Рішення № 137591943, 05.06.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/7585/23

Категорія 15

2/295/1868/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м.Житомира у складі

Головуючої судді Воробйової Т.А.,

за участю секретаря судового засідання Ходоровської І.В.,

представника третьої особи ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

у порядку загального позовного провадження цивільну справу

за позовом ОСОБА_2 ,

Товариства з обмеженою відповідальністю «Інсорсинг Фобос-Груп»,

до Житомирської міської ради,

третя особа: ОСОБА_3 ,

про визнання протиправним та скасування рішення Житомирської міської ради в особі Комісії з вирішення земельних спорів Житомирської міської ради згідно із пунктом 7 протоколу засідання №1 від 23.03.2023,

в с т а н о в и в:

Позивачі звернулись до суду з позовом, в якому просять:

визнати протиправним і скасувати рішення Житомирської міської ради в особі Комісії з вирішення земельних спорів Житомирської міської ради згідно із пунктом 7 протоколу засідання Комісії з вирішення земельних спорів Житомирської міської ради №1 від 23.03.2023;

зобов`язати Житомирську міську раду в особі Комісії з вирішення земельних спорів Житомирської міської ради прийняти рішення, яким визнати межі земельної ділянки по АДРЕСА_1 , що виділяється третій особі ОСОБА_3 , з урахуванням рішення міської комісії з безпеки дорожнього руху Житомирської міської ради, оформленого листом за підписом заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради О. Шевчука від 30.12.2021 №33/6590, та особливостей рельєфу і відстаней між земельною ділянкою, що їй відводиться, та земельною ділянкою 1 позивача 1, забезпечивши під`їзд та вільний доступ до земельної ділянки 1 позивача 1 у відповідності з п.15.3.1 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» та при підготовці графічних матеріалів з позначенням місця розташування земельної ділянки ОСОБА_4 (її розміщення , площа, конфігурація) по АДРЕСА_1 , чітко визначити в натурі та позначити цифровими значеннями відстані між земельними ділянками по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 , з урахуванням інтересів позивачів.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач 1 ОСОБА_2 , відповідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 21.10.2020 №НВ-1814229182020, є власником земельної ділянки кадастровий номер 1810136300:10:055:0004, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення земельної ділянки - «02.01 «Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» (далі за текстом - земельна ділянка 1). Позивач 2 ТОВ «Інсорсинг Фобос-Груп» є власником земельної ділянки кадастровий номер 1810136300:10:055:0016, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , цільове призначення земельної ділянки - «02.01 «Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» (далі за текстом - земельна ділянка 2), на підставі договору купівлі-пролажу, посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Ковалевським А.В. 26.04.2021 за реєстровим №1732. З метою забезпечення під`їзду до вказаних земельних ділянок, позивачем 2 було отримано дозвіл відповідача в особі міської комісії з безпеки дорожнього руху, оформлений листом за підписом заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради О. Шевчука від 30.12.2021 №33/6590, на облаштування під`їзду до земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_4 , до об`єкту будівництва для використання земельних ділянок за призначенням. Згідно з наданою відповідачу Розробки схеми генерального плану та організації дорожнього руху для облаштування під`їзду, визначений проектом проїзд передбачає його протяжність до частини земельної ділянки 1 позивача 1 за адресою: АДРЕСА_2 , для можливості розвороту транспорту для руху у зворотному напрямку. Згідно з отриманим від відповідача дозволом, роботи по облаштуванню під`їзду до земельних ділянок за адресами: АДРЕСА_5 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_2 , були виконані в повному обсязі, під`їзд на сьогоднішній день функціонує. Як стало відомо позивачу 1, листом відповідача вих. №144/13 від 04.04.2023, пунктом 7 Протоколу №1 засідання Комісії з вирішення земельних спорів при Житомирській міській раді від 23.03.2023, ОСОБА_3 було погоджено межу земельної ділянки площею 0,0808 га по АДРЕСА_1 , згідно із запропонованою нею конфігурацією.