Рішення № 137592445, 22.06.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/7393/26

Провадження № 2-о/369/433/26

РІШЕННЯ

Іменем України

22.06.2026 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючої судді Дубас Т.В.

при секретарі Бондарь Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , де заінтересована особа Гощанська селищна рада про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

Представник заявника ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з заявою, згідно якої просить встановити факт родинних відносин між ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , як між матір`ю та донькою.

В обґрунтування вимог заявниця посилалась на те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є донькою та матір`ю.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. Після її смерті відкрилася спадщина на належне спадкодавиці нерухоме майно, а саме: земельна ділянка площею 3,10 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

24 жовтня 2024 року приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Ящук О.М. заведено спадкову справу № 162/2024 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , 1928 р.н.,

Відповідно до довідки № 110/01-16 від 31.03.2026 року виданою приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Ящук О.М. про коло спадкоємців, відповідно до тексту якої єдиним спадкоємцем є дочка померлої ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 заявниці було відмовлено та надано письмове роз`яснення про необхідність підтвердження родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , оскільки із поданих документів неможливо встановити факт родинних стосунків, у свідоцтві про народження ОСОБА_1 . Серія НОМЕР_1 , актовий запис про народження №8 від 09.07.1953 року, складений Гощанським райбюро ЗАГС Ровенської області, у графі прізвище дитини - вказано " ОСОБА_4 ", ім?я матері вказано " ОСОБА_5 ", а вірно має бути вказано: прізвище дитини " ОСОБА_6 ", ім?я матері " ОСОБА_7 ".

Тому заявниця просила встановити факт родинних відносин між між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , як між матір`ю та донькою

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30.04.2026 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку окремого провадження.

У судове засідання заявниця не з`явилася, надіслала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, де також вказала, що вимоги заяви підтримує в повному обсязі та просить суд її задовольнити.

У судове засідання представники заінтересованої особи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

За таких обставин, суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність сторін на підставі поданих сторонами доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, дослідивши матеріали заяви, вивчивши наявні у справі докази, дійшов наступного висновку.

Так, судом встановлено, що згідно з матеріалів заяви поданої до суду адвокатом Макушенко В.Є. в інтересах заявника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , остання є донькою ОСОБА_8 та ОСОБА_3 .

Однак, ІНФОРМАЦІЯ_1 мати заявниці ОСОБА_3 померла та у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , Приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області Ящук О.М., заявниці було відмовлено та надано письмове роз`яснення про необхідність підтвердження родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , оскільки із поданих документів неможливо встановити факт родинних стосунків між заявником та її матір`ю.

На підтвердження факту родинних стосунків заявниці ОСОБА_1 та її покійної матері ОСОБА_3 до суду надано: копії паспорту ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , копії свідоцтва про народження ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , копію свідоцтва про шлюб ОСОБА_10 , витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища ОСОБА_9 , копію погосподарської книги домоволодіння по АДРЕСА_1 , довідку Русивельського старостинського округу Гощанської селищної ради Рівненської області, довідку Приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області Ящук О.М. щодо кола спадкоємців після смерті ОСОБА_11 та роз`яснення щодо неможливості видачі свідоцтва про право на спадщину, письмові пояснення свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .

Так, згідно свідоцтва про народження матері заявниці ОСОБА_10 серії НОМЕР_2 виданому сільською радою Форосна Новоселицького району Чернівецької області 03.02.1977 року, вбачається, що свідоцтво видано на ім?я ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

У подальшому ОСОБА_15 одружилася з ОСОБА_8 , та змінила прізвище на ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_3 виданому ЗАГС пос. Сусуманский Средниканського района Хабаровского края. Однак, у даному свідоцтві про шлюб ОСОБА_3 зазначена як ОСОБА_5 , тоді як правильно ОСОБА_16 .

Крім того, заявник ОСОБА_1 , згідно з наявною у матеріалах справи копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , актовий запис № 8 складений Гощанським райбюро ЗАГС Рівненської області, значиться як ОСОБА_17 , що народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 та її батьками записано: батьком - ОСОБА_8 , матір`ю - ОСОБА_18 .

Відповідно до наявної у матеріалах справи копії погосподарської книги, що обліковується за батьком заявниці ОСОБА_8 , по АДРЕСА_1 , вбачається, що за цією адресою значилися зареєстрованоми у будинку: ОСОБА_8 , 1920 року народження, як батько; ОСОБА_18 , 1927 року народження, як мати; ОСОБА_19 , 1950 року народження, як донька; ОСОБА_17 , 1953 року народження, як донька; ОСОБА_20 , 1956 року народження, як син; ОСОБА_21 , 1958 року народження, як син.

Згідно з довідкою №22-27/190 від 11.07.2024 року виданою Русивельским старостинським округом Гощанської селищної ради Рівненської області про те, що за адресою, АДРЕСА_1 проживає без реєстрації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом зі своєю матір`ю ОСОБА_3 .

Крім того, згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу, щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00038183575 від 19.01.2023 року, заявник ОСОБА_1 після одруження змінила своє дошлюбне прізвище з " ОСОБА_4 " на прізвище чоловіка " ОСОБА_22 ", а саме 26.02.1973 року виконавчим комітетом Яблунівської сільської ради Білоцерківського району Київської області зроблено актовий запис за №5 про одруження ОСОБА_23 ОСОБА_24 , копія якого міститься у матеріалах справи.

Згідно з довідкою Приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу Ящук О.М. щодо кола спадкоємців вбачається, що 24 жовтня 2024 року приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Ящук О.М. заведено спадкову справу № 162/2024 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_3 , 1928 року народження. З документів, приєднаних до вказаної спадкової справи, вбачається, що єдиною спадкоємицею за законом є донька померлої - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Також, в матеріалах справи містяться письмові пояснення свідків про обставини викладені у заяві, а саме: ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , які підтверджують той факт, що ОСОБА_3 була рідною матір?ю ОСОБА_1 .

Таким чином, через наявні в офіційних документах заявника та її померлої матері неточності (розбіжності) ОСОБА_1 наразі позбавлена можливості належним чином підтвердити свої родинні зв`язки з матір`ю та як наслідок реалізувати своє право на спадкове майно.

У відповідності зі ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Статтями 15 та 16 ЦК України, передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами. Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Під родинними відносинами слід розуміти кровний зв`язок між особами, які походять одне від одного (пряма лінія родинних відносин) і кровний зв`язок між особами, які походять від спільного предка (бічна лінія родинних відносин). У прямій лінії родинних відносин знаходяться: мати і син (або донька), батько і син (або донька), дід і внук (внучка), бабка і внук (внучка), прадід і правнук (правнучка), прабабка і правнук (правнучка). У бічній лінії родинних відносин знаходяться, наприклад: рідні брати і сестри, дядько і племінник (племінниця), тітка і племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри тощо. Розрізняють також ступені родинних відносин, які визначаються кількістю народжень, які відділяють народження одного родича від іншого. Родинні відносини є підставою для виникнення численної групи сімейних правовідносин (наприклад, між батьками і дітьми, братами і сестрами, бабкою, дідом і внуками).

Таким чином, родинні відносини (споріднення) (у теорії права) - кровний зв`язок між людьми, з наявністю якого закон пов`язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків. Правове значення має як пряме споріднення так і не пряме (бокове), коли родинні зв`язки виникають за наявності спільного пращура (родоначальника).

У постанові Верховного Суду від 30 липня 2018 року у справі №737/120/18 зазначено про те, що в порядку окремого провадження може бути встановлений факт родинних відносин лише між кровно спорідненими родичами.

Згідно роз`яснень, викладених в п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 7 Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника та ін. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

Верховний Суд України в листі від 01.01.2012 р. «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначає, що заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть бути: спадкоємці померлої особи, які мають право на спадщину як за законом, так і за заповітом і для яких у зв`язку із встановленням факту родинних відносин мають настати певні юридичні наслідки; особи, які мають право на пенсію у зв`язку із втратою годувальника і яким органи пенсійного фонду відмовили в її призначенні через відсутність доказів, що підтверджують родинні відносини; інші особи, якщо встановлення такого факту тягне виникнення юридичних наслідків для цих осіб. Заінтересованими особами у справах про встановлення факту родинних відносин залежно від мети встановлення цього факту можуть бути й інші особи, які мають право на спадщину (брати, сестри, онуки, особи, на користь яких складено заповіт, усиновлені, територіальна громада за відсутності інших спадкоємців за законом і заповітом).

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до приписів ч.1 ст.81 ЦПК України, саме сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони.

Заявник в позасудовому порядку не може вирішити питання щодо усунення розбіжностей у вказаних документах та встановлення юридичного факту родинних відносин.

Враховуючи, що законом не визначено іншого порядку встановлення даного факту, він має бути встановлений в судовому порядку.

Суд дослідивши матеріали справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню.

Оскільки, з досліджених в ході розгляду справи доказів, співставленні інформації з різних документів, що містять розбіжності, вбачається, що у заявника ОСОБА_1 , дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 », у свідоцтві про народження дійсно міститься описка та її прізвище вказано невірно - « ОСОБА_4 ».

Крім того, з усіх досліджених судом документів, вбачається, що батьком заявниці ОСОБА_1 , є ОСОБА_8 , який у свою чергу є чоловіком ОСОБА_18 , дошлюбне прізвище, якої « ОСОБА_25 ». Більше того, наявні у матеріалах справи копії свідоцтва про народження ОСОБА_14 , копія свідоцтва про шлюб ОСОБА_26 та копія паспорту ОСОБА_3 містять однакову інформації щодо місця народження особи - с. Форосна, Новоселицький район, Чернівецька область. Таким чином, при співставленні дослідженої судом інформації можна дійти висновку, що ОСОБА_3 , дошлюбне прізвище « ОСОБА_25 » та ОСОБА_18 , дошлюбне прізвище « ОСОБА_25 » є однією і тією ж особою.

Таким чином, наведене вище у своїй сукупності дає суду підстави дійти висновку, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відтак, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог заявника в частині встановлення факту родинних відносин.

У даному випадку встановлення факту родинних відносин необхідно заявнику для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину. Таким чином, факт родинних відносин має юридичне значення.

У зв`язку з викладеним, суд, вивчивши надані докази на обґрунтування заявлених вимог, повно та всебічно дослідивши надані заявником документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються вимоги заявлені заявником, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, дійшов висновку, що вище приведені обставини та факти у їх сукупності надають суду можливість зробити висновок про те, що в ході судового розгляду справи заявницею було обґрунтовано доведені ті обставини, на які вона посилалася як на підстави своїх вимог.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 259, 264 - 265, 273, 293 - 294, 315, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, вказавши, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_4 ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Тетяна ДУБАС