Рішення № 137591949, 11.06.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/15821/25

2/295/1058/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі

Головуючої судді Воробйової Т.А.,

за участю секретаря судового засідання Ходоровської І.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника третьої особи Верезумської Т.І.,

малолітньої дитини ОСОБА_3 (був опитаний в судовому засіданні за участю педагога ОСОБА_4 ),

розглянувши у відкритому судовому засіданні

у порядку загального позовного провадження цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_5 ,

третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Житомирської міської ради,

про визначення місця проживання дитини,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позовні вимоги мотивує тим, що в період з 05.08.2007 до 25.10.2011 ОСОБА_1 та ОСОБА_5 перебували в зареєстрованому шлюбі. Після розірвання шлюбу сторони спробували відновити сімейні відносини та у них народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак, сімейне життя поступово погіршувалося, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення і відносин, і спільного проживання. Син зареєстрований з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 , але фактично проживає разом з позивачем, який займається його вихованням. На підставі спільної згоди було вирішено, що місцем проживання сина є місце проживання батька, а матір не сплачує аліменти на утримання сина. Однак, останнім часом відповідач погрожує, що забере сина, так як він зареєстрований з нею, та поставить питання про стягнення з позивача аліментів. Син проживає з батьком, а зареєстрований з матір`ю, яка не дає згоди на його перереєстрацію і такі дії відповідача вимагають вирішення спору про місце проживання дитини в судовому порядку. Батько в повній мірі піклується про дитину і хоче дати дитині все найкраще. Батько дитини має належне місце проживання, квартиру на праві приватної власності, офіційно зареєстрований ФОП та здійснює господарську діяльність, не має проблем з алкогольною чи наркотичною залежністю, не стоїть на обліку у психіатра, дбає про належне забезпечення фізичного стану дитини забезпечує його лікування та оздоровлення. Позивач забезпечує дитині гідні умови проживання та гармонійну атмосферу оточення. Між ним та дитиною та іншими оточуючими людьми склалися усталені доброзичливі стосунки, які сприяють належному вихованню дитини, його повноцінному світосприйманню життя та оточуючих людей. Син навчається в ліцеї №28 м. Житомира та характеризується виключно позитивно. Крім того успішно займається в народному художньому колективі «КЛЕМ» Житомирського центру творчості дітей. Батько бере активну участь у шкільному та позашкільному житті дитини. Натомість поведінка відповідача ставить під загрозу такі відносини, що явно суперечить інтересам дитини. Позивач вважає, що є всі підстави для визначення місця проживання дитини з батьком.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 12.12.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

18.03.2026від представника позивача ОСОБА_2 до суду надійшло клопотання про долучення доказів.

Відповідно до приписів ч. 9 ст. 83 ЦПК України, копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

До клопотанняпредставника позивача ОСОБА_2 про долучення доказів від 18.03.2026 не додано доказів надсилання (надання) копій таких доказів іншим учасникам справи, тому суд не бере до уваги докази, подані 18.03.2026.

18.03.2026 від представника позивача ОСОБА_2 до суду надійшло клопотання про виклик свідків - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Інших заяв по суті справи до суду не надійшло.

Ухвалою суду від 30.03.2026, яка занесена до протоколу судового засідання, клопотання про виклик свідків задоволено, підготовче провадження у справі завершено та призначено розгляд справи по суті.

12.05.2026 представник органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Житомирської міської ради Верезумська Т.І. подала до суду копії рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради №603 від 06.05.2026 «Про затвердження висновку щодо визначення місця проживання ОСОБА_3 » та висновку виконавчого комітету Житомирської міської ради як органу опіки та піклування щодо визначення місця проживання ОСОБА_3 .

У судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали та просили задовольнити. Позивач додатково пояснив, що син проживає з ним вже більше року та хоче, щоб син був зареєстрований за його місцем проживання, однак відповідач проти цього заперечує, однак не заперечує, щоб син проживав із позивачем. При відвідуванні лікарів, школи, тощо, виникають питання щодо різної адреси реєстрації місця проживання батька та сина, для вчинення певних дій потрібно брати письмову згоду матері. Представник позивача додатково пояснив, що після розірвання шлюбу проблем щодо спілкування батьків та дітей не виникало. Восени 2025 року, при вирішенні питання про зміну місця реєстрації сина, відповідач відмовила та повідомила, що буде подавати на аліменти. Син постійно проживає з батьком, між ними склались дуже гарні відносини, мати участі в утриманні сина не приймає, тому постало питання щодо визначення місця проживання дитини.

Відповідач у судові засідання не з`явилась, про розгляд справи повідомлена належним чином, причини неявки не повідомила.

Представник органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Житомирської міської ради у судовому засіданні підтримала висновок виконавчого комітету Житомирської міської ради як органу опіки та піклування щодо визначення місця проживання ОСОБА_3 , проти задоволення позову не заперечувала. Пояснила, що у сім`ї гарні відносини, не зважаючи на те, що проживають окремо, дві дочки проживають з матір`ю, син проживає з батьком, ходять одне до одного в гості. Також повідомила, що спілкувалась з відповідачем, про розгляд справи відповідачу відомо, вона не забирає з пошти кореспонденцію, ОСОБА_8 повідомила відповідачу дати судових засідань. Відповідач була присутня на засіданні комісії та пояснила, що заперечує проти реєстрації місця проживання сина за адресою реєстрації батька, оскільки боїться, що її позбавлять батьківських прав.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила, що є сестрою позивача, спілкуються часто. Свідку відомо, що сторони разом не проживають вже близько року, відповідач разом з двома дочками проживає у своєї матері, позивач постійно брав участь у житті дітей, дочки спілкуються з батьком, приходять до нього. Син постійно проживає з позивачем та батько хоче зареєструвати місце проживання хлопчика за своїм місцем проживання.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснила, що вона є другом сім`ї, знайома зі сторонами з дня їх весілля, років 18-19. Сторони мають трьох дітей. Від народження ОСОБА_9 свідок почала частіше спілкуватися із сім`єю. З початком війни відповідач виїхала за кордон, позивач надсилав їм гроші. Після повернення відповідача сторони вирішили розійтись, відповідач з дітьми проживала окремо. Батько матеріально допомагав дітям, проводили разом вихідні. Приблизно рік тому, коли позивач придбав квартиру, свідку стало відомо, що позивач із ОСОБА_9 проживають окремо. Свідок була вдома у позивача та бачила, що речі дитини там.

Малолітній ОСОБА_3 пояснив, що з батьком проживає вже приблизно рік, тільки з жінками йому проживати не комфортно. З мамою бачиться часто, їздить до неї після тренувань, мати не проти того, що він проживав із батьком.

Суд, заслухавши учасників судового засідання, дослідивши письмові матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 26.10.2011 у справі №2-3389/11 шлюб між ОСОБА_1 та до ОСОБА_5 розірвано (а.с. 6).

Сторони є батьками малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 7).

Зі змісту характеристики учня 7-В класу лiцею №28 міста Житомира ОСОБА_3 , вбачається, що хлопчик навчається у лiцеї з першого класу, систематично вiдвiдує навчальний заклад, не пропускає занять без поважних причин, забезпечений всім необхiдним шкiльним приладдям, має сезонний одяг, спортивну форму. Зовнiшнiй вигляд завжди охайний.Батько, ОСОБА_1 , придiляє належну увагy вихованню та навчанню сина, постiйно пiдтримує зв`язок з класним керiвником, систематично вiдвiдує батькiвськi збори та iндивiдуальнi зустрiчi (а.с. 10 на звороті).

Відповідно до характеристики ОСОБА_3 , вихованця Народного художнього колективу шоу-театру «КЛЕМ» Житомирського Центру творчості дітей і молоді, ОСОБА_3 займається у шоу-театрі «КЛЕМ» з 2023 року, Савелій талановитий та обдарований, має високі досягнення та нагороди. Батько ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , бере активну участь у вихованні сина, відвідує батьківські збори та підтримує зв`язок з керівництвом колективу (а.с. 10).

З декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу від 28.08.2025 вбачається, що для ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обрано лікаря, та у декларації законним представником пацієнта вказаний ОСОБА_1 (а.с. 8 на звороті - 9).

ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем (а.с. 7 на звороті-8), йому на праві приватної власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 9 на звороті), на наркологічному та психіатричному обліках не перебуває (а.с. 11).

Рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради №603 від 06.05.2026 затверджено висновок щодо визначення місця проживання ОСОБА_3 . Відповідно до змісту висновку, через деякий час після розлучення, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 знову зійшлися і проживали разом. Савелій народився у квітні 2013 року, і ОСОБА_1 як батько записаний в свідоцтві про народження дитини згідно зі статтею 126 Сімейного кодексу України на підставі спільної заяви матері та батька, які не перебувають у шлюбі. В лютому 2022 року, на початку повномасштабної війни в Україні, ОСОБА_5 з трьома дітьми виїхала за кордон, після повернення в Україну з вересня 2022 року, батьки знову проживають окремо. У квітні 2025 року ОСОБА_9 висловив бажання проживати із батьком, а двоє дочок залишилися проживати із матір`ю. ОСОБА_1 із сином проживає у власній квартирі, за адресою: АДРЕСА_2 . Вихованням та розвитком дочок ОСОБА_1 постійно цікавиться, підтримує зв`язок, добровільно щомісяця оплачує дитячий заклад, гуртки, купує необхідний одяг. ОСОБА_9 перебуває на повному утриманні батька. ОСОБА_5 підтримує зв`язок із сином, поважає його думку щодо вибору місця проживання, хоча має іншу. Савелій систематично відвідує матір та сестер, які проживають за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 має самостійний дохід, зареєстрований ФОП, у змозі забезпечувати потреби малолітнього сина в повному обсязі.У матеріалах справи відсутні докази неналежного виконання ОСОБА_1 батьківських обов`язків чи аморальної поведінки, відомості щодо вад здоров`я, які унеможливлюють виховання та утримання дитини. На засіданні комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Житомирської міської ради 21.04.2026 заслухано думку ОСОБА_9 , який висловився щодо самостійно прийнятого рішення проживати з батьком. ОСОБА_5 виявила деяке занепокоєння щодо визначення місця проживання та реєстрації сина з батьком, у зв`язку з чим їй надано детальне роз`яснення щодо значення поняття «визначення місце проживання дитини», що визначає подальші дії батьків з виховання, навчання, догляду за дитиною, спрямовані на забезпечення нормального фізичного, духовного й морального розвитку дитини, не позбавляє матір батьківських прав та не звільняє її від виконання батьківських обов`язків. Зважаючи на викладені вище факти та обставини справи, відсутність спору між батьками щодо визначення місця проживання ОСОБА_3 , виконавчий комітет Житомирської міської ради, як орган опіки та піклування, вважає за доцільне та рекомендує вирішити питання шляхом укладання договору у нотаріуса.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою та десятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я та безпеку, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних, історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 №789-ХІІ (далі - Конвенція про права дитини), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до частин другої, четвертої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Відповідно до частин першої, другої статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 11.07.2017 у справі «М.С. проти України», заява №2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (§ 76).

У § 54 рішення Європейського суду з прав людини «Хант проти України» від 07.12.2006, заява №31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

Аналіз наведених норм права, практики Європейського суду з прав людини, дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

При визначенні місця проживання дитини судам необхідно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору.

Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.

Нормами статті 19 СК України встановлено, що при розгляді спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе, не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

У своєму висновкувиконавчий комітет Житомирської міської ради, як орган опіки та піклування, вказав про відсутність спору між батьками щодо визначення місця проживання ОСОБА_3 та рекомендував вирішити питання шляхом укладання договору у нотаріуса.

Однак, судом встановлено, що між сторонами існує спір з приводу місця реєстрації сина, оскільки позивач бажає, щоб ОСОБА_9 був зареєстрованим з батьком, за місцем їх фактичного проживання, на що відповідач не погоджується, від укладення договору у нотаріуса відмовляється.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14.02.2019 у справі №377/128/18 (провадження №61-44680св18) зазначено, що «тлумачення частини першої статті 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку».

На підставі досліджених доказів, судом встановлено, що син ОСОБА_9 проживає разом з батьком, який створив належні умови для виховання та розвитку дитини, приділяє сину належну увагу, дбає про його розвиток, навчання та здоров`я.

Хлопчик повідомив, що проживання з батьком відповідає його волі та зумовлене тим, що проживання з батьком є для нього більш психологічно комфортним, аніж проживання з матір`ю, сестрами та бабусею.

Судом також встановлено, що позивач не чинить перешкоди у спілкуванні дитини з матір`ю, ОСОБА_9 регулярно з нею бачиться.

На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що дитина наразі за власною волею проживає з батьком, який належно дбає про сина та не перешкоджає у спілкування з матір`ю, при цьому, порушення позитивних взаємовідносин сина з батьком можуть мати негативний вплив на його подальший розвиток, суд доходить висновку, що визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_3 разом з батьком відповідає найкращим інтересам дитини.

При цьому, суд вважає за доцільне зазначити, що мати дитини, яка безумовно відіграє важливу роль у його житті, має право та обов`язок піклуватися про здоров`я та розвиток дитини незалежно від того, з ким син буде проживати. Визначення місця проживання дитини з одним із батьків не позбавляє іншого батьківських прав та не звільняє його від виконання своїх батьківських обов`язків.

Судові витрати, згідно зі ст.141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача, з урахуванням задоволення заявленого позову.

Керуючись статтями 5, 12, 13, 81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 968,96 грн.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: ОСОБА_5 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Житомирської міської ради (м. Житомир, м-н ім. С.П. Корольова, 4/2, код ЄДРПОУ 13576954).

Повний текст рішення складено 22.06.2026

Суддя Т.А. Воробйова