Позивачі зазначають, що винесенню оскаржуваного рішення передували розбіжності між позивачами та ОСОБА_3 стосовно меж ділянки, яка їй відводиться, з огляду на незабезпечення у випадку її виділення у заявлених нею межах під`їзду до належної позивачу 1 земельної ділянки 1 та неможливістю розвороту транспортних засобів для руху у зворотному напрямку. Позивачі вважають, що при визначенні меж земельної ділянки, що відводиться ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 , не враховані особливості рельєфу та відстань між її земельною ділянкою та земельною ділянкою 1 позивача 1, внаслідок чого відсутній під`їзд та вільний доступ до земельної ділянки 1 та перекрито розворот вже облаштованого під`їзду до земельних ділянок. Крім того, оскаржуване рішення прийняте без врахування раніше прийнятого відповідаючи рішення про надання згоди на облаштування під`їзду до земельних ділянок та без з`ясування думки позивача 2, інтереси якого порушуються оскаржуваним рішенням. Так, існуючий під`їзд, облаштований з дозволу відповідача, визначений проектом підготовчої документації ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 , як межа її земельної ділянки. Оскільки висота пагорба, на якому цей проїзд розташований, складає приблизно від 2 метрів на початку межі ділянки до 1,5 метрів на її закінченні, то за затвердженої оскаржуваним рішенням конфігурації, інший під`їзний шлях до земельної ділянки 1 позивача 1 відсутній взагалі, так як похилий рельєф (нахил близько 30-40 градусів) земної поверхні на шляху слідування до неї не дає можливості для безперешкодного та безпечного маневрування транспортним засобом з метою доступу до земельної ділянки 1 поза вже існуючого проїзду. Тобто, існуючий на сьогодні та облаштований згідно з дозволом відповідача під`їзд по АДРЕСА_2 , є єдино можливим шляхом, що дозволяє дістатися до земельної ділянки 1 позивача 1 по АДРЕСА_2 , і у разі його блокування земельною ділянкою ОСОБА_4 у погоджених оскаржуваним рішенням межах, буде порушено вільний доступ автотранспорту до земельної ділянки 1, у тому, числі, для карет швидкої допомоги та пожежних автомобілів, що є порушенням протипожежних норм.Оскаржуване рішення прийняте відповідачем без врахування та в порушення його ж рішення про надання згоди на облаштування проїзду до земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_4 , оформленого листом за підписом заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради О.Шевчука від 30.12.2021 №33/6590, оскільки земельна ділянка, що передається ОСОБА_3 , перекриває частину цього проїзду, а саме розворот для транспортних засобів. Крім того, для участі у засіданні Комісії з вирішення земельних спорів при Житомирській міській раді не був залучений позивач 2, його думка стосовно спірної ситуації вислухана та врахована не була, у зв`язку з чим позивачі вважають, що відповідачем порушено процедуру прийняття оскаржуваного рішення.З метою недопущення у майбутньому прийняття відповідачем рішення аналогічного або подібного за суттю та змістом оскаржуваному рішенню, позивачі вважають за необхідне заявити вимогу про зобов`язання відповідачів при вирішенні питання про погодження меж земельної ділянки третій особі врахувати інтереси позивачів.Застосовуючи механізм захисту права та його відновлення, порушеного суб`єктом владних повноважень, позивачі вважають за доцільне заявити вимогу про зобов`язання відповідача прийняти рішення про погодження меж земельної ділянки по АДРЕСА_1 , що виділяється ОСОБА_3 , з урахуванням рішення міської комісії з безпеки дорожнього руху Житомирської міської ради, оформленого листом за підписом заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради О. Шевчука від 30.12.2021 №33/6590, та особливостей рельєфу і відстаней між земельною ділянкою, що їй відводиться, та земельною ділянкою 1 позивача 1, забезпечивши під`їзд та вільний доступ до земельної ділянки 1 позивача 1 у відповідності з п. 15.3.1 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій».

Ухвалою від 02.10.2023 відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

20.10.2023 від Житомирської міської ради надійшов відзив на позов, у якому відповідач вказав, що жодного рішення щодо надання дозволу на облаштування під`їзду до земельних ділянок за адресами: АДРЕСА_5 , 6, АДРЕСА_2 , Житомирською міською радою не приймалося. 03.12.2021 на адресу Житомирської міської ради надійшло звернення від в.о. директора ТОВ "Інсорсинг Фобос Груп" в якому зазначено: просимо розглянути схему генерального плану та організації дорожнього руху для можливості влаштування під`їзду до земельних ділянок за адресою: м. Житомир, провулок Монолітний, 4, АДРЕСА_3 , та надати дозвіл для будівництва дороги (під`їзду) до зазначених ділянок за власний кошт. До звернення додано копію схеми генерального плану та організації дорожнього руху для влаштування під`їзду до земельних ділянок за адресою: м. Житомир, провулок Монолітний, 4, 6. Зазначене звернення з доданими документами було винесено на розгляд комісії з безпеки дорожнього руху 16.12.2021. Рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 17.02.2021 №116 затверджено Положення про міську комісію з безпеки дорожнього руху в новій редакції. Вказаним положенням передбачено, що комісія відповідно до покладених на неї завдань розглядає звернення громадян, підприємств, об`єднань, установ та організацій з питань організації та безпеки дорожнього руху і приймає відповідні рішення, надає рекомендації. За результатами розгляду звернення на комісії листом від 30.12.2021 №33/6590 заявника було повідомлено про те, що комісія не заперечує щодо облаштування заїзду до об`єкта будівництва для використання земельної ділянки за призначенням.Додатково листом від 30.12.2021 №33/6590 заявника повідомлено про порядок проєктування та будівництва нових (реконструкція існуючих) об`єктів у відповідності до Закону України "Про Регулювання містобудівної документації". Однак, жодних інших документів щодо будівництва проїзду до земельних ділянок у АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , до Житомирської міської ради, її виконавчих органів, не надходило, відповідно жодних рішень не приймалось. Рішенням Житомирської міської ради від 24.12.2021 №440 "Про надання дозволу на розроблення документацій із землеустрою" ОСОБА_3 надано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 , підставою надання дозволу була заява від 28.09.2021 №1049, рішення Житомирської міської ради від 23.06.2006 №33 "Про інвентаризацію земельних ділянок, надання їх у власність та оренду громадянам м. Житомира". При формуванні меж земельної ділянки, від ОСОБА_2 надійшло звернення, відповідно до якого зазначено, що у разі формуванні та передачі в майбутньому у власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 , позбавляє його, як власника земельної ділянки по АДРЕСА_2 , можливості для безперешкодного та безпечного маневрування транспортним засобом з метою доступу до земельної ділянки по АДРЕСА_2 .Оскільки під час розробки проекту землеустрою земельної ділянки в АДРЕСА_1 , виник спір щодо погодження меж земельної ділянки з власником земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , в результаті чого дане питання було винесено на розгляд комісії з вирішення земельних спорів при Житомирській міській раді 22.12.2022, на даному засіданні був присутній ОСОБА_2 , ОСОБА_5 - адвокат, представник ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 . За результатами розгляду вказаного питання комісія вирішила: розробнику документації із землеустрою розглянути можливість зміни конфігурації земельної ділянки при збереженні її площі, а також передбачити під`їзд до земельної ділянки по АДРЕСА_2 , взявши до уваги розроблену схему забудови розміщення малоповерхової забудови по АДРЕСА_7 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_2 , та розглянути дане питання на наступному засіданні комісії. 23.03.2023 вказане питання повторно було розглянуто на засіданні комісії, де були присутні ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 адвокат, представник сторони спору ОСОБА_2 . Комісією рекомендовано погодити оптимальний варіант конфігурації земельної ділянки, яка відводиться ОСОБА_3 , площею 0.0808 га, який максимально враховує інтереси обох сторін: в частині подальшого її використання ОСОБА_3 , та в частині під`їзду до земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 . Комісія вирішила: погодити межу земельної ділянки по АДРЕСА_1 , згідно із запропонованою конфігурацією земельної ділянки площею 0,0808 га. Отже, під час засідання комісії з вирішення земельних спорів при Житомирській міській раді, у присутності представника ОСОБА_2 , межу земельної ділянки по АДРЕСА_1 , погоджено, про що повідомлено ОСОБА_2 листом від 04.04.2023. При цьому, жодного звернення від ТОВ "Інсорсинг Фобос-Груп" до Житомирської міської ради, виконавчих органів ради, щодо порушення прав, інтересів ТОВ "Інсорсинг Фобос-Груп" при встановленні меж земельної ділянки по АДРЕСА_1 , не надходило. Крім цього, погодження меж земельної ділянки здійснюється виключно із суміжними землекористувачами, власниками земельних ділянок. Відповідач вважає, що права та інтереси позивачів щодо користування чи розпорядження їх майном при формуванні та в майбутньому передачі у власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 , жодним чином не будуть порушеними, оскільки межі земельної ділянки сформовані з врахуванням необхідності у під`їзді до земельних ділянок позивачів, це відображено на схематичних зображеннях, доданих до витягу з протоколу засідання комісії від 23.03.2023, межі земельної ділянки по АДРЕСА_1 , були погоджені під час засідання комісії з вирішення земельних спорів при Житомирській міській раді у присутності представника ОСОБА_2 , а від ТОВ "Інсорсинг Фобос-Груп" жодних звернень, скарг, щодо погодження меж зазначеної земельної ділянки до Житомирської міської ради, виконавчих органів, не надходило.

