Ухвала суду № 137597265, 19.06.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

19 червня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/5979/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про залишення позовної заяви без розгляду у справі №440/5979/26 за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якій просило стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області до Державного бюджету України штраф у розмірі 5083,00 (п`ять тисяч вісімдесят три) гривні.

Ухвалою від 18.05.2026 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою від 01.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, а також призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

18.06.2026 до суду надійшло клопотання представника відповідача, адвоката Ковтун Л.О., сформоване у особистому кабінеті ЄСІКС "Електронний суд" в шаблоні документу "відзив" про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п.7 ч.1 ст.240 КАС України.

Розглянувши подане клопотання, суд прийшов до таких висновків.

В обґрунтування заявленого клопотання про залишення позову без розгляду представник відповідача стверджувала про те, що:

1) ФОП ОСОБА_1 сплатила штраф, що є предметом стягнення у даній справі, до відкриття провадження у справі; грошове зобов`язання, яке є предметом позовних вимог, було виконано відповідачем у повному обсязі станом на дату звернення позивача до суду (стор.3 "відзиву"). На підтвердження цього аргументу додала до відзиву платіжну інструкцію № 176 від 12.05.2026 року;

Як наслідок твердження про сплату штрафу станом на дату звернення позивача до суду, представником відповідача, адвокатом Ковтун Л.О., викладені твердження про:

2) відсутність підстав для звернення до суду із адміністративним позовом - при зверненні до Полтавського окружного адміністративного суду Головне управління Держпродспоживслужби у Полтавській області було зобов`язане належним чином перевірити факт сплати або несплати ФОП ОСОБА_1 відповідних грошових коштів;

3) приховування від суду доказів - 12 травня 2026 року ФОП ОСОБА_1 на банківський рахунок Головного управління Держпродспоживслужби у Полтавській області було сплачено грошові кошти у сумі 5 083,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 176. Незважаючи на фактичне надходження коштів на рахунок ще 12 травня 2026 року та наявність у позивача інформації про проведену оплату, ГУ Держпродспоживслужби у Полтавській області не повідомило суд про виконання відповідачем грошового зобов`язання та продовжило обґрунтовувати позовні вимоги начебто наявною заборгованістю;

4) відсутність предмету спору - станом на дату звернення позивача до суду та, тим більше, на момент розгляду справи, грошове зобов`язання, яке є предметом позовних вимог, було виконано відповідачем у повному обсязі;

5) порушення права на оскарження Рішення №15 від 13.02.2026 - ГУ Держпродспоживслужби у Полтавській області звернулося до суду з позовом про стягнення суми штрафних санкцій ще до закінчення встановленого законом строку на оскарження відповідного рішення;

6) зловживання процесуальними правами - ще 12 травня 2026 року ФОП ОСОБА_1 сплатила адміністративно-господарські санкції у повному обсязі. Незважаючи на це, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення вже сплаченої суми коштів.

Суд наголошує, що всі ці твердження висловлені представником відповідача, адвокатом Ковтун Л.О., на підставі її повідомлення суду про те, що відповідач ФОП ОСОБА_1 сплатила штраф, який є предметом стягнення в даній справі, на дату звернення позивача до суду з цим позовом.

Перевіривши ці твердження, суд прийшов до переконання про вчинення представником відповідача, адвокатом Ковтун Людмилою Олексіївною, зловживання процесуальними правами у спосіб повідомлення суду завідомо неправдивих відомостей.

Так, за даними ЕСІКС "Електронний суд",

1) позов зареєстровано судом 12.05.2026 о 12:20;

2) позов отримано відповідачем ОСОБА_1 12.05.2026 о 16:36, шляхом доставки в електронний кабінет, зареєстрований в системі Електронний суд;

3) відповідач ОСОБА_1 сплатила заборгованість 12.05.2026 о 17:33, що підтверджується платіжною інструкцією.

Отже, є очевидним той факт, що ФОП ОСОБА_1 сплатила заборгованість за межами робочого дня та після завершення банківського дня 12.05.2026 року о 17 годині 33 хвилини, безпосередньо після отримання позову Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області у електронному кабінеті "Електронного суду". Так само очевидним є той факт, що сплата штрафу викликана не добросовісною і законослухняною поведінкою ОСОБА_1 , а лише фактом надходження до її електронного кабінету примірнику позову про стягнення цього штрафу у судовому порядку.

Дата і час сплати ОСОБА_1 заборгованості зі штрафу відображені також і в платіжній інструкції № 176 від 12.05.2026 року, яку сама ж адвокат Ковтун Л.О. долучила до свого клопотання, викладеного у "відзиві".

Таким чином, представник відповідача, адвокат Ковтун Л.О., повідомила суду завідомо неправдиві відомості про відсутність заборгованості відповідача станом на дату звернення до суду та сформувала правову позицію і заявила клопотання, виходячи з повідомленого неправдивого факту.

Відповідно до частини першої статті 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Пунктом 2 частини другої статті 45 КАС України передбачено, що з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства.

