Рішення № 137606764, 23.06.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 175/4316/25

Провадження № 2/201/590/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

23 червня 2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд м. Дніпра в складі:

головуючого - судді Куць О.О.,

за участю секретаря судового засідання Піняєва В.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ОРАНТА» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «НАСК «ОРАНТА» звернулись до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Позовна заява мотивована тим, що 18.10.2022 року між позивачем та ОСОБА_2 був укладений договір №211586480, предметом якого є страхування цивільно-правової відповідальності водіїв автомобіля «Renault Clio Symbol» д.н.з. НОМЕР_1 .

13.09.2023 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Renault Clio Symbol» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «Renault Megane» д.н.з. НОМЕР_2 .

За результатами вищевказаної ДТП учасниками було складено електронний європротокол.

ПАТ «НАСК «ОРАНТА» на підставі страхового акту № ОЦВ-Х-23-04-976678/1 від 01.11.2023 року було сплачено 36477,22 грн.

ОСОБА_2 належить до пільгової категорії громадян та при розрахунку розміру страхового платежу була вжита пільгова ставка - 50%.

ПАТ «НАСК «ОРАНТА» звертались до боржника з регресними вимоги, між стим, заборгованість на дату подачі позову не сплачено.

На підставі викладеного, ПАТ «НАСК «ОРАНТА» просить суд стягнути із ОСОБА_1 на свою користь завдану шкоду в порядку регресу в розмірі 18238,61 грн., а також 3028 грн. судового збору.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 30.05.2025 року указана позовна заява передана для розгляду судді Куць О.О. (а.с.44).

Ухвалою судді від 04.06.2025 року відкрито провадження у цивільній справі та призначено її до судового розгляду (а.с.46).

Представник позивача надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечувала.(а.с.51)

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день та час повідомлений належним чином, причини не явки суду не повідомив.

Зважаючи на ці обставини, суд керується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, та яка визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Строки, встановлені Цивільним процесуальним кодексом України, є обов`язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію (наприклад, строк оскарження судового рішення, строк подачі зауважень щодо журналу судового засідання). Зазначене є завданням цивільного судочинства та кримінального провадження (стаття 1 ЦПК, стаття 2 КПК). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.п. 40, 41, 42 та ін.). У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. 280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч.1. ст.4 ЦПК України).

Судом встановлено, що між ОСОБА_2 та ПАТ «НАСК «Оранта» був укладений договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №211586430, за умовами якого була застрахована цивільно-правова відповідальність, пов`язана з експлуатацією автомобіля марки ««Renault Clio Symbol», номерний знак НОМЕР_1 (а.с.6).

13.09.2023 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Renault Clio Symbol» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «Renault Megane» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 .

За результатами вищевказаної ДТП було складено електронний європротокол (повідомлення про ДТП). (а.с.19)

Відповідно до повідомлення про ДТП (європротоколу) аналізу матеріалів страхової справи-дорожньо-транспортна пригода сталася з вини відповідача.

18.09.2023 р. до ПАТ «НАСК «Оранта» із заявою звернувся ОСОБА_3 щодо виплати страхового відшкодування у зв`язку із дорожньо-транспортною пригодою. (а.с. 21)

Згідно страхового акту № ОЦВ-Х-23-04-976678/1 від 01.11.2023 року та ремонтної калькуляції сума страхового відшкодування становить 36477,22 грн. (а.с.11,12-13)

Оскільки цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Renault Clio Symbol» д.н.з. НОМЕР_1 , була застрахована в ПАТ «НАСК «ОРАНТА» за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, ПАТ «НАСК «Оранта» виплатило за даним страховим випадком страхове відшкодування в розмірі 36477,22 грн. (а.с.10)

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Судом встановлено, що на виконання своїх зобов`язань, після дослідження всіх наданих документів, було виплачено страхове відшкодування потерпілій особі в розмірі 36477,22 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 56473 від 16.10.2024 року.(а.с.5)

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» №4 від 01.03.2013р. розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до ст.ст. 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв?язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана правомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, неправомірними діями відповідача ОСОБА_1 пов?язаними з використанням джерела підвищеної небезпеки (транспортного засобу) було завдано майнової шкоди та прямих збитків, які знаходяться в безпосередньому причинно-слідчому зв?язку зі вказаними діями відповідача і підлягають повному відшкодуванню за рахунок винної особи.

