Ухвала суду № 137596102, 19.06.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 380/7836/26

У Х В А Л А

з питань розгляду справи з повідомленням (викликом) сторін

19 червня 2026 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коморного О.І., розглянув в порядку письмового провадження клопотання представника Львівської митниці про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Армалітас» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

в с т а н о в и в :

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АРМАЛІТАС» з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці №UA209170/2026/000366;

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2026/000475/2 від 26.03.2026.

Ухвалою від 28.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Визначено, що справа розглядатиметься судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Відповідачу було встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.

На адресу суду від представника відповідача Львівської митниці, надійшло клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Обґрунтовуючи подане клопотання, представник відповідача зазначає, що враховуючи характер спірних правовідносин, зважаючи на необхідність повного та всебічного встановлення усіх обставин справи, відповідач заперечує проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та вважає, що судове засідання має відбуватися виключно з повідомленням (викликом) сторін для надання усних пояснень та обґрунтувань правомірності оскаржуваних рішень митного органу.

Суд, всебічно та повно з`ясувавши доводи, викладені у клопотанні відповідача, співставивши їх з матеріалами адміністративної справи, нормами процесуального законодавства, що регулюють порядок розгляду справ,

Згідно з частиною першою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Приписами частини другої статті 12 КАС України встановлено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. Згідно з частиною другою цієї ж статті, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті (справи, що підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження).

Предметом спору у цій справі є перевірка правомірності прийняття Львівською митницею рішення про коригування митної вартості імпортованих товарів та відповідної картки відмови в прийнятті митної декларації. Дана категорія публічно-правових спорів не належить до вичерпного переліку справ, визначених частиною четвертою статті 257 КАС України, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження.

Відтак, ця справа є справою незначної складності в розумінні процесуального закону та правомірно призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Разом з тим, суд звертає особливу увагу на положення частини шостої статті 262 КАС України, які наділяють суд дискреційним правом відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін. Така відмова є обґрунтованою та правомірною, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають обов`язкового проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Надаючи оцінку доводам представника митного органу щодо необхідності надання усних пояснень, суд виходить з того, що бажання сторони у справі викласти свої доводи в усному порядку не є самостійною, достатньою та безумовною підставою для призначення відкритого судового засідання. Законодавець чітко встановив, що необхідність виклику сторін визначається судом, виходячи з об`єктивної процесуальної потреби (наприклад, для допиту свідків, заслуховування експертів або з`ясування обставин, які принципово неможливо встановити на підставі наявних письмових доказів).

Суд наголошує, що специфіка вирішення спорів щодо митної вартості полягає в тому, що оцінка правомірності дій як контролюючого органу, так і декларанта здійснюється виключно на підставі системного та ретельного аналізу письмових документів. Відповідно до положень статей 53, 54, 58 Митного кодексу України, перевірці підлягають первинні фінансово-господарські, транспортні та митні документи, які були подані декларантом (ЗЕД-контракт, специфікації, інвойси, банківські виписки, CMR тощо), а також рішення, прийняті митним органом за результатами здійснення митного контролю.

Суд перевіряє правомірність рішення суб`єкта владних повноважень на підставі тих доказів і фактичних обставин, що існували на момент його прийняття. Усні пояснення представника митниці у судовому засіданні не можуть розширити межі мотивів, покладених в основу оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, та не можуть підмінити собою зміст письмових документів.

Усі аргументи Львівської митниці щодо сумнівів у правильності визначення митної вартості (дублювання номерів додаткових угод, відсутність відбитків печаток сторін контракту, відмінність умов поставки, неподання певних документів чи наявність цінової інформації у внутрішніх базах даних митниці щодо інших подібних товарів) вже зафіксовані в тексті самого оскаржуваного рішення №UA209000/2026/000475/2 від 26.03.2026.

Ці доводи можуть і повинні бути максимально детально, системно та ґрунтовно викладені суб`єктом владних повноважень у письмовому відзиві на позовну заяву із долученням відповідних підтверджуючих письмових доказів (зокрема, роздруківок з бази даних ЄАІС Держмитслужби, на які посилається митниця).

Позивач, у свою чергу, також забезпечений правом письмово викласти свої контраргументи у відповіді на відзив, чим він вже активно скористався через підсистему «Електронний суд».

У поданому клопотанні представник відповідача обмежився лише формальними загальними фразами про "характер спірних правовідносин", однак не навів жодних вагомих, конкретних та виняткових обставин, які б свідчили про неможливість їх підтвердження чи спростування шляхом надання письмових доказів. Відповідачем не обґрунтовано об`єктивну неможливість повноцінно викласти свою правову позицію у відзиві на позов.

Крім того, суд враховує практику Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Юссіла проти Фінляндії» від 23.11.2006, заява № 73053/01, «Рякиб Бірюков проти Росії» від 17.01.2008, заява № 14810/02), відповідно до якої право на публічний розгляд справи не є абсолютним. Суд наголошує, що проведення письмового провадження не суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки спір щодо митної вартості є суто документальним, має технічно-правовий характер і може бути належним чином вирішений на основі наявних матеріалів справи без заслуховування усних пояснень учасників процесу.

Зважаючи на те, що предмет доказування у цій справі зводиться виключно до перевірки судом письмових доказів та зіставлення їх з імперативними нормами Митного кодексу України, суд приходить до обґрунтованого переконання, що матеріали адміністративної справи є повними та достатніми для всебічного та об`єктивного з`ясування всіх обставин без виклику сторін у судове засідання.

Застосування письмового провадження у цьому випадку повністю відповідає принципам процесуальної економії, розумності строків розгляду справи та жодним чином не порушує права Львівської митниці на справедливий судовий захист, не позбавляє її можливості подавати додаткові докази, заперечення та наводити вичерпні правові аргументи у письмовій формі.

Враховуючи вищенаведене у сукупності, оцінивши доводи митного органу, суд доходить висновку, що клопотання представника Львівської митниці про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін є необґрунтованим, не доводить наявності об`єктивної процесуальної необхідності у проведенні відкритого судового засідання, а тому задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 12, 241, 243, 248, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

п о с т а н о в и в :

1. У задоволенні клопотання Львівської митниці про розгляд справи № 380/7836/26 у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовити.

2. Продовжити розгляд адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Відповідно до положень статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала про відмову у розгляді справи в судовому засіданні з повідомленням сторін окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Коморний О.І.