Ухвала суду № 137610753, 23.06.2026, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 522/25518/25

Провадження № 2/947/1191/26

УХВАЛА

23.06.2026 року

Київський районний суд м. Одеси в складі головуючого - судді Калініченко Л.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Калініченко Л.В. по цивільній справі №522/25518/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи - приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Мізрахі Еліни Володимирівни про усунення від права спадкування,

ВСТАНОВИВ:

24.11.2025 року до Приморського районного суду міста Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи - приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Мізрахі Еліни Володимирівни про усунення від права спадкування, в якій позивач просить суд усунути ОСОБА_2 від права спадкування у спадщині, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 25 листопада 2025 року матеріали вказаної цивільної справи передано за підсудністю до Київського районного суду міста Одеси.

01.01.2026 року матеріали цивільної справи №522/25518/25 надійшли до Київського районного суду міста Одеси.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.01.2026 року, цивільну справу на підставі вказаного позову розподілено судді Калініченко Л.В. та передано головуючому по справі 05.01.2026 року.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси Калініченко Л.В. від 07.01.2026 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження, призначено дату, час і місце проведення підготовчого судового засідання.

18.03.2026 року до суду надійшла заява від позивача ОСОБА_1 про відвід судді Калініченко Л.В. по цивільній справі №522/25518/25, яка передана головуючому судді по справі 19.03.2026 року, з підстав наявності у позивача сумнівів щодо об`єктивності та неупередженості судді, що полягає в тому що: була відсутня ідентифікація судді; суддя була без мантії та нагрудного жетону; позивачу не було пред`явлено службового посвідчення встановленого зразка; з підстав відсутні підтвердження повноважень, оскільки суд зареєстрований в ЄДРПОУ як суб?єкт підприємницької діяльності код 02892928, а суддя діє без мантії та без довіреності від юридичної особи України; позивачу було відмовлено у наданні документів для ознайомлення, що є порушенням його прав як бенефіціара персони на справедливий суд.

За наслідком розгляду вказаної заяви, ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 19.03.2026 року заява ОСОБА_1 про відвід судді Калініченко Л.В. по цивільній справі №522/25518/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи - приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Мізрахі Еліни Володимирівни про усунення від права спадкування, визнана необгрунтованою та передана до канцелярії Київського районного суду м. Одеси для визначення в порядку ч.1 ст. 33 ЦПК України судді, який буде вирішувати питання про відвід судді Калініченко Л.В.

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, заяву ОСОБА_1 про відвід судді Калініченко Л.В., розподілено судді Луняченко В.О.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси Луняченко В.О. від 23.03.2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Калініченко Л.В., головуючої по цивільній справі №522/25518/25, відмовлено.

26.05.2026 року судом було відкладено проведення підготовчого судового засідання по справі на 25.06.2026 року о 11 годин 00 хвилин.

22.06.2026 року до суду в електронній формі надійшла заява від позивача ОСОБА_1 про відвід судді Калініченко Л.В., як головуючого судді по цивільній справі №522/25518/25, яка зареєстрована за вх. №еп-7582 та передана головуючому судді по справі 23.06.2026 року.

У відповідності до заяви, позивач по справі ОСОБА_1 заявляє відвід судді Калініченко Л.В., як головуючому судді по справі №522/25518/25 з підстав наявності сумнівів щодо об`єктивності та неупередженості судді, що полягає в тому що під головуванням судді Калініченко Л.В. у період з 2008 року по 2022 рік перебували на розгляді справи (2-а-184 за 12 листопада 2008 року; справа №22-а-2107/08 за серпень 2008 року; №2-а-184/08 за вересень 2009 року; №2-2692 за 2010 рік; №1512/2-1477/11 за 2013 рік; №520/3841/13-ц; №520/6376/13-ц; №520/12614/16-ц, яка завершилась 27 червня 2022 року) пов`язані з нині померлою його матір`ю - ОСОБА_3 та зі спорів щодо належного їй нерухомого майна, яке наразі входить до спадкового майна і стосується предмету спору у даній цивільній справі.

Позивач стверджує, що ухвалення процесуальних рішень та формування правової позиції судді Калініченко Л.В. щодо спадкодавця та спадкового майна у минулих судових провадженнях протягом тривалого часу, у період з 2008 року по 2022 роки, свідчить, на думку позивача, про наявність упередженого ставлення до обставин справи та учасників процесу, що виключає можливість об`єктивного та всебічного розгляду даної цивільної справи під головуванням судді Калініченко Л.В.

Згідно з ч.7-8 ст.40 ЦПК України, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

З урахуванням викладеного, судом було ухвалено провести розгляд заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Дослідивши та вивчивши подану заяву та оглянувши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Статтею 43 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право у тому числі: подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Стаття 39 ЦПК України, регламентує право на подання заяви про самовідводи та відводи у відповідності до якої з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Так, у відповідності до статті 36 ЦПК України, визначені підстави для відводу (самовідводу) судді, згідно з якими, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, якою передбачено недопустимість повторної участі судді в розгляді справи, та яка регламентує:

1 Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі.

2. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.

3. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції.

4. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції.

5. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.

6. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі.

Також, у відповідності до ч.4 статті 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до положень статті 39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.

Як вбачається, заявлений головуючому судді в цій справі заявлено на підставі положень п.5 ч.1 ст. 36 ЦПК України, а саме з підстав наявності інших обставин, що на думку позивача викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

За змістом частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляді вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно статті 7 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

У частині четвертій статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49-52, від 09.11.2006) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Відповідно до п.2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006 схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

У справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland) та у справі «Кастілло Альгар проти Іспанії» (Castillo Algar v. Spain) Європейський суд з прав людини зазначив, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві .

Головна мета відводу гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення цього Суду у справі «Газета «Україна-центр» проти України» від 15.10.2010, для забезпечення неупередженості суду у розумінні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду. У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.

Отже, презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного. Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують переконливі факти, які можна встановити та які можуть викликати сумніви щодо безсторонності судді.

На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти в громадськість (рішення у справі «Газета «Україна-центр» проти України від 15.10.2010).

Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право при визначенні його цивільних прав і обов`язків на справедливий публічний розгляд справи протягом розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону.

Відповідно до пунктів 2, 11 частини третьої статті 2 ЦПК України повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами віднесено до основних засад (принципів) цивільного судочинства.

Учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини другої статті 43 ЦПК України).

Приймаючи вищевикладене, суд зазначає, що наведені у заяві про відвід судді обставини та судження ОСОБА_1 не є підставами, в розумінні вимог ст. 36, 37 ЦПК України, для відводу судді.

Крім того, суд зазначає, що участь судді у розгляді справи за участі однієї ж тієї самою сторони, як і щодо подібних правовідносин, сама по собі не є підставою для відводу судді у розгляді справи і не свідчить про її необ`єктивність та упередженість.

Також, суд зазначає, що з поданих заявником до заяви про відвід судді копій судових рішень, а саме: копії рішення Київського районного суду міста Одеси від 27.06.2022 року у справі №520/12614/16-ц; копії ухвали Київського районного суду міста Одеси від 03.06.2013 року по справі №520/6376/13-ц; копії ухвали Київського районного суду міста Одеси від 03.06.2013 року по справі №520/3841/13-ц; копії ухвали Київського районного суду міста Одеси від 12.03.2013 року по справі №1512/2-1477/11; копії ухвали Київського районного суду міста Одеси від 14.09.2010 року по справі №2-2692/2010; копії ухвали Київського районного суду міста Одеси від 12.11.2008 року по справі №2-А-184/2008; вбачається, що останні ухвалені і постановлені Київським районним судом міста Одеси під головуванням судді Калініченко Л.В. в рамках розгляду справ, в яких ОСОБА_1 (позивач у цій справі) взагалі не був учасником вищезазначених судових проваджень.

Заявником не повідомлено і не зазначено жодних інших обставин та не надано підтверджуючих їх доказів, які б свідчили про будь-яку упередженість та/або необ`єктивність судді Калініченко Л.В. при розгляді цивільної справи №522/25518/25, та які б викликали сумніви у її неупередженості або об`єктивності.

У зв`язку з чим, суд доходить до висновку, що доводи позивача ОСОБА_1 є необґрунтованими та безпідставними.

Враховуючи те, що будь-які обставини, які б унеможливлювали участь головуючого судді Калініченко Л.В. у розгляді справи не встановлені, то висловлені підстави ОСОБА_1 щодо відводу судді, які ґрунтуються виключно на суб`єктивній оцінці вищезазначених обставин, є безпідставними та необґрунтованими.

Відповідно до ч.3 ст.40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Приймаючи вищевикладене в цілому, суд доходить до висновку, що заявлений ОСОБА_1 відвід судді Калініченко Л.В., як головуючого судді по справі №522/25518/25 є необґрунтованим, за наслідком чого, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді, суд вважає наявними підстави для передання заяви ОСОБА_1 до канцелярії Київського районного суду м. Одеси для визначення в порядку ч.1 ст.33 ЦПК України судді, який буде вирішувати питання про відвід судді Калініченко Л.В.

Керуючись ст.ст. 36, 39-41 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заявлений ОСОБА_1 , у заяві від 22.06.2026 року за вх. №еп-7582, відвід судді Калініченко Л.В. по цивільній справі №522/25518/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи - приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Мізрахі Еліни Володимирівни про усунення від права спадкування, визнати необґрунтованим.

Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Калініченко Л.В. по цивільній справі №522/25518/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи - приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Мізрахі Еліни Володимирівни про усунення від права спадкування, передати до канцелярії Київського районного суду м. Одеси для визначення в порядку ч.1 ст. 33 ЦПК України судді, для вирішення питання про відвід судді Калініченко Л.В., як головуючого судді по цивільній справі №522/25518/25.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. В. Калініченко