Відповідно до ч. 1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов?язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов?язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

За ст. 25 Закону України «Про страхування», здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Згідно ст. 27 Закону України «Про страхування» страховик має право вимагати компенсацію здійснених виплат від особи, відповідальної за заподіяний збиток в повному обсязі.

Відповідно до п. 1 ст. 38 Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.

На підставі повідомлення про ДТП про страхове відшкодування від 18.09.2023 року (а.с.21), акту огляду транспортного засобу від 18.09.2023 року (а.с.23-24), ремонтної калькуляції №97678/23Н від 27.09.2023 року (а.с.12), страхового акту №ОЦВ-Х-23-04-97678/1 від 09.10.2023 (а.с.11) та розрахунку страхового відшкодування від 09.10.2023 року (а.с.11-зворот), відповідно до якого сума страхового відшкодування становить 36477,22 грн. ПАТ «НАСК «ОРАНТА» перерахувало на ОСОБА_3 страхове відшкодування у розмірі 36477,22 гривень, що підтверджується платіжним дорученням №54605 від 01.11.2023 року (а.с.10).

ПАТ «НАСК «ОРАНТА» неодноразово вживалися заходи щодо досудового врегулювання даного спору, а саме: 20.11.2023 року та 09.04.2024 року ПАТ «НАСК «ОРАНТА» звернулося до відповідача із заявою про компенсацію страхового відшкодування (а.с.7-8) та 01.07.2024 із претензією ПАТ «НАСК «ОРАНТА звернулися до Відповідача із досудовим попередженням (а.с.9). Однак, дані вимоги залишилися без відповідного реагування.

У відповідності до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст.993 ЦК України, ст.27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до абз.1 ч.1 22.1 ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в редакції Закону №1961-IV від 01 липня 2004 року, чинній на момент укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, передбачено, що, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до п.13.2 ст.13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року №1961-IV, було передбачено, що розмір страхового платежу за одним внутрішнім договором страхування зменшується на 50 відсотків, за умови, що страхувальником є громадянин України - учасник війни, особа з інвалідністю II групи, особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесена до I або II категорії, пенсіонер, а забезпечений транспортний засіб має робочий об`єм двигуна до 2500 сантиметрів кубічних включно та належить цьому громадянину на праві власності. Зазначена пільга надається за умови особистого керування таким транспортним засобом особою, яка належить до визначених у цьому пункті категорій громадян України, без мети надання платних послуг з перевезення пасажирів або вантажу.

Згідно з п.38-1.1 ст.38-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в редакції, що діяла на момент дорожньо-транспортної пригоди, було визначено, що у разі якщо страховик здійснив страхове відшкодування за шкоду, заподіяну під час використання забезпеченого транспортного засобу, у сфері, що передбачає більше значення коригуючого коефіцієнта, ніж визначено договором страхування, чи з порушенням умов, передбачених пунктом 13.2 статті 13 цього Закону (при укладенні договору страхування із застосуванням такого пункту), то особа, відповідальна за шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зобов`язана компенсувати страховику 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як встановлено судом, договір укладено з ОСОБА_2 , який згідно пенсійного посвідчення № НОМЕР_3 від 28.01.2014 року є пенсіонером за віком. (а.с.31)

З урахуванням вказаного, позивачем застосовано пільги передбачені Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а саме розмір страхового платежу зменшено на 50 відсотків.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити, із відповідача підлягає стягненню сума страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 18238,61 грн., а також, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, сплачений позивачем судовий збір.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ОРАНТА» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ОРАНТА» в порядку регресу суму завданих збитків у розмірі 18238,61 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ОРАНТА» суму сплаченого судового збору в розмірі 3028 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Соборним районним судом міста Дніпра за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем та третіми особами протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивач: публічне акціонерне товариство «НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ОРАНТА», код ЄДРПОУ 00034186, місцезнаходження: м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7-Д.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя О.О. Куць