Ухвала суду № 137591434, 10.06.2026, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/8521/25

н/п 2/766/6439/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про закриття провадження

10.06.2026 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючої судді Шестакової Я.В.

за участі секретаря Сивкович О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Херсонського міського суду Херсонської області знаходиться справа про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованості за кредитним договором. Позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 1342192 від 16.04.2021 року у розмірі 12779,53 грн.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 21.06.2025 року прийнято до провадження зазначену цивільну справу. Призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

02.06.2026 року на адресу Херсонського міського суду Херсонської області надійшла заява про закриття провадження у справі за підписом представника відповідача адвоката Пацалової Т.В. у зв`язку з відсутністю предмета спору.

04.06.2026 року на адресу Херсонського міського суду Херсонської області надійшла заява представника позивача про закриття провадження у справі Ткаченко Ю.О., у зв`язку з відсутністю предмета спору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦК України, а також стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 3500,00 грн.

09.06.2026 року на адресу Херсонського міського суду Херсонської області надійшли заперечення представника відповідача - адвоката Пацалової Т.В. щодо стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, понесених останнім при зверненні до суду з даним позовом.

У судове засідання представник позивача не з`явилася, подала суду заяву у якій просила розглянути справу без її участі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явилася, подала суду заяву у якій просила розглянути справу без її участі.

У зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступних висновків.

За правилами ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Відповідно до ч.3 ст.13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до ч. 2 ст.256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

У відповідності до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Суд, дослідивши заяви та додаткові пояснення представників сторін щодо сплати заборгованості за кредитним договором № 1342192 від 16.04.2021 року у розмірі 12779,53 грн., прийшов до висновку щодо відсутності предмету спору та наявності підстав для закриття провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що ОСОБА_1 сплатив на користь ТОВ «Фінпром Маркет» суму заборгованості в розмірі 12779,53 грн., заявлену до стягнення при зверненні до суду з даним позовом.

При цьому, суд зауважує, що визнання позовних вимог або задоволення вимог у добровільному порядку після пред`явлення позовних вимог не звільняє відповідача від відшкодування понесених позивачем судових витрат при ухваленні рішення.

З матеріалів справи вбачається, що вимоги позивача про стягнення заборгованості задоволено відповідачем після звернення до суду з відповідним позовом та до моменту вирішення спору по суті та ухвалення судового рішення, а закриття провадження у зазначеній справі зумовлено фактом задоволення позовних вимог у повному обсязі. Отже, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повністю повертається за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Як вбачається з платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 579935735.1 від 27.05.2025 року, позивач при подачі позовної заяви сплатив судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп., який у разі закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, підлягає поверненню позивачу.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 4-6 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог ч. цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правничу допомогу. Витрати на правничу допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій тощо).

Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

На підтвердження понесених витрат представником позивача суду надано: копію Договору № 01-11/24 від 01.11.2024 року про надання правничої допомоги; копію Витягу з Акту № 12-П приймання-передачі справ на надання правничої допомоги від 30.04.2025 року за Договором про надання правничої допомоги № 01-11/24 від 01.11.2024 року; копію Акту приймання-передачі справ на надання правничої допомоги до Договору № 01-11/24 про надання від 01.11.2024 року; копію платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 579934664.1 від 30.04.2025 року.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат на правничу допомогу суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру.

Схожі за змістом висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

Відповідно до ч. 5 ст. 142 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Звернення позивача для отримання професійної правничої допомоги пов`язано з необґрунтованими діями щодо нього з боку відповідача та порушенням його прав, а саме у зв`язку з несплатою заборгованості за кредитним договором 1342192 від 16.04.2021 року в розмірі 12779,53 грн. Факт такого порушення не заперечується самим відповідачем та підтверджується поданими представниками сторін процесуальними заявами по суті справи після звернення позивача до суду із вказаним позовом.

Суд не бере до уваги заперечення представника відповідача від 09.06.2026 року щодо того, що за своїм змістом заява представника позивача фактично свідчить про відмову від позову у зв`язку із задоволенням відповідачем заявлених вимог після пред`явлення позову. Такі доводи ґрунтуються на власному тлумаченні представником відповідача процесуальної позиції позивача та не узгоджуються із заявленим останнім клопотанням.

Як убачається зі змісту поданої заяви, представник позивача просила закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, а не у зв`язку з відмовою від позову. Відповідно до частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи самостійно та на власний розсуд розпоряджається належними йому процесуальними правами щодо предмета спору. Отже, визначення підстав та змісту поданого клопотання належить виключно до процесуальних повноважень позивача, а тому суд виходить саме із тих підстав, які прямо зазначені у відповідній заяві.

Оцінивши надані позивачем докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи характер та складність даної справи, обсяг фактично виконаних представником позивача робіт, а також те, що відповідачем спірну заборгованість було погашено до початку розгляду справи по суті, у зв`язку з чим представник позивача участі у судових засіданнях не брав, суд дійшов висновку, що співмірним, обґрунтованим та таким, що відповідає критеріям розумності й справедливості, є розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 3500,00 грн, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 133, 141, 142, 247, 255, 256, 260, 261, 352, 353, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача про закриття провадження та розподіл судових витрат задовольнити частково.

Провадження по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - закрити.

Роз`яснити сторонам, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет із тих самих підстав не допускається.

Управління Державної казначейської служби України у м. Херсоні Херсонської області повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» сплачену суму судового збору у розмірі 2442 (дві тисячі чотириста сорок дві) гривні 40 коп., що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 579935735.1 від 27.05.2025 року.

Повернення сплаченої суми судового збору необхідно здійснити в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Роз`яснити позивачу, що повернення судового збору проводиться фінансовим органом за особистою заявою про повернення судового збору із зазначенням реквізитів рахунку отримувача коштів, оригіналом платіжного доручення, що підтверджує сплату судового збору до бюджету.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» 3500 (три тисячі п`ятсот) гривень в рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала набирає законної сили після розгляду апеляційної скарги судом апеляційної інстанції.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 10.06.2026 року

СуддяЯ. В. Шестакова