Ухвала суду № 137589928, 23.06.2026, Ямпільський районний суд Сумської області

Справа № 590/906/19

Провадження № 6/590/7/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2026 року Ямпільський районний суд Сумської області

складі головуючої судді Сатарової О.В.,

з участю секретаря судового засідання Данченко І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 , про стягнення кредитної заборгованості,

у с т а н о в и в:

У квітні 2026 року ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» звернулося до суду з заявою про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості.

Заява обґрунтована тим, що позов АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості було задоволено та на виконання рішення суду видано виконавчий лист № 590/906/19 від 22.06.2020.

22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ТОВ «КАПІТАЛРЕСУР» було укладено договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором щодо відповідачки ОСОБА_2 .. За таких обставин ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» є новим кредитором ОСОБА_2 ..

Заміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір (процесуальне правонаступництво), можлива на будь-якій стадії судового розгляду.

Так, на примусовому виконанні перебувало виконавче провадження № 62571288 з примусового виконання зазначеного вище виконавчого листа. 26.05.2021 року державним виконавцем ВДВС дане виконавче провадження було завершено, а оригінал виконавчого листа направлено стягувачу. Проте станом на теперішній час оригінал цього виконавчого листа на адресу стягувавча не надходив та, відповідно до відомостей автоматизованої системи виконавчого провадження, жодних відкритих виконавчих проваджень про стягнення боргу з боржниці ОСОБА_2 на підставі даного виконавчого листа немає.

У зв`язку з відсутністю виконавчого документу ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС», як новий кредитор, не може реалізувати свої права як стягувача, що гарантовані йому законодавством України, оскільки оригінал виконавчого листа утрачений.

Посилаючись на наведене вище, заявник просив суд замінити стягувача у виконавчому листі № 590/906/19 від 22.06.2020 Ямпільського районного суду Сумської області про стягнення зі ОСОБА_2 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» боргу з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на його правонаступника ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» та видати ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» дублікат виконавчого листа № 590/906/19 від 22.06.2020 про стягнення боргу зі ОСОБА_2 ..

Заяву ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа прийнято до розгляду.

Представник заявника у судове засідання не з`явився, безпосередньо у поданій до суду заяві просив суд розгляд заяви проводити за його відсутності.

Інші учасники справи у судове засідання також не з`явилися, хоча про дату, час і місце розгляду заяви повідомлялися належним чином, причини своєї неявки суд не повідомили.

Відповідно до вимог абзацу 2 ч. 3, ч. 5 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження; положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

З огляду на наведене вище суд уважає за можливим розглянути цю заяву за відсутності представника заявника та інших учасників справи за наявними матеріалами, які є достатніми для ухвалення законного та обґрунтованого судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши заяву і додані до неї документи, перевіривши матеріали цивільної справи, суд зазначає таке.

Судом установлено, що заочним рішенням Ямпільського районного суду Сумської області від 19 травня 2020 року у справі № 590/906/19 позов АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості задоволено. Стягнуто зі ОСОБА_2 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» кредитну заборгованість у загальному розмірі 46827,77 грн, а також 1921,00 грн понесених судових витрат зі сплати судового збору /а.с. 83-84/.

На виконання цього рішення суду позивачу АТ КБ «ПРИВАТБАНК» було видано виконавчий лист № 590/906/19 /а.с. 89/ отримано АТ КБ «ПРИВАТБАНК» 30.06.2020, який був пред`явлений до виконання до Ямпільського міжрайонного відділу ДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) і, як наслідок, постановою заступника начальника цього ж Ямпільського міжрайонного відділу ДВС ПАЛАС О.М. від 26.05.2021 даний виконавчий лист було повернуто стягувачу АТ КБ «ПРИВАТБАНК» через відсутність майна у боржника, на яке б можливо було звернути стягнення та всі дії спрямовані на розшук такого майна виявились безрезультатними.

22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» укладено договір факторингу № 8-22-08/2025, відповідно до якого АТ КБ «ПРИВАТБАНК» відступило права вимоги за кредитними договорами, у тому числі і за кредитним договором № б/н від 27.09.2010, укладеним між АТ КБ «ПРИВАТБАНК та ОСОБА_2 ..

Щодо заміни стягувача у виконавчому листі

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 514 ЦК України).

Обсяг і зміст прав, що переходять до нового кредитора, залежать від зобов`язання, в якому здійснюється відступлення права вимоги.

Вчинення правочинів, наслідком яких є заміна особи в окремому зобов`язанні через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги), є різновидом переходу до особи прав у матеріальних правовідносинах. Унаслідок такої заміни кредитора в матеріальних правовідносинах відбувається його заміна на іншу особу і в процесуальних правовідносинах у визначених законом випадках.

Питання процесуального правонаступництва врегульовані ч. 1 ст. 55 ЦПК України, згідно з якою у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника. Для настання процесуального правонаступництва потрібно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника.

Процесуальне правонаступництво (стаття 55 ЦПК України) є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальних правовідносинах її правонаступником). Це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку із вибуттям особи зі спірних матеріальних правовідносин.

У пункті 71 постанови від 08.02.2022 у справі № 2-7763/10 Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок, що наявність не виконаного боржником судового рішення про задоволення вимог кредитора не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора в зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, крім того що змінюється його суб`єктний склад у частині особи кредитора.

