Рішення № 137595668, 16.04.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2026 р. справа № 300/5418/25

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Скільського І.І.,

за участю секретаря судового засідання - Гевак Л.І.

представника позивача Яцків О.М.,

представника відповідача Гавадзина М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Трейд Енерджі» до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.04.2025,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Смарт Трейд Енерджі» (далі позивач) в інтересах якого діє адвокат Луцась А.Є. (далі представник позивача) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (далі відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №011158/0705, №011162/0705, №011166/0705, №011170/0705, №011172/0705, №011175/0705 від 16.04.2025.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані у даній справі податкові повідомлення-рішення винесені на підставі помилкових висновків акту перевірки від 17.03.2025 №6797/09-19-07-05/42937610, є протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Стосовно податкового повідомлення-рішення №011158/0705 від 16.04.2025 позивач зазначив, що висновки зазначеного акту перевірки про те, що консультативні послуги, які полягають в розробці комплексної оцінки реалізації проекту як першого етапу девелопменту Багатофункціонального комплексу в м. Івано-Франківську витрати, які надалі ТОВ «ДІ.СІ.І.» є витратами підприємства на придбання або створення нематеріальних активів та повинні обліковуватися на рахунку 154 «Придбання (створення) нематеріальних активів», є необгрунтованими, зважаючи на наступне. 04.05.2020 між ТОВ «СМАРТ ТРЕЙД ЕНЕРДЖІ» (далі Замовник) та ТОВ «ДРАГОН ЕВОЛЮШН» (далі - Виконавець) укладено Договір про надання послуг № 04-05-КО. 31.10.2020 сторони підписали Акт наданих послуг № 3, про те, що на підставі Договору про надання послуг № 04-05-КО Виконавцем були надані консультаційні послуги, які полягають в розробці Комплексної оцінки реалізації Проекту (feasibility study) як першого етапу девелопменту Багатофункціонального комплексу в м. Івано-Франківськ. Загальна вартість робіт без ПДВ 519457, 77 грн, ПДВ 103891, 55 грн, всього з ПДВ 623349, 32 грн. Щодо відображення витрат за цим договором позивач зазначив, що згідно п. 1 П (С)БО 8 - це Національне положення (стандарт), яке визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про нематеріальні активи і незавершені капітальні інвестиції в нематеріальні активи (далі- нематеріальні активи) та розкриття інформації про них у фінансовій звітності. Пункт 4 П (С)БО 8 встановлює, що нематеріальний актив - немонетарний актив, який не має матеріальної форми та може бути ідентифікований. Пунктами 6, 7, 8 П (С)БО 8 розділу «Визнання і оцінка нематеріальних активів» встановлено наступне: « 6. Придбаний або отриманий нематеріальний актив відображається в балансі, якщо існує імовірність одержання майбутніх економічних вигод, пов`язаних з його використанням, та його вартість може бути достовірно визначена. 7. Нематеріальний актив, отриманий в результаті розробки, слід відображати в балансі за умов, якщо підприємство має: намір, технічну можливість та ресурси для доведення нематеріального активу до стану, у якому він придатний для реалізації або використання; можливість отримання майбутніх економічних вигод від реалізації або використання нематеріального активу; інформацію для достовірного визначення витрат, пов`язаних з розробкою нематеріального активу. 8. Якщо нематеріальний актив не відповідає вказаним критеріям визнання, то витрати, пов`язані з його придбанням чи створенням, визнаються витратами того звітного періоду, протягом якого вони були здійснені без визнання таких витрат у майбутньому нематеріальним активом». Виходячи із змісту П (С)БО 8, нематеріальний актив може бути відображено у балансі за умови його використання у діяльності суб`єкта господарювання або наміру для доведення нематеріального активу до стану, у якому він придатний для реалізації або використання із можливістю отримання майбутніх економічних вигод від його реалізації. Положення наказу Міністерства фінансів України від 07.02.2013р. №73, зареєстрованого у Мінюсті України 28.02.2013р. за № 336/22868, яким затверджено Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» (далі НПСБО 1). У додатку 1 до НПСБО 1 наведено форму Балансу (звіту про фінансовий стан), форма №1, код за ДКУД 1801001 (далі - Баланс). У затвердженій НПСБО 1 формі Балансу нематеріальні активи (рядки 1000, 1001, 1002) включені до розділу І Необоротні активи активу балансу. Отже, нематеріальні активи є необоротними активами. Із врахуванням того, що у Балансі щодо нематеріальних активів відображаються наступні показники: залишкова (балансова вартість) ряд.1000, первісна вартість ряд. 1001, накопичена амортизація ряд. 1002, то нематеріальні активи підлягають амортизації. Позивач вважає, що витрати підприємства на дослідження у фінансовому і податковому обліку враховуються як витрати (витрати на операційну діяльність), тоді як витрати на розробку можуть враховуватися як у складі витрат, так і амортизуватися, в залежності від того, чи створено внаслідок таких витрат нематеріальний актив. Нематеріальний актив, як і інші активи, підприємство відображає в балансі. Нематеріальний актив, як і будь-який інший актив, може бути зарахований на баланс підприємства лише за умови, що він відповідає ознакам активу. Вважає, що в даному випадку підлягає застосуванню пункт 8 П(С)БО 8, згідно якого: «якщо нематеріальний актив не відповідає вказаним критеріям визнання, то витрати, пов`язані з його придбанням чи створенням, визнаються витратами того звітного періоду, протягом якого вони були здійснені без визнання таких витрат у майбутньому нематеріальним активом». Щодо необоротних активів, до складу яких, входять нематеріальні активи, приписи містить Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 року №73, зареєстрованим у Мінюсті України 28.02.2013р. за № 336/22868, у п. 3, згідно якого «необоротні активи - всі активи, що не є оборотними». І при цьому, там же, у п. 3 НПСБО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" міститься визначення оборотних активів : «оборотні активи - гроші та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи використання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу». Таким чином, необоротні активи це активи, призначені для реалізації чи використання понад термін дванадцяти місяців з дати балансу. Для того, щоб певний актив визнати необоротним активом, він повинен призначатись для його використання протягом терміну понад 12 місяців з дати балансу. Щодо отриманих консультаційних послуг, які були надані для позивача ТОВ «ДРАГОН ЕВОЛЮШН» зазначив про те, що відсутні і не складались жодні документи, які б могли свідчити про те, що придбані консультаційні послуги призначені для їх реалізації чи використання понад термін 12 місяців з дати балансу. Тому, на думку позивача, придбання консультаційних послуг у ТОВ «ДРАГОН ЕВОЛЮШН» не можливо класифікувати, як придбання нематеріальних активів. Враховуючи наведене вважає, що витрати товариства на придбання консультаційних послуг у ТОВ «ДРАГОН ЕВОЛЮШН» правомірно віднесено до витрат того звітного періоду, протягом якого вони були здійснені, а позиція інспекторів, викладена у акті перевірки, не відповідає вимогам вказаних норм законодавства. Щодо податкових повідомлень-рішень №011162/0705, №011166/0705 від 16.04.2025 позивач зазначив, що згідно п. 188.1 ст. 188 ПКУ, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком : - товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення; електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії. У перевіреному періоді позивач здійснював діяльність на ринку електричної енергії, документи для підтвердження цього факту були надані для перевірки і описані в акті перевірки. Оскільки усі операції із постачання Товариством у перевіреному періоді електричної енергії були операціями постачання між учасниками ринку під час здійснення купівлі-продажу електричної енергії, виняток із загального припису пункту 188.1. ПКУ має пряме і безпосереднє відношення до таких операцій. Зазначені операції є операціями із купівлі-продажу (постачання) електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії, тому до таких операцій не може бути застосовано припис про те, що база оподаткування операцій з постачання товарів/ послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг. Товариство повинно визначати базу оподаткування ПДВ за загальним правилом п. 188.1 ПКУ, тобто база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості. На думку позивача, позиція перевірки про заниження податкових зобов`язань з ПДВ на 10867798 грн, є помилковою і такою, що суперечить нормам ст. 188 ПК України та документально підтвердженим обставинам діяльності Товариства. Як наслідок податкове повідомлення-рішення №011162/0705 від 16.04.2025, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 10867798 грн та застосовано штрафну санкцію у розмірі 2716950 грн, і податкове повідомлення-рішення №011166/0705 від 16.04.2025, яким застосовано штрафну санкцію за платежем податок на додану вартість в сумі 63376 грн, за відсутність складення та реєстрації податкових накладних з ПДВ, підлягають скасуванню. Щодо податкового повідомлення-рішення №011170/0705 від 16.04.2025 позивач зазначив, що вказаним податковим повідомленням-рішенням встановлено порушення ст. 49 п. 49.18 пп. 49.18.1 гл. 2 ПК України. Період вчинення порушення: січень-травень, липень-грудень 2020 року, січень-серпень та листопад 2021 року, грудень 2023 року, січень, квітень, травень, червень та вересень 2024 року. Проте, у Розрахунку розміру штрафних (фінансових) санкцій по акту планової виїзної документальної перевірки ТОВ «СМАРТ ТРЕЙД ЕНЕРДЖІ», зазначені інші періоди вчинення порушення, а саме: неподання декларацій з акцизного податку за періоди січень грудень 2020 року, січень-вересень, грудень 2021 року, серпень, вересень 2024 року, всього 24 звітні періоди. При цьому акт перевірки, містить ще іншу інформацію щодо періодів неподання декларацій з акцизного податку. Отже, вказаним податковим повідомленням-рішенням нараховано штрафні санкції за неподання до контролюючого органу податкових декларацій з акцизного податку за звітні податкові періоди, які не відображені в Акті перевірки, а саме: червень 2020 року, вересень 2021 року, грудень 2021 року, серпень 2024 року та відповідно завищено суму штрафної санкції на 1360 грн (4*340 грн). У зв`язку з чим позивач вважає, що таке податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню. Щодо податкового повідомлення-рішення №011172/0705 від 16.04.2025 позивач зазначив, що оскільки товариство не виступало податковим агентом щодо ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , то і відсутні підстави для застосування штрафної санкції в сумі 1020 грн. Щодо податкового повідомлення-рішення №011175/0705 від 16.04.2025 позивач зазначив, що абзац п`ятий пункту 63.3 статті 63 ПКУ встановлює строк 10 робочих днів для подання заяви про взяття па облік платника податків за неосновним місцем обліку після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об`єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню. Звернув увагу, що товариство заяви за формою № 20-ОПП про взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку не подавало, тому що не мало такого обов`язку, оскільки взагалі не створювало відокремлених підрозділів. Тому вважає, що відповідачем безпідставно застосовано до позивача штрафну санкцію в розмірі 1020 грн. Зважаючи на наведенні вище доводи позивач вважає, що винесені податковим органом та оскаржені у даній справі податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Івано-Франківський окружний адміністративний суд ухвалою від 06.08.2025 позовну заяву ТзОВ «СМАРТ ТРЕЙД ЕНЕРДЖІ» залишив без руху та надав позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви. На виконання ухвали суду позивачем у встановлений судом строк усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.08.2025 відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання у даній адміністративній справі, за наслідками якого справу призначено до розгляду по суті.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву. Відповідач проти заявлених позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві, який міститься в матеріалах справи (т.2, а.с.165-178). Щодо заниження податку на прибуток в результаті проведених господарських операцій із ТОВ «ДРАГОН ЕВОЛЮШИН», представник відповідача зазначив, що проведеною перевіркою встановлено взаєморозрахунки ТОВ «СМАРТ ТРЕЙД ЕНЕРДЖІ» з ТОВ «ДІ.