Ухвала суду № 137599044, 22.06.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/15240/26

Провадження №2-а/752/269/26

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

22 червня 2026 року м. Київ

Суддя Голосіївського районного суду міста Києва Кокошко О.Б., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття справи про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 за допомогою модуля Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття справи про адміністративне правопорушення.

Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, суд вважає, що вона підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

На підставі до положень п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП розгляд справ про оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення відбувається за правилами адміністративного судочинства, застосуванню підлягають приписи КАС України та Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України визначено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Відповідно до ч. 2 ст. 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Положеннями ч. 5 ст. 160 КАС України передбачено відповідні вимоги до позовної заяви, зокрема повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт.

Відповідно до ч. 2 ст. 161 КАС України у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Згідно з ч. 9 ст. 44 КАС України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.

Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 по справі №543/775/17 зазначено, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. З огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім того, у вищевказаній постанові Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, викладеного в постанові Верховного Суду України від 13.12.2016 (провадження №21-1410а16), який передбачав, що судовий збір при оскарженні постанов про адміністративне правопорушення сплаті не підлягає, та зазначила, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі, тобто від 3328 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною другою ст. 123 КАС України передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї документів, позивач ОСОБА_1 оскаржує постанову від 14.05.2026, а до суду звернувся з позовною заявою лише 09.06.2026, тобто з порушенням строків звернення до адміністративного суду - після десяти днів з дня вручення вищевказаної постанови, тобто після 24.05.2026.

У тексті позовної заяви позивач ОСОБА_1 щодо строку звернення до суду зазначає, що 14.05.2026 відносно нього винесена відповідачем оскаржувана постанова. Він з 20.05.2026 перебуває у відрядженні за службовою необхідністю, де виконує бойове завдання.

Отже, позивач просив поновити йому пропущений процесуальний строк для пред`явлення вказаного позову, враховуючи поважність причин його пропуску.

Разом з тим, суд зауважує, що при наявності об`єктивної неможливості вчасного звернення до суду із відповідним позовом, саме на позивача покладається процесуальний обов`язок навести переконливі доводи щодо існування певних обставин, які слугували перешкодою для вчасного звернення до суду із наданням належних, достатніх і достовірних доказів на підтвердження своїх доводів.

Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.

У постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі №640/12324/19 зазначено, що причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. Незвернення до суду з адміністративним позовом за захистом свої прав через неналежне використання своїх процесуальних прав не є поважною причиною пропуску строку.

У змісті вказаного позову позивач ОСОБА_1 не наводить відомостей щодо поважності причин пропуску процесуального строку за період з 14.05.2026 по 20.05.2026 та не посилається на відповідні докази, як на підставу поновлення строку на звернення до адміністративного суду.

Обґрунтовуючи причини пропуску строку на оскарження вказаної постанови, позивач не наводить аргументів і не надає доказів того, яким чином направлення його у відрядження з 20.05.2026 об`єктивно перешкодило позивачу вчасно оскаржити вказану постанову до суду, враховуючи дату винесення відповідачем постанови - 14.05.2026.

Суд вважає, що вказані обставини свідчать про обізнаність позивача щодо винесення відповідачем оскаржуваної постанови, що в свою чергу не створило позивачу об`єктивних перешкод для пред`явлення до суду адміністративного позову з метою оскарження вказаної постанови.

Отже, суд приходить до висновку, що доводи позивача, викладені у заяві про поновлення строку на звернення до суду, зводяться до того, що позивач сам неналежно використовував свої процесуальні права. Будь-яких об`єктивних причин, які би заслуговували на увагу та свідчили про поважність пропуску строку для звернення до суду, у заяві позивачем не наведено і доказів цього не надано.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем ОСОБА_1 був пропущений строк звернення до суду з вказаним позовом, а наведені позивачем підстави для поновлення такого строку судом не приймаються та не можуть бути визнані поважними, оскільки відсутні вагомі причини пропуску вказаного строку. Разом з тим, судом враховується обставина, що оскаржувану постанову позивач отримав 14.05.2026, тобто в день винесення відповідачем оскаржуваної постанови, а останнім днем строку звернення до суду із вказаним позовом є 24.05.2026.

Позовна заява подана з порушенням вимог, викладених у ст.ст. 44, 160-161 КАС України, а саме:

- до позовної заяви не додана заява про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для поновлення пропущеного строку разом із доказами поважності причин його пропуску, оскільки позивач подав позовну заяву до суду з порушенням строку звернення;

- у позовній заяві не зазначено відомості відносно відповідача ОСОБА_2 , зокрема його місцезнаходження, поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти;

- у резолютивній частині позовної заяви не зазначений зміст позовних вимог позивача, зокрема у пункті 4;

- у позовній заяві не зазначено зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а також не вказані докази, що підтверджують вказані обставини, в тому числі перелік документів на їх підтвердження;

- у позовній заяві не вказаний перелік документів та інших доказів, що додаються до позову; доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою, в тому числі зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позову;

- у позовній заяві не зазначені відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

- до позовної заяви не додана копія оскаржуваної постанови;

- до позовної заяви не додано доказ надсилання відповідачу ОСОБА_3 до його електронного кабінету, а у разі його відсутності - в паперовій формі листом з описом вкладення копій поданих за допомогою модуля Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» в електронній формі позовної заяви та доданих до неї документів;

- до позовної заяви не додано документ на підтвердження сплати судового збору за позовну заяву немайнового характеру у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп. (3328 грн х 0,2 = 665,60 грн) за наступними реквізитами:

Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Голосіїв.р-н/22030101;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783;

Банк отримувача - Казначейство України;

Код банку отримувача (МФО) - 899998;

Рахунок отримувача - UA488999980313131206000026002;

Код класифікації доходів бюджету - 22030101;

Найменування коду класифікації доходів бюджету - судовий збір;

Призначення платежу - *; 101; РНОКПП позивача (для юридичних осіб код за ЄДРПОУ); судовий збір за позовною заявою (ПІБ фізичної особи чи назва юридичної особи позивача), Голосіївський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа).

Разом з тим, судом не приймається квитанція від 07.06.2026 №9889-8689-0924-8986 як доказ сплати судового збору, оскільки згідно з її відомостями позивачем був сплачений судовий збір за позовом, який пред`явлений до іншого суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 2 статті 169 КАС України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

За таких обставин вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, а позивач в установлений судом строк з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху, повинен усунути зазначені недоліки, в іншому випадку позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута позивачу.

Керуючись ст.ст. 160-161, 169, 241-243, 256, 286, 294 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття справи про адміністративне правопорушення - залишити без руху.

Повідомити позивачу про необхідність усунення зазначених недоліків позовної заяви впродовж десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у випадку не усунення зазначених недоліків у встановлений строк, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала складена 22.06.2026.

Суддя О. Б. Кокошко