Зловживання процесуальними правами - це особливий різновид процесуального правопорушення, що складається з протиправного, несумлінного та неналежного використання особою, яка бере участь у справі (її представником), належних їй процесуальних прав, що виразилося у винних процесуальних діях (бездіяльності), що зовнішньо відповідають вимогам процесуальних норм, однак здійснених з корисливим або особистим мотивом, що завдають шкоду інтересам правосуддя та (або) інтересам осіб, які приймають участь у справі, або недобросовісна поведінка в інших формах, що тягне за собою застосування заходів процесуального примусу.

Зловживання процесуальними правами є можливим, якщо внаслідок реалізації права створюється перешкода у вирішенні завдань адміністративного судочинства. Механізм зловживання процесуальними правами зводиться до того, що особа, яка прагне до досягнення певних правових наслідків, здійснює процесуальні дії (бездіяльність), зовні «схожі» на юридичні факти, з якими закон пов`язує настання певних наслідків. Незважаючи на те, що такі дії мають повністю штучний характер, тобто не підкріплюються фактами об`єктивної дійсності, певні правові наслідки, які вигідні особі, все ж таки можуть існувати.

Слід враховувати, що наведений у частині другій статті 45 КАС України перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами - не є вичерпним та, суд може визнати таким зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер.

Відповідно до частини третьої статті 45 КАС України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

При цьому вирішення питання про наявність чи відсутність факту зловживання віднесене на розсуд суду, що розглядає справу.

З урахуванням обставин справи, суд визнає зловживанням процесуальними правами подання представником відповідача, адвокатом Ковтун Л.О., клопотання про залишення позову без розгляду, обґрунтоване завідомо неправдивими відомостями, повідомленими нею до суду.

Як наслідок, встановивши подання клопотання про залишення позову без розгляду у спосіб зловживання своїми процесуальними правами, суд прийшов до висновку про наявність підстав залишення без розгляду клопотання представника відповідача ФОП ОСОБА_1 , адвоката Ковтун Л.О., про залишення без розгляду позову Головного управління Держпродспоживслужби у Полтавській області до ФОП ОСОБА_1 про стягнення коштів.

Суд звертає увагу на те, що саме з метою виконання завдання адміністративного судочинства сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя. Отож, якщо особа здійснює певну процесуальну дію не з цією метою, а для досягнення інших цілей, така особа виходить за межі дійсного змісту відповідного процесуального права, тобто зловживає ним. Правова система має бути спроможною ефективно захистити себе від цих дій. І саме на такий захист спрямовані заходи, які суд застосовує через зловживання учасником судового процесу процесуальними правами. Відповідні заходи передбачені у частинах третій і четвертій статті 45, частині восьмій статті 139, частині першій статті 144, пункті 5 частини першої статті 145, статті 149 КАС України.

Дії учасників судового процесу та їхніх представників мають не лише за формою, але й за змістом відповідати завданню адміністративного судочинства.

Верховний Суд неодноразово (зокрема, у постановах від 09.11.2021 у справі №826/9751/14, від 12.07.2022 у справі №640/16646/21, в ухвалі від 16.08.2022 у cправі №908/2049/20) висловив позицію про те, що під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ, необґрунтованого перевантаження роботи суду.

Пунктом 2 частини першої статті 149 КАС України передбачено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

А частиною п`ятою цієї ж статті передбачено, що ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.

З урахуванням обставин справи, а також того, що зловживання процесуальними правами допущено адвокатом, яка склала присягу адвоката України, є особою з вищою юридичною освітою, достатнім стажем роботи та має належний професійний правничий рівень, а отже, не може не усвідомлювати протиправності своїх дій, суд вважає обґрунтованим накладення на представника відповідача штрафу за зловживання процесуальними правами у розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім того, оскільки зловживання процесуальними правами допущено адвокатом, суд вважає за необхідне повідомити про цей факт орган, що уповноважений на здійснення дисциплінарного провадження щодо адвокатів України - Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Полтавської області, шляхом направлення йому копії цієї ухвали.

На підставі викладеного, керуючись статтями 45, 167, 248, 249 Кодексу адміністративного судочинства України суд

П О С Т А Н О В И В:

Визнати зловживанням процесуальними правами подання представником фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , адвокатом Ковтун Людмилою Олексіївною, подання суду завідомо неправдивих відомостей та заявлення, як наслідок, завідомо необґрунтованого клопотання.

Клопотання представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , адвоката Ковтун Людмили Олексіївни, про залишення позовної заяви без розгляду, заявлене у документі під назвою "Відзив" у справі №440/5979/26 - залишити без розгляду.

Накласти на ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 рнокпп НОМЕР_1 ) штраф у сумі 998,40 грн (0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб) за зловживання процесуальними правами.

Ухвала є виконавчим документом.

Стягувач: Державна судова адміністрація України (00020, Україна, місто Київ, вулиця Липська, будинок 18/5, код ЄДРПОУ 26255795).

Боржник: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 рнокпп НОМЕР_1 ).

Копію ухвали направити заявнику та кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури Полтавської області.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.С. Шевяков