Ухвала суду № 137594642, 22.06.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

22 червня 2026 року Справа №160/23193/23

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Врона О.В., розглянувши у письмовому провадженні у м. Дніпро заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/23193/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.02.2024 у справі №160/23193/23 позовну заяву - задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо ненарахування та не виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів від 08 лютого 1995 року №100, шляхом множення середньоденного грошового забезпечення позивача на 184 днів затримки розрахунку.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Судове рішення набрало законної сили 10 лютого 2025 .

Ухвалою суду від 02.06.2026 виправлено помилки в п`ятому абзаці резолютивної частини рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.09.2024 і у виконавчому документі у справі №160/14780/24 за позовною заявою ОСОБА_2 до 1-Військової частини НОМЕР_2 , 2- Військової частини НОМЕР_3 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні, вказавши правильно адресу і РНОКПП позивача: «( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 )».

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/23193/23.

Позивач просить: встановити судовий контроль за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2024 року по справі № 160/23193/23 адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії та зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 подати звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2024 року по справі № 160/23193/23.

У разі неподання звіту або встановлення факту невиконання рішення суду вирішити питання про накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень відповідно до статті 382 КАС України.

В обґрунтування заяви позивачем вказано наступне.

Станом на день подання цієї заяви рішення суду не виконано, оскільки відповідачем не здійснено виплату коштів, що підлягають виплаті позивачу на виконання зазначеного судового рішення.

Посилання відповідача на відсутність фінансування не може вважатися належним обґрунтуванням невиконання судового рішення, оскільки відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання, а держава забезпечує його виконання у встановленому законом порядку.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2026 призначено до розгляду заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/23193/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії- - в порядку письмового провадження без виклику учасників справи.

Запропоновано відповідачу надати пояснення з приводу поданої позивачем заяви із підтверджуючими доказами до 19.06.2026.

У встановлений судом строк пояснень від відповідача на заяву про встановлення судового контролю, до суду не надійшло.

При вирішенні заяви суд виходить з наступного.

За приписами ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ч.ч.2, 3 ст.14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні норми містить і ст. 370 КАС України, за якою судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав осіб.

Згідно ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Частиною 2 ст. 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, є правовим наслідком судового рішення.

Конституційний Суд України у Рішенні від 30.06.2009 №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 р. зазначив, що право на судовий захист, передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, що остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося.

Одним з механізмів, спрямованих на забезпечення ефективності судового рішення, тобто на його виконання, є судовий контроль.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26 квітня 2005 року, та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19 лютого 2009 року).

Невиконання рішення є втручанням у право на мирне володіння майном, гарантоване ст.1 Першого протоколу до Конвенції. Так, у справі Півень проти України Європейський суд констатував порушення ст.6 Конвенції та зазначив, що невиконання судового рішення не може бути виправдане недоліками законодавства, які унеможливлюють його виконання, та відсутністю у законодавстві України нормативної бази щодо завдань, покладених на органи виконавчої влади.

За позицією Верховного Суду відсутність бюджетного фінансування не звільняє суб`єкта владних повноважень від обов`язку виконати судове рішення, а також не може бути підставою для його тривалого невиконання.

Відповідачем рішення суду повністю не виконано.

При цьому, суд враховує положення ч. 3 ст. 382-1 КАС України, якими передбачено, що встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/23193/23 та зобов`язати відповідача подати звіт про виконання судового рішення від 28.02.2024 у справі №160/23193/23 , протягом трьох місяців з дня отримання копії цієї ухвали.

Керуючись ст. ст. 241, 243, 248, 256, 293, 294, 295, 370, 382 КАС України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/23193/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії- -задовольнити.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України подати звіт про виконання судового рішення у справі №160/23193/23 з належними доказами його виконання протягом трьох місяців з дня отримання копії цієї ухвали та надати докази направлення звіту позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона