗВІРКИ взаємних розрахунків станом на 31.12.2022 зі сплати суми фінансування за Реєстром прав вимоги № 175 від 05.05.2022 року за Договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 та Протокол узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимог згідно Реєстру прав вимоги № 175 від 05.05.2022 не можуть вважатись належними та допустимими доказами, які підтверджують факт такої оплати.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що ТОВ «Фінансова компанія Ейс» не надало належних і допустимих доказів переходу права вимоги щодо боржника ОСОБА_1 за кредитним договором від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі.

Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, у зв`язку з чим у задоволенні такого слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, позивні вимоги в частині стягнення з відповідача в користь позивача витрат на правничу допомогу, а також витрат зі сплати судового збору задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 12, 76 - 81, 133, 137, 141, 247, 259, 263-268, 273, 280 - 282, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд.6,кабінет 13, код ЄДРПОУ 42986956.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено 23.06.2026.

Головуюча О.В.Ротмістренко