Ухвала суду № 137608758, 19.06.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/12771/26

Провадження № 1-кс/643/5008/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2026 м. Харків

Слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах Харківської обласної прокуратуриОСОБА_7 , у кримінальному провадженні № 62024170020006445 від 20.08.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді застави відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кам`янка, Ізюмського р-ну, Харківської обл., громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні одну малолітню дитину, на час вчинення злочину обіймаючого посаду інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону № 1 УПП в Харківській області ДПП, маючого спеціальне звання «лейтенант поліції», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , -

встановив:

До слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова надійшло клопотання, в обґрунтування якого зазначено, що Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 62024170020006445 від 20.08.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 02.03.2024 інспектор взводу №2 роти №3 батальйону №1 УПП в Харківській області ДПП молодший лейтенант поліції ОСОБА_5 , інспектор взводу №1 роти №3 батальйону №1 УПП в Харківській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_8 та інспектор взводу №2 роти №3 батальйону №1 УПП в Харківській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_9 заступивши на денне чергування, яке здійснювалось

у проміжок часу з 07.00 год по 19.00 год, увійшли до складу екіпажу № 3101.

Перебуваючи у складі екіпажу № 3101 працівники УПП в Харківський області ДПП ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , о 17.40 год 02.03.2024 прибули за адресою: АДРЕСА_3 , для відпрацювання виклику заявника - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який надійшов

на гарячу лінію «102» та був зареєстрований в ІКС ІПНП за № ЄО 2074 від 02.03.2024, змістом якого була конфліктна ситуація між заявницею та її сусідкою ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Увійшовши до будівлі за адресою: АДРЕСА_3 , працівники УПП в Харківський області ДПП ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 перебуваючи у коридорі, підійшли до квартири АДРЕСА_4 де виявили ОСОБА_11 . Підійшовши

до ОСОБА_11 , ОСОБА_8 розпочав розмову з останньою та повідомив про необхідність заспокоїтись. В цей же час, постукавши у двері квартири АДРЕСА_4 ОСОБА_5

та ОСОБА_9 , побачили ОСОБА_10 , яка відкривши двері запропонувала останнім увійти до зазначеної квартири для надання більш детальних пояснень по суді здійсненого нею виклику на гарячу лінію «102». Увійшовши до квартири АДРЕСА_4 , ОСОБА_9 ,

в присутності ОСОБА_5 , почав відбирати пояснення від ОСОБА_10 .

Раптово, приблизно о 18.04 год того ж дня, з коридору вказаного будинку пролунав крик, після чого ОСОБА_5 вийшов до коридору та долучився до спілкування ОСОБА_8 з ОСОБА_11 . В цей же час, у коридор вийшов ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який підійшовши до працівників УПП в Харківський області ДПП ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , і теж долучився до спілкування із ОСОБА_11 .

Під час спілкування із ОСОБА_12 , у працівників УПП в Харківський області ДПП ОСОБА_5 та ОСОБА_8 на підставі особистих неприязних стосунків, які виникли раптово під час спілкування, виник раптовий намір на застосування фізичної сили до останнього. Після чого, будучи невдоволеними словами та репліками ОСОБА_12 , в порушення ч. 1 ст. 42, п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 43, а також ст. 44 Закону України «Про Національну поліцію», тобто, за відсутності будь яких визначених законом підстав, не попередивши про намір застосування фізичної сили, явно перевищуючи надані їм службові повноваження, розуміючи протиправність своїх дій, їх суспільно-небезпечні наслідки, та бажаючи чинити саме так, діючи з прямим умислом, працівники УПП в Харківський області ДПП ОСОБА_5 та ОСОБА_8 застосували до ОСОБА_12 фізичну силу.

