Ухвала суду № 137599045, 21.05.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/18444/24

Провадження №: 1-кс/752/4285/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2026 року слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання старшого детектива Підрозділу детективів Територіального управління Бюро економічної безпеки у місті Києві ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором відділу третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ст. 227 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024000000000341 від 29 лютого 2024 року,

ВСТАНОВИВ:

Старший детектив Підрозділу детективів Територіального управління Бюро економічної безпеки у місті Києві ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ст. 227 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024000000000341 від 29 лютого 2024 року.

Клопотання мотивовано тим, що Підрозділом детективів здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024000000000341 від 29.02.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 425, ч. 2 ст. 366, ст. 227 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що на підставі рішення учасника ТОВ «ГРАНД КОНСАЛТ» (код ЄДРПОУ 42239070, адреса: м. Київ, Солом`янський район, вул. Борщагівська, буд. 117, оф. 247) №18/05-22 від 18.05.2022 та відповідно до Наказу №4 від 19.05.2022, на ОСОБА_5 покладено функції директора ТОВ «ГРАНД КОНСАЛТ» з 19.05.2022 з правом першого підпису в банківських установах та з повноваженнями згідно статуту товариства.

Положеннями статуту ТОВ «ГРАНД КОНСАЛТ» ідентифікаційний код 42239070 (нова редакція), затвердженого Рішенням Учасника №18/05-22 від 18.05.2022 передбачено наступне:

п. 6.11. Одноособовим виконавчим органом Товариства, що здійснює управління його поточною діяльністю є Директор.

п. 6.11.2. До компетенції виконавчого органу Товариства належить вирішення всіх питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю Товариства, питань, що належать до виключної компетенції Загальних зборів Учасників Товариства. Загальні збори Учасників можуть винести рішення про передачу частини повноважень, що належать їм, до компетенції Директора.

п. 6.11.7. Директор несе безпосередню відповідальність за виробничу, господарську, фінансову діяльність Товариства. Директор самостійно призначає своїх заступників з правом або без права першого підпису банківських, та інших фінансових документів у тому числі договорів, включаючи зовнішньоекономічні, а також документів пов`язаних з використанням матеріальних цінностей Товариства.

6.11.8. Директор Товариства (особа, шо його замінює) виконує такі функції:

- без довіреності представляє Товариство в усіх державних, громадських, приватних та інших організаціях, органах і установах як на території України, так i за її межами;

- здійснює оперативне управління Товариством в межах повноважень, визначених цим Статутом, рішеннями Зборів Учасників та законодавством України;

- відкриває та використовує рахунки в установах банків та інших фінансово-кредитних установах; управляє, контролює та розпоряджається коштами на банківських рахунках у відповідності до установчих документів Товариства;

- укладає будь-які господарські та інші договори (в тому числі значні правочини без надання згоди Загальними зборами Учасників/Учасника на їх вчинення, визначаючи істотні умови на власний розсуд) відповідно до Статуту Товариства та законодавства України, а також забезпечує їх виконання.

На підставі вищевикладеного, ОСОБА_5 , з 19.05.2022 перебуваючи на посаді директора ТОВ «ГРАНД КОНСАЛТ», обіймав посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто згідно ч. 3 ст. 18 КК України та примітки 1 до ст. 364 КК України є службовою особою.

Однак, за невстановлених у ході досудового розслідування обставин, але не пізніше 14.09.2022, у директора ТОВ «ГРАНД КОНСАЛТ» ОСОБА_5 виник злочинний умисел на заволодіння грошовими коштами Міністерства оборони України шляхом зловживання своїм службовим становищем та службового підроблення під час здійснення поставок раціонів добового польового набору продуктів, які не відповідають вимогам щодо безпечності продукції, встановленим нормативно-правовими актами.

Так, з метою реалізації свого злочинного умислу, за невстановлених досудовим розслідувань обставин, але не пізніше 14.09.2022, ОСОБА_5 підготував комерційну пропозицію щодо поставки раціонів добового польового набору продуктів, яку надав до Міністерства оборони України.

У подальшому ОСОБА_5 будучи директором ТОВ «ГРАНД КОНСАЛТ», та достовірно знаючи про те, що вказане товариство не має можливості виготовити та забезпечити постачання в адресу Міністерства оборони України, ДПНП-Р належної якості, яка б відповідала вимогам ТУ У 10.8-00034022-201:2018 «Раціони добового польового набору продуктів - ДПНП-Р. Технічні умови» (далі ТУ), за ціною, у кількості та асортименті необхідних замовнику, з метою заволодіння чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем, узгодив з уповноваженими службовими особами Міністерства оборони України, умови договору № 286/2/22/56, до якого не було включено вимоги вищевказаних ТУ щодо контролю якості замовником виготовленої продукції та проведення приймально - здавальних випробувань.

Цього ж дня, 14.09.2022 між Міністерством оборони України (далі - Замовник) в особі т.в.о. директора Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України ОСОБА_7 та ТОВ «ГРАНД КОНСАЛТ» (код 42239070), (далі - Постачальник) в особі директора ОСОБА_5 , за адресою: м. Київ, Солом`янський район, просп. Берестейський, 55/2, укладено договір № 286/2/22/56 про постачання продовольчих наборів для державних потреб (за кошти Державного бюджету України) (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору «Визначення термінів»:

Партія комплектуючих - кількість продукції одного виду, з однаковою назвою та властивостями, який вироблений за визначений виробником (оператором ринку) період часу за однакових умов виробництва на одній і тій самій потужності, що оформлений одним документом про якість, прийнятий від одного відправника для комплектування добового польового набору продуктів.

