Ухвала суду № 137608824, 23.06.2026, Сахновщинський районний суд Харківської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 634/183/26

Провадження № 2-п/634/9/26

"23" червня 2026 р.

Сахновщинський районний суд Харківської області у складі:

Головуючого судді: Єрьоміної О.В..

при секретарі: Литвиненко Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Сахновщина Харківської області заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі № 634/183/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

04.06.2026 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаною заявою, в обгрунтування якої зазначила, що Сахновщинським районним судом Харківської області від 27.04.2026 року було ухвалено заочне рішення у цивільній справі № 634/183/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Про дати, час та місце судових засідань ОСОБА_1 не була сповіщена належним чином, оскільки з 2019 року не прживає за адресою реєстрації. Вважає неправомірно нарахованою суму заборгованості за відсотками у розмірі 17 374,00 грн., оскільки позивачем повністю проігнорувано умови договору, які сам ж і розробив. Так, у п. 1.7.2 договору сторони погодили чіткі межі загальних умов кредитування: базовий період (з 18.01.2021 по 17.02.2021) за ставкою 1,36% на день; спеціальний період (з 18.02.2021 по 16.08.2021) тривалістю 180 днів за ставкою 3% на день. У кінці цього ж пункту 1.7.2 договору позивач імперативно зафіксував граничну ціну цього правочину: «Орієнтовна загальна вартість Кредиту при використанні Загальних умов кредитування складає 4 229,40 грн.» Згідно з Додатком №1 (Графіком платежів), у цю суму вже було включено: 3 000,00 грн тіла кредиту та 1 229,40 грн відсотків за весь період дії договору (включаючи Спеціальний період).

Після 16.08.2021 року (дати закінчення договору) позивач взагалі втратив право нараховувати будь-які відсотки за мікрофінансовими ставками.

З урахуванням викладеного, вважає, що до стягненню підлягає сума заборгованості за тілом кредиту: 3 000,00 грн. та правомірні відсотки в межах договору відповідно до п. 1.7.2 та Графіку: 1 229,40 грн.

Просила застосувати строк позовної давності, оскільки кредитний договір було укладено 18.01.2021 року до 16.08.2021 року (включно).

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, повідомлялася належним чином про час, дату та місце розгляду справи. Просила розглядати справу за її відсутності та скасувати заочне рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 27.04.2026 року у цивільній справі № 634/183/26 та відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» у повному обсязі, застосувавши строк позовної давності.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у поданих запереченнях до суду проти доводів заяви про перегляд заочного рішення заперечував, просив рішення суду не скасовувати.

Дослідивши заяву про перегляд заочного рішення, матеріали справи, суд при її вирішенні керувався наступним.

Заочне рішення, відповідно до ч.1 ст.288 ЦПК України підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Отже, підставою для скасування та перегляду заочного рішення є наявність всіх трьох обставин, визначених названою нормою одночасно.

Щодо поважності причин неявки відповідача у судове засідання, ним зазначено про не сповіщення його належним чином про час, дату та місце розгляду справи.

Як вбачається із матеріалів справи, судова кореспонденція відповідачу про дату, час та місце розгляду справи направлялися судом за зареєстрованим місцем проживання: АДРЕСА_1 .

Судові повістки було повернуто до суду в зв`язку з відсутністю відповідача за вказаною адресою.

У відповідності до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Тойшлер проти Германії» від 04 жовтня 2001 року наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

Верховний Суд в ухвалі від 17 листопада 2022 року у справі №560/5541/20 сформулював висновок: байдужа поведінка учасника справи, що виявляється, зокрема у не отриманні повідомлень суду, не повинна схвалюватися судовою практикою. Навпаки, судова практика повинна стимулювати учасників справи використовувати прогресивні форми роботи. Витративши значні ресурси, Україна створила інформаційне поле, де зацікавлена особа легко знайде інформацію про судову справу. Функціонує Єдиний державний реєстр судових рішень. На сайті судової влади доступні персоналізовані відомості про автоматичний розподіл справ та розклад засідань. Працює підсистема «Електронний кабінет» ЄСІТС. Використання цих інструментів та технологій забезпечує добросовісній особі можливість звертатися до суду, брати участь у розгляді справи у зручній формі та з мінімальними витратами. Тобто держава Україна забезпечила можливість доступу до правосуддя і право знати про суд.

Отже, судом здійснювались повідомлення про судові засідання та направлення судових рішень відповідачу на зареєстроване місце його проживання, за відсутності повідомлення відповідачем іншої адреси, а тому неотримання відповідачем поштових повідомлень перебуває поза межами контролю суду.

Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнов проти України", відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

У своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Суд звертає увагу, що ним вжито всіх заходів для повідомлення учасника справи про судовий розгляд. Неналежне виконання стороною своїх процесуальних обов`язків та зловживання процесуальними правами не може бути підставою для скасування рішення суду. Таким чином, вважається, що відповідач був належним чином повідомлений про час, дату і місце судового засідання.

Крім того, кожна особа може вільно та безоплатно довідатись про наявність відносно неї будь- яких судових проваджень на офіційному сайті «Судова влада України» в розділі «Стан розгляду справ».

По суті позовних вимог конкретних обставин та доказів на їх підтвердження заявником, які мають істотне значення для розгляду справи не надано. Зазначені відповідачем підстави для скасування заочного рішення не впливають на суть рішення та не є такими, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Щодо нарахованої суми відсотків у розмірі 17374 грн, то умовами договору, що не заперечується самим відповідачем, сторонами було погоджено межі загальних умов кредитування. Так, згідно п.1.7.2 кредитного договору передбачено, що ставки нарахування процентів за користування кредитом за загальними умовами кредитування при укладенні договору: базовий період протягом 30 календарних днів з 18.01.2021 по 17.02.2021 у розмірі 1,36% за день користування кредитом; спеціальний період протягом 180 календарних днів з 18.02.2021 по 16.08.2021 у розмірі 3% за день користування кредитом.

З розрахунку заборгованості, наданого позивачем, вбачається, що відповідач не сплачувала заборгованості щодо погашення ні тіла кредиту, ні нарахованих відсотків.

Тому, розрахунок заборгованості слід розраховувати таким чином:

за базовий період 3000х1.36%х30 днів, що становить 1224 грн,

за спеціальний період 3000х3%х180 днів, що становить 16200 грн, а разом 17424 грн.

Посилання відповідача щодо фіксації позивачем у п.1.7.2 кредитного договору орієнтовної загальної вартості кредиту при використанні загальних умов кредитування у розмірі 4229,40 грн, що також відображено у графіку платежів, який є невід`ємною частиною кредитного договору, то така вартість визначена із урахуванням сплати грошових коштів позичальником у відповідності до встановленого графіку платежів. Оскільки, як вбачається із розрахунку заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит», відповідач не здійснював погашення кредиту, що й призвело до подорожчання кредиту і збільшення розміру нарахованих процентів за період користування кредитом - оскільки проценти нараховуються щоденно на фактичний залишок непогашеного тіла кредиту, при цьому розмір процентної ставки було погоджено сторонами (базовий період 1,36% на день, спеціальний 3% на день), а проценти за користування кредиту нараховувались до останнього дня строку дії цього договору а саме до 16.08.2021 року, що підтверджується розрахунком заборгованості.

Щодо строків позовної давності, виходжу з такого.

За статтею 256 ЦК України позовна давність-це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Згідно частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно зі статтею 263 ЦК України перебіг позовної давності зупиняється: 1) якщо пред`явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила); 2) у разі відстрочення виконання зобов`язання (мораторій) на підставах, встановлених законом; 3) у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акта, який регулює відповідні відносини; 4) якщо позивач або відповідач перебуває у складі Збройних Сил України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан. У разі виникнення обставин, встановлених частиною першою цієї статті, перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування цих обставин. Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (стаття 264 ЦК України).

Згідно пунктів 12, 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексуУкраїни під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257,258, 362,559, 681, 728,786,1293цьогоКодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Разом з тим, 04.09.2025 набув чинності Закон України № 4434-IX від 14.05.2025, який відновлює перебіг строків позовної давності.

Отже, оскільки спірний кредитний договір було укладено 18.01.2021 року строком до 16.08.2021 (включно), строк позовної давності за загальним правилом мав сплинути 16.08.2024 року. Однак, у цей період строки позовної давності були зупинені, а їх перебіг було відновлено лише 04.09.2025 року.

З урахуванням викладеного, оскільки позивач звернувся до суду 17.02.2026 року, вважаю, що строк позовної давності у цих правовідносинах не сплинув.

Відповідно до ч. 3 ст.287ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

За таких обставин, суд не знаходить підстав для задоволення заяви про перегляд заочного рішення, а тому заяву слід залишити без розгляду.

Керуючись ст. ст. 260, 284, 287, 288 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі № 634/183/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без задоволення.

Заочне рішення підлягає апеляційному оскарженню в загальному порядку.

Строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: