Ухвала суду № 137595447, 22.06.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

про залишення позовної заяви без розгляду

22 червня 2026 рокум. Ужгород№ 260/2020/25

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі судді Гебеш С.А., розглянувши заяву про поновлення строку звернення до суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області про визнання протиправним та скасування рішення, треті особи - Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Закарпатської області (код ЄДРПОУ: 22112642), Вища рада правосуддя, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області про визнання протиправним та скасування рішення, третя особа - Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури про визнання протиправним та скасування рішення, а саме:

1) Визнати поважною причину пропуску строку звернення до суду із позовною заявою: поновити строк звернення до суду із позовною заявою;

2) Визнати протиправними і скасувати рішення КДКА Закарпатської області від 28 червня 2022 року яким стосовно адвоката ОСОБА_1 порушено дисциплінарну справу, від 19 липня 2022 року яким адвоката ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності із застосуванням дисциплінарного стягнення у вигляді попередження;

3) Встановити відсутність у КДКА Закарпатської області код ЄДРПОУ 37784267 повноважень здійснювати дисциплінарне провадження відносно адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю № 229 від 16.11.2011 року) робочим місцем якої згідно Єдиного реєстру адвокатів України є місто Київ;

4) Витребувати у відповідача КДКА Закарпатської області код ЄДРПОУ 37784267 матеріали дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю № 229 від 16.11.2011 року);

5) Забезпечити трансляцію судових засідань у справі технічними засобами Закарпатського окружного адміністративного суду до мережі Інтернет на YouTube канал «Судова влада України» ІНФОРМАЦІЯ_3;

6) Ухвалити судове рішення про участь позивача ОСОБА_1 та представника позивача Карповича Андрія Петровича в усіх судових засіданнях в судовій справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів через зареєстровані ОСОБА_1 та Карповича А.П. Електронні кабінети в ЕСІТС у підсистемі «Відеоконференцзв`язок» (ВКЗ), та повідомляти про дату і час судового засідання не менше чим за три дні до кожного судового засідання у справі; Копії ухвал надіслати на електронні адреси: ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 березня 20245 року суддею Плехановою З.Б. відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 24.04.2025 року.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області, третя особа - Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури про визнання протиправним та скасування рішення залишено без розгляду.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2025 року апеляційну скаргу ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2025 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі №260/2020/25 скасовано, а справу направлено на продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.09.2025, справу було передано на розгляд головуючій судді Плеханова З.Б.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року визнано необґрунтованим відвід заявлений позивачкою ОСОБА_1 , заяву про відвід передано для вирішення питання про відвід судді в порядку ст. 131 КАС України.

Разом з тим, Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року задоволено самовідвід головуючої судді Плеханової З.Б. у справі №260/2020/25, справу передано для розгляду іншим суддею.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2025 здійсненого на підставі ухвали про самовідвід судді, для розгляду справи № 260/2020/25 визначено головуючого суддю Дору Ю.Ю.

25.09.2025 суддя Дору Ю.Ю. подав заяву про самовідвід на підставі п.5 ч.1 ст.36 КАС України.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2025 року заяву про самовідвід задоволено, відведено суддю Дору Ю.Ю. від участі у розгляді справи №260/2020/25 та передано справу для проведення повторного автоматизованого розподілу в порядку ст. 31 КАС України.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.09.2025 здійсненого на підставі ухвали про самовідвід судді, для розгляду справи № 260/2020/25 визначено головуючого суддю Гебеш С.А.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 01.10.2025 року суддею Гебеш С.А. прийнято до свого провадження адміністративну справу №260/2020/25 та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 31.10.2025 року до участі у даній справі залучено Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Закарпатської області (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, буд. 5, код ЄДРПОУ: 22112642), в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.03.2026 року до участі у справі залучено Вищу раду правосуддя (04050, м. Київ, вул. Студентська, буд. 12, код ЄДРПОУ: 00013698), в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 31.03.2026 року витребувано від Уповноваженого Верхової Ради України з прав людини (01008, м. Київ, вул. Інститутська, 21/8, код ЄДРПОУ: 21661556) копію письмової відповіді на скаргу ОСОБА_1 від 11.07.2024 року про ймовірні порушення КДКА Закарпатської області її права на інформацію та копії усіх доданих до цієї відповіді документів.

