Рішення № 137590059, 23.06.2026, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/4635/26

Провадження № 2/750/2691/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі судді Слісаря А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «СІТІ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

у квітні 2026 року ТОВ «Фінансова Компанія «СІТІ ФІНАНС» звернулось до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором № 9785690 в сумі 32138,25 грн. 00 коп. та судові витрати.

Обґрунтовано позов, тим, що ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 9785690. Підписуючи Кредитний договір, відповідач підтвердив, що ознайомився з усіма його умовами, повністю їх розуміє, погоджується з ними та зобов`язується неухильно їх дотримуватися. Кредитодавець умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит в сумі визначеній Кредитним договором. Відповідачем не було сплачено кредитні кошти і проценти за користування кредитом у строк встановлений Кредитним договором. 21.11.2025 року між ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» було укладено Договір факторингу № 21-11/2025, відповідно до умов якого ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» відступило ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» за плату належні йому права грошової вимоги. Відповідно до реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами (Додаток №1), ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» набуло права грошової вимоги за Кредитним договором № 9785690 від 07.06.2025 року в розмірі 32138,25 грн.

Ухвалою суду від 29.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідачу було запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву.

У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не подав, у зв`язку з чим згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України, справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

07.06.2025 року між ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 9785690.

Підписуючи Кредитний договір, відповідач підтвердив, що ознайомилась з усіма його умовами, повністю їх розуміє, погоджується з ними та зобов`язується неухильно їх дотримуватися.

Умовами Кредитного договору передбачено наступне: загальний розмірі (сума) кредиту: 19656,40 грн. Дата надання/видачі кредиту - в день укладення цього Договору. Кредит надається строком на 15 днів (строк кредитування). Термін (дата) повернення кредиту: 22.06.2025 року. Відповідно до п. 1.7. Кредитного договору, Позичальник сплачує проценти за кожний день користування кредитом у такому розмірі та порядку: за 1-ий день користування кредитом - 0,9000%, в сумі 176,91 грн., термін оплати 22.06.2025 року; з 2-го по 35-й день користування кредитом - 0,9000% в сумі 2476,71 грн., термін оплати 22.06.2025 року.

Кредитодавець умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит в сумі, визначеній Кредитним договором, що підтверджується копією касового чеку, виданого ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та його підписом про отримання кредиту на екземплярі договору. Відповідачем не було сплачено кредитні кошти і проценти за користування кредитом у строк встановлений Кредитним договором.

21.11.2025 року між ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» було укладено Договір факторингу № 21-11/2025, відповідно до умов якого ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» відступило ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» за плату належні йому права грошової вимоги.

Відповідно до реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами (Додаток №1), ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» набуло права грошової вимоги за Кредитним договором № 9785690 від 07.06.2025 року в розмірі 32138,25 грн., яка складається із: заборгованість за тілом кредиту 19656,40 грн.; заборгованість за процентами 2653,65 грн.; заборгованість за штрафами 9828,20 грн.

З розрахунку заборгованості (за договором № 9785690 від 07.06.2025 вбачається, що станом на 21.11.2025 загальна сума заборгованості ОСОБА_1 становить 32138,25 грн., а саме: 19656,40 грн. - за сумою кредиту, 12481,85 грн. заборгованість за процентами.

Згідно із ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Із змісту статей 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Згідно із ч. 1, 3 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина 1 статті 1078 Кодексу).

Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

ТОВ «Фінансова Компанія «СІТІ ФІНАНС», як новий кредитор, 21.11.2025 набуло право вимоги до відповідача за укладеними Договорами.

Відповідно до статей 1048-1052, 1054 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику та сплатити відсотки за користування коштами у строк та у порядку, що встановлені договором.

Із змісту статті 1054 ЦК України слідує, що за кредитним договором, банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3)сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частинами 1 та 2 статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно із ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Суд дійшов висновку про те, що відповідач не виконав зобов`язання за кредитним договором, а тому з нього на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за тілом кредиту в сумі 19656,40 грн, тому в цій частині позов підлягає задоволенню.

Щодо нарахування 12481,85 грн суми заборгованості за відсотками суд дійшов наступних висновків.

За умовами кредитного договору № 9785690 від 07.06.2025 сторони встановили строк кредитування - 15 днів, за кожен день користування кредитом позичальник сплачує 0,9000% в сумі 176,91 грн., що загалом складає 2653,65 грн.

Відповідно до реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами (Додаток №1), ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» набуло права грошової вимоги за Кредитним договором № 9785690 від 07.06.2025 року в розмірі 32138,25 грн., яка складається із: заборгованість за тілом кредиту 19656,40 грн.; заборгованість за процентами 2653,65 грн.; заборгованість за штрафами 9828,20 грн.

Отже, у 12481,85 грн. входить заборгованість за процентами 2653,65 грн.; заборгованість за штрафами 9828,20 грн.

У той же час суд звертає увагу, що відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який було затверджено Законом України 2102-IX від 24 лютого 2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан строком на 30 діб, строк дії якого неодноразово продовжувався та діє на даний час.

Отже, стягнення з відповідача заборгованість за штрафами у сумі 9828,20 грн. не підлягає задоволенню.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що заборгованість Відповідача за кредитним договором № 9785690 від 07.06.2025, яка підлягає стягненню на користь позивача становить 22 310,05 грн. (заборгованість за тілом кредиту 19656,40 грн.; заборгованість за процентами 2653,65 грн.)

Також, у зв`язку з наявністю підстав для задоволення позову, суд вирішує питання про розподіл витрат на правничу допомогу у даній справі.

26.11.2025 року між ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» та АБ «ТИТАРЕНКО ЛІГАЛ ГРУП» було укладено Договір про надання правничої допомоги № 26/11/2025.

Витрати понесені позивачем за наданням правничої допомоги згідно Договору № 26/11/2025 від 26.11.2025 року, Замовлення № 1913 до Договору про надання правничої допомоги № 26/11/2025 від 26.11.2025 року, Акту виконаних робіт від 30.03.2026 року складають 7500,00 гривень.

Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

За змістом ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду зазначала про те, що «при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява №31107/96) Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ вказав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

З урахуванням наведеного не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору, що передбачає фіксований розмір винагороди, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність».

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 3 грудня 2021 у справі № 927/237/20).

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, часткове задоволення позову (69%), суд приходить до висновку про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5175 грн.

На підставі ст. 141 ЦПК України, оскільки судом частково задоволено позов (69 %), стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені судові витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2296 грн. 32 коп.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 141, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «СІТІ ФІНАНС» (вул. Січових Стрільців, 37/41, м. Київ, код ЄДРПОУ 39508708) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості частково задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «СІТІ ФІНАНС» заборгованість за договорами в сумі 22310 грн. 05 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «СІТІ ФІНАНС» 2296 грн. 32 коп. у відшкодування витрат по сплаті судового збору, 5175 грн. у відшкодування витрат на правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А.В. СЛІСАР