Комплектувальні складові - перелік найменувань комплектних складових Добового польового набору продуктів, які в своїй сукупності формують товар.

Партія товару - партія фасованого товару в пакуваннях, певна кількість пакувань, які містять одну і ту саму номінальну кількість складових продуктів та допоміжних матеріалів, мають один і той самий спосіб фасування. один і той самий вид споживчої тари, фасований в одному і тому самому місці за певний проміжок часу.

Відповідно до п. 1.1. Договору, постачальник зобов`язується у 2022 році поставити Замовнику продукти харчування та сушені продукти різні (Продуктові набори) Продуктові набори (раціони добових польових наборів продуктів) з ДПНП-Р-1 по ДПНП-Р-14 (далі - Товар), а Замовник - забезпечити приймання та оплату товару в асортименті, кількості та у строки встановлені цим Договором.

Відповідно до п. 1.2 Договору, ціна кількість, асортимент та строки постачання товару визначаються специфікацією.

Відповідно до п. 2.1 Договору, постачальник повинен поставити Замовнику товар та комплектувальні складові: якість тара та упаковка яких відповідає ТУ У 10.8-00034022-201:2018 «Раціони добового польового набору продуктів - ДПНП-Р. Технічні умови» (далі - ТУ), за показниками безпечності повинні відповідати вимогам Законів України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» та «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів», а також чинній нормативній документації що підтверджено такими документами:

- декларація виробника та/або посвідчення про якість на партію товару;

- декларація виробника та/або посвідчення про якість на комплектувальні складові, які входять до складу товару.

Декларація виробника та/або посвідчення про якість на партію товару Постачальника повинна містити наступну інформацію: назву підприємства виробника, повну адресу та номер телефону; назву продукту; склад продукту; номер партії виробника; дату виготовлення (виробництва) або дату пакування (або фасування); кількість одиниць упаковок; кінцеву дату споживання «Вжити до»; позначення ТУ У 10.8-00034022-201:2018; номер і дату видачі документа про якість; прізвище і підпис особи, що видала документ про якість.

Згідно з пунктом 2.2. Договору, загальний термін зберігання товару на дату приймання повинен бути не менше ніж 12 місяців.

Мінімальні терміни придатності та умови зберігання товару встановлюються за мінімальним терміном придатності та умовами зберігання комплектувальних складових.

Відповідно до п. 2.3. Договору, представник Замовника (далі - одержувач Замовника) може розпочати приймання партії товару при наявності у Постачальника супровідних документів, що підтверджують безпечність і якість товару та комплектувальних складових, а також забезпечують їх простежуваність, відповідно до Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», дату та місце його виготовлення (декларація виробника (пакувальника) та (або) посвідчення про якість на партію товару; декларація виробника та (або) посвідчення про якість на комплектуючі товару; висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи або звіт за результатами санітарно-гігієнічної оцінки на неспоживчі комплектуючі товару.

Відповідно до п. 3.1. Договору, ціна цього договору становить 309 606 192, 00 (триста дев?ять мільйонів шістсот шість тисяч сто дев`яносто дві) грн. 00 коп, у тому числі: без ПДВ - 258 005 160,00 грн, ПДВ 51 601 032,00 грн (за загальним фондом). Оплата здійснюється на підставі рахунку, виданого Постачальником.

Згідно з п. 5.2. Договору місцем поставки товару є військові частини Міністерства оборони України, що зазначені у рознарядці Міністерства оборони України, яка є невід`ємною частиною цього Договору, згідно з розрахунком поставки та обов`язковим дотриманням передбачених нею вимог до асортименту, кількості, адреси одержувачів Замовника та черговості відвантажень.

Постачання товару одержувачу Замовника Постачальник зобов`язаний провести з обов`язковим виконанням передбачених вимог щодо асортименту, кількості, якості, черговості поставок у кожній окремій відвантаженій партії.

Відповідно до п. 7.1. Договору, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим Договором.

Пунктом 7.4.1 Договору передбачено, що у разі виявлення порушень договірних зобов`язань щодо якості та кількості товару Постачальник несе відповідальність у відповідності до чинного законодавства.

Згідно з п. 7.4.2. Договору, Постачальник гарантує належну якість товару, в тому числі комплектувальних складових, протягом терміну придатності, встановленого нормативними документами за умов належного складського зберігання.

При цьому, необхідності здійснення контролю за якістю поставлених ДПНП-Р з боку Замовника, Договором не передбачено.

Разом з цим, відповідно Розділу 1 «Сфера застосування» ТУ У 10.8-00034022-201:2018 «Раціони добового польового набору продуктів - ДПНП-Р. Технічні умови» (далі ТУ), ці технічні умови поширюються на раціони добового польового набору продуктів - ДПНП-Р, які формуються з раціонів (сніданку, обіду, вечері), визначених Нормою № 15, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 № 426 «Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, поліцейських, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції Державної фіскальної служби, осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту» зі змінами.

Раціони ДПНП-Р готуються на замовлення та призначені для забезпечення повноцінного харчування впродовж доби особового складу Збройних Сил України та інших військових формувань, за умов неможливості приготування гарячої їжі.

Вимоги цих ТУ є обов`язковими.

Раціони ДПНП-Р виготовляються в асортименті від ДПНП-Р1 до ДПНП-Р14, які наведені в додатку А.

Відповідно до Розділу 3 ТУ «Технічні вимоги», Раціони ДПНП-Р повинні відповідати вимогам цих ТУ, вироблятися за технологічною інструкцією виробника з дотриманням санітарних норм і правил, затверджених у встановленому порядку відповідно до вимог законодавства України.

Раціони ДПНП-Р виготовляють шляхом комплектування і пакування фасованих в спожиткову тару продуктів харчування та непродовольчих товарів вітчизняного виробництва та/або імпортованих, які повинні відповідати вимогам цих ТУ.

Пунктом 3.5.1 ТУ визначено вимоги до комплектувальних складових раціонів ДПНП-Р, зокрема органолептичні, фізико хімічні, мікробіологічні;

Пунктом 3.5.2 ТУ визначено вимоги до пакування та маркування комплектних складових; Пунктом 3.6 визначено вимоги до пакування ДПНП-Р.

Окрім того, положеннями 5 Розділу ТУ «Правила приймання», серед іншого, визначено наступне:

- Пунктом 5.1: приймання раціонів ДПНП-Р здійснюється відповідно до вимог цих ТУ та чинного законодавства України.

- Пунктом 5.2: Раціони ДПНП-Р приймають партіями. Партія раціонів ДПНП-Р визначається виробником згідно Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» від 23.12.1997 № 771/97-ВР.

- Пунктом 5.3: Кожна партія комплектувальних складових, що входить до партії раціонів ДПНП-Р, повинна супроводжуватись документами, які посвідчують відповідність вимогам цих ТУ та їх безпечність.

Так, з метою заволодіння чужим майном, а саме бюджетними коштами Міністерства оборони України, шляхом зловживання службовим становищем, у період часу з 01.12.2022 по 07.12.2022, ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді директора ТОВ «ГРАНД КОНСАЛТ», за адресою: м. Київ, Солом`янський район, вул. Борщагівська, буд. 117, оф. 247, склав, засвідчив своїм підписом та затвердив печаткою товариства декларації виробника про якість продукції №259 від 01.12.2022, №262 від 02.12.2022, №261 від 02.12.2022, №260 від 02.12.2022, №263 від 02.12.2022, №262 від 05.12.2022, №265 від 05.12.2022, №266 від 05.12.2022, №267 від 07.12.2022, до яких внесено завідомо неправдиві відомості, щодо відповідності якості ДПНП-Р-8-14 з партії №30112022 (дата виготовлення 30.11.2022, вжити до 18.09.2024) вимогам ТУ У 10.8-00034022-201:2018.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на заволодіння бюджетними коштами Міністерства оборони України, в період часу з 01.12.2022 по 07.12.2022, ОСОБА_5 , діючи умисно, достовірно знаючи що якість ДПНП-Р-8-14, з партії 30112022 (дата виробництва 30.11.2022, вжити до 18.09.2024) не відповідає вимогам ТУ У 10.8-00034022-201:2018 та те, що зі сторони замовника контроль за показниками якості та безпечності вказаного товару в порядку визначеному технічними умовами не здійснюється, сформував та підписав видаткові накладні в адресу Міністерства оборони України №339 від 01.12.2022, №342 від 03.12.2022, №341 від 02.12.2022, №340 від 02.12.2022, №343 від 03.12.2022, №344 від 05.12.2022, №345 від 05.12.2022, №346 від 05.12.2022, №347 від 07.12.2022.

З урахуванням наданих декларацій виробника про якість продукції, службові особи ВЧ 2756, не мали фактичної можливості перевірити якість поставленої продукції за фізико-хімічними, мікробіологічними та органолептичними показниками, оскільки умовами договору не було передбачено проведення приймально-здавальних випробувань, відбору проб перед комплектацією раціонів ДПНП-Р від партій комплектувальних складових та проведення лабораторних досліджень, актами приймання передачі військового майна №452 від 03.12.2022, №457 від 05.12.2022, №458 від 05.12.2022, №459 від 05.12.2022, №460 від 05.12.2022, №466 від 06.12.2022, №474 від 07.12.2022, №475 від 07.12.2022, №480 від 09.12.2022, до військової частини НОМЕР_1 прийнято не менше ніж 22 365 комплектів ДПНП-Р-1-8, з партії 30112022, дата виробництва 30.11.2022 вжити до 18.09.2024, якість яких не відповідає вимогам ТУ за органолептичними та

фізико-хімічними показниками та які заборонені до використання на загальну суму 8 655 255,00 грн.

Надалі, на виконання свого злочинного умислу, спрямованого на заволодіння чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем, достовірно знаючи що, умовами договору № 286/2/22/56 не передбачено контролю якості зі сторони замовника та не враховано вимоги технічних умов ТУ У 10.8-00034022-201:2018 «Раціони добового польового набору продуктів - ДПНП-Р. Технічні умови», а саме пункти 5.4, 5.5, 5.5.1, 5.5.2 Розділу 5 «Правила приймання», щодо проведення приймально-здавальних випробувань, відбору проб перед комплектацією раціонів ДПНП-Р, представником (комісією) Замовника, від партій комплектувальних складових та проведення лабораторних досліджень відібраних проб у лабораторії, визначеній Замовником, розуміючи що контроль якості виготовленої продукції буде здійснюватися виключно виробником такої продукції, ОСОБА_5 використовуючи свої службові повноваження на посаді директора ТОВ «ГРАНД КОНСАЛТ» у період з 24.09.2022 по 15.12.2022 забезпечив постачання до військових частин замовника, а саме: НОМЕР_2 , НОМЕР_1 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 Раціонів добового польового набору продуктів ДПНП-Р-1 - ДПНП-Р-14 у загальній кількості 800 016 комплектів, які за актами приймання-передачі товару, підписаними уповноваженими представниками, були прийняті військовими частинами (отримувачами замовника), на загальну суму 309 606 192,00 грн.

У подальшому, в період з 19.10.2022 по 23.12.2022 вищевказані акту приймання-передачі були оплачені Міністерством оборони України на розрахункові рахунки ТОВ «ГРАНД КОНСАЛТ» в повному обсязі за платіжними дорученнями № 286/2/1229 від 19.10.2022, № 286/2/1247 від 24.10.2022, № 286/2/1284 від 04.11.2022, № 286/2/1285 від 04.11.2022, № 286/2/1313 від 11.11.2022, № 286/2/1315 від 11.11.2022, № 286/2/1314 від 11.11.2022, № 286/2/1353 від 17.11.2022, № 286/2/1352 від 17.11.2022, № 286/2/1457 від 02.12.2022, № 286/2/1467 від 02.12.2022, № 286/2/1466 від 02.12.2022, № 286/2/1455 від 02.12.2022, № 286/2/1456 від 02.12.2022, № 286/2/1439 від 08.12.2022, № 286/2/1441 від 08.12.2022, № 286/2/1440 від 08.12.2022, № 286/2/1590 від 09.12.2022, № 286/2/1589 від 09.12.2022, № 286/2/1644 від 23.12.2022, № 286/2/1697 від 23.12.2022, № 286/2/1696 від 23.12.2022, № 286/2/1643 від 23.12.2022, № 286/2/1641 від 23.12.2022, № 286/2/1698 від 23.12.2022.

Таким чином, внаслідок злочинних дій керівника ТОВ «ГРАНД КОНСАЛТ» ОСОБА_5 , спрямованих на заволодіння шляхом зловживання службовим становищем державними грошовими коштами, виділеними для закупівлі ДПНП-Р (добових польових наборів продуктів), шляхом забезпечення постачання до військової частини НОМЕР_1 не менше ніж 22 365 комплектів ДПНП-Р неналежної якості, непридатних та заборонених до використання, Державі в особі Міністерства оборони України завдано майнову шкоду на загальну суму 8 655 255,00 грн, що відповідно до примітки 1 статті 185 Кримінального кодексу України в двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення і є особливо великим розміром.

Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах.

Крім того, з метою забезпечення реалізації злочинного умислу по заволодінню чужим майном, а саме бюджетними коштами Міністерства оборони України, шляхом зловживання службовим становищем, та службового підроблення, за невстановлених досудовим розслідуванням точних обставин, але не пізніше 01.12.2022, ОСОБА_5 вирішив вчинити службове підроблення - складання і видачу завідомо неправдивих офіційних документів, - за наступних обставин.

Так, на підставі рішення учасника ТОВ «ГРАНД КОНСАЛТ» (код ЄДРПОУ 42239070, адреса: м. Київ, Солом`янський район, вул. Борщагівська, буд. 117, оф. 247) №18/05-22 від 18.05.2022 та відповідно до Наказу №4 від 19.05.2022, на ОСОБА_5 покладено функції директора ТОВ «ГРАНД КОНСАЛТ» з 19.05.2022 з правом першого підпису в банківських установах та з повноваженнями згідно статуту товариства.

У період часу з 01.12.2022 по 07.12.2022, ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді директора ТОВ «ГРАНД КОНСАЛТ», за адресою: м. Київ, Солом`янський район, вул. Борщагівська, буд. 117, оф. 247, будучи службовою особою, за допомогою комп`ютерної техніки та друкарського пристрою (принтера), виготовив декларації виробника про якість продукції №259 від 01.12.2022, №262 від 02.12.2022, №261 від 02.12.2022, №260 від 02.12.2022, №263 від 02.12.2022, №262 від 05.12.2022, №265 від 05.12.2022, №266 від 05.12.2022, №267 від 07.12.2022, до яких внесено завідомо неправдиві відомості, щодо відповідності якості ДПНП-Р-8-14 з партії №30112022 (дата виготовлення 30.11.2022, вжити до 18.09.2024) вимогам ТУ У 10.8-00034022-201:2018.

У подальшому, з метою забезпечення досягнення кінцевої мети свого злочинного умислу та для надання вищевказаним завідомо підробленим документам ознак формальної законності, ОСОБА_5 , будучи директором ТОВ «ГРАНД КОНСАЛТ», перебуваючи за вищевказаною адресою, вказані декларації засвідчив своїм підписом та затвердив печаткою ТОВ «ГРАНД КОНСАЛТ».

Надалі, в результаті використання вказаних декларацій під час виконання вимог Договору № 286/2/22/56 від 14.09.2022, до військової частини НОМЕР_1 прийнято не менше ніж 22 365 комплектів ДПНП-Р-1-8, з партії 30112022 (дата виробництва 30.11.2022, вжити до 18.09.2024), якість яких не відповідає вимогам ТУ У 10.8-00034022-201:2018 на загальну суму 8 655 255 грн.

Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обґрунтовано підозрюється у службовому підроблені, а саме у складанні та видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

Крім того, з метою забезпечення реалізації злочинного умислу по заволодінню чужим майном, а саме бюджетними коштами Міністерства оборони України, шляхом зловживання службовим становищем, за невстановлених досудовим розслідуванням точних обставин, але не пізніше 01.12.2022, ОСОБА_5 вирішив вчинити введення в обіг (випуску на ринок України) небезпечної продукції, тобто такої продукції, що не відповідає вимогам щодо безпечності продукції, встановленим нормативно-правовими актами, у великих розмірах, - за наступних обставин.

Так, на підставі рішення учасника ТОВ «ГРАНД КОНСАЛТ» (код ЄДРПОУ 42239070, адреса: м. Київ, Солом`янський район, вул. Борщагівська, буд. 117, оф. 247) №18/05-22 від 18.05.2022 та відповідно до Наказу №4 від 19.05.2022, на ОСОБА_5 покладено функції директора ТОВ «ГРАНД КОНСАЛТ» з 19.05.2022 з правом першого підпису в банківських установах та з повноваженнями згідно статуту товариства.

З метою забезпечення реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на заволодіння бюджетними коштами Міністерства оборони України, в період часу з 01.12.2022 по 07.12.2022, ОСОБА_5 , будучи директором ТОВ «ГРАНД КОНСАЛТ», перебуваючи за адресою: м. Київ, Солом`янський район, вул. Борщагівська, буд. 117, оф. 247, діючи умисно, достовірно знаючи що якість ДПНП-Р-8-14, з партії 30112022 (дата виробництва 30.11.2022, вжити до 18.09.2024) не відповідає вимогам ТУ У 10.8-00034022-201:2018 та те, що зі сторони замовника контроль за показниками якості та безпечності вказаного товару в порядку визначеному технічними умовами не здійснюється, сформував та підписав видаткові накладні в адресу Міністерства оборони України №339 від 01.12.2022, №342 від 03.12.2022, №341 від 02.12.2022, №340 від 02.12.2022, №343 від 03.12.2022, №344 від 05.12.2022, №345 від 05.12.2022, №346 від 05.12.2022, №347 від 07.12.2022.

У подальшому, під час виконання вимог Договору № 286/2/22/56 від 14.09.2022, в результаті використання вказаних видаткових накладних та декларацій виробника про якість продукції №259 від 01.12.2022, №262 від 02.12.2022, №261 від 02.12.2022, №260 від 02.12.2022, №263 від 02.12.2022, №262 від 05.12.2022, №265 від 05.12.2022, №266 від 05.12.2022, №267 від 07.12.2022, до яких внесено завідомо неправдиві відомості, щодо відповідності якості ДПНП-Р-8-14 з партії №30112022 (дата виготовлення 30.11.2022, вжити до 18.09.2024) вимогам ТУ У 10.8-00034022-201:2018., актами приймання передачі військового майна №452 від 03.12.2022, №457 від 05.12.2022, №458 від 05.12.2022, №459 від 05.12.2022, №460 від 05.12.2022, №466 від 06.12.2022, №474 від 07.12.2022, №475 від 07.12.2022, №480 від 09.12.2022, до військової частини НОМЕР_1 прийнято не менше ніж 22 365 комплектів ДПНП-Р-1-8, з партії 30112022, дата виробництва 30.11.2022 вжити до 18.09.2024, якість яких не відповідає вимогам ТУ за органолептичними та фізико-хімічними показниками та які заборонені до використання на загальну суму 8 655 255,00 грн.

Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обґрунтовано підозрюється в умисному введенні в обіг (випуску на ринок України) небезпечної продукції, тобто такої продукції, що не відповідає вимогам щодо безпечності продукції, встановленим нормативно-правовими актами, у великих розмірах, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ст. 227 КК України.

19.05.2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 та ст. 227 КК України.

Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень повністю підтверджуються зібраними матеріалами досудового розслідування, а саме:

1. Протоколи первинних та повторних лабораторних випробувань та експертні висновків складені за результатами проведення лабораторних досліджень поставлених ДПНП-Р;

2. Висновок судової товарознавчої експертизи СЕ-19-24/38079-ТВ від 17.07.2025, відповідно до якої, з урахуванням наданих протоколів випробувань, якість добових польових наборів продуктів ДПНП- Р-8, ДПНП- Р-9, ДПНП- Р-10, ДПНП- Р-11, ДПНП- Р-12, ДПНП- Р-13, ДПНП- Р-14, не відповідає вимогам ТУ У 10.8-00034022-201:2018. Пакування об`єктів дослідження, а саме добових польових наборів продуктів ДПНП - Р-8 - ДПНП - Р-14 та приналежних їм раціонів сніданку, обіду та вечері не відповідає вимогам ТУ У 10.8-00034022-201:2018;

3. Аудиторський звіт 4 територіального управління внутрішнього аудиту Служби внутрішнього аудиту Міністерства оборони України №520/18/аз від 31.07.2025, та Довідка за результатами аудиторського дослідження;

4. Висновком експерта за результатами проведення комісійної судової економічної експертизи №7994/25-71;

5. Інші матеріали кримінального провадження в своїй сукупності.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

У ході досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають органу досудового розслідування достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних та інших учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1. Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Підозрюваний ОСОБА_5 для реалізації злочинного умислу, зловживаючи службовими повноваженнями та використовуючи адміністративні можливості директора ТОВ «Гранд Консалт», під час виконання підприємством умов Договору від 14.09.2022 № 286/2/22/56, укладеного із Міністерством оборони України отримав від Держави 309 606 192 грн., що свідчить про наявність можливостей і значних фінансових ресурсів, які можуть бути направлені для організації втечі за межі України, придбання фальшивих документів, оплати посередників чи перетину кордону.