У ході проведення підготовчого провадження представник Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури заявила клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. Вказане клопотання мотивоване тим, що відповідно до змісту ч. 3 ст. 39 та ч. 1 ст. 42 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" процесуальний строк звернення до суду з адміністративним позовом у справах щодо оскарження рішення КДКА у дисциплінарній справі становить тридцять днів з дня прийняття такого рішення.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 26.05.2026 року вказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачці строк для усунення недоліків, а саме для подання заяви про поновлення строку звернення до суду, із підтверджуючими доказами.

На виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, позивачка подала заяву, в якій вимагала врахувати, що причина пропуску звернення адвоката ОСОБА_1 з позовною завою відбулася виключно з вини відповідача КДК Закарпатської області; визнати поважною причину пропуску строк звернення адвоката ОСОБА_1 до суду з позовною заявою; поновити пропущений строк; позовну заяву задовольнити повністю.

Також позивачка подала до суду додаткові пояснення, в яких вказує на те, що виключно із отримання 11.03.2025 року відповіді КДКА Закарпатської області, для цілей ст. 122 КАС України позивач адвокат ОСОБА_1 отримала офіційне підтвердження існування оскаржуваних рішень КДКА, офіційно дізналась про порушення своїх прав, свобод та інтересів, 30-и денний строк звернення до суду з позовною заявою для ОСОБА_1 починається ВИКЛЮЧНО із 11.03.2025, а НЕ з дня ухвалення ВКДКА рішення від 22.09.2023 № IX-014/2023. Зазначає, що Законом не передбачено, що адвокат ОСОБА_1 повинна дізнаватись про порушення своїх прав, свобод та інтересів від сторонніх окремих фізичних чи юридичних осіб, які не мають ніякого відношення до ухвалення рішень КДКА Закарпатської області від 28.06.2022 та від 19.07.2022.

Вирішуючи подану заяву про поновлення строку звернення до суду, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною третьою цієї статті встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 39 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Разом з тим, відповідно до вимог ч. 1 ст. 42 вказаного Закону адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.

Отже, спеціальним строком для звернення до адміністративного суду у справах щодо оскарження рішення КДКА у дисциплінарній справі становить тридцять днів з дня його прийняття (в редакції чинній на час винесення оскаржуваних рішень).

Позивачка важає, що вона не пропустила строк звернення до суду з даним позовом, натомість вказує на те, що позовну заяву подано зі спливом строку звернення, так як нею вживалися активні заходи щодо отримання оскаржуваних рішень, які є предметом судового розгляду.

Суд, зазначає, що Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Подібні висновки викладені і Верховним Судом у постанові від 10 січня 2024 року у справі №420/1782/23, де вказано, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущений; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

Як вбачається із змісту позовних вимог, позивачка оскаржує зокрема рішення КДКА Закарпатської області від 28 червня 2022 року, яким стосовно адвоката ОСОБА_1 порушено дисциплінарну справу та від 19 липня 2022 року, яким адвоката ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності із застосуванням дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.

Тобто, в даному випадку підлягає застосуванню спеціальний місячний строк для звернення до суду щодо оскарження рішень КДКА.

Між тим, як вбачається з матеріалів справи, з цією позовною заявою позивачка звернулася до суду лише 20.03.2025 року (згідно з відбитком штампу канцелярії суду та відомостями електронного суду), тобто із пропуском місячного строку звернення до суду з моменту винесення оскаржуваних рішень, встановленого Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Досліджуючи матеріали справи, а також подану позивачкою заяву про поновлення строку звернення до суду, судом встановлено наступне.

28.06.2022 року КДК адвокатури Закарпатської області винесла рішення про порушення дисциплінарної справи стосовно ОСОБА_1 та призначила розгляд такої на 19.07.2022 року.

Вказане рішення 04.07.2022 року надіслано засобами поштового зв`язку на поштову адресу ОСОБА_1 , яке повернуто на адресу КДК адвокатури Закарпатської області з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

19.07.2022 року КДК адвокатури Закарпатської області винесено рішення, яким притягнуто адвокатку ОСОБА_1 до дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.

Вищевказане рішення від 19.07.2022 року, 22.07.2022 року надіслано засобами поштового зв`язку на поштову адресу ОСОБА_1 , яке повернуто на адресу КДК адвокатури Закарпатської області без будь - яких відміток.

Вказані рішення є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 41 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" копія рішення надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення.

Враховуючи те, що оскаржувані рішення були надіслані відповідачем засобами поштового зв`язку на поштову адресу позивачки, то суд вказує, що відповідачем дотримано вимоги ч. 4 ст. 41 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Разом з тим, суд погоджується із позицією позивачки та враховує те, що надіслання вказаних рішень, не свідчить про їх отримання.

Однак, судом встановлено, що позивачка отримавши рішення Вищої КДК адвокатури від 22.09.2023 року, яке нею оскаржено у судовому порядку в межах адміністративної справи до Київського окружного адміністративного суду 17.10.2023 року, про що свідчить подана нею позовна заява (а.с. 59, Т. ІІ), дізналася про існування рішення КДК адвокатури Закарпатської області від 19.07.2022 року, так як таке містить чітке посилання на нього.

Суд зазначає, що подаючи вказаний позов до Київського окружного адміністративного суду 17.10.2023 року, позивачкою було долучено до матеріалів справи, зокрема й рішення від 22.09.2023 року, з тексту якого чітко можна встановити, що її 19.07.2022 року КДК адвокатури Закарпатської області притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Наведені докази спростовують твердження позивачки, про те, що їй не було відомо до 11.03.2025 року про існування оскаржуваного рішення.

В подальшому, як встановлено судом, позивачка починає вчиняти дії щодо отримання інформації та про прийняття відповідачем рішень, які є предметом даного спору, а саме:

29.03.2024 року позивачка звернулася до відповідача із запитом про надання інформації щодо оскаржуваних рішень (а.с. 13-14, Т. І), в якому просила відповідача надіслати вказані рішення на її електронну адресу.

В той же час, позивачка не надала суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про вчинення нею активних дій щодо отримання оскаржуваних рішень в період з 17.10.2023 року по 29.03.2024 року, а саме: жовтень 2023, листопад 2023, грудень 2023, січень 2024, лютий 2024 року, березень 2024 року.

Як вбачається із матеріалів справи, у відповідь на вказаний запит позивачки від 29.03.2024 року, відповідач - 11.04.2024 року надіслав на адресу для листування "04111, м. Київ, а/с21" ОСОБА_1 , яка зазначена в бланку її запиту (а.с. 13, Т.І) лист та надав суду доказ надіслання такого засобами поштового зв`язку 11.04.2024 о 17:59:53 год (а.с. 54, Т. 4).

З наведеного, суд встановив, що запит про надання інформації позивачці, був розглянутий, про що їй 11.04.2024 року надіслана відповідна відповідь.

В той же час, даний доказ свідчить про надання відповіді та надіслання його на адресу для листування позивачки, але вказане не свідчить про отримання нею такого.

Разом з тим, суд враховує, те, що в поданому запиті позивачка просила відповідача надіслати їй відповідь на запит саме на електронну адресу, яка міститься в шапці профілю запиту (а.с. 13, т. 1).

Однак, матеріали справи не містять доказів надіслання вказаного запиту відповідачем на електронну адресу ОСОБА_1 А на запитання суду, чому такий не надіслано на електронну адресу позивачки, представник відповідача у судовому засідання зазначив, що в той час електронна скринька не працювала.

Не отримавши, відповідь на вказаний запит протягом 5-ти робочих днів у строки визначені ст. 20 Закону від 13.01.2011 року №2939-VI, лише після спливу більше ніж 10-ти місячного строку, 25.02.2025 року позивачка звертається із скаргою до Уповноваженого ВРУ з прав людини, в якій вимагає притягнути голову КДК адвокатури Закарпатської області Немеша П.Ф. до адміністративної відповідальності та надіслати їй протокол в електронному вигляді на її електронну адресу (а.с. 15, Т.1).

Разом з тим, Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 31.03.2026 року витребувано від Уповноваженого Верхової Ради України з прав людини (01008, м. Київ, вул. Інститутська, 21/8, код ЄДРПОУ: 21661556) копію письмової відповіді на скаргу ОСОБА_1 від 11.07.2024 року про ймовірні порушення КДКА Закарпатської області її права на інформацію та копії усіх доданих до цієї відповіді документів.

На виконання вказаної ухвали суду, 21.04.2026 року Уповноважений Верхової Ради України з прав людини надав суду витребувані докази, а саме лист ОСОБА_1 від 02.08.2024 року, в якому розглянуто її звернення від 11.07.2024 року та надано додатком лист КДК адвокатури Закарпатської області від 11.04.2024 року за №49/24 та докази направлення такого на адресу для листування.

Як встановлено судом, вказана відповідь Уповноваженого Верхової Ради України з прав людини від 02.08.2024 року була надіслана на електронну адресу ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4.