СІ.І.» (попередня назва «ДРАГОН ЕВОЛЮШИН») а саме придбання послуг (консультаційні послуги, які полягають в розробці Комплексної оцінки реалізації проекту (feasibility study)). Всього придбано послуг у 2020 році в сумі 623349,32 грн, в т.ч. ПДВ в сумі 103891,56 грн. На підтвердження використання в господарській діяльності послуг наданих ТОВ «ДРАГОН ЕВОЛЮШИН» представлено Меморандум про співпрацю від 02.04.2020 з АТ «Прикарпаттяобленерго». На виконання умов Меморандуму про співпрацю укладено договір про надання послуг від 04.05.2020 № 04-05-КО з ТОВ «ДРАГОН ЕВОЛЮШИН», згідно умов якого ТОВ «ДРАГОН ЕВОЛЮШИН» (виконавець) надає ТОВ «СМАРТ ТРЕЙД ЕНЕРДЖІ» (замовнику) консультаційні послуги, які полягають в розробці Комплексної оцінки реалізації проекту (feasibility study) як першого етапу девелопменту Багатофункціонального комплексу в м. Івано-Франківську (далі- Звіт). Звіт включає в себе в тому числі девелоперські висновки та передається замовнику у вигляді підсумкового документа, яким є друкований документ українською мовою в кількості примірників, визначених відповідним Технічним завданням (Додатком) до цього договору, а також у вигляді файлів на електронному носії даних, якщо інша форма і/або перелік не будуть додатково письмово погоджені Сторонами. З гідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, право власності на об`єкт нерухомого майна у власності ТОВ «СМАРТ ТРЕЙД ЕНЕРДЖІ» відсутнє будь-яке речове право на нерухоме майно, в т.ч. на земельні ділянки на яких розміщувалися би об`єкти будівництва енергетичного комплексу. Оскільки у ТОВ «СМАРТ ТРЕЙД ЕНЕРДЖІ», відсутні дозвільні документи на виробництво та постачання електроенергії, відсутні земельні ділянки на яких би розміщувалися об`єкти будівництва як житлової нерухомості так виробничих потужностей, відповідно отримані консультаційні послуги (техніко-економічні обгрунтування) від ТОВ «ДРАГОН ЕВОЛЮШИН» не є капітальними інвестиціями в розумінні Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 №92. Послуги з надання консультаційних послуг (консультаційні послуги, які полягають в розробці Комплексної оцінки реалізації проекту як першого етапу девелопменту Багатофункціонального комплексу в м. Івано-Франківську), є об`єктом права інтелектуальної власності. Згідно Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 №242, незавершені капітальні інвестиції в нематеріальні активи-капітальні інвестиції у придбання, створення і модернізацію нематеріальних активів, використання яких за призначенням на дату балансу не відбулося. Відповідно до Інструкції облік витрат підприємств на придбання або створення нематеріальних активів ведеться на субрахунку 154 «Придбання (створення) нематеріальних активів». Фактичні витрати на придбання (створення) і модернізацію нематеріальних активів, використання яких на дату балансу за призначенням не відбулося (не введені в господарський оборот), відображаються у складі незавершених капітальних інвестиційу нематеріальні активи. Таким чином, консультаційні послуги, які полягають в розробці Комплексної оцінки реалізації проекту як першого етапу девелопменту Багатофункціонального комплексу в м. Івано-Франківську, які надані ТОВ «ДІ.СІ.І.» є витратами підприємства на придбання або створення нематеріальних активів та повинні обліковуватися на рахунку 154 «Придбання (створення) нематеріальних активів». Перевіркою встановлено завищення інших операційних витрат на суму консультаційних послуг в розмірі 519458 грн, наданих ТОВ «ДІ.СІ.І.» які повинні обліковуватися у складі незавершених капітальних інвестицій у нематеріальні активи. На порушення вимог п.44.1, п.44.6 ст. 44 , пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, розділу ІІІ Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», п.6, п.17 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи» ТОВ «СМАРТ ТРЕЙД ЕНЕРДЖІ» завищено показники задекларовані у рядку 2180 «інші операційні витрати» форми №2-м «Звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід)» у 4 кварталі 2020 в загальній сумі 519458 грн, як наслідок, занижено податокна прибуток в сумі 93502 грн, в тому числі 4 кв. 2020 в сумі 93502 грн. Щодо заниження податку на додану вартість з постачання електроенергії за укладеними двосторонніми договорами, представник відповідача зазначив, що проведеною перевіркою проведено аналіз умов договорів, укладених ТОВ «СМАРТ ТРЕЙД ЕНЕРДЖІ» з ТОВ «ПРЕТ СЕРВІС ЕНЕРГОЗМІН», ТОВ «Прикарпатенерготрейд» за якими ТОВ «СМАРТ ТРЕЙД ЕНЕРДЖІ» постачало електричну енергію за ціною, яка є нижчою ціни придбання такої продукції. Зокрема, у договорах немає посилань на ринкові ціни, що склалися на ринку електричної енергії, тобто ціна постачання визначалась без врахування ринкових цін. Згідно поданої ТОВ «СМАРТ ТРЕЙД ЕНЕРДЖІ» звітності до НКРЕКП про діяльність з перепродажу електричної енергії, де у додатку 4 наведено інформацію щодо контрагентів двостороннього договору з метою купівлі та продажу та даних бухгалтерського обліку по рахунку 28 «Товари», актів приймання передачі електричної енергії, оборотно-сальдових відомостей по рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», даних ЄДРПН, податкових накладних, встановлено реалізацію електричної енергії нище ціни придбання, чим порушено п.188.1 ст.188 ПК України. Таким чином, в порушення пп.14.1.36, п.14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188 ПК України внаслідок заниження ТОВ «СМАРТ ТРЕЙД ЕНЕРДЖІ» бази оподаткування операцій з реалізації електроенергії за двосторонніми договорами, відповідно податкові зобов`язання з ПДВ всього в сумі 10867798 грн. Щодо сум, нарахованих на користь фізичних осіб-підприємців, представник відповідача зазначив, що перевіркою правильності заповнення та повноти відображення відомостей про нараховані доходи на користь фізичних осіб встановлено порушення позивачем пп. «б» п.176.2 ст.176 ПК України відповідно до якого, особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов`язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податків, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Перевіркою дотримання встановленого порядку заповнення податкового розрахунку, достовірності, повноти відображення в ньому відповідних відомостей за фізичних осіб про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податків фізичних осіб, і суми отриманого з них податку (форма №1ДФ №4ДФ) позивачем дані відомості відображались не в повному обсязі, а саме: не відображено виплати за ознакою доходів « 157» щодо виплачених доходів самозайнятим особам за 2024 рік, зокрема ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 чим порушено вимоги пп. «б» п.176.2 ст.176 ПК України. Стосовно неподання до контролюючого органу податкових декларацій з акцизного податку, представник відповідача зазначив, що оскільки ТОВ «СМАРТ ТРЕЙД ЕНЕРДЖІ» є імпортером електроенергії, та здійснює її реалізацію, то відповідно до п.п.223.2 ПК України здійснює операції з підакцизними товарами, які не підлягають оподаткуванню повинно подавати до контролюючого органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду. ТОВ «СМАРТ ТРЕЙД ЕНЕРДЖІ» не подано до контролюючого органу податкові декларації з акцизного податку за січень-грудень 2020 р., за січень-вересень та грудень 2021, за серпень 2024р. Стосовно застосування штрафних (фінансових) санкцій за неподання/несвоєчасне подання позивачем повідомлень форми №20-ОПП щодо об`єктів оподаткування, представником відповідача зазначено, що в ході проведення перевірки встановлено, несвоєчасне подання ТОВ «СМАРТ ТРЕЙД ЕНЕРДЖІ» повідомлення за формою №20-ОПП щодо об`єкта нежитлового приміщення за адресою: м. Івано-Франківськ, вул.Грушевського, 22А, офіс 45, згідно договору суборенди нежитлового приміщення від 11.04.2019 №11/04/19/53,00. Повідомлення за формою №20-ОПП, по даному об`єкту, до податкового органу подано несвоєчасно, а саме 08.07.2019. Зазначив, що в таблиці на сторінці 41 акта перевірки допущено описку щодо зазначення: неподання повідомлення за формою №20-ОПП щодо зняття з обліку об`єкту оренди, згідно договору суборенди нежитлового приміщення від 11.04.2019 (припинено 17.02.2020; подано 17.02.2020) та несвоєчасного подання повідомлення за формою №20-ОПП, згідно договору оренди майна від 03.02.2020 за адресою: м.Івано-Франківськ, вул. Галицька, 67, офіс 401. Повідомлення за формою №20-ОПП, по даному об`єкту, до податкового органу подано 17.02.2020. Як наслідок, не виконання позивачем обов`язку щодо подання до податкового органу повідомлення за формою №20-ОПП є підставою для притягнення позивача до відповідальності згідно з пунктом 117.1 статті 117 ПК Українита застосування штрафних санкцій в розмірі 1020 грн. Враховуючи наведене представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Позивач скористався правом на подання відповіді на відзив (т.2, а.с.191-196). У відповіді на відзив щодо отриманих консультаційних послуг, які були надані для позивача ТОВ «ДРАГОН ЕВОЛЮШН» представник позивача зазначив про те, що відсутні і не складались жодні документи, які б могли свідчити про те, що придбані консультаційні послуги призначені для їх реалізації чи використання понад термін 12 місяців з дати балансу. Тому, придбання консультаційних послуг у ТОВ «ДРАГОН ЕВОЛЮШН» не можливо класифікувати, як придбання нематеріальних активів. Вважає, що витрати на придбання консультаційних послуг у ТОВ «ДРАГОН ЕВОЛЮШН» правомірно віднесено до витрат того звітного періоду, протягом якого вони були здійснені. Щодо заниження податку на додану вартість з постачання електроенергії за укладеними двосторонніми договорами, представник позивача зазначив, що Товариство здійснювало діяльність із постачання електроенергії на ринку електричної енергії як трейдер, перевірка мала би встановити, котрі саме із приписів п. 188.1. ПКУ стосуються операцій із постачання електроенергії, а саме: чи загальне правило п. 188.1 ПКУ, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів, чи приписи винятку (примітки) про те, що загальне правило не застосовується у випадку постачання електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії. Оскільки усі операції із постачання Товариством у перевіреному періоді електричної енергії були операціями постачання між учасниками ринку під час здійснення купівлі-продажу електричної енергії, виняток із загального припису пункту 188.1. ПКУ має пряме і безпосереднє відношення до таких операцій. Тобто, такі операції є операціями із купівлі-продажу (постачання) електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії, тому до таких операцій не може бути застосовано припис про те, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг; Товариство повинно визначати базу оподаткування ПДВ за загальним правилом п. 188.1 ПКУ, тобто база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості. Щодо сум, нарахованих на користь фізичних осіб-підприємців, представник позивача зазначив, що суб`єкт господарювання є податковим агентом у відношенні до фізичної особи-підприємця лише у випадку, коли виплачує дохід фізичній особі-підприємцю, та нараховує, утримує і сплачує податок до бюджету з цього доходу. Отже, суб`єкти господарювання не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб`єкта підприємницької діяльності. Зважаючи на те, що ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 у 2024 році подали копії документів, що підтверджують їх реєстрацію відповідно до закону як суб`єкта підприємницької діяльності, то позивачем правомірно відповідно до пункту 177.8 статті 177 Податкового кодексу України податок на доходи не утримувався, оскільки в даному випадку останній не виступає податковим агентом щодо таких осіб. Стосовно не подання до контролюючого органу податкових декларацій з акцизного податку, представник позивача зазначив, що податкове повідомлення-рішення №011170/0705 від 16.04.2025, яким застосовано штрафну санкцію в сумі 7820 грн, винесене із допущенням помилок, невідповідності періодів вчинення порушення, зазначених у податковому повідомленні-рішенні, розрахунку розміру штрафних (фінансових) санкцій та в акті перевірки, у зв`язку з чим, наявні підстави для його скасування. Щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій за неподання/ несвоєчасне подання позивачем повідомлень форми №20-ОПП щодо об`єктів оподаткування представник позивача зазначив, що порушення на яке вказує відповідач у відзиві не охоплювалося періодом проведеної перевірки, отже, не може бути предметом дослідження у даній справі.

