Рішення № 137590562, 22.06.2026, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/4907/25 Провадження № 2/450/2126/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Мусієвського В.Є.

при секретарі Расяк С.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників судового розгляду в приміщенні суду м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Райффайзен Банк», третіх осіб Пустомитівського відділу Державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Сьомої Львівської Державної нотаріальної контори Львівської області про зняття арешту з майна,

в с т а н о в и в:

Представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 звернувся в суд з цивільним позовом до АТ «Райффайзен Банк», у якому просив зняти арешт, який накладено на підставі постанови Відділу державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції від 20.05.2013 року ВП № 38001882 на нерухоме майно ОСОБА_3 -.О., номер запису про обтяження 1017194 (спеціальний розділ) від 22.05.2013 року.

Вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , після смерті якого спадщину прийняла його донька ОСОБА_1 . Водночас, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна міститься інформація про арешт на все майно ОСОБА_3 -.О. У відповідності до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, за ОСОБА_3 зареєстроване право власності на нерухоме майно, а саме будинок АДРЕСА_1 . Вказав, що даний час арешт, накладений на нерухоме майно спадкодавця ОСОБА_3 не знято, що перешкоджає позивачу оформленню права власності у порядку спадкування. Згідно відповіді Пустомитівського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 05.09.2025 року, обтяження номер запису 1017194, зареєстроване при виконанні виконавчого провадження № 38001882 з примусового виконання виконавчого листа № 2-2611/11, виданого 02.10.2012 року Залізничним районним судом м. Львова про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість на загальну суму 131209,6 грн., 1312,10 грн. державного мита та 120 грн витрат ІТЗ. 29.09.2015 року Відділом державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у відповідності до п. 9 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження», підстава закінчення виконавчого провадження не передбачала зняття арешту з майна боржника. станом на 05.09.2025 року відсутні підстави для зняття арешту з майна боржника, арешт може бути знятий за рішенням суду. Арешт на нерухоме майно ОСОБА_3 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» було накладено органом виконавчої служби, на даний час виконавче провадження не здійснюється, а тому необхідності в арешті немає. При цьому, вказане обтяження будинку обмежує право позивача на оформлення спадщини. Крім того, іншим шляхом відновити порушені права позивач не має можливості. З огляду на викладене вище, просив позовні вимоги задовольнити. Крім цього, заявив клопотання про витребування у Пустомитівського відділу Державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції належним чином засвідчену копію постанови про накладення арешту від 20.05.2013 року у виконавчому провадженні № 38001882, у Сьомої Львівської Державної нотаріальної контори Львівської області належним чином засвідчену копію спадкової справи № 57803473.

Ухвалою від 24.10.2025 року позовну заяву залишено без руху, стороні позивача надано десятиденний строк для усунення недоліків, описаних у такій.

30.10.2025 року представником позивача ОСОБА_2 подано заяву, якою усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою від 03.11.2025 року відкрито провадження у справі, а розгляд такої вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач повідомлявся про судовий розгляд належним чином, шляхом направлення поштової кореспонденції.

У вказаний строк відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до вимог ст. 178 ЦПК України, без поважних причин.

Ухвалою від 03.11.2025 року клопотання представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про витребування доказів задоволено. Витребувано у Пустомитівського відділу Державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції належним чином засвідчену копію постанови про накладення арешту від 20.05.2013 року у виконавчому провадженні № 38001882. Витребувано у Сьомої Львівської Державної нотаріальної контори Львівської області належним чином засвідчену копію спадкової справи № 57803473. Уповноважено позивача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 на отримання у Пустомитівському відділі Державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та Сьомої Львівської Державної нотаріальної контори Львівської області витребуваних доказів, які слід надати суду, а копії таких скерувати відповідачу.

Ухвалою від 05.01.2026 року позовну заяву залишено без розгляду, яка скасована постановою Львівського апеляційного суду від 02.04.2026 року.

06.05.2026 року представником позивача Буланов О.М. подано клопотання, згідно мотивів якого просив зобов`язати Пустомитівський відділ Державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та Сьому Львівську Державну нотаріальну контору Львівської області направити витребувані докази до Пустомитівського районного суду Львівської області, у задоволенні якого відовлено ухвалою від 06.05.2026 року.

25.05.2026 року від Сьомої Львівської Державної нотаріальної контори Львівської області надійшла належним чином засвідчена копія спадкової справи № 57803473.

28.05.2026 року представником позивача Буланок О.М. подано клопотання про розгляд справи у їх відсутності та долучення письмових доказів.

У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши справу у порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч.ч. 1, 2 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи, законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 02.10.2012 року Залізничним районним судом м. Львова видано виконавчий лист № 2-2611/11 про стягнення з боржника ОСОБА_3 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості на загальну суму 131209,6 грн., 1312,10 грн. державного мита та 120 грн витрат ІТЗ.

Постановою заступника начальника відділу ДВС Пустомитівського РУЮ Нагребецького А.А. серії ВП №38001882 від 20.05.2013 року накладено арешт на все нерухоме та рухоме майно боржника ОСОБА_3 -О.

Як вбачається з відповіді Пустомитівського відділу ДВС у Львівському районі Львівської області № 47950 від 05.09.2025 року, обтяження номер запису 1017194, зареєстроване при виконанні виконавчого провадження № 38001882 з примусового виконання виконавчого листа № 2-2611/11, виданого 02.10.2012 року Залізничним районним судом м. Львова, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість на загальну суму 131209,6 грн., 1312,10 грн. державного мита та 120 грн витрат ІТЗ. 29.09.2015 року Відділом державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у відповідності до п. 9 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження», підстава закінчення виконавчого провадження не передбачала зняття арешту з майна боржника. станом на 05.09.2025 року відсутні підстави для зняття арешту з майна боржника, арешт може бути знятий за рішенням суду.

З свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 20.03.2003 року міським відділом реєстрації актів громадянського стану Львівського обласного управління юстиції, батьками позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 04.03.2015 року Залізничним відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У відповідності до заяв ОСОБА_4 від 12.08.2015 року, остання звернулась до Сьомої Львівської державної нотаріальної контори в інтересах дітей ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_1 із заявами про прийняття спадщини за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 -О.

Як вбачається із спадкової справи № 136/2015, заведеної 12.08.2015 року після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , кредитори ПАТ «Акцент-Банк», АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ КБ «ПриватБанк» неодноразово звертались до нотаріальних контор із претензіями щодо включення кредиторських вимог в спадкову масу з необхідністю повідомити спадкоємців померлого про наявність в останнього заборгованості перед банками.

Звертаючись з даним позовом в Пустомитівський районний суд Львівської області, представник ОСОБА_2 покликається на те, що в подальшому арешті майна відсутня потреба, оскільки виконавче провадження № 38001882 з примусового виконання виконавчого листа № 2-2611/11, виданого 02.10.2012 року Залізничним районним судом м. Львова, повернуто стягувачу. Відтак, ОСОБА_1 позбавлена можливості реалізації права на спадкування та не може у інший спосіб скасувати арешт.

З цього приводу слід вказати, що сам по собі факт повернення виконавчого документа стягувачу не свідчить про припинення зобов`язань боржника перед кредитором та не є безумовною підставою для зняття арешту з належного йому майна.

Подібний за змістом висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 14.05.2025 року у справі №2/1522/11652/11.

Судом встановлено, що виконавче провадження № 38001882 було завершене шляхом повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на момент винесення постанови).

При цьому доказів фактичного виконання виконавчого листа № 2-2611/11, виданого 02.10.2012 року Залізничним районним судом м. Львова, погашення заборгованості перед АТ «Райффайзен Банк» (ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») чи припинення зобов`язання з інших підстав, передбачених законом, матеріали справи не містять.

Навпаки, із матеріалів спадкової справи вбачається, що після смерті ОСОБА_3 кредитори, зокрема АТ «Райффайзен Банк Аваль», зверталися до нотаріальних органів із заявами про наявність кредиторських вимог до спадкодавця та необхідність включення таких вимог до складу спадщини, тобто реалізовували права, передбачені ст. 1281 ЦК України. Вказане свідчить про те, що питання виконання зобов`язань спадкодавця перед кредитором не втратило своєї актуальності.

Відповідно до ст.ст. 1218, 1282 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки спадкодавця, які належали йому на момент відкриття спадщини та не припинилися внаслідок його смерті, а спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредиторів спадкодавця в межах вартості майна, одержаного у спадщину.

З огляду на викладене, арешт майна був накладений з метою забезпечення виконання судового рішення про стягнення заборгованості та на момент розгляду справи відсутні належні та допустимі докази того, що підстави для існування такого обтяження відпали. Саме по собі бажання спадкоємця оформити спадкові права не може бути достатньою підставою для припинення заходів забезпечення виконання рішення суду за відсутності доказів виконання боргових зобов`язань спадкодавця або відмови кредитора від своїх вимог.