У цій постанові також зазначено, що заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, зокрема й до відкриття виконавчого провадження.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.09.2025 у справі № 369/13444/20 виснувала, що оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового провадження, а відступлення права вимоги допускається на будь-якій стадії судового процесу, тому договір відступлення права вимоги кредитор може укласти і після ухвалення судового рішення, яким вирішено спір між сторонами матеріальних правовідносин (зобов`язання), до моменту виконання боржником зобов`язання або настання інших обставин, що є підставою для його припинення.

За положеннями частин 1, 2, 5 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Отже, з огляду на наведене вище ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» набуло статусу нового кредитора - стягувача з примусового виконання виконавчого листа № 590/906/19 від 22.06.2020, виданого Ямпільським районним судом Сумської області, а відтак суд доходить висновку, що заява в частині про заміну стягувача АТ КБ «ПРИВАТБАНК» у виконавчому листі його правонаступником ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо видачі дубліката виконавчого листа.

Пунктом 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Конституційний Суд України в рішенні від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010 у справі № 1-7/2010 вказав, що необґрунтована відмова у видачі дубліката виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили.

За положеннями ч. 1 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до пункту 17.4 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

За приписами підпункту 4 пункту 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», то визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Дублікат - це документ, що видається замість утраченого оригіналу та має силу первісного документа. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Звертаючись до суду із цією заявою, заявник ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» стверджувало, що станом на теперішній час оригінал даного виконавчого листа на адресу стягувача не надходив, а тому він є втраченим і наявні підстави для видачі його дублікату.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд ураховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

Так, Верховним Судом сформовано сталу практику у подібних справах за заявами стягувачів про видачу дублікатів виконавчих листів. У постанові Верховного Суду від 17 листопада 2021 року у справі № 419/310/12 (провадження № 61-13084св21) зроблено висновок, що: «єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. … Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено».

У постанові Верховного Суду від 8 листопада 2023 року у справі № 196/673/14-ц (провадження № 61-21357св21) зроблено висновок, що аналіз пункту 17.4. розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України дозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. При цьому виконавчий лист може бути виданий лише за умови, якщо в установлені строки з відповідною заявою до суду звернувся стягувач або державний/приватний виконавець. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Отже, дублікат виконавчого документа видається замість утраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.

У постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 0907/2-3576/2011 (провадження № 61-13332св18) зроблено висновок, що: «Установивши недоведеність заявником втрати виконавчих листів виданих Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області у справі № 0907/2-3576/2011, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, дійшов правильного висновку про відсутність передбачених законом підстав для видачі його дубліката за заявою стягувача. Видача дубліката виконавчого листа передбачена законодавством лише у разі його втрати. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Стягувач має повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази».

Отже, видача дубліката виконавчого листа передбачена законодавством лише у разі його втрати, зокрема, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

При цьому, звертаючись до суду для вирішення питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою, саме заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши на підтвердження зазначених обставин відповідні докази.

Відтак, установивши в цій справі, що заявником ТОВ «КАПІТАЛРЕСУР» разом із заявою про видачу дублікату виконавчого документу не було надано достатніх доказів на підтвердження втрати виконавчого листа, суд доходить висновку про необхідність відмови у задоволенні заяви ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» у частині видачі дублікату виконавчого листа.

Водночас суд зауважує, що відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 13 листопада 2024 року у справі № 186/871/14-ц (провадження № 14-97цс24), Верховного Суду у пункті 52 постанови від 25 лютого 2025 року у справі № 646/5771/18, то розгляд процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень, зокрема і видача дубліката виконавчого документа, є триваючими правовідносинами до тих пір, поки судове рішення не буде виконане в порядку, передбаченому законом. Тому державний/приватний виконавець чи заявник має право звертатися до суду з відповідним поданням, заявою, направленими на виконання статті 129 Конституції України щодо обов`язковості судового рішення, стільки раз, скільки це необхідно, аби виконати судове рішення (за винятком випадків, передбачених статтею 44 ЦПК України).

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ч.1 ст.13 ЦПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи

Положеннями ч. 1 ст. 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Виходячи із висновків Європейського Суду з прав людини, викладених у рішенні у справі «Бочаров проти України» від 17.03.2011 (п. 45), «Суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom). Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (див. рішення у справі «Салман проти Туреччини» (Salman v. Turkey, заява № 21986/93, п. 100, ECHR 2000-VII).

Отже, з огляду на наведене вище, суд доходить висновку, що заявник частково довів поза розумним сумнівом належними, допустимими, достовірними, а в їх сукупності та взаємозв`язку між собою достатніми доказами свої вимоги, а відтак заява підлягає до часткового задоволення.

Керуючись статями 259, 260, 261, 433, 442 ЦПК України, суд-

п о с т а н о в и в:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа задовольнити частково.

Замінити стягувача Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» (код ЄДРПОУ 43513923, юридична адреса: 04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, буд. 28 «А») у виконавчому листі № 590/906/19 від 22.06.2020, виданого на підставі заочного рішення Ямпільського районного суду Сумської області від 19 травня 2020 року у справі № 590/906/19 про стягнення зі ОСОБА_3 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» кредитної заборгованості.

У видачі Товариству з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» дубліката виконавчого листа № 590/906/19 від 22.06.2020, виданого на підставі заочного рішення Ямпільського районного суду Сумської області від 19 травня 2020 року у справі № 590/906/19 про стягнення зі ОСОБА_3 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» кредитної заборгованості - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, але може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів із дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

Повне судове рішення складено та підписано 23.06.2026.

Суддя О.В. Сатарова