Рішення № 137589850, 18.06.2026, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/12892/25

Провадження № 2/591/1895/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2026 року

Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді Ніколаєнко О.О.,

за участю секретаря судового засідання Мтиник Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу №591/12892/25 за позовом Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2025 року позивач звернувся до суду з позовом, мотивуючи вимоги тим, що 02.10.2021 відповідачем підписано з АТ КБ «Глобус» договір про надання комплексу послуг банківського обслуговування шляхом подачі заяви-анкети на приєднання до вказаного договору, із визначенням умов повернення споживчого кредиту та сплати процентів за користування ним відповідно до графіка платежів. Оскільки відповідачем не здійснено своєчасне погашення грошових коштів , станом на 01.08.2025 відповідач має заборгованість в розмірі 20 665,14 грн., яка складається із: заборгованості по кредиту 10 403,79 грн., 10 261,35 грн. заборгованості за нарахованими процентами. Просить стягнути з відповідача на його користь вказаний розмір заборгованості, а також понесені судові витрати.

В судове засідання сторони не з`явились. Надали заяви про розгляд справи без їх участі.

У відзиві на позовну заяву відповідач частково заперечував проти позову. Зазначив що уклав кредитний договір під час придбання товару у магазині. Після укладення договору належним чином виконав зобов`язання та сплатив близько 12 400 грн. Останній платіж було здійснено 12.06.2022Після початку війни виїхав за межі України. Має неповнолітню дитину, що значно ускладнює матеріальне становище. Військова агресія рф проти України є форс мажорною обставино. На період воєнного стану забороняється нарахування штрафів та пені. Не погоджується з нарахованими штрафами, пенею та іншими додатковими платежами. Просить відмовити у задоволенні позову в частині стягнення штрафів, пені та інших санкцій, нарахованих після 24.02.2022. Врахувати здійснені ним платежі. Зменшити розмір витрат на проесійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 04.05.2026 скасоване ухвалене 28.01.2026 у даній справі заочне рішення та призначено справу до судового розгляду.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків. Судом встановлено,

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що 02.10.2021 відповідач підписав заяву-анкету №41468753 на приєднання до Договору про надання комплексу послуг банківського обслуговування в АТ «КБ «Глобус», яким погоджено наступні істотні умови кредитування: сума кредиту 22803,00 грн.; строк кредитування: 24 місяців з 04.10.2021 по 03.10.2023; пільговий період 9 місяців з 04.10.2021 по 04.07.2022; комісія за управління кредитом 3,00%; розмір процентної ставки % річних 0,00001%.

Передувало укладенню Договору про надання комплексу послуг банківського обслуговування в АТ «КБ «Глобус», підписання позичальником паспорту споживчого кредиту; інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит(а.с. 20).

1.12.2024 АТ КБ «Глобус» надіслано відповідачу вимогу щодо сплати загальної суми заборгованості по споживчому кредиту за період із 04.10.2021 по 25.12.2024, що складає 22 665,14 грн. (а.с. 23,24)

На підтвердження розміру стягнення банком надано розрахунок заборгованості та відомості про рух по особовому рахунку за період з 04.01.2021 по 31.07.2025, якими підтверджено розмір заборгованості відповідача - 20 665,14 грн., яка складається із: заборгованості по кредиту 10 403,79 грн., 10 261,35 грн. заборгованості за нарахованими процентами.З неї вбачається, що відповідач частково здійснював оплату за кредитним договором (а.с. 35-43, 44-48)

Статтями 526, 530ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11, частини другої статті 509?ЦК України підставами виникнення зобов`язань є договори та інші правочини.

Згідно зі статтями 626, 627ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір (оферту), відповіді про прийняття цієї пропозиції (акцепту), яка має бути повною і безумовною (статті 640-642 ЦК України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (статті 1054, 1055 ЦК України).

Положеннями статті 204ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №191/5077/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-383/2010).