З цього приводу слід вказати, що в силу вимог пунктів 2, 7 ч. 4 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника.

Таким чином, арешт майна може бути скасованим виконавцем, а позивач ОСОБА_1 не буде позбавленою можливості реалізувати право на спадщину у випадку погашення заборгованості в порядку ст. 1282 ЦК України перед кредиторами.

Окрім наведеного, як вбачається із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 438485689 від 06.08.2025 року, щодо ОСОБА_3 -О. вбачається запису про обтяження № 332790, внесений 13.03.2013 року на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії ВП № 35639889, виданої 05.03.2013 року Залізничним відділом державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, запис про обтяження № 1017194, внесений 22.05.2013 року на підставі постанови про арешт майна боржника серії ВП № 38001882, виданої 20.05.2013 року заступником начальника відділу ДВС Пустомитівського РУЮ Нагребецьким А.А., запис про обтяження № 9316662, внесеного 07.04.2015 року на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 47119063, виданої 06.04.2015 року Залізничним відділом державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції.

Таким чином, зняття арешту, який накладено на підставі постанови Відділу державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції від 20.05.2013 року ВП № 38001882 на нерухоме майно ОСОБА_3 -.О., номер запису про обтяження 1017194 (спеціальний розділ) від 22.05.2013 року, не призведе до відновлення прав ОСОБА_1 на спадкування, оскільки щодо спадкового майна внесено 3 записи про обтяження.

Слід також звернути увагу на те, що ОСОБА_1 не є одноосібним спадкоємцем майна, яке увійшло до спадщини після смерті ОСОБА_3 -.О., оскільки, як встановлено судом, із заявою про прийняття спадщини, окрім ОСОБА_1 , звернулись діти спадкодавця ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

При цьому матеріали справи не містять відомостей про позицію інших спадкоємців щодо заявлених вимог, а скасування арешту може впливати на склад та порядок реалізації спадкового майна, яке належить усім спадкоємцям.

У відповідності до п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на момент винесення постанови) передбачає, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

З огляду на викладене вище, виконавчий лист № 2-2611/11, виданий 02.10.2012 року Залізничним районним судом м. Львова, є невиконаним.

ЄСПЛ у справі «Бурміч проти України» прийняв рішення об`єднати в одній справі більше ніж 12 тис. однотипних заяв та задовольнив їх, не розглядаючи по суті. Суд визнав, що Україна порушила права своїх громадян, які домоглися остаточних судових рішень, але не можуть отримати їх виконання.

Також у справі «Півень проти України» суд констатував порушення ст. 6 Конвенції та зазначив, що невиконання судового рішення не може бути виправданим внаслідок недоліків законодавства, які унеможливлюють його виконання. Суд дійшов висновку щодо відсутності в законодавстві України нормативної бази щодо завдань, покладених на органи виконавчої влади, та констатував порушення пункту 1 статті 6 Конвенції.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Статтею 129 Конституції України, а також п. 7 ч. З ст. 2 ЦПК України встановлено, що однією з засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За приписами ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

В Україні встановлена кримінальна відповідальність за невиконання рішення суду.

Враховуючи вказане, слід зазначити, що рішення суду, яке вступило в законну силу, не оскаржувалося відповідачем, повинно бути виконано за будь-яких обставин, оскільки належне виконання рішення суду є складовою права особи на справедливий судовий розгляд, що неодноразово визнавалося ЄСПЛ. При цьому, недоліки механізму виконання рішення суду не можуть стати на заваді належному виконанню судового рішення, і, відповідно, реалізації права особи на справедливий судовий розгляд.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ним Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у спразі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що обставини, на які покликався представник позивача ОСОБА_2 у позовній заяві, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати стягненню з відповідача на користь позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10, 12, 13, 18, 55, 81, 82, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, ст.ст. 129, 129-1 Конституції України, ст.ст. 1218, 1281, 1282 ЦК України, ст. 39, 59 ЗУ "Про виконавче провадження", суд,

у х в а л и в:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Райффайзен Банк», третіх осіб Пустомитівського відділу Державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Сьомої Львівської Державної нотаріальної контори Львівської області про зняття арешту з майна відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду або через місцевий суд до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Мусієвський В.Є.