Інших заяв по суті справи до суду не надійшло.

Ухвалою суду від 12.02.2024, яка занесена до протоколу судового засідання, підготовче провадження у справі завершено та призначено розгляд справи по суті.

28.05.2025 від позивача ОСОБА_2 до суду надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду.

28.05.2025 від представника позивача ТОВ «Інсорсинг Фобос-Груп» Герасимчука Д.В. до суду надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвалою суду від 29.05.2025 позовну заяву ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Інсорсинг Фобос-Груп», до Житомирської міської ради, третя особа: ОСОБА_3 , про визнання протиправним та скасування рішення Житомирської міської ради в особі Комісії з вирішення земельних спорів Житомирської міської ради згідно із пунктом 7 протоколу засідання №1 від 23.03.2023, залишено без розгляду.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 26.11.2025 ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 29.05.2025 скасовано, направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

У судове засідання після надходження справидля продовження розгляду позивачі та їх представники не з`явились, про розгляд справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, у матеріалах справи міститься заява представника відповідача Шевчук Н.А. про розгляд справи без її участі, у якій вказано, що відповідач проти позову заперечує та просить відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у відзиві.

Представник третьої особи у судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа лише в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Обравши відповідний спосіб захисту права, позивач в силу вимог закону, зобов`язаний довести правову та фактичну підстави своїх вимог.

Цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (ч. 1 ст. 1 ЦК України).

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Враховуючи наведене, правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом (постанова Верховного Суду від 11.11.2019 у цивільній справі 337/474/14-ц).

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , відповідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 21.10.2020 №НВ-1814229182020, є власником земельної ділянки кадастровий номер 1810136300:10:055:0004, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення земельної ділянки - «02.01 «Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» (а.с.61, т.1).

ТОВ «Інсорсинг Фобос-Груп» є власником земельної ділянки кадастровий номер 1810136300:10:055:0016, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що підтверджується договором купівлі-пролажу від 26.04.2021, посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Ковалевським А.В., зареєстрованим в реєстрі за №1732 (а.с 64-66, т.1).

ТОВ «Інсорсинг Фобос-Груп» звернулося до Житомирської міської ради із заявою від 03.12.2021, у якій просило розглянути схему генерального плану та організації дорожнього руху для можливості влаштування під`їзду до земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_5 , АДРЕСА_3 , та надати дозвіл для будівництва дороги (під`їзду) до зазначених ділянок за власний кошт (а.с. 70, т.1).

Листом від 30.12.2021 за вих. №33/6590 виконавчий комітет Житомирської міської ради повідомив ТОВ «Інсорсинг Фобос-Груп», що звернення щодо розгляду схеми генерального плану та організації дорожнього руху для можливості влаштування під`їзду до земельних ділянок за адресою: м. Житомир, пров. Монолітний, 4, АДРЕСА_3 , та надання дозволу для будівництва дороги (під`їзду) до вказаних земельних ділянок розглянуто 16.12.2021 на комісії з безпеки дорожнього руху. Комісія не заперечує щодо облаштування заїзду до об`єкта будівництва для використання земельної ділянки за призначенням. Роз`яснено встановлений Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» порядок проектування та будівництва нових (реконструкція існуючих) об`єктів та порядок подання заяви щодо видачі містобудівних умов і обмежень на проєктування об`єкту (а.с. 73, т.1).

Водночас, за наявними матеріалами справи, звернень із заявою щодо видачі містобудівних умов і обмежень на проєктування об`єкту - будівництва проїзду до земельних ділянок у АДРЕСА_8 , до Житомирської міської ради та/або її виконавчих органів, не було, та жодних рішень з цього приводу відповідачем не приймалось.

Листом від 11.01.2022 за вих.№21/вих.0.01-32 управління транспорту і зв`язку Житомирської міської ради повідомилоДепартамент містобудування та земельних відносин міської ради про те, що 16.12.2021 відбулось засідання міської комісії з безпеки дорожнього руху, під час якого розглянуто питання надання погодження на облаштування під`їзду до земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_5 та АДРЕСА_3 . Комісія не заперечує щодо облаштування заїзду до об`єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_5 та АДРЕСА_3 для використання земельної ділянки за призначенням (а.с. 74, т.1).

Як повідомив відповідач у відзиві, рішенням Житомирської міської ради від 24.12.2021 №440 «Про надання дозволу на розроблення документацій із землеустрою» ОСОБА_3 надано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 , підставою надання дозволу була заява від 28.09.2021 №1049, рішення Житомирської міської ради від 23.06.2006 №33 «Про інвентаризацію земельних ділянок, надання їх у власність та оренду громадянам м. Житомира».

При формуванні меж земельної ділянки, від ОСОБА_2 надійшло звернення, відповідно до якого зазначено, що у разі формуванні та передачі в майбутньому у власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 , позбавляє його, як власника земельної ділянки по АДРЕСА_2 , можливості для безперешкодного та безпечного маневрування транспортним засобом з метою доступу до земельної ділянки по АДРЕСА_2 .

Оскільки під час розробки проекту землеустрою земельної ділянки в АДРЕСА_1 , виник спір щодо погодження меж земельної ділянки з власником земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , в результаті чого дане питання було винесено на розгляд комісії з вирішення земельних спорів при Житомирській міській раді.

Відповідно до змісту витягу з протоколу №8 засідання комісії з вирішення земельних спорів при Житомирській міській раді від 22.12.2022, було розглянуто заяву ОСОБА_3 щодо не погодження меж земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 . Присутні сторони спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 - адвокат представник сторони спору ОСОБА_2 .Заслухавши виконавця робіт, сторони спору, комісією вирішено розробнику документації із землеустрою розглянути можливість зміни конфігурації земельної ділянки при збереженні її площі, а також передбачити під`їзд до земельної ділянки по АДРЕСА_2 , взявши до уваги розроблену схему забудови розміщення малоповерхової забудови по АДРЕСА_7 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_2 , та розглянуте дане питання на наступному засіданні комісії (а.с. 99).

За змістом витягу з протоколу №1 засідання комісії з вирішення земельних спорів при Житомирській міській раді від 23.03.2023, було розглянуто заяву ОСОБА_3 (повторно) щодо не погодження меж земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 . Присутні сторони спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 - адвокат представник сторони спору ОСОБА_2 . Заслухавши виконавця робіт, сторони спору, з врахуванням інтересів сторін спору, комісією розглянуто можливі варіанти формування земельної ділянки з різною конфігурацією та її площею. Комісією рекомендовано погодити оптимальний варіант конфігурації земельної ділянки, яка відводиться ОСОБА_3 площею 0,0808 га, який максимально враховує інтереси обох сторін: в частині подальшого її використання ОСОБА_3 та в частині під`їзду до земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 , ОСОБА_8 . Вирішено погодити межу земельної ділянки по АДРЕСА_1 , згідно із запропонованою конфігурацією земельної ділянки площею 0,0808 га (а.с. 68).

Листом Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради №144/13 від 04.04.2023 ОСОБА_2 повідомлено про те, що його заяву стосовно формування земельної ділянки по АДРЕСА_1 , розглянуто. Питання погодження меж земельної ділянки (її конфігурацію, площу) по АДРЕСА_1 , повторно розглянуто на засіданні комісії з вирішення земельних спорів при Житомирській міській раді 23.03.2023 за участю представника ОСОБА_2 . При підготовці комісії з вирішення земельних спорів при Житомирській міській раді були опрацьовані надані ОСОБА_2 матеріали щодо земельної ділянки по АДРЕСА_2 , у тому числі фотоматеріали, картографічні матеріали Департаменту та матеріали документації із землеустрою по АДРЕСА_1 . Крім того здійснено виїзд за місцем розташування земельних ділянок по АДРЕСА_2 , АДРЕСА_1 , за участю представника Департаменту та розробника документації із землеустрою по АДРЕСА_1 . Надано витяг з протоколу №1 засідання комісії з вирішення земельних спорів при Житомирській міській раді від 23.03.2023 та графічні матеріали з позначенням місця розташування земельної ділянки (її розміри, площа, конфігурація) по АДРЕСА_1 (а.с. 67).

Отже, спір між сторонами виник із земельних правовідносин.

При цьому, виходячи з того, що заявлені позивачами вимоги є взаємопов`язаними, і вимога про зобов`язання відповідача прийняти певне рішення є похідною, суд першочергово досліджує обгрунтованість вимоги про незаконність рішення Житомирської міської ради в особі Комісії з вирішення земельних спорів Житомирської міської ради згідно із пунктом 7 протоколу засідання №1 від 23.03.2023.

Суб`єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, ЗК України та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.

Згідно із ст. 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); за затвердженими комплексними планами просторового розвитку території територіальних громад, генеральними планами населених пунктів, детальними планами території (ч. 2 ст. 79-2 Земельного Кодексу України).

Частиною 1 ст.78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Згідно із ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).

Статтею 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Відповідно до вимог статті 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, дотримуватися правил добросусідства.

Згідно з ч.1 ст.103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей.

Таким чином, аналіз наведених вище норм матеріального права, а також, судової практики, дає підстави для чіткого висновку про те, що судовому захисту підлягають лише порушені права власників (користувачів) земельних ділянок.

Іншими словами позивач має довести суду факт своєї правомочності щодо відповідного об`єкта спірних правовідносин та наявність перешкод, як то невизнання, оспорення чи порушення відповідних суб`єктивних прав зі сторони відповідача.

У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (частина перша статті 155 ЗК України).

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина перша статті 21 ЦК України).

Вимоги про визнання незаконними та скасування рішення органу місцевого самоврядування щодо земельної ділянки можуть бути заявлені особою, права якої порушено, за умови доведеності факту порушення прав цієї особи. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 21 квітня 2021 року у справі № 592/10260/16 (провадження № 61-5017св19).

Відповідно до ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: організація землеустрою; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; вирішення земельних спорів та вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

У відповідності до ст.189 ЗК України та ст.20 Закону України «Про охорону земель» самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами.

Частиною 1 ст. 81 ЗК України визначено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Згідно із ч.1 ст.83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю.

Зокрема, у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Земельного Кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно із п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Згідно із частиною восьмою статті 60 закону України «Про місцеве самоврядування» право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Воля територіальної громади як власника, може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади.

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 05.10.2016 у справі № 916/2129/15, від 25.01.2017 у справі № 916/2131/15, а також постанові Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 916/2130/15.

Статтями 116, 118 Земельного кодексу України визначено підстави й порядок набуття громадянами та юридичними особами права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності.

Так, відповідно до ч.1 ст.116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з положеннями ст.118 Земельного кодексу України, громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цьогоКодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Частинами першою-третьою статті 158 ЗК України передбачено, що земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.

Згідно з інформацією з вільним доступом у мережі інтернет, рішенням Житомирської міської ради №1912 від 18.06.2020 створено комісію з вирішення земельних спорів при Житомирській міській раді, цим же рішенням затверджене положення про комісію з вирішення земельних спорів (далі положення).

Комісія з вирішення земельних спорів при Житомирській міській раді (далі - Комісія) створена Житомирською міською радою відповідно до ст.ст. 12, 103-109, 158-161 Земельного кодексу України, пп. 5 п. «б» ч. 1 ст. 33, ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» з метою вирішення земельних спорів у межах населених пунктів на території Житомирської міської об`єднаної територіальної громади щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян і суб`єктів господарювання та додержання ними правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах (п. 1 положення).

Комісія у своїй діяльності керується Конституцією України, Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», судовими рішеннями, рішеннями Житомирської міської ради та її виконавчого комітету (п. 2 положення).

Робота Комісії оформляється протоколом, який підписується головою, секретарем та присутніми членами Комісії. Сторони спору отримують рішення Комісії у вигляді витягів з протоколу, які підписуються головою Комісії або його заступником та секретарем Комісії (п. 10 положення).

Комісія розглядає земельні спори на підставі заяви однієї із сторін у строки, що визначені Земельним кодексом України, але за умови обов`язкового дотримання строків повідомлення сторін про час і місце розгляду спору відповідно до цього Положення (п. 13 положення).

Рішення Комісії є обов`язковим для виконання. У разі незгоди будь-якої із сторін спору з рішенням Комісії воно може бути оскаржено в суді. Оскарження рішення призупиняє його виконання (п. 21, 22 положення).

Предметом оскарження у даному позові є рішення комісії з вирішення земельних спорів при Житомирській міській раді, прийняте згідно з пунктом 7 протоколу засідання комісії з вирішення земельних спорів при Житомирській міській раді №1 від 23.03.2023, з підстав неврахування рішення цієї ж комісії, оформленого листом за підписом заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради О. Шевчука від 30.12.2021 №33/6590, а також з підстав порушення процедури прийняття рішення.

Відповідь на питання про те, чи є поведінка органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування правомірною чи неправомірною залежить від оцінки такої поведінки як добросовісної чи недобросовісної, у кожній справі окремо, виходячи з конкретних обставин справи.

У даному випадку, суд бере до уваги, що як вказувала Велика Палата Верховного Суду у постановах від 20.03.2019 у справі № 514/1571/14 та у справі № 350/67/15, стадія погодження меж земельної ділянки при виготовленні землевпорядної документації є допоміжною. При цьому, стаття 198 ЗК України лише вказує, що складовою кадастрових зйомок є погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами. Із цього не випливає, що у випадку відмови суміжного землевласника або землекористувача від підписання відповідного документа - акта погодження меж, необхідно вважати, що погодження меж не відбулося. Погодження меж полягає у тому, щоб суміжнику було запропоновано підписати відповідний акт. Якщо він відмовляється це робити, орган, уповноважений вирішувати питання про приватизацію ділянки по суті, повинен виходити не із самого факту відмови від підписання акта, а із мотивів відмови.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 23.01.2019 у справі №580/168/16-ц зроблено висновок, що погодження меж є виключно допоміжною стадією у процедурі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути необов`язкових технічних помилок. Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки із власником та/або землекористувачем не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів чи землевласників. Ненадання особою своєї згоди на погодження меж земельної ділянки суміжного землекористувача та/або власника не може бути перешкодою для розгляду місцевою радою питання про передачу земельної ділянки у власність відповідачу за обставин виготовлення відповідної технічної документації. Непідписання суміжним власником та/або землекористувачем акта узгодження меж земельної ділянки саме по собі не є підставою для визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18 та багатьох інших.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №910/3009/18 (пункт 63), від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 (пункт 98).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, не визнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Суд, розглядаючи справу, повинен вирішити питання про правильність визначення процесуальної правосуб`єктності сторін, зокрема, що позивач дійсно є суб`єктом тих прав, законних інтересів та юридичних обов`язків, які становлять зміст спірних правовідносин і з приводу яких суд повинен ухвалити судове рішення.