Крім того, підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період дії воєнного стану неодноразово виїжджав за межі України, що свідчить про наявність реальних можливостей переховуватись від органів досудового розслідування, у тому числі за межами України.

Крім того, тяжкість інкримінованого злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 ККУ, санкція від 7 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна, створюють реальний мотив уникнути відповідальності шляхом переховування за межами України, особливо з огляду на наявність реальної можливості для цього.

2. Ризик знищення, схову або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Підозрюваний ОСОБА_5 для реалізації злочинного умислу, зловживаючи службовими повноваженнями, використовував адміністративні можливості директора ТОВ «Гранд Консалт».

В силу своїх посадових обов`язків як керівника підприємства, ОСОБА_5 знає порядок проходження досліджень виробленою ТОВ «Гранд Консалт» продукцією, місця зберігання оригіналів документів, що свідчать про його реальну якість, скарг на таку продукцію від інших споживачів окрім підрозділів ЗСУ, документів від постачальників складових вироблених підприємством ДПНП, які свідчать про їх реальну якість тощо.

Це дозволяє йому особисто або через підлеглих співробітників ТОВ «ТОВ «Гранд Консалт» знищити або підмінити чи спотворити такі документи чи носії інформації, тим самим знищити, приховати або спотворити докази.

Водночас коло осіб з числа службових осіб та співробітників ТОВ «Гранд Консалт», причетних до вчинення злочину, на даний момент не встановлено повністю, що значно ускладнює контроль за можливим знищенням доказів.

3. Ризик незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних чи експертів у цьому провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).

На даний час коло осіб з числа службових осіб та співробітників ТОВ «Гранд Консалт», що можуть бути причетними до вчинення злочину або володіють інформацією щодо обставин його вчинення, на даний момент не встановлено повністю.

Разом з цим, підозрюваний ОСОБА_5 для реалізації злочинного умислу, зловживаючи службовими повноваженнями, використовував адміністративні можливості директора ТОВ «Гранд Консалт». Він має сталі ділові та службові зв`язки як особисті, так і через підлеглих, які можуть прямо або опосередковано впливати на спеціалістів та експертів, які проводили та проводять дослідження у сфері безпеки харчових продуктів експертів, свідків (підлеглих чи залежних осіб) та підозрювану у цьому кримінальному провадженні.

Крім того, посада директора ТОВ «Гранд Консалт» дозволяє ОСОБА_5 здійснювати тиск на співробітників підприємства через погрози звільнення, змінення умов оплати праці тощо.

4. Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України) та ризик вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження кримінального правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Так, перебуваючи поза межами установи попереднього ув`язнення, ОСОБА_5 зможе координувати свої дії з іншими особами причетними до вчинення злочину, невстановленими на даний час свідками чи іншими учасникам провадження, що мають можливість впливати на викривлення значимих доказів і даних для кримінального провадження шляхом підкупу, погроз, тиску на учасників/сторін кримінального провадження, з метою уникнення обвинуваченим кримінальної відповідальності, що є способом перешкоджання досудовому розслідуванню.

У випадку засудження ОСОБА_5 за вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення, до нього може бути застосовано виключно покарання у виді реального позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Перебуваючи на волі до вирішення питання про виявлення майна з метою його конфіскації та накладення на нього арешту наявний ризик того, що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі до вирішення наведеного вище питання вчинить активні дії щодо приховання такого майна, перешкоджаючи таким чином кримінальному провадженню, зокрема щодо досягнення мети та завдань кримінального провадження, невідворотності покарання та його достатності.

Крім того, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 має відповідні фінансові та організаційні можливості, він перебуваючи на волі зможе використати особистісні та ділові зв`язки, для того щоб уникнути кримінальної відповідальності та перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким іншим чином.

Крім того, ОСОБА_5 маючи значні статки та коло знайомих осіб із числа військовослужбовців різних ланок, перебуваючи на волі може вчинити інше кримінальне правопорушення з метою уникнення кримінальної відповідальності за повідомленою йому підозрою, а саме кримінальне правопорушення, передбачене статтею 332-2 КК України, тобто незаконний перетин державного кордону, тому вказаний ризик однозначно виключити неможливо.

При цьому, орган досудового розслідування вважає, що застосувати більш м`які запобіжні заходи до підозрюваного неможливо.

Так, застава, як окремий запобіжний захід, особисте зобов`язання чи порука із покладенням відповідних обов`язків, не усунуть ризик спілкування та впливу на учасників кримінального провадження, оскільки при таких запобіжних заходах, забороняючи спілкування з конкретними особами, орган досудового розслідування розкриває їх дані, що на цій стадії розслідування є недопустимим.

Застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, навіть цілодобового, також не забезпечить усунення існуючих ризиків, оскільки підозрюваний і надалі матиме можливість контактувати із іншими причетними до злочинів й надалі узгоджувати з ними свої дії за допомогою різного роду засобів зв`язку.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні особливо тяжкого злочину, наявність усіх передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, дає підстави вважати, що у разі застосування до ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, таких як застава, особиста порука, особисте зобов`язання чи домашній арешт, орган розслідування не зможе в повній мірі забезпечити виконання завдань кримінального провадження, не матиме можливості запобігти впливу ОСОБА_5 на свідків по справі з метою уникнення кримінальної відповідальності, знищення підозрюваним речей та документів, які мають значення для досудового розслідування, та у яких містяться відомості, які можуть бути доказами під час судового розгляду, а також запобігти перешкоджанню виконанню процесуальних рішень шляхом неявки для проведення слідчих та процесуальних дій.

Вік ОСОБА_5 його соціальні зв`язки, можуть дозволити йому переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що унеможливить проведення за його участю досудового розслідування та судового розгляду.

Враховуючи виключність даного випадку, викликаного резонансом події, матеріальний стан підозрюваного та те, що застава у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не здатна забезпечити виконання ним покладених на нього обов`язків, на виконання вимог ст. ст. 182, 183 КПК України, орган досудового розслідування вважає за необхідне визначити заставу 8 652 800,00 грн гривень, що становить 2600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2026 становить 3328 гривень), оскільки внесення застави в саме такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

На підставі викладеного, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, а також ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України, для їх запобігання, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків детектив просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою та визначити заставу у розмірі 2600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 2026 рік, тобто 8 652 800,00 грн.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання з підстав, зазначених в ньому та просив його задовольнити.

Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на необгрунтованість підозри та недоведеність ризиків. Зазначив, що запропонований стороною обвинувачення розмір застави є непомірним з огляду на майновий стан підозрюваного. Просив відмовити в задоволенні клопотання детектива, а у разі, якщо слідчий суддя дійде висновку про необхідність застосування запобіжного заходу, просив застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді застави в розмірі, що не перевищує 998 400,00 грн., долучив письмові заперечення.

Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав думку захисника, вважав підозру необгрунтованою.

Згідно з ч. 4 ст. 107 Кримінального процесуального кодексу України, фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою технічних засобів.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, долучені до клопотання, вислухавши думку сторін кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про його обґрунтованість та необхідність задоволення, виходячи з наступного.

Підрозділом детективів здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024000000000341 від 29.02.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 425, ч. 2 ст. 366, ст. 227 КК України.

19 травня 2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ст. 227 КК України.

Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

За змістом ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Відповідно до ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Статтею 183 КПК України регламентовано, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, і визначено вичерпний перелік випадків можливості застосування такого заходу.

Відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як:

1) до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений не виконав обов`язки, покладені на нього при застосуванні іншого, раніше обраного запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави та надання документа, що це підтверджує;

2) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;

3) до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;

4) до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років;

5) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки;

6) до особи, яку розшукують компетентні органи іноземної держави за кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким може бути вирішено питання про видачу особи (екстрадицію) такій державі для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку, в порядку і на підставах, передбачених розділом ІХ цього Кодексу або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Частина 2 вказаної статті покладає обов`язок на слідчого суддю постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зав`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;

12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Як свідчать матеріали провадження, повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 19 травня 2026 року відповідає вимогам ст. 277 КПК України, за своїм змістом та на даному етапі сумнівів щодо її законності або порушення порядку вручення не викликає.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ст. 227 КК України, підтверджується зібраними під час досудового розслідування в кримінальному провадженні доказами, зокрема: протоколами первинних та повторних лабораторних випробувань та експертні висновків складені за результатами проведення лабораторних досліджень поставлених ДПНП-Р; висновком судової товарознавчої експертизи СЕ-19-24/38079-ТВ від 17.07.2025, відповідно до якої, з урахуванням наданих протоколів випробувань, якість добових польових наборів продуктів ДПНП- Р-8, ДПНП- Р-9, ДПНП- Р-10, ДПНП- Р-11, ДПНП- Р-12, ДПНП- Р-13, ДПНП- Р-14, не відповідає вимогам ТУ У 10.8-00034022-201:2018. Пакування об`єктів дослідження, а саме добових польових наборів продуктів ДПНП - Р-8 - ДПНП - Р-14 та приналежних їм раціонів сніданку, обіду та вечері не відповідає вимогам ТУ У 10.8-00034022-201:2018; аудиторським звітом 4 територіального управління внутрішнього аудиту Служби внутрішнього аудиту Міністерства оборони України №520/18/аз від 31.07.2025, та довідкою за результатами аудиторського дослідження; висновком експерта за результатами проведення комісійної судової економічної експертизи №7994/25-71; іншими матеріалами кримінального провадження в своїй сукупності.

При цьому, слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, проте зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд в цьому контексті враховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.

Зокрема, за змістом п. 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).

Обґрунтованість підозри повинна бути визначена враховуючи положення ст. 94 КПК України, а саме, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

На даному етапі судового провадження слідчий суддя не вирішує питання про оцінку доказів для визнання підозрюваного винуватим чи невинуватим у вчиненні злочину, адже судове провадження наразі не завершено, докази сторін в повному обсязі судом не досліджено, і, відповідно до ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, має оцінити після завершення дослідження кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Враховуючи вимоги чинного кримінального процесуального законодавства, під час розгляду клопотань на стадії досудового розслідування слідчий суддя має переконатись, що сукупність матеріалів на даному етапі кримінального провадження до моменту з`ясування істини у справі є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри, яка не є сама по собі актом притягненням особи до відповідальності, а є лише сукупністю даних, які переконують об`єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.