Відповідно до частин першої, другої статті 207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Факт укладення кредитного договору підтверджений матеріалами справи та не заперечується відповідачем. Заява-анкета містить детальну інформацію щодо особи позичальника, погодження останнім істотних умов кредитування та уповноваження банку здійснити переказ суми споживчого кредиту, визначеної в цільовому призначенні як оплата товару.

Стосовно підставності нарахування процентів/комісії, суд ураховує наступне

За змістом пункту четвертого частини першої статті 1 Закону України «Про споживчекредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно із частиною другою статті 8 Закону України«Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до п.5 Правил розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, затверджених постановою Правління НБУ від 08.06.2017 №49, банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Із матеріалів справи убачається, що сторонами зобов`язання погоджено розмір комісії за управління кредитом - 3%, а також їх нарахування після пільгового періоду; наданий позивачем детальний розрахунок заборгованості підтверджує, що відповідні нарахування здійснювалися після пільгового періоду і до закінчення обумовленого сторонами договору терміну його дії.

Наведений розрахунок відповідачем не спростовано, позовних вимог про визнання недійсними умов основного договору кредиту, якими передбачена сплата комісії, позичальник не заявляв.

Наведене відповідає позиції Верховного Суду, сформованій у справах №335/10295/20 від 17.09.2024, №686/25779/13-ц від 25.06.2025, яка за правилами частини четвертої статті 263 ЦПК України є обов`язковою для застосування.

Із огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача суми боргу в повному обсязі - за тілом та за відсотками (комісією).

Щодо заперечень відповідача проти стягнення відсотків з посиланням на норми про списання неустойки у період воєнного стану, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 611 цього Кодексу. Зокрема, у цей період позичальник звільняється від обов`язку сплачувати на користь кредитодавця неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором за прострочення виконання зобов`язань.

Аналогічні норми містяться у п. 6-1 Прикінцевих положень Закону України «Про споживче кредитування».

Разом з тим, суд наголошує на розмежуванні понять «відсотки за користування кредитом» (плата за послугу) та «неустойка/пеня» (міра відповідальності за порушення зобов`язання).

Як вбачається з матеріалів справи та наданого позивачем розрахунку, сума 227 469,05 грн є саме відсотками за користування кредитом, нарахованими за ставкою, передбаченою договором. Позивачем не заявлено вимог про стягнення пені, штрафу чи інших санкцій за прострочення платежів.

Законодавство, що діє у період воєнного стану, звільняє позичальника від відповідальності за прострочення (штрафних санкцій), проте не звільняє від обов`язку сплачувати відсотки за фактичне користування кредитними коштами.

Стосовно стягнення судових витрат, суд ураховує наступне

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина друга статті 137 ЦПК України).

Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо (частина перша статті 11 ЦПК України).

Наданим договором про надання професійної правничої допомоги, актом прийому-передачі виконаних адвокатом у даній справі робіт та копією платіжної інструкції підтверджується понесення витрат на правничу допомогу позивачем у сумі 7500 грн (а.с. 29-34).

Відповідачем заявлено клопотання про зменшення вказаних витрат з підстав їх неспівмірності.

При розподілі витрат на професійну правничу суд враховує, що складена представником банківської установи позовна заява є типовою за формою та за змістом. Суд також враховує складність справи, обсяг фактично наданих послуг. Враховуючи задоволення позовних вимог з відповідача, наявність клопотання відповідача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, на користь позивача необхідно стягнути такі витрати у розмірі 3000 грн.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3028 грн., сплачений при зверненні до суду.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 10-13, 19, 76-82, 141, 258, 259, 264, 265, 273, 280-284 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» заборгованість за договором від 02.10.2021 у сумі 20 665,14 грн., у тому числі 10 403,79 грн. - тіло, 10 261,35 грн. відсотки(комісія), та судові витрати в розмірі 6028,00 грн., в тому числі судовий збір в сумі 3028,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: Акціонерне товариство «Комерційний банк «Глобус», місцезнаходження: м. Київ, вул. Куренівський провулок, 19/5, код ЄДРПОУ 35591059.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складений 18.06.2026.

Суддя О.О. Ніколаєнко