Відсутність порушеного, не визнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові.

Зокрема, встановивши те, що оспорюваний правочин або інші правовідносини не порушують прав і законних інтересів позивача, суд не повинен вдаватися до перевірки ефективності обраного позивачем способу захисту та правової оцінки по суті спору, встановлення обставин наявності/відсутності ідентифікуючих ознак, оскільки вказане є самостійною, достатньою підставою для відмови в позові.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №910/15262/18, від 03.03.2020 у справі №910/6091/19, від 16.10.2020 у справі №910/12787/17.

Оскаржуване рішення комісії з вирішення земельних спорів (п.7 протоколу засідання №1 від 23.03.2023) про погодження меж земельної ділянки по АДРЕСА_1 , згідно із запропонованою конфігурацією земельної ділянки площею 0,0808 га, спрямоване на мирне врегулювання земельних спорів. Прийнято воно було за участю представника ОСОБА_2 , тобто, з урахуванням інтересів останнього. Доказів звернень ТОВ "Інсорсинг Фобос-Груп" до Житомирської міської ради, виконавчих органів ради, щодо порушення прав чи інтересів ТОВ "Інсорсинг Фобос-Груп" при встановленні меж земельної ділянки по АДРЕСА_1 , суду не надано. Окрім того, погодження меж земельної ділянки здійснюється виключно із суміжними землекористувачами, власниками земельних ділянок.

Скасування або не скасування оскаржуваного рішення комісії не створює жодних юридичних наслідків для позивачів. При цьому, права та інтереси позивачів щодо користування чи розпорядження їх майном при формуванні та, в майбутньому, передачі у власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 , також не порушуються, з огляду на те, що межі земельної ділянки сформовані з врахуванням необхідності у під`їзді до земельних ділянок позивачів, що вбачається зі схематичних зображень, доданих до витягу з протоколу засідання комісії від 23.03.2023.

Про відсутність порушених прав позивачів та втрату ними інтересу до результатів розгляду цієї справи опосередковано свідчать також заяви кожного з них про залишення позову без розгляду (а.с.229, 231, т.1) .

Положеннями ч.1-4 ст.12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а ч.5 вказаної статті визначено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За таких обставин, суд не вбачає наявності порушених прав позивачів при прийнятті оскаржуваного рішення, що є самостійною підставою для відмови у позові.

З врахуванням того, що інша вимога є похідною, у її задоволенні також слід відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із відмовою в задоволенні позовних вимог, всі витрати по справі покладаються на позивачів.

Керуючись статтями 2, 12, 13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Інсорсинг Фобос-Груп», до Житомирської міської ради, третя особа: ОСОБА_3 , про визнання протиправним та скасування рішення Житомирської міської ради в особі Комісії з вирішення земельних спорів Житомирської міської ради згідно із пунктом 7 протоколу засідання №1 від 23.03.2023, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивачі: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_9 , РНОКПП НОМЕР_1 ),

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інсорсинг Фобос-Груп» (м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 13, код ЄДРПОУ 43986627).

Відповідач: Житомирська міська рада (м. Житомир, м-н ім. С.П. Корольова, 4/2, код ЄДРПОУ 13576954).

Третя особа: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_10 ) РНОКПП НОМЕР_2 ).

Повний текст рішення складено 19.06.2026

Суддя Т.А. Воробйова