З метою з`ясування отримання вказаної відповіді від Уповноваженого Верхової Ради України з прав людини від 02.08.2024 року у судовому засіданні було зобов`язано позивачку надати суду докази, коли неї отримана вказана відповідь.

Докази отримання позивачкою вказаної відповіді, на вимогу суду, з якої суд може встановити дату отримання вказаного листа, позивачкою суду не надано.

Беручи до уваги те, що запит на вищевказане звернення позивачки, був Уповноваженим Верхової Ради України з прав людини надісланий 02.08.2024 року, а позивачка вказаний факт не спростувала, так як витребувані судом докази не надала, то суд з врахуванням надіслання та отримання електронних листів вважає, що 03.08.2024, тобто наступного дня після отримання електронного листа позивачці було достименно відомо про існування оскаржуваних нею рішень від 22.06.2022 та 19.07.2022 року, оскільки вказаний лист містив реквізити оскаржуваних рішень.

Аналізуючи вищевказані обставини, такі свідчать про те, що позивачка була обізнана про існування оскаржуваних рішень, що давало можливість звернутися до суду у встановлений тридцятиденний строк.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 26 жовтня 2023 року (справа №990/139/23) та від 01 лютого 2024 року (справа №990/270/23) вказала, що установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Суд вказує на те, що реалізація права позивача на звернення до суду з позовною заявою у межах строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача. Позивач, не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізувати своє право на звернення до суду в межах строків такого звернення, адже нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Беручи до уваги наведену вище правову позицію Великої Палати Верховного Суду, суд зауважує, що пропуск строку на звернення до суду через пасивну поведінку позивача щодо реалізації своїх процесуальних прав і небажання їх реалізувати в повній мірі не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду з позовом.

Суд наголошує, що встановлення строків звернення до суду передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій щодо захисту своїх прав, свобод та інтересів.

Фактичні обставини та наявні у позові матеріали свідчать про те, що позивач мав достатньо часу для реалізації права на звернення до суду у встановлений законом строк. До матеріалів позову не надано доказів поважності причин пропуску строку на звернення з даним позовом, позивачем (його представником) не наведено жодних обґрунтованих доводів неможливості своєчасно подати позовну заяву.

Суд не погоджується із твердженнями позивачки про те, що вона не могла звернутися до суду без офіційно отриманої нею відповіді саме від відповідача від 11.03.2025 року, оскільки до моменту отримання відповіді від 11.03.2025, на яку посилається позивачка у неї були достеменні вихідні дані оскаржуваних рішень, а саме дата їх винесення, що на думку суду, надавало можливість звернутися до суду значно раніше, у визначений законом строк.

Крім того, суд не може взяти до уваги посилання позивачки на те, що без отримання оскаржуваних рішень така не могла звернутися до суду, оскільки на момент звернення до із вказаним позовом, такі нею не були додані, що не позбавило її можливості звернення до суду 20.03.2025 року без наявності таких.

Суд не бере до уваги посилання позивачки про те, що без наявності у неї офіційної відповіді від відповідача також й через те, що така мала можливість заявити клопотання про витребування вказаних рішень, зазначивши про те, що оригінали таких знаходяться у відповідача та з обґрунтуванням неможливості їх подання, з причин, що не залежать від неї, оскільки реквізити оскаржуваних рішень їй були відомі задовго до отримання відповіді від 11.03.2025 року, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Враховуючи те, що суд не вбачає підстав для поновлення строку звернення до суду, так як позивачкою та її представником не надано доказів поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, не наведено об`єктивних причин, які б перешкоджали вчасному зверненню та не залежали від її волі та дій, тому суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду.

В силу ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини "Устименко проти України" (№ 32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності".

У пункті 48 рішення Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" (№ 3236/03) зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини "Юніон Аліментаріа ОСОБА_2 проти Іспанії" визначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання ("Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" № 11681/85).

Європейський Суд з прав людини наголошує у своїй практиці, що застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами № 22083/93, № 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.

Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Керуючись статтями 122, 123, 240, 248, 256, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області про визнання протиправним та скасування рішення, треті особи - Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Закарпатської області (код ЄДРПОУ: 22112642), Вища рада правосуддя - залишити без розгляду.

Копію ухвали направити (надати) учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дати її постановлення.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення за формою і змістом, передбаченими ст. 296 КАС України.

СуддяС.А. Гебеш