Відповідач правом на подання заперечення на відповідь на відзив не скористався.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, надала пояснення аналогічні, викладеним у позовній заяві, відповіді на відзив та додаткових поясненнях. Просила позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, наведених у відзиві та додаткових поясненнях. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши зібрані у справі докази та надавши їм належну правову оцінку, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ТРЕЙД ЕНЕРДЖІ» зареєстроване юридичною особою та перебуває на обліку у ГУ ДПС в Івано-Франківській області.

Наказом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 30.01.2025 за №281-п призначено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ТРЕЙД ЕНЕРДЖІ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 04.09.2019 по 30.09.2024.

За наслідками перевірки складено акт від 17.03.2025 за №6797/09-19-07-05/42937610 про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ТРЕЙД ЕНЕРДЖІ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 04.09.2019 по 30.09.2024 (т.1, а.с.84-105).

Перевіркою встановлено порушення:

- пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135, п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України, п. 6, п. 17 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку (далі - ПІБО) 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18 жовтня 1999 року №242, в результаті чого занижено податок на прибуток в загальній сумі 93502 грн, в тому числі 4 кв. 2020 року в сумі 93502 грн;

- пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 статті 185, п. 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі ПДВ 10867798 грн, в тому числі лютий 2020 року в сумі 2218 грн, листопад 2020 року в сумі 112752 грн, червень 2021 року в сумі 64188 грн, липень 2021 року в сумі 96913 грн, вересень 2021 року в сумі 14036 грн, лютий 2022 року в сумі 10082 грн, квітень 2022 року в сумі 3736 грн, листопад 2022 року в сумі 25497 грн, грудень 2022 року в сумі 236423 грн, січень 2023 року в сумі 312505 грн, лютий 2023 року в сумі 150116 грн, березень 2023 року в сумі 9310 грн, квітень 2023 року в сумі 186496 грн, травень 2023 року в сумі 65900 грн, червень 2023 року в сумі 12546 грн, липень 2023 року в сумі 40104 грн, жовтень 2023 року в сумі 1694398 грн, листопад 2023 року в сумі 2230702 грн., грудень 2023 року в сумі 1848016 грн., січень 2024 року в сумі 422637 грн, лютий 2024 року в сумі 435530 грн, березень 2024 року в сумі 372578 грн, квітень 2024 року в сумі 603372 грн, травень 2024 року в сумі 84734 грн, червень 2024 року в сумі 180617 грн, липень 2024 року в сумі 445 грн, вересень 2024 року в сумі 1651947 грн;

- п. 201.1, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого не складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкові накладні:

- на операції з постачання товарів, база оподаткування яких, визначена відповідно до статей 188 та 189 ПКУ, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів, обсяг постачання 54338990 грн, ПДВ 10867798 грн (в тому числі лютий 2020 року в сумі 2218 грн, листопад 2020 року в сумі 112752 грн, червень 2021 року в сумі 64188 грн, липень 2021 року в сумі 96913 грн, вересень 2021 року в сумі 14036 грн, лютий 2022 року в сумі 10082 грн, квітень 2022 року в сумі 3736 грн, листопад 2022 року в сумі 25497 грн, грудень 2022 року в сумі 236423 грн, січень 2023 року в сумі 312505 грн, лютий 2023 року в сумі 150116 грн, березень 2023 року в сумі 9310 грн, квітень 2023 року в сумі 186496 грн, травень 2023 року в сумі 65900 грн, червень 2023 року в сумі 12546 грн, липень 2023 року в сумі 40104 грн, жовтень 2023 року в сумі 1694398 грн, листопад 2023 року в сумі 2230702 грн, грудень 2023 року в сумі 1848016 грн, січень 2024 року в сумі 422637 грн, лютий 2024 року в сумі 435530 грн, березень 2024 року в сумі 372578 грн, квітень 2024 року в сумі 603372 грн, травень 2024 року в сумі 84734 грн, червень 2024 року в сумі 180617 грн, липень 2024 року в сумі 445 грн, вересень 2024 року в сумі 1651947 грн);

- ст. 49 п. 49.18 пп. 49.18.1 гл. 2 Податкового кодексу України, ТОВ «СМАРТ ТРЕЙД ЕНЕРДЖІ» не подано до контролюючого органу податкові декларації з акцизного податку за січень-травень та за липень-грудень 2020 року, за січень-серпень та за листопад 2021 року, за грудень 2023 року, за: січень, квітень, травень, червень та вересень 2024 року;

- п. 176.2 «б» ст. 176 Податкового кодексу України, в результаті чого порушено Порядок заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку №1020 від 24.10.2010 року, в частині не відображення даних при придбані ТМЦ (послуг) від фізичних осіб-підприємців (ознака доходу - 157) та виплати їм доходу, у поданих розрахунках форми 4-ДФ за 1-3 квартали 2024 року;

- п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України, перевіркою встановлено факт несвоєчасного подання ТОВ «СМАРТ ТРЕЙД ЕНЕРДЖІ» до податкового органу повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням (форма №20-ОПП), які використовувались підприємством в господарській діяльності.

Позивач, не погодившись з актом перевірки, направив відповідачу заперечення №707 від 31.03.2025 на даний акт (т.1, а.с.123-128). За результатами розгляду цього заперечення ГУ ДПС в Івано-Франківській області надіслало відповідь №5256/6/09-19-07-02-06 від 14.04.2025, згідно якої висновки акта документальної планової виїзної перевірки від 17.03.2025 за №6797/09-19-07-05/42937610 залишено без змін, крім пункту 4 висновку який викладено в наступній редакції: «Перевіркою встановлено порушення ТОВ «СМАРТ ТРЕЙД ЕНЕРДЖІ»: п.4 ст.49 п.49.18 пп.49.18.1 гл.2 Податкового кодексу України, ТОВ «СМАРТ ТРЕЙД ЕНЕРДЖІ» не подано до контролюючого органу податкові декларації з акцизного податку за періоди січень-грудень 2020 року, січень-вересень, грудень 2021 року, серпень 2024 року, всього 23 звітні періоди» (т.1а.с.129-133).

Враховуючи виявлені порушення ГУ ДПС в Івано-Франківській області 16.04.2025 винесено податкові повідомлення-рішення від 16.04.2025:

№011158/0705 форми «Р» на суму 93502,00 грн., за податковими зобов`язаннями в сумі 93502,00 грн;

№011162/0705 форми «Р» на суму 13584748,00 грн, в тому числі за податковими зобов`язаннями в сумі 10867798,00 грн, за штрафними фінансовими санкціями (штрафами) в сумі 2716950,00 грн;

№011166/0705 форми «ПН» за штрафними фінансовими санкціями в сумі 63376,00 грн, за відсутність складення та реєстрації податкових накладних з ПДВ;

№011170/0705 форми «ПС» за штрафними фінансовими санкціями в сумі 7820,00 грн;

№011172/0705 форми «ПС» за штрафними фінансовими санкціями в сумі 1020,00 грн;

№011175/0705 форми «ПС» за штрафними фінансовими санкціями в сумі 1020,00 грн (т.1, а.с.136-141).

Не погоджуючись з даними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до Державної податкової служби України (т.1,а.с.144-148). За результатами розгляду скарги позивача, Державною податковою службою України прийнято рішення №19205/6/99-00-06-01-01-06 від 03.07.2025, яким оскаржувані податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС в Івано-Франківській області залишено без змін, а подану ТОВ «СМАРТ ТРЕЙД ЕНЕРДЖІ» скаргу без задоволення (т.1, а.с.149-153).

Не погоджуючись з вказаними рішеннями відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються нормами Податковим кодексом України (далі - ПК України в редакції на час спірних відносин).

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платник податку зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/ або Митним кодексом України (п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України).

Відповідно до п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний, зокрема: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв`язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг - пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб`єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку).

Згідно п.31.1 ст.31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Нормами пункту 35.1 статті 35 ПК України визначено, що сплата податків та зборів здійснюється в грошовій формі у національній валюті України, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи. Сплата податків, зборів здійснюється в готівковій або безготівковій формі (у тому числі з використанням електронних грошей), крім випадків, передбачених Кодексом або законами з питань митної справи (п.35.2 ст.35 ПК України).

Податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Кодексом, законами з питань митної справи (п.36.1 ст.36 ПК України).

Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором (п.36.2 ст.36 ПК України).

Виконанням податкового обов`язку є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1 ст.38 ПК України).

Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку (п. 38.2 ст. 38 ПК України).

Підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Щодо податкового повідомлення-рішення №011158/0705 від 16.04.2025, то суд зазначає таке.

Так, податковим-повідомленням рішенням №011158/0705 податковий орган збільшив ТОВ «СМАРТ ТРЕЙД ЕНЕРДЖІ» суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства на суму 93502,00 грн, за порушення пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1, 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135, п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України.

Перевіркою встановлено заниження позивачем податку на прибуток в результаті завищення інших операційних витрат в сумі 519468 грн.

Перевіркою повноти визначення фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток) за період з 04.09.2019 по 30.09.2024 встановлено його заниження в сумі 519458 грн, в т.ч.: 4 кв. 2020 року в сумі 519458 грн.

Перевіркою відображених у рядку 2180 «Інші операційні витрати» форми №2-м «Звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід)» показника за період з 04.09.2019 року по 30.09.2024 року в сумі 53604,20 тис. грн. встановлено, що зазначений показник сформовано за даними бухгалтерського обліку по рахунках 92 «адміністративні витрати», 93 «витрати на збут», 94 «інші витрати операційної діяльності», на формування цього показника мали вплив віднесення до інших операційних витрат сум адміністративних витрат, витрат на оплату праці та на нарахування на заробітну плату, витрати на оренду, консультаційні та бухгалтерські послуги, витрати на купівлю-продаж іноземної валюти, та інші.

Перевіркою відображеного показника за період з 04.09.2019 по 30.09.2024 в сумі 53604, 20 тис. грн., встановлено завищення показників, відображених у рядку 2180 «Інші операційні витрати» форми № 2-м «Звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід)» в сумі 519458 грн, в т.ч.: 4 кв. 2020 року в сумі 519458 грн.

Перевіркою встановлено взаєморозрахунки ТОВ «СМАРТ ТРЕЙД ЕНЕРДЖІ» з ТОВ «ДІ. СІ. І.» (попередня назва «ДРАГОН ЕВОЛЮШН», податковий номер 38455080), а саме придбання послуг (консультаційні послуги, які полягають в розробці Комплексної оцінки реалізації Проекту (feasibility study)). Всього придбано послуг у 2020 році в сумі 623349, 32 грн, в т.ч. ПДВ в сумі 103891, 56 грн.

Судом встановлено, що між ТОВ «СМАРТ ТРЕЙД ЕНЕРДЖІ» (Замовник) та ТОВ «ДРАГОН ЕВОЛЮШН» (Виконавець) укладено договір про надання послуг № 04-05-КО від 04.05.2020 (т.1, а.с.155-158).

Згідно предмету зазначеного договору, Виконавець надає Замовнику консультаційні послуги, які полягають в розробці Комплексної оцінки реалізації Проекту (feasibility study) як першого етапу девелопменту Багатофункціонального комплексу в м. Івано-Франківськ (далі - «Звіт»).

Звіт включає в себе в тому числі девелоперські висновки та передається Замовнику у вигляді підсумкового документа, яким є друкований документ українською мовою в кількості примірників, визначених відповідним Технічним завданням (Додатком) до цього Договору, а також у вигляді файлів на електронному носії даних, якщо інша форма і/або перелік не будуть додатково письмово погоджені Сторонами.

Вимоги до змісту та обсягу Звіту вказується Сторонами у Технічних завданнях (Додатках), до цього Договору. Сторони дійшли згоди, що з моменту підписання і скріплення Технічних завдань (Додатків) печатками Сторін, такі Технічні завдання (Додатки) є невід`ємною частиною цього Договору.

Замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані Виконавцем послуги, надані відповідно до умов цього Договору та відповідних Технічних завдань (Додатків) до цього Договору.

Згідно умов договору, Виконавець розробляє і передає Замовнику Звіт в термін, зазначений в п. 4.2 Договору.

31.10.2020 між замовником ТОВ «СМАРТ ТРЕЙД ЕНЕРДЖІ» та виконавцем ТОВ «ДРАГОН ЕВОЛЮШН» підписано акт наданих послуг №3 від 31.102020.

Відповідно до зазначеного акту наданих послуг, виконавцем на підставі договору про надання послуг №04-05-КО надано консультаційні послуги, які полягають в розробці Комплексної оцінки реалізації Проекту (feasibility study) як першого етапу девелопменту Багатофункціонального комплексу в м. Івано-Франківськ. Загальна вартість робіт без ПДВ 519457,77 грн, ПДВ 103891,55 грн, всього з ПДВ 623349,32 грн (т.1, а.с.159).

У ході перевірки контролюючий орган дійшов висновку, що консультаційні послуги, які полягають в розробці Комплексної оцінки реалізації проекту як першого етапу девелопменту Багатофункціонального комплексу в м. Івано-Франківську витрати, які надані ТОВ «ДІ. СІ. І.» є витратами підприємства на придбання або створення нематеріальних активів та повинні обліковуватися на рахунку 154 «Придбання (створення) нематеріальних активів».

Щодо правильності відображення витрат за зазначеним договором суд зазначає таке.

Електронний перекладач словосполучення «feasibility study» перекладає, як ТЕО, або техніко-економічне обґрунтування.

В словниках (Reverso, Cambridge) переклад feasibility study на українську пов`язують з варіантами «техніко-економічне обґрунтування», «дослідження доцільності», «дослідження здійсненності».

Feasibility study (у перекладі з англійської «техніко-економічне обґрунтування» або «дослідження доцільності») - це документ або процес, який детально аналізує, чи є певний проєкт або ідея здійсненними, вигідними та реалістичними. Основна мета: з`ясувати, чи варто реалізовувати ідею з погляду фінансів, технологій, ресурсів, ринку, правових аспектів тощо. Feasibility study зазвичай включає: опис проєкту - що планується зробити; аналіз ринку - попит, конкуренція, цільова аудиторія; оцінка технічної здійсненності - які ресурси, технології, знання потрібні; фінансовий аналіз - вартість реалізації, прогноз доходів і витрат, прибутковість, окупність; правові та нормативні аспекти - чи дозволено законом, чи є обмеження; ризики - потенційні труднощі та як їх уникати; альтернативи - інші шляхи реалізації або зовсім інші варіанти.

Наказ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 29.12.2004р. №451 «Про підвищення ефективності залучення та використання коштів міжнародних фінансових організацій» надає наступне визначення: «Техніко-економічне обґрунтування - документ, у якому відображаються основні технічні, організаційні, економічні та інші показники проекту».

Вікіпедія подає наступне визначення ТЕО: «Техніко-економічне обґрунтування (англ. feasibility study) передпроєктний документ, що уточнює та доповнює схему розвитку й розташування відповідної галузі промисловості у частині обґрунтування економічної доцільності і господарської потреби проєктування підприємства, пункту його розміщення, проєктної потужності, номенклатури продукції, забезпеченості сировиною, паливом, електроенергією, водою, а також визначення основних технологічних та будівельних рішень і найважливіших техніко-економічних показників виробництва та будівництва. Техніко-економічне обґрунтування - документ, у якому відображаються основні технічні, організаційні, економічні та інші показники проекту».

Виходячи із предмету отриманих товариством послуг, думка контролюючого органу про їх класифікацію, як нематеріальний актив є такою, що не узгоджується із вимогами законодавства.

Порядок бухгалтерського обліку нематеріальних активів встановлює П(С)БО 8 «Нематеріальні активи» (далі - П (С)БО 8).

Згідно п.1 П (С)БО 8 - це Національне положення (стандарт), яке визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про нематеріальні активи і незавершені капітальні інвестиції в нематеріальні активи (далі - нематеріальні активи) та розкриття інформації про них у фінансовій звітності.

Пункт 4 П (С)БО 8 встановлює, що нематеріальний актив - немонетарний актив, який не має матеріальної форми та може бути ідентифікований.

Згідно пунктів 6,7, 8 П(С)БО 8 розділу «Визнання і оцінка нематеріальних активів», придбаний або отриманий нематеріальний актив відображається в балансі, якщо існує імовірність одержання майбутніх економічних вигод, пов`язаних з його використанням, та його вартість може бути достовірно визначена.

Нематеріальний актив, отриманий в результаті розробки, слід відображати в балансі за умов, якщо підприємство має:

намір, технічну можливість та ресурси для доведення нематеріального активу до стану, у якому він придатний для реалізації або використання;

можливість отримання майбутніх економічних вигод від реалізації або використання нематеріального активу;

інформацію для достовірного визначення витрат, пов`язаних з розробкою нематеріального активу.

Якщо нематеріальний актив не відповідає вказаним критеріям визнання, то витрати, пов`язані з його придбанням чи створенням, визнаються витратами того звітного періоду, протягом якого вони були здійснені без визнання таких витрат у майбутньому нематеріальним активом.

Таким чином, виходячи із змісту П(С)БО 8, нематеріальний актив може бути відображено у балансі за умови його використання у діяльності суб`єкта господарювання або наміру для доведення нематеріального активу до стану, у якому він придатний для реалізації або використання із можливістю отримання майбутніх економічних вигод від його реалізації.

Згідно положень наказу Міністерства фінансів України від 07.02.2013р. №73, зареєстрованого у Мінюсті України 28.02.2013р. за №336/22868, яким затверджено Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» (далі НПСБО 1), у додатку 1 до НПСБО 1 наведено форму Балансу (звіту про фінансовий стан), форма № 1, код за ДКУД 1801001 (далі - Баланс). У затвердженій НПСБО 1 формі Балансу нематеріальні активи (рядки 1000, 1001, 1002) включені до розділу І Необоротні активи активу балансу.

Отже, нематеріальні активи є необоротними активами.

Із врахуванням того, що у Балансі щодо нематеріальних активів відображаються наступні показники: залишкова (балансова вартість) ряд.1000, первісна вартість ряд. 1001, накопичена амортизація ряд. 1002, слід зробити висновок, що нематеріальні активи підлягають амортизації.

Згідно п.14.1.3 ст.14 ПК України, амортизація - систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Нарахування амортизації нематеріальних активів (крім права постійного користування земельною ділянкою) здійснюється протягом строку їх корисного використання, який встановлюється підприємством/установою (у розпорядчому акті) при визнанні цього об`єкта активом (при зарахуванні на баланс) (пункт 25 П (С)БО 8).

Пунктом 29 П(С)БО 8 визначено, що нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому нематеріальний актив уведено в господарський оборот. Суму нарахованої амортизації підприємства/установи відображають збільшенням суми витрат підприємства/установи і накопиченої амортизації нематеріальних активів.

Застосування наведених норм дає підстави для висновку, що витрати підприємства на дослідження (дослідження - дія за значенням досліджувати, дослідити; досліджувати - піддавати що-небудь науковому розгляду з метою пізнання. Вияснення чогось; ретельно обстежувати кого-, що-небудь, уважно знайомитися з чим-небудь для встановлення чогось (Словник української мови: в 11 томах. Том 2, 1971, стор. 385)) у фінансовому і податковому обліку враховуються як витрати (витрати на операційну діяльність), тоді як витрати на розробку можуть враховуватися як у складі витрат, так і амортизуватися, в залежності від того, чи створено внаслідок таких витрат нематеріальний актив. Нематеріальний актив, як і інші активи, підприємство відображає в балансі. Нематеріальний актив, як і будь-який інший актив, може бути зарахований на баланс підприємства лише за умови, що він відповідає ознакам активу.

Feasibility study (техніко-економічне обґрунтування) можна класифікувати як дослідження, оскільки воно має ознаки аналітичної діяльності, спрямованої на вивчення можливостей реалізації майбутнього проєкту.

Feasibility Study, як правило, включає: вивчення ринку та конкурентного середовища; технічний аналіз можливостей реалізації; оцінку економічної доцільності та потенційної ефективності; ідентифікацію ризиків та обмежень.

Таким чином, мета feasibility study дослідити, чи є проєкт здійсненним і вигідним, що відповідає загальновизнаному змісту терміна «дослідження».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 №996-XIV активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому.

У свою чергу економічна вигода - потенційна можливість отримання підприємством Техніко-економічне обґрунтування, як предмет отриманих послуг, не відповідає вимогам П (С)БО 8 щодо визнання нематеріального активу. Розробка комплексної оцінки реалізації проекту не може, як самостійний об`єкт, використовуватись та не може амортизуватись.

Із врахуванням вищевикладеного, застосуванню підлягає саме пункт 8 П(С)БО 8, згідно якого: «якщо нематеріальний актив не відповідає вказаним критеріям визнання, то витрати, пов`язані з його придбанням чи створенням, визнаються витратами того звітного періоду, протягом якого вони були здійснені без визнання таких витрат у майбутньому нематеріальним активом».

Згідно висновків податкового органу, зазначених у акті перевірки консультаційні послуги, які полягають в розробці Комплексної оцінки реалізації проекту як першого етапу девелопменту Баготофункціонального комплексу в м. Івано-Франківську, які надані ТОВ «ДІ. СІ. І.» є витратами підприємства на придбання або створення нематеріальних активів та повинні обліковуватися на рахунку 154 «Придбання (створення) нематеріальних активів». Фактичні витрати на придбання (створення) і модернізацію нематеріальних активів, використання яких на дату балансу за призначенням не відбулося (не введені в господарську діяльність), відображаються у складі незавершених капітальних інвестицій у нематеріальні активи.

Щодо таких висновків контролюючого органу, то суд вважає за необхідне зазначити таке.

Визначення активів містить стаття 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 №996-XIV, згідно якої активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому.

Щодо необоротних активів, до складу яких, входять нематеріальні активи, приписи містить Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 року №73, зареєстрованим у Мінюсті України 28.02.2013р. за № 336/22868, у п.3, згідно якого «необоротні активи - всі активи, що не є оборотними».

Разом з тим, у п.3 НПСБО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» міститься визначення оборотних активів: «оборотні активи - гроші та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи використання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу».

Таким чином, за результатами аналізу зазначених визначень законодавства щодо активів, оборотних активів та необоротних активів слід прийти до висновку, що необоротні активи це активи, призначені для реалізації чи використання понад термін дванадцяти місяців з дати балансу.

Відтак, для того, щоб певний актив визнати необоротним активом, він повинен призначатись для його використання протягом терміну понад 12 місяців з дати балансу.

Щодо отриманих консультаційних послуг, які були надані для позивача ТОВ «ДРАГОН ЕВОЛЮШН» згідно договору про надання послуг №04-05-КО від 04.05.2020, то в даному випадку, відсутні і не складались жодні документи, які б могли свідчити про те, що придбані консультаційні послуги призначені для їх реалізації чи використання понад термін 12 місяців з дати балансу, доказів зворотного не надано.

Відповідно до п.56.21 ПК України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно- правового акту, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно- правового акту суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Сама юридична конструкція норми пункту 56.21 ПК України дає підстави стверджувати, що презумпція застосовна не лише у ситуації прямої суперечності норм, але й у будь-якій іншій ситуації невизначеності в процесі правозастосування. Для її застосування необхідно і достатньо виявлення двох або більше альтернативних варіантів правомірної поведінки, обравши найвигідніший для себе з яких платник має почуватися захищеним від можливих негативних наслідків як з боку контролюючого органу, так і суду. Більше того, наведеною нормою охоплюються не лише очікування платника, запровадженням у податковому законодавстві цієї презумпції як принципу (основної засади) накладається відповідний таким очікуванням обов`язок вибору визначеного нею варіанту поведінки і контролюючим органом, і судом. При цьому тягар доведення хибності (відсутності правових підстав) обраного платником варіанту поведінки покладається законом на контролюючий орган.

Підсумовуючи вищенаведене, враховуючи п.56.21 ст.56 ПК України, податкове повідомлення-рішення №011158/0705 від 16.04.2025, яким збільшено позивачу суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства на суму 93502,00 грн, за порушення пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1, 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135, п. 137.1 ст. 137 ПК України підлягає скасуванню.

Щодо податкових повідомлень-рішень №011166/0705, № 011162/0705 від 16.04.2025 то суд зазначає таке.

Згідно податкового-повідомлення рішення №011166/0705 контролюючий орган застосував штрафну санкцію до позивача (штраф у розмірі 63376,00 грн.) за порушення п. 201.1, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 ПК України: перевіркою встановлено відсутність реєстрації податкових накладних в єдиному реєстрі податкових накладних, за операціями з постачання товарів, база оподаткування яких, визначена відповідно до статей 188 та 189 ПКУ, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів, обсяг постачання 54338990 грн, ПДВ 10867798 грн.

Податковим-повідомленням рішенням №011162/0705 контролюючий орган збільшив суму грошового зобов`язання на 10867798,00 грн, та застосував штрафну санкцію до позивача (штраф у розмірі 2716950,00 грн.) за порушення пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188 ПК України.

Проведеною перевіркою встановлено, що товариство постачало електричну енергію за ціною, яка є нижчою ціни придбання такої продукції, що призвело до заниження податкових зобов`язань по податку на додану вартість в сумі 10867798 грн.

Згідно матеріалів справи судом встановлено, що за період з 04.09.2019 року по 30.09.2024 року ТОВ «СМАРТ ТРЕЙД ЕНЕРДЖІ» задекларовано податкових зобов`язань по податку на додану вартість у сумі 760140883 грн.

Перевіркою повноти визначення податкових зобов`язань за період з 04.09.2019 року по 30.09.2024 року встановлено їх заниження в всього в сумі 10867798 грн, в т.ч.: лютий 2020 року в сумі 2218 грн., травень 2020 року в сумі 29500 грн., липень 2020 року в сумі 17207 грн., серпень 2020 року в сумі 66045 грн., травень 2021 року в сумі 64188 грн., липень 2021 року в сумі 110949 грн., грудень 2021 року в сумі 13818 грн., листопад 2022 року в сумі 25497 грн., грудень 2022 року в сумі 236423 грн., січень 2023 року в сумі 312505 грн., лютий 2023 року в сумі 150116 грн., березень 2023 року в сумі 9310 грн., квітень 2023 року в сумі 186496 грн., травень 2023 року в сумі 65900 грн., червень 2023 року в сумі 12546 грн., липень 2023 року в сумі 40104 грн., жовтень 2023 року в сумі 1694398 грн., листопад 2023 року в сумі 2230702 грн., грудень 2023 року в сумі 1848016 грн., січень 2024 року в сумі 422637 грн., лютий 2024 року в сумі 435530 грн., березень 2024 року в сумі 372578 грн., квітень 2024 року в сумі 603372 грн., травень 2024 року в сумі 84734 грн., червень 2024 року в сумі 180617 грн., липень 2024 року в сумі 445 грн., серпень 2024 року в сумі 241959 грн., вересень 2024 року в сумі 1409988 грн.

Перевіркою зазначено, що «на підставі таких документів: головних книг, оборотно-сальдових відомостей по рахунках: 31 рахунки в банках, 36 "розрахунки з покупцями, 702 «дохід від реалізації товарів», 703 «дохід від реалізації робіт і послуг», 712 «дохід від реалізації інших оборотних активів», 79 «фінансові результати», перевірених суцільним порядком та податкових накладних, єдиного реєстру податкових накладних, накладних, актів виконаних робіт, наданих послуг, первинних банківських документів, рахунків, договорів, перевірених вибірковим порядком, встановлено заниження задекларованих ТОВ «СМАРТ ТРЕЙД ЕНЕРДЖІ» показників у рядку 1.1 Декларацій з податку на додану вартість «операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім імпорту товарів» в сумі 10867798 грн».

На думку позивача вищевказаний висновок контролюючого органу здійснений шляхом помилкового, неправомірного застосування приписів Податкового кодексу України, а самі по собі зазначені документи, на які зробила посилання перевірка, не містять інформації про заниження задекларованих показників.

Згідно п. 188.1 ст. 188 ПКУ, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

- товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

- газу, який постачається для потреб населення;

- електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

Отже, згідно аналізу пункту 188.1 ПКУ можна зробити висновок, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, за винятком операцій з постачання електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

ТОВ «СМАРТ ТРЕЙД ЕНЕРДЖІ» у перевіреному періоді здійснював діяльність на ринку електричної енергії. Згідно Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 18.06.2019 №1058, ТОВ «СМАРТ ТРЕЙД ЕНЕРДЖІ» (код ЄДРПОУ 42937610) видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з перепродажу електричної енергії (трейдерської діяльності). Постанова набрала чинності з 01.07.2019 року.

Закон України «Про ринок електричної енергії» (далі Закон) визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Господарська діяльність з перепродажу електричної енергії (трейдерська діяльність) на ринку електричної енергії підлягає ліцензуванню у разі відсутності у суб`єкта господарювання інших ліцензій, обов`язкових для провадження діяльності на ринку електричної енергії. Трейдери здійснюють купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку електричної енергії, крім її продажу за договором постачання електричної енергії споживачу (ст. 55 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії»:

- електрична енергія - енергія, що виробляється на об`єктах електроенергетики і є товаром, призначеним для купівлі-продажу (п. 26);

- ринок електричної енергії - система відносин, що виникають між учасниками ринку під час здійснення купівлі-продажу електричної енергії та/або допоміжних послуг, передачі та розподілу, постачання електричної енергії споживачам (п. 74);

- учасник ринку електричної енергії (далі - учасник ринку) - виробник, електропостачальник, трейдер, оператор системи передачі, оператор системи розподілу, оператор малої системи розподілу, оператор ринку, гарантований покупець, оператор установки зберігання енергії та споживач, які провадять свою діяльність на ринку електричної енергії в порядку, передбаченому цим Законом (п. 96);

- трейдер - суб`єкт господарювання, що здійснює купівлю електричної енергії виключно з метою її перепродажу, крім продажу за договором постачання електричної енергії споживачу (п. 92);

- двосторонній договір - договір купівлі-продажу електричної енергії, укладений між двома учасниками ринку поза організованими сегментами ринку, крім договору постачання електричної енергії споживачу (п. 17);

- постачання електричної енергії - продаж, включаючи перепродаж, електричної енергії (п. 58).

Згідно ч.1 ст.66 Закону України «Про ринок електричної енергії» купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами здійснюють виробники, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, трейдери, гарантований покупець, оператори установок зберігання енергії та споживачі.

Тобто, вимога частини другої п. 188.1 ПКУ не може бути застосованою до електричної енергії, ціна на яку склалася у системі відносин учасників ринку електричної енергії під час купівлі-продажу електричної енергії.

Додатково судом встановлено, що інспекторами проведено вибірковий аналіз умов договорів, укладених ТОВ «СМАРТ ТРЕЙД ЕНЕРДЖІ» З ТОВ «ПРЕТ СЕРВІС ЕНЕРГОЗМІН», ТОВ «ПРИКАРПАТЕНЕРГОТРЕЙД», за якими ТОВ «СМАРТ ТРЕЙД ЕНЕРДЖІ» постачало електричну енергію за ціною, яка є нижчою ціни придбання такої продукції.

Судом встановлено, що висновки відповідача в цій частині ґрунтуються лише на підставі аналізу умов договорів тільки із двома контрагентами, без дослідження первинних документів по кожній господарській операції платника податку.

Відтак, суд зауважує, що відсутність в акті перевірки деталізації обставин податкового правопорушення суперечить приписам пункту 5 розділу II Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 20.08.2015 №727, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2015 р. за №1300/27745.

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 30.06.2020 у справі №520/3141/19.

Враховуючи вказане, суд погоджується з позицією позивача про те, що податковий орган не довів на підставі належних і допустимих доказів порушення товариством вимог податкового законодавства в частині заниження податку на додану вартість.

Суд керується презумпцією добросовісності платника, яка презюмує економічну виправданість його дій, а також добросовісність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності.

Як зазначено позивачем, договорами, на які посилається перевірка є двосторонні договори купівліпродажу електричної енергії, які є типовими і мають однакову структуру.

Так, згідно пунктів 3.1, 3.2 даних договорів, «продаж електричної енергії як товарної продукції здійснюється продавцем відповідно до обсягів, визначених у додатку № 1 до цього Договору, на відповідний розрахунковий період згідно умов цього договору. Розрахунковим періодом за цим договором - є календарний місяць».

Покупець розраховується з Продавцем за електричну енергію за цінами, що визначені у графіках погодинного обсягу купівлі-продажу електричної енергії. Ціна Договору є сумою вартості електричної енергії, що буде продана/придбана за період його дії (п. 4.1 договорів).

В той же час, додатком № 1 до вказаних договорів є Щомісячна угода до двостороннього договору купівлі-продажу електричної енергії. Згідно частини 1 такої угоди: «Фактична ціна 1 Мвт*год електричної енергії, що поставляється Продавцем Покупцеві відповідно до Двостороннього договору про купівлю-продаж електричної енергії №____ від __.__.20__р., встановлюється на рівні фактичної погодинної ціни купівлі-продажу електроенергії, що сформувалася на Ринку на добу наперед торгової зони «Об`єднана енергосистема України» у відповідному періоді грн/Мвт*год (без ПДВ), яка наведена на офіційному сайті Оператора ринку (https://www.oree.com.ua/index.php/pricectr) зменшеної на __грн. (без ПДВ)».

Додаток № 2 до вказаних договорів є Акт купівлі-продажу електричної енергії, як товарної продукції за ____ 20_р.

На підставі двостороннього договору сторони такого договору укладали Щомісячні угоди, а по завершенню кожного розрахункового періоду - підписували Акт купівлі-продажу електричної енергії.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позивач здійснював діяльність із постачання електроенергії на ринку електричної енергії як трейдер, що підтверджено матеріалами справи. В той же час суд звертає увагу на те, що відповідачем не доведено чому перевіркою було враховано саме загальне правило п. 188.1 ПКУ та не взято до уваги виняток, який мав би бути застосований до оперецій предметом яких є електрична енергія, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

Таким чином, оскільки усі операції із постачання позивачем у перевіреному періоді електричної енергії були операціями постачання між учасниками ринку під час здійснення купівлі-продажу електричної енергії, виняток із загального припису пункту 188.1 ПКУ має пряме і безпосереднє відношення до таких операцій. Тобто, такі операції є операціями із купівлі-продажу (постачання) електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії, тому до таких операцій не може бути застосовано припис про те, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг.

Враховуючи викладене, позиція перевірки про заниження податкових зобов`язань з ПДВ на 10867798,00 грн є помилковою і такою, що суперечить нормам ст. 188 Податкового кодексу.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення №011166/0705, №011162/0705 від 16.04.2025 підлягають скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення №011170/0705 від 16.04.2025 судом встановлено наступне.

У зазначеному рішенні контролюючий орган застосував штрафну санкцію до позивача (штраф у розмірі 7820 грн.) за порушення ст. 49 п. 49.18 пп. 49.18.1 гл. 2 Податкового кодексу України: не подано до контролюючого органу податкові декларації з акцизного податку за період: січень-травень, липень-грудень 2020 року, січень-серпень та листопад 2021 року, грудень 2023 року, січень, квітень, травень, червень та вересень 2024 року.

Згідно акту перевірки (3.1.3.Акцизний податок) за період з 01 січня 2020 року по вересень 2024 року ТОВ « СМАРТ ТРЕЙД ЕНЕРДЖІ » було платником акцизного податку.

Відповідно до Податкового кодексу України зазначено:

- пп. 212.1.2 платником податку є: особа - суб`єкт господарювання, постійне представництво, які ввозять підакцизні товари (продукцію) на митну територію України.

- пп. 212.1.5 передбачено, що особа, яка реалізує або передає у володіння, користування чи розпорядження підакцизні товари (продукцію), що були ввезені на митну територію України із звільненням від оподаткування до закінчення строку, визначеного законом відповідно до пункту 213.3 статті 213 цього Кодексу.

- пп. 212.3.2 передбачено, що інші платники підлягають обов`язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців, не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому розпочато господарську діяльність.

- згідно пп. 213.1.3 об`єктами оподаткування є операції з: ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України, та (пп. 213.1.5) реалізації або передачі у володіння, користування чи розпорядження підакцизних товарів (продукції), що були ввезені на митну територію України із звільненням від оподаткування до закінчення строку, визначеного законодавством, відповідно до пункту 213.3 статті 213 цього Кодексу;

- пп. 213.2.1 визначено, що не підлягають оподаткуванню операції з підакцизними товарами, а саме - вивезення (експорт) підакцизних товарів (продукції) платником податку за межі митної території України.

Товари (продукція) вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України, якщо їх вивезення (експортування ) засвідчене належно оформленою митною декларацією, у тому числі, якщо відвантаження відбулося у звітному періоді, а вивезення (експортування ) - у наступному звітному періоді і на дату подання декларації з акцизного податку за звітний місяць наявна така митна декларація;

- пп. 215.1: до підакцизних товарів належить: в т. ч. електрична енергія.

- пп. 223.1: складення та подання декларації з акцизного податку. Базовий податковий період для сплати податку відповідає календарному місяцю.

- пп. 223.2: платники податку, визначені пунктом 212.1 статті 212 цього Кодексу (крім імпортерів підакцизних товарів, зазначених у підпунктах 215.3.4, 215.3.5, 215.3.5-1, 215.3.5-2, 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу), подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 цього Кодексу.

Отже, із врахуванням вищевказаного, перевіркою зроблено висновок, що, оскільки ТОВ «СМАРТ ТРЕЙД ЕНЕРДЖІ» є імпортером електроенергії, та здійснює її реалізацію, то відповідно до пп. 223.2 Податкового кодексу України здійснює операції з підакцизними товарами, які не підлягають оподаткуванню, повинно подавати до контролюючого органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду.

Проведеною перевіркою встановлено в порушення гл. 2 ст. 49 п. 49.18 пп. 49.18.1 Податкового кодексу України ТОВ «СМАРТ ТРЕЙД ЕНЕРДЖІ» не подано до контролюючого органу податкові декларації з акцизного податку за січень-травень та за липень-грудень 2020 року, за січень-серпень та за листопад 2021 року, за грудень 2023 року, за: січень, квітень, травень, червень, вересень 2024 року.

Абзацом першим пункту 49.2 статті 44 ПКУ визначено, що платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Дослідивши Розрахунок розміру штрафних (фінансових) санкцій по акту планової виїзної документальної перевірки ТОВ «СМАРТ ТРЕЙД ЕНЕРДЖІ» (4. Акцизний податок, код платежу 147021300, неподання декларації з акцизного податку), судом встановлена розбіжність у періодах податкового повідомлення-рішення та зазначених періодів вчинення порушення у розрахунку, у якому зазначено: неподання декларацій з акцизного податку за періоди січень-грудень 2020 року, січень-вересень, грудень 2021 року, серпень, вересень 2024 року, всього 24 звітні періоди.

Як зазначено позивачем, що в свою чергу не спростовано відповідачем жодними належними та допустимими доказами, податковим повідомленням-рішенням №011170/0705 від 16.04.2025 нараховано штрафні санкції за неподання до контролюючого органу податкових декларацій з акцизного податку за звітні податкові періоди, які не відображені в Акті перевірки, а саме: червень 2020 року, вересень 2021 року, грудень 2021 року, серпень 2024 року та відповідно завищено суму штрафної санкції на 1360 грн (4*340 грн).

З урахуванням наведеного, податкове повідомлення-рішення №011170/0705 від 16.04.2025, яким застосовано до позивача штрафну санкцію (штраф у розмірі 7820 грн.) за порушення ст. 49 п. 49.18 пп. 49.18.1 гл. 2 Податкового кодексу України підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення №011172/0705 від 16.04.2025 судом встановлено наступне.

У зазначеному рішенні податковий орган застосував штрафну санкцію до позивача (штраф у розмірі 1020 грн.) за порушення п. 176.2 «б» ст. 176 Податкового кодексу України: порушення Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, а саме: не відображено виплати за ознакою доходів « 157» щодо виплачених доходів самозайнятим особам за 2024 рік, зокрема ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 ; період фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено порушення: 1-3 квартали 2024 року.

Відповідно до підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Згідно з статтею 18 ПК України, податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов`язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків. Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов`язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.

Пунктом 51.1 статті 51 ПК України передбачено, що платники податків, в тому числі податкові агенти, зобов`язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків.

Пунктом 176.2 статті 176 ПК України визначено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.

Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Перевіркою встановлено, що позивачем не подано податковий розрахунок за формою № 1ДФ, № 4ДФ і не повідомлено податковий орган про суми доходу, нарахованого (сплаченого) протягом 1 кварталу 2024 року - 3 кварталу 2024 року на користь фізичних осіб - підприємців ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 .

Відповідно до пункту 177.8 статті 177 ПК України під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб`єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб`єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Ураховуючи зазначене, суд вважає, що для неутримання податковим агентом податку на доходи фізичних осіб суб`єктом господарювання, який має господарські відносини з фізичною особою підприємцем необхідно встановити чи є документ, підтверджуючий, що фізична особа зареєстрована суб`єктом підприємницької діяльності (виписка або витяг з Єдиного державного реєстру юридичних або фізичних осіб - підприємців).

На підтвердження вказаної обставини, позивачем надано докази того, що контрагенти позивача зареєстровані як фізичні особи-підприємці, тому доходи, виплачені позивачем вказаним фізичним особам-підприємцям, не включаються до бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб та, як наслідок, підприємець не є податковим агентом відносно таких осіб і звільнений від обов`язку подання щодо них розрахунків форми № 1ДФ, № 4ДФ, а тому штрафні санкції за неподання таких розрахунків до нього застосовуватись не можуть.

З урахуванням наведеного, податкове повідомлення-рішення №011172/0705 від 16.04.2025 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за платежем: податок на доходи фізичних осіб у сумі 1020,00 грн підлягає скасуванню.

Вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19.02.2019 у справі №825/809/16 та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05.06.2024 у справі № 460/2790/18.

Щодо податкового повідомлення-рішення №011175/0705 від 16.04.2025 судом встановлено наступне.

У зазначеному рішенні податковий орган застосував штрафну санкцію до позивача (штраф у розмірі 1020 грн.) за порушення п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України, а саме: неподання у строки та у випадках, передбачених ПКУ, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних повідомлення про об`єкти оподаткування за формою 20-ОПП. При тому зазначено, що період фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено порушення: квітень 2019 року.

Згідно акту перевірки №6797/09-19-07-05/42937610 від 17.03.2025 проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ТРЕЙД ЕНЕРДЖІ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 04.09.2019 по 30.09.2024.

В той же час, судом встановлено невідповідність періоду фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено порушення, зазначеному у податковому повідомленні-рішенні №011175/0705 від 16.04.2025, а саме - квітень 2019 року та інформації згідно акту перевірки №6797/09-19-07-05/42937610 від 17.03.2025.

Відповідно до пункту 75.1.2 статті 75 Податкового кодексу України, документальна планова перевірка проводиться з метою перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків. Проте податковий орган не вправі виходити за межі предмета перевірки, визначеного планом-графіком та наказом на її проведення.

Як убачається з акта перевірки, посадові особи контролюючого органу досліджували операції, які не належать до періоду, зазначеного у наказі. Така поведінка суперечить пункту 81.1 статті 81 ПКУ та принципу законності, закріпленому у статті 19 Конституції України.

Верховний Суд у постанові від 20.10.2020 у справі №520/7782/19 дійшов висновку, що перевищення предмета перевірки та встановлення обставин, не визначених наказом, є перевищенням повноважень і тягне протиправність акта перевірки.

Так, відповідно до пункту 63.3 статті 63 ПК України одним із способів податкового контролю є контроль за місцем розташування як платника податків, так і об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Об`єктом оподаткування, згідно з пунктом 22.1 статті 22 ПК України, можуть бути майно, товари, доход (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, із наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку.

Для здійснення такого податкового контролю застосовується Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Міністерства фінансів України 9 грудня 2011 року №1588 із змінами та доповненнями (далі - Порядок №1588).

Згідно з пунктом 8.1 Порядку №1588 платник податків зобов`язаний повідомляти про об`єкти оподаткування та об`єкти, пов`язані з оподаткуванням до контролюючих органів за основним місцем обліку.

Положеннями пункту 8.2 Порядку №1588 визначено, що об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі - об`єкти оподаткування), є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідними розділами Податкового кодексу України.

Повідомлення за формою №20-ОПП (додаток 10 до Порядку) повинні подавати всі платники податків - як юридичні, так і фізичні особи - підприємці в разі наявності, виникнення, зміни типу об`єкта оподаткування.

Основною метою запровадження форми №20-ОПП є отримання від платників податків інформації про всі наявні в них об`єкти майна, їх місцезнаходження, переміщення та стан, у якому вони фактично перебувають (використовуються, тимчасово не використовуються, не використовуються тощо).

Повідомлення про об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою №20-ОПП, подається до органу доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дати оформлення договору купівлі-продажу, оренди чи іншого документа на право володіння, користування або розпорядження об`єктом оподаткування.

Згідно з пунктом 8.4 Порядку №1588 повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП (додаток 10 до Порядку) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Тобто, повідомлення про об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. №20-ОПП, подається до контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дати оформлення договору купівлі-продажу, оренди чи іншого документа на право володіння, користування або розпорядження об`єктом оподаткування. Довідник об`єктів оподаткування розміщено на офіційному сайті ДПС України.

Зазначена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.05.2021 у справі №560/3008/19.

Відповідно до п. 117.1 ст. 117 ПК України неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 1020 гривень.

При цьому диспозиція статті 117 ПК України не передбачає відповідальності за неподання звітів чи повідомлення щодо об`єкта оподаткування. Крім того, відповідно до п. 63.3 статті 63 ПК України на платника податків покладається обов`язок подання заяви про взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку, а Порядком №1588 врегульовано питання подання платником податків повідомлення форми №20-ОПП, що є різними за змістом документами.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 18.04.2024 у справі №640/18630/21, від 21.04.2022 у справі №580/814/20.

Додатково суд звертає увагу, що Верховний Суд у постанові від 22.02.2023 у справі №520/7836/21 дійшов висновку, що неподання повідомлення за формою 20-ОПП не утворює складу податкового правопорушення, якщо контролюючий орган не довів наявності реальної шкоди бюджету.

Відповідач не довів, що така шкода настала, а тому застосування штрафних санкцій є безпідставним і суперечить принципу пропорційності, закріпленому у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, аналізуючи вищенаведені норми та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що ГУ ДПС в Івано-Франківській області викладені в акті перевірки обставини неправильно відображені у податковому повідомленні-рішенні №011175/0705 від 16.04.2025, у зв`язку з цим таке податкове-повідомлення рішення є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

Суд зазначає, що принцип верховенства права, закріплений у статті 8 Конституції України та деталізований у статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ), передбачає обов`язок суду тлумачити та застосовувати норми права у світлі практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Зокрема, у рішенні у справі «Бейелер проти Італії» (Beyeler v. Italy, №33202/96, § 109, ЄСПЛ, 2000) Суд підкреслив, що втручання держави у права особи має бути передбачуваним, законним та переслідувати легітимну мету, а органи влади повинні діяти послідовно і добросовісно.

Застосовуючи ці принципи до адміністративного процесу, суд наголошує, що обов`язок держави діяти у спосіб, передбачений законом, є складовою гарантії справедливого балансу між публічним інтересом і правами приватних осіб (рішення ЄСПЛ «Стретч проти Сполученого Королівства» (Stretch v. the United Kingdom, №44277/98, § 42, 2003)).

Безпідставне визначення податкових зобов`язань і застосування фінансових санкцій без належних доказів становить втручання у мирне володіння майном платника податків, що суперечить статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення ЄСПЛ у справах «Щокін проти України», «Інтерсплав проти України», «Булвес АД проти Болгарії»). Таке втручання не відповідає критеріям законності, легітимності мети та пропорційності.

Суд підкреслює, що принцип правової визначеності, гарантований статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, вимагає від держави забезпечення передбачуваності та стабільності у сфері податкових правовідносин. Європейський суд з прав людини у справах Щокін проти України (Shchokin v. Ukraine, №23759/03 і №37943/06, §52, 2010) та Інтерсплав проти України (Intersplav v. Ukraine, №803/02, §38, 2007) наголосив, що податкове законодавство повинно бути достатньо чітким, щоб особа могла передбачити наслідки своїх дій. Якщо закон або практика його застосування допускає неоднозначність, суди мають керуватися принципом in dubio pro tributario сумніви тлумачаться на користь платника податків.

Цей принцип закріплений у пункті 4.1.4 ПКУ, а Верховний Суд у постанові від 25.05.2021 у справі №520/12773/19 підтвердив, що він має безпосереднє нормативне значення у всіх податкових спорах.

Також суд, з огляду на подане відповідачем обґрунтування правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень, змушений вказати на те, що одним з принципів податкового законодавства України відповідно до норм статті 4, пункту 56.21 статті 56 Податкового Кодексу України є принцип презумпції добросовісності дій, рішень платника податків, у зв`язку з чим передбачається, що дії платників податків, які мають своїм результатом одержання податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними. Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено належними та допустимими доказами, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність яких установлена судом.

Такий підхід національного законодавства також узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, викладеною в пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції. Суд визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вказану практику Європейського Суду з прав людини, норму частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України суду не було надано доказів, які б свідчити про недобросовісність позивача.

Відтак, суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що податкові повідомлення - рішення Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області від 16.04.2025 №011158/0705, №011162/0705, №011166/0705, №011170/0705, №011172/0705 та №011175/0705 є протиправними та підлягають скасуванню.

Решта доводів та аргументів учасників справи не мають значення для вирішення спору по суті, не спростовують встановлених судом обставин у спірних правовідносинах та викладених висновків суду.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Згідно з частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд також враховує частину 2 статті 2 КАС України, відповідно до приписів якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач під час розгляду справи не надав.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

В підтвердження судових витрат у справі позивачем подано платіжні інструкції №2019 від 10.07.2025 на суму 14534,40 грн (т.1, а.с.15), та №2062 від 07.08.2025 на суму 15745,60 (т.2, а.с.157).

З огляду на задоволення позову, відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачена ним сума судового збору у розмірі 30280,00 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача понесені ним судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 31000 грн.

Частиною 1 статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 7 цієї статті передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з частинами 1 та 2 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Пунктом 1,2 частини 3 зазначеної статті 134 КАС України передбачено, що для цілей розподілу судових витрат, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.4 ст.134 КАС України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5 ст.134 КАС України).

Представник позивача на підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу надала суду такі документи: копію договору №2021/04/28 про надання професійної правничої допомоги від 28.04.2021, укладений між ТзОВ «СМАРТ ТРЕЙД ЕНЕРДЖІ» та Адвокатом Мороз Оксаною Михайлівною (т.2,а.с.216-217); копію договору №2025/01/01 про надання професійної правничої допомоги від 01.01.2025, укладений між ТзОВ «СМАРТ ТРЕЙД ЕНЕРДЖІ» та Адвокатом Луцась Андрієм Євгеновичем (т.1,а.с.82-83); копію акта приймання-передачі послуг за договором про надання професійної правничої допомоги №2021/04/28 від 28.04.2021, від 04.11.2025(т.2, зворот а.с.218); копію акта приймання-передачі послуг за договором про надання професійної правничої допомоги №2025/01/01 від 01.01.2025, від 04.11.2025 (т.2,а.с.218); копії ордера серії АТ №1114724 від 02.09.2025 про надання адвокатом Мороз О.М. правничої допомоги ТзОВ «СМАРТ ТРЕЙД ЕНЕРДЖІ» у Івано-Франківському окружному адміністративному суді (т.2, а.с.202); копії ордера серії АТ №1106730 від 02.07.2025 про надання адвокатом Луцась А.Є., правничої допомоги ТзОВ «СМАРТ ТРЕЙД ЕНЕРДЖІ» у Івано-Франківському окружному адміністративному суді (т.2, а.с.219).

Відповідно до пункту 4.3, договору №2021/04/28 від 28.04.2021 та пункту 4.3, договору №2025/01/01 від 01.01.2025 остаточний розрахунок витрат клієнта та фактично надані послуги відповідно до умов цих договорів підтверджуються оформленими сторонами у встановленому законом порядку Актами приймання-передачі наданих послуг.

Згідно акта приймання-передачі послуг за договором про надання професійної правничої допомоги №2025/01/01 від 01.01.2025, від 04.11.2025, адвокат Луцась А.Є, надав а ТзОВ «СМАРТ ТРЕЙД ЕНЕРДЖІ» отримало професійну правничу допомогу по здійсненню представництва, інших видів правничої допомоги у адміністративній справі №300/5418/25 за позовом ТзОВ «СМАРТ ТРЕЙД ЕНЕРДЖІ» до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.04.2025 а саме: складання позовної заяви 20000,00 грн, складання відповіді на відзив 5000,00 грн, всього 25000,00 грн.

Згідно акта приймання-передачі послуг за договором про надання професійної правничої допомоги №2021/04/28 від 28.04.2021, від 04.11.2025, адвокат Мороз О.М., надав а ТзОВ «СМАРТ ТРЕЙД ЕНЕРДЖІ» отримало професійну правничу допомогу по здійсненню представництва, інших видів правничої допомоги у адміністративній справі №300/5418/25 за позовом ТзОВ «СМАРТ ТРЕЙД ЕНЕРДЖІ» до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.04.2025 а саме: участь адвоката у судових засіданнях суду першої інстанції 6000,00 грн.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід-Захід Альянс Лімітед проти України (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, потребують дослідження на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорію складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Судом встановлено згідно протоколів судових засідань у справі, загальна тривалість участі представника позивача адвоката Мороз О.М. в судових засіданнях більше 4 год. Також представником позивача адвокатом Луцась А.Є, окрім позовної заяви підготовлено відповідь на відзив, додаткові письмові пояснення.

Суд вважає, що затрати представників позивача є співмірними з обсягом наданих послуг, складністю і характером цієї справи, відтак з врахуванням задоволення позову, до відшкодування з відповідача належить стягнути на користь позивача 31000,00 грн, судових витрат на правничу допомогу.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області від 16.04.2025 №011158/0705, №011162/0705, №011166/0705, №011170/0705, №011172/0705, №011175/0705.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43968084) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Трейд Енерджі» (код ЄДРПОУ 42937610) сплачену суму судового збору в розмірі 30 280 (тридцять тисяч двісті вісімдесят) гривень 00 копійок та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 31 000 (тридцять одну тисячу) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Смарт Трейд Енерджі» (код ЄДРПОУ 42937610), адреса: вул. Галицька 67, офіс 401, м. Івано-Франківськ, 76019;

відповідач - Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43968084), адреса: вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018.

Суддя /підпис/ Скільський І.І.

Рішення суду складене в повному обсязі 27 квітня 2026 р.