Рішення № 137592087, 23.06.2026, Любарський районний суд Житомирської області

Справа № 282/391/26

Провадження № 2/282/344/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року селище Любар

Любарський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Вальчука В.В., за участю секретаря судового засідання Демчук В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Любар за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного Товариства «Універсал Банк», інтереси якого представляє Мєшнік Костянтин Ігорович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

У травні 2026 року позивач Акціонерного товариства «Універсал Банк» звернувся до суду з даним позовом до ОСОБА_1 , мотивуючи його тим, що 19.01.2022 року ОСОБА_1 звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Анкету заяву до Договору про надання банківських послуг від 19.01.2022 року.

На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 17000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 .

АТ "Універсал Банк" свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, а саме - надав відповідачці можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед АТ УНІВЕРСАЛ БАНК за договором станом на 04.02.2026 року становить 18790,12 грн., в тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 18686,92 грн.; заборгованість за пенею 103,2 грн.

Враховуючи викладене, просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором про надання банківських послуг "Monobank" від 19.01.2022 у розмірі 18790,12 грн. та судові витрати у розмірі 2662,40 грн.

Ухвалою Любарського районного суду Житомирської області від 11 травня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та встановлено відповідачу строк для подання відзиву.

09 червня 2026 року ухвалою суду закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачка про час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на вебсайті Любарського районного суду, однак у визначений судом строк відзиву не подала, причин неявки у судове засідання суду не повідомила.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розгляд справи проводити без його участі, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулася до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 19.01.2022 року. ОСОБА_1 власноруч, підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг в якій просила відкрити поточний рахунок в АТ «Універсал Банк» у гривні на її ім`я та просила встановити кредитний ліміт на суму, зазначену у мобільному додатку, у разі виходу з пільгового періоду, що складає до календарних днів, на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3.1 % на місяць з першого дня користування кредитом. Анкета-заява містить детальну інформацію щодо особи ОСОБА_1 , зокрема дату її народження, індивідуальний податковий номер, серію, номер паспорта і дату його видачі, адресу проживання, номер мобільного телефону, а також соціальний статус, джерело та розмір доходу. В анкеті-заяві містяться знімки паспорта відповідача, які скопійовані та надані до анкети вигляді. Положеннями анкети-заяви визначено, що Анкета-заява разом з Умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів (MONOBANK і Universal Bank), таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, складають Договір про надання банківських послуг (далі Договір).

До анкети-заяви банком додано Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank І Universal Bank.

В паспорті споживчого кредиту Чорної карти monobank відображені основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та інша додаткова інформація.

На підтвердження користування кредитними коштами відповідачем до позовних матеріалів позивачем долучено виписку із особового рахунку з 19.01.2022 - 01.12.2025 по картці ОСОБА_1 .

Із наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором № б/н від 19.01.2022 слідує, що відповідач в межах встановленого кредитного ліміту користувався кредитними коштами. Станом на 04.02.2026 у відповідачки ОСОБА_1 рахується заборгованість у розмірі 18790,12 грн, в тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 18686,92 грн.; заборгованість за пенею 103,2 грн.

Як вбачається із довідки про наявність рахунку від 04.02.2026, ОСОБА_1 в АТ "Універсал Банк" відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні.

Як вбачається із довідки про розмір встановленого кредитного ліміту АТ "Універсал Банк" від 04.02.2026, ОСОБА_1 19.01.2022 в АТ "Універсал Банк" відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні шляхом підписання Анкети-заяви до договору. Розмір встановленого кредитного ліміту по поточному рахунку № НОМЕР_1 становить 30000 грн.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Визначення поняття зобов`язання міститься у ч.1 ст.509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов"язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

Відповідно до ст. ст. 509, 1054 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язується вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За приписами ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Правовідносини з приводу надання кредиту регулюються Цивільним кодексом України та Законом України «Про банки та банківську діяльність».

Відповідно до статті 2 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» банківським кредитом визнається будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, сплати процентів за її користування та інших зборів з такої суми.

Правовою формою щодо оформлення відносин сторін є кредитний договір.

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

З положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.01.2022 року ОСОБА_1 підписала власноруч анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг.

Підписавши анкету-заяву, відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір, та зобов`язується виконувати його умови.

Таким чином, з урахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд дійшов висновку про укладеність вищевказаного договору про надання банківських послуг «Mоnobank» між відповідачем ОСОБА_1 та АТ «Універсал Банк».

а приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності договору про надання банківських послуг «Mоnobank». Зазначений договір недійсним не визнано.

При цьому встановлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду справи про стягнення заборгованості за кредитним договором, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки це суперечитиме презумпції правомірності правочину, визначеному статтею 204 ЦК України.

Відповідно до частини 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтями 1048, 1049, 1050 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідачем у справі не спростовано доводів позивача щодо отримання та використання кредитних коштів, тому банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів, що узгоджується з усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду.

АТ "Універсал Банк" свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, а саме відповідачу було відкрито картковий рахунок, надано кредитну картку та встановлено кредитний ліміт, якими ОСОБА_1 активно користувалася.

У той же час, відповідачка не виконала взяті на себе зобов`язання за договором, отримані та використані кошти у добровільному порядку банку не повернула, внаслідок чого заборгованість ОСОБА_1 станом на 04.02.2026 становить 18790,12 грн., яка складається із: заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) в розмірі 18686,92 та заборгованості за пенею в розмірі 103,2 .

Суд не погоджується щодо стягнення з відповідачки нарахованої пені за невиконання своїх зобов`язань в розмірі 103,2 грн, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 18 "Прикінцевих та перехідних положень" ЦК України, який доповнений Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану" від 15.03.2022 №2120-IX та набрав чинності 17.03.2022, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" від 22.11.2023 № 3498-ІХ, який набрав чинності 24.12.2023, внесено зміни до Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування" та пункт 6 викладено в новій редакції, яким передбачено умови звільнення споживача від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит, у тому числі від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності даним Законом України, у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності.

Указом Президента України №№64/2022 від 24.02.2022, який затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався і діє на час розгляду справи.

Відповідно до ст.4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Згідно частин 2, 3 ст.66 Закон України "Про правотворчу діяльність", у разі виявлення колізії між кодексом і первинним законом пріоритет у застосуванні має норма права, що міститься у кодексі, якщо інше не передбачено таким кодексом. У разі виявлення колізії між нормативно-правовими актами різної юридичної сили пріоритет у застосуванні мають норми, що містяться у нормативно-правовому акті вищої юридичної сили.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що прийняття законів, які регулюють однопредметні цивільні відносини інакше, ніж ЦК України, можливе тільки з одночасним внесенням змін до цього Кодексу (аналогічного підходу дотримав Конституційний Суд України у рішенні від 13 березня 2012 року № 5-рп/2012 (абзац сьомий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини)). Якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19 (пункт 69), від 03 жовтня 2023 року у справі № 686/7081/21(пункт 42), від 09 листопада 2023 року у справі № 420/2411/19 (пункт 75).

Відповідно до ч.1 ст.14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Враховуючи викладене та те, що пеня за договором нарахована за період з 19.01.2022 по 04.02.2026, тобто під час дії на всій території України воєнного стану, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України, а не п.6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування", оскільки норми ЦК України є пріоритетними над нормами Закону.

При зазначених обставинах, відповідачка звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов`язання, а тому заявлена вимога про стягнення з відповідачки пені в розмірі 103,20 грн., задоволенню не підлягає.

Беручи до уваги, що ОСОБА_1 не виконала умови договору та не сплатила заборгованість в добровільному порядку, а тому суд вважає стягнути з неї на користь позивача примусово заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту) в розмірі 18686,92 грн.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у сумі 2662,40 грн., а тому з відповідачки на користь позивача слід стягнути судові витрати за сплату судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 2647,78 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 76,81, 211, 247, 258, 259, 263-265, 273, 274, 280-283, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 207,526, 626,628,633, 638 ,1048,1049, 1054 ЦК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов Акціонерного Товариства «Універсал Банк», інтереси якого представляє Мєшнік Костянтин Ігорович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , остання відома адреса проживання АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (ЄДРПОУ 21133352, м. Київ, вул. Оленівська, будинок 23) заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 19.01.2022 року у розмірі 18686 (вісімнадцять тисяч шістсот вісімдесят шість) гривень 92 копійок та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2647 (дві тисячі шістсот сорок сім) гривень 78 копійок.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: В. В. Вальчук