Ухвала суду № 137587662, 22.06.2026, Буський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер №943/2043/25

Провадження № 2-п/943/17/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2026 року

Буський районний суд Львівської області

в складі: головуючого-судді Журибіда Б. М.

при секретарі Пирка В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Буську заяву адвоката Зозулі Юрія Михайловича в інтересах ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Буського районного суду від 14 травня 2026 2025 року в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, -

в с т а н о в и в:

Адвокат Зозуля Ю.М. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості. Мотивує тим, що заочним рішенням Буського районного суду Львівської області від 14.05.2026 у справі №943/2043/25 позовні вимоги задоволено частково та вирішено стягнути із ОСОБА_1 в користь Позивача 32 600 грн. заборгованості за електронним кредитним договором №4784682 від 03.07.2024. Відповідач не подала відзиву на позовну заяву у справі, оскільки у неї відсутній оригінал Кредитного договору внаслідок відсутності у неї електронного кабінету у інформаційно телекомунікаційній системі первісного кредитора, а у судові засідання Відповідачка судом не викликалась. Відповідачка не згідна із оскаржуваним судовим рішенням, оскільки у матеріалах справи відсутні будь-які належні та достовірні докази безготівкового отримання нею кредитних коштів на належну їй банківську карту. Належних доказів, які б підтверджували факт отримання позичальником кредитних коштів, зