Рішення № 137606608, 23.06.2026, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/1288/26

Номер провадження2/173/1450/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23 червня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Островерхової А.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Прокоф`євої Н.Л.,

розглянув у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Боровківського старостинського округу Верхньодніпровської міської територіальної громади, третя особа: приватний нотаріус Тітовський Сергій Іванович про встановлення факту проживання однією сім`єю,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою, у якій просить встановити факт проживання однією сім`єю.

Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що вона мешкала з ОСОБА_2 однією сім`єю у будинку АДРЕСА_1 в період з 1989 року по день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 . Свої відносини у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян вони не реєстрували.

Спільних дітей у них не було, у неї є дві дочки від першого шлюбу: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Дівчата проживали разом з нею та ОСОБА_2 з 1989 року, який фактично замінив їм рідного батька та виховував їх як своїх дітей. У чоловіка від першого шлюбу був один син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який був військовослужбовцем та помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Інших родичів у чоловіка не лишилося. Вона була зареєстрована у вказаному будинку з 05.04.1992 (з 1989 по 1992 проживала у вказаному будинку, але зареєстрована не була), та продовжує у ньому проживати до цього часу.

Встановлення факту родинних відносин необхідно позивачу для подальшого оформлення спадщини.

Провадження у справі відкрито 06.05.2026.

03.06.2026 закінчене підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду.

Позивач у судове засідання не з`явилася, від представника позивача надійшла заява про слухання справи у їх відсутність.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про слухання справи в його відсутність.

Третя особа, приватний нотаріус, у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про слухання справи в його відсутність. Також надав копію матеріалів спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 29.01.2026.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , син ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 26.03.2026.

Згідно Довідки № 194 від 26.03.2026, виданої виконуючою обов`язки старости Боровківського старостинського округу Верхньодніпровської міської територіальної громади ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка зареєстрована на території АДРЕСА_1 , про те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 14 травня 1982 року по день смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 . На момент смерті мав склад зареєстрованих осіб: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . Всього зареєстрованих осіб: 2 (дві).

Згідно Акту щодо факту проживання однією сім`єю та здійснення поховання ОСОБА_2 № 79 від 30.01.2026, складеного виконуючою обов`язки старости Боровківського старостинського округу Верхньодніпровської міської територіальної громади ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрована за адресою: будинок АДРЕСА_1 , дійсно проживала однією сім`єю з громадянином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , за адресою: будинок АДРЕСА_1 в період з 1989 року по день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_5 , а також здійснила поховання за власний рахунок.

Згідно Витягу про реєстрацію у Спадковому реєстрі № 84845783 від 10.04.2026, спадкова справа після смерті ОСОБА_2 заведена 10.04.2026 та зареєстрована у нотаріуса за № 35/2026, у спадковому реєстрі № 75469090.

Відповідно до копії державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 5.2889, що розташована на території Боровківської сільської ради.

Згідно з технічним паспортом на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , підтверджується існування об`єкта нерухомого майна, що входить до складу спадкового майна після смерті спадкодавця, а також його технічні характеристики та відомості, необхідні для ідентифікації зазначеного об`єкта.

Матеріалами спадкової справи № 35/2026 підтверджується, що 10 квітня 2026 року позивач подала заяву про прийняття спадщини на майно, яке належить померлому ОСОБА_2 .

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 84845437 від 10.04.2026, відомості про наявність заповітів, спадкових договорів після смерті ОСОБА_2 відсутні.

10 квітня 2026 року постановою приватного нотаріуса відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальних дій, оскільки не надано доказів фактичного проживання однією сім`єю зі спадкодавцем та відсутності документів, що підтверджують право власності на майно.

В матеріалах справи наявний протокол опитування адвокатом особи за її згодою, а саме ОСОБА_3 , яка зазначила, що є дочкою позивача ОСОБА_1 та з дитинства проживала разом із нею і ОСОБА_2 . За її твердженням, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 близько 36 років проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, взаємно піклувалися один про одного та спільно утримували житло. Також пояснила, що після смерті ОСОБА_2 позивач продовжує проживати у будинку, де вони спільно мешкали, та має намір оформити спадкові права.

У письмових поясненнях ОСОБА_6 , яка працює соціальним робітником, зазначено, що протягом останніх десяти років вона відвідувала ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за місцем їх проживання, надавала їм соціально-побутові послуги та була обізнана з умовами їхнього життя. З її слів, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали однією сім`єю, вели спільне господарство та побут, мали сімейні стосунки і спільно вирішували побутові питання. Після смерті ОСОБА_2 позивач організувала його поховання та продовжує проживати у спірному домоволодінні. Також свідок зазначила, що вказані особи проживали однією сім`єю понад 30 років.

У письмових поясненнях ОСОБА_4 зазначила, що є дочкою ОСОБА_1 та з дитинства проживала разом із нею і ОСОБА_2 . За її твердженням, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 близько 36 років проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство, мали спільний побут і бюджет, взаємно піклувалися один про одного та спільно утримували житло. Також пояснила, що після смерті ОСОБА_2 позивач організувала його поховання та продовжує проживати у спільному домоволодінні.

За положеннями частин першої-другої статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

Відповідно до частини першої статті 36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

З урахуванням зазначеного, вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (статті3,74 СК України).

У постанові Великої палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц (провадження № 14-130цс19) зроблено висновок, що вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти: спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки.

Умовами встановлення факту проживання чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є наступні: 1) відсутність між ними офіційно зареєстрованого шлюбу, як і не перебування кожного з них в іншому офіційному шлюбі; 2) ведення спільного господарства; 3) наявність спільного бюджету; 3) наявність взаємних прав та обов`язків як у подружжя; 4) наявність інших обставин, що можуть свідчити про реальність сімейних стосунків між особами.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З урахуванням викладеного, зокрема, показань свідків та інших письмових доказів, які узгоджуються між собою та не викликають сумніви в їх достовірності, суд дійшов висновку, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 фактично склалися відносини, притаманні подружжю.

Судом встановлено, що зазначені особи протягом тривалого часу проживали разом однією сім`єю без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство, мали спільний побут, взаємно підтримували один одного, розподіляли сімейні обов`язки та спільно брали участь у забезпеченні життєдіяльності сім`ї.

Факт тривалого спільного проживання, ведення спільного господарства, а також взаємна матеріальна та моральна підтримка свідчать про стабільні сімейні відносини, які за своїм змістом відповідають поняттю сім`ї, визначеному Сімейним кодексом України, незалежно від відсутності державної реєстрації шлюбу.

Таким чином, оцінюючи всі зібрані у справі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд доходить переконання про доведеність факту проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

Суд зазначає, що встановлення даного юридичного факту має істотне значення для позивача, оскільки породжує юридичні наслідки, пов`язані з реалізацією права на отримання спадщини.

Крім того, суд враховує, що встановлення такого факту є єдиним можливим способом підтвердження існування сімейних відносин у судовому порядку, оскільки інший позасудовий порядок встановлення зазначених обставин чинним законодавством не передбачений.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що заявлені вимоги є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, не спростованими в ході розгляду справи, а тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 89, 259, 263, 265, 268, 315 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Боровківського старостинського округу Верхньодніпровської міської територіальної громади (Дніпропетровська область, Кам`янський район, м. Верхньодніпровськ, пр. Шевченка, 21, ЄДРПОУ 04052595), третя особа: приватний нотаріус Тітовський Сергій Іванович (Дніпропетровська область, Кам`янський район, м. Верхівцеве, вул. Центральна, 79) про встановлення факту проживання однією сім`єю - задовольнити.

Встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_3 та ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, у період з 1989 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати складання повного його тексту, у порядку, передбаченому підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03.10.2017.

Суддя А.В. Островерхова