Так, ОСОБА_5 , повернувшись до ОСОБА_12 , схопив його правою рукою за шию. ОСОБА_12 , намагаючись припинити злочинні дії ОСОБА_5 , схопив обома руками за праву руку останнього, намагаючись прибрати її від свого горла. В цей же час, наблизившись до ОСОБА_12 працівник УПП в Харківський області ДПП ОСОБА_8 , схопив останнього за передпліччя правої руки, викручуючи її, намагався розтиснути руку. Після цього, відпустивши шию ОСОБА_12 , ОСОБА_5 , правою рукою також схопив його у ділянці передпліччя лівої руки. Одночасно, тримаючи за обидві руки ОСОБА_12 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , повалили ОСОБА_12 на підлогу обличчям до низу, та продовжуючи викручувати руки останньому певний час, продовжували спричиняти йому болісні відчуття. В подальшому, з метою подолання опору ОСОБА_12 , ОСОБА_5 , тримаючи останнього за ліву руку, поставив коліно власної ноги на спину ОСОБА_12 , притискаючи його до підлоги. При цьому, ОСОБА_8 розсунувши ноги ОСОБА_12 у різні сторони, наступив на праву ногу останнього в районі гомілковостопного суглобу, спричинивши йому тілесні ушкодження - закритої тупої травми правого гомілковостопного суглобу у вигляді крайового відривного перелому латерального відділу дистального епіфізу правої великогомілкової кістки зі зміщенням та наявністю ділянки травматичної припухлості та синця на правій стопі та нижній третині гомілки

Почувши від ОСОБА_12 крик від спричиненого болю, переконавшись,

у остаточному подоланні його опору, працівники УПП в Харківський області ДПП

ОСОБА_5 та ОСОБА_8 відпустили останнього, припинивши застосування

до нього фізичної сили.

Не зважаючи на скарги ОСОБА_12 щодо наявності у нього болісних відчуттів, ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , всупереч вимогам ч. 4 ст. 43 Закону України «Про Національну поліцію» - не надавши невідкладну медичну допомогу йому,

як особі, яка постраждала в результаті застосування ними заходів примусу, приблизно

о 18.10 год 02.03.2024 залишили будівлю за адресою: м. Харків, вул. Архангельска, б. 1,

та поїхали у невідомому напрямку.

Ані на місці події, безпосередньо під час, або після застосування фізичної сили, ані в подальшому стосовно ОСОБА_12 , за фактом можливих неправомірних дій останнього, будь які документи про вчинення будь яких правопорушень, всупереч ч. 2 ст. 44 Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9

не складали.

Крім того, в порушення вказаних вище вимог ст. 44 Закону України «Про Національну поліцію», зазначені працівники УПП в Харківський області ДПП,

не повідомили письмово свого керівника про завдання особі тілесних ушкоджень унаслідок застосування фізичної сили.

Внаслідок застосування працівниками УПП в Харківський області ДПП

ОСОБА_5 та ОСОБА_8 фізичної сили до потерпілого ОСОБА_12 , останньому було спричинено тілесні ушкодження у вигляді: закритої тупої травми правого гомілковостопного суглобу у вигляді крайового відривного перелому латерального відділу дистального епіфізу правої великогомілкової кістки зі зміщенням та наявністю ділянки травматичної припухлості та синця на правій стопі та нижній третині гомілки, що не є небезпечною для життя в момент заподіяння, а спричинила за собою тривалий розлад здоров`я понад 3-х тижнів (21 дня), і за цією ознакою відноситься до ушкоджень СЕРЕДНЬОГО ступеня тяжкості (згідно п.п. 2.2.1 а, 6, в, і 2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.95 року №6); а також синців, які викликали незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6-ти днів, і за цією ознакою відповідно до п.п. 2.3.2. «Б», 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17 січня 1995 року відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень.

17.06.2026 ОСОБА_5 та ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України.

Слідчий зазначає, що Короткий підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, існують ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що вказують на те, що підозрюваний з метою уникнення покарання за вчинене кримінальне правопорушення може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, та інших учасників кримінального правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, а тому є необхідність застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави.

У судовому засіданні прокурор виступив з промовою, в якій підтримав клопотання та просив його задоволити з підстав, у ньому наведених.

Захисник у судовому засіданні виступив з промовою, у котрій проти задоволення клопотання сторони обвинувачення заперечив. Наголосив на сімейних обставинах свого підзахисного, на підтвердження яких долучив до матеріалів клопотання відповідні документи. Просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді особистого зобов`язання чи нічного домашнього арешту.

Підозрюваний у судовому засіданні позицію свого захисника підтримав, доповнень в частині аргументації не мав.

У порядку репліки прокурор зазначив, що нічний домашній арешт виступатиме безпідставним обмеженням свободи пересування підозрюваного. Водночас особисте зобов`язання як запобіжний захід буде недостатнім для нівелювання ризиків, заявлених стороною обвинувачення у кримінальному провадженні.

Заслухавши прокурора, захисника та підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, суд дійшов наступних висновків.

Згідно із ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Всі інші питання, фактичні обставини кримінального провадження, питання винуватості чи не винуватості в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.

Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Надані стороною обвинувачення докази та матеріали кримінального провадження свідчать про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365КК України, та наявність ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

За змістом ст. 131 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Водночас, обов`язковою умовою для застосування запобіжного заходу має бути доведеність сукупності обставин, визначених ч. 1 ст. 194 КПК України, яка вимагає від прокурора довести не лише наявність обґрунтованої підозри, а й надати докази на підтвердження підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, на які посилається прокурор у клопотання та обґрунтувати недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, вказаним у клопотанні.

Згідно ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного і органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Надані до матеріалів клопотання докази, з огляду на практику Європейського суду з прав людини, можна вважати такими, що достатньо обґрунтовують підозру ОСОБА_5 на даному етапі розслідування. Також не можна виключити заявлений стороною обвинувачення ризик переховування від органів досудового розслідування або суду з метою уникнення покарання за вчинене кримінальне правопорушення.

Відповідно до норми ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Завдання кримінального провадження превалюють над будь-якими міркуваннями, припущеннями та неперевіреними відомостями.

Нормою ч. 1 ст. 7 КПК України визначено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться принцип безпосередності дослідження показань, речей і документів, відповідно до якого суд досліджує докази безпосередньо, не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Так нормою ч. 1 ст. 178 КПК України врегламентовано, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, і зокрема міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, а також майновий стан підозрюваного щодо можливості зменшення визначеного розміру застави по причині його нерелевантності з майновим станом підозрюваного.

В рішенні ЄСПЛ у справі «Тошев проти Болгарії» від 10.08.2006, заява № 56308/00, Судом було вказано, що під час визначення суми застави суд має оцінити матеріальний стан підозрюваного.

Заперечуючи проти задоволення клопотання, сторона захисту не надала слідчому судді доказів на підтвердження незадовільного майнового стану підозрюваного.

Таким чином, слідчий суддя, враховуючи конкретні обставини інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, майновий стан підозрюваного, сімейний стан та сімейні обставини, елементи об`єктивної сторони складу інкримінованого кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, процесуальну поведінку підозрюваного, з метою виконання завдань кримінального провадження, дотримання загальних засад кримінального провадження, з метою застосування до особи належної правової процедури, вважає за необхідне клопотання сторони обвинувачення задоволити, при цьому визначити ОСОБА_5 заставу у вигляді 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 266 240,00 грн, оскільки саме застава в такому розмірі буде достатньою для гарантування виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не буде завідомо непомірною для нього.

Відповідно до ч. 3 ст. 182 КПК України, при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 176, 177, 182, 193-194, 196, 198, 206, 309 КПК України, слідчий суддя -

постановив:

Клопотання задоволити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді застави в розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень 00 копійок, які необхідно внести на депозитний рахунок № UA208201720355299002000006674, отримувач: ТУ ДСА України у Харківській області, код отримувача: 26281249, банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ, МФО отримувача: 820172, призначення платежу: застава згідно ухвали слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова від 19.06.2026 у справі № 643/12771/26 (провадження 1-кс/643/5008/26) відносно ОСОБА_5 .

Підозрюваний не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у виді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою;

- не відлучатись за межі Харківської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- утримуватись від спілкування із свідками, потерпілим та іншими особами з приводу обставин інкримінованого йому кримінального правопорушення.

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця реєстрації;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначити строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 18.08.2026.

Роз`яснити, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід Держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід Держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу, з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

Застава, що не була звернена в дохід Держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу; при цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень; застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Роз`яснити підозрюваному, що у випадку не внесення ним або заставодавцем впродовж п`яти днів із дня обрання цього запобіжного заходу коштів на відповідний рахунок та не надання підтверджуючого документа органу, в провадженні якого перебуває справа, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, мають право звернутись в установленому порядку до слідчого судді, суду про зміну цього запобіжного заходу на більш суворий.

Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним - в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали слідчого судді.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Повний текст ухвали проголошено 23.06.2026 о 15:10.

Слідчий суддя ОСОБА_1