За таких умов, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів щодо пред`явленої підозри, з точки зору достатності та взаємозв`язку, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші), які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, які могли б об`єктивно зв`язувати його з ними, тобто підтвердити існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрювана могла вчинити дане кримінальне правопорушення.

Разом з тим, слідчий суддя зауважує, що згідно вимог чинного законодавства сама по собі наявність обґрунтованої підозри не може бути єдиною підставою для застосування до підозрюваного запобіжного заходу, оскільки їх застосування потребує наявність існування хоча б одного із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Звертаючись з клопотанням слідчий вказав на наявність у даному випадку ризиків, передбачених п.п. 1,2,3,4 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчим суддею враховуються як такі, що заслуговують на увагу посилання прокурора на те, що щодо підозрюваного ОСОБА_5 існують ризики: ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до дванадцяти років з конфіскацією майна, може змінити місце свого проживання, у тому числі шляхом виїзду за кордон, також підозрюваний зможе впливати на свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Викладені обставини слід враховувати як достатньо вірогідні дії підозрюваного оскільки ОСОБА_5 чітко розуміє та усвідомлює категорію інкримінованого йому кримінального правопорушення, його тяжкість та покарання у разі визнання його винуватим.

В даній конкретній ситуації тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим, свідчить про неможливість застосування до нього менш суворого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, надасть змогу переховуватись від суду і може призвести до продовження ним злочинної діяльності.

Отже, при вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує особу останнього, раніше не судимий, сімейний стан, соціальне положення, а також те, що є реальні підстави вважати, що з боку підозрюваного може мати місце повторення/продовження протиправної поведінки.

Приймаючи рішення, слідчий суддя враховує, що в судовому засіданні на час його розгляду не встановлено будь-яких ґрунтовних даних про те, що підозрюваний ОСОБА_5 не може утримуватись в умовах слідчого ізолятору, у тому числі за станом здоров`я.

Також не надано доказів того, що підозрюваний має хронічні захворювання, що у відповідності до «Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 15.08.2014 № 1348/5/572 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.08.2014 за № 990/25767 і можуть бути підставою для звільнення особи з під варти.

В матеріалах провадження відсутні будь-які об`єктивні дані про те, що підозрюваний за станом здоров`я не може перебувати у місцях попереднього ув`язнення.

Вирішуючи клопотання, суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини про те, що позбавлення свободи і тримання під вартою може бути виправданим тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості переважає принцип поваги до свободи особистості. (Рішення Європейського Суду «Марченко проти України» від 10.02.2011).

Під суспільним інтересом в даному конкретному випадку суд розуміє обставини даної конкретної справи та особу підозрюваного.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

За змістом п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

За змістом ч. 2 ст. 182 КПК України, застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Частиною 3 статті 182 КПК України передбачено, що при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків. У разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз`яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув`язнення.

Згідно з ч.ч. 7, 8, 10 ст. 182 КПК України, у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

Водночас, відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні, зокрема, у тяжкому злочині, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Зважаючи на тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_5 , розмір майнової шкоди, яка згідно маатеріалів клопотання завдана державі в особі Мінстерства оборони України, слідчий суддя доходить висновку, що застава як у 80 розмірах так і 300 розмірах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та буде недостатнім стримуючим фактором для запобігання існуючим ризикам кримінального провадження.

З урахуванням наведеного слідчий суддя вважає за доцільне визначити заставу у розмірі вище встановленого у пунктах п.2,3 ч.1 ст.182 КПК України, оскільки прокурором наведено достатньо обставин, які свідчать про неможливість забезпечити дотримання підозрюваним, покладених на нього обов`язків вказаним розміром застави.

З метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження виникає необхідність одночасного покладання на підозрюваного передбачених у ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язків для забезпечення процесуальних вимог слідчого, прокурора, слідчого судді, суду.

За таких обставин, оскільки застосування до підозрюваного більш м`якого, окрім виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а саме: спробам переховуватися, незаконно впливати на свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні, знищення, спотворення речей та документів, що мають істотне значення для кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, клопотання підлягає задоволенню з одночасним визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 4 326 400,00 грн., який відповідає вимогам ч. 5 ст. 182 КПК України та, на думку слідчого судді, достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 183, 193,194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у ДУ «Київський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування тобто до 19 липня 2026 року включно.

Взяти ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під варту в залі суду негайно.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту взяття особи під варту 15 год. 21 хв. 21 травня 2026 року.

Визначити ОСОБА_5 заставу в розмірі 4 326 400,00 (чотири мільйони триста двадцять шість тисяч чотириста гривень) 00 копійок (у національній грошовій одиниці), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: отримувач: ТУДСАУ в місті Києві; ЄДРПОУ: 26268059; МФО: 820172; банк: Державна казначейська служба України м. Київ; рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089; призначення платежу: застава за … (П.І.Б., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду) від … (дата ухвали) по справі № …, кримінальне провадження № …, внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

На підставі частини п`ятої статті 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_5 у разі внесення застави наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою (викликом) до суду, прокурора та слідчого, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження;

- не відлучатися за межі Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що в разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Голосіївського районного суду міста Києва, має бути наданий уповноваженій службовій особі Київського СІЗО.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Київського СІЗО негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 та повідомити про це Голосіївський районний суд міста Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Офісу Генерального прокурора.

Строк дії ухвали до 19 липня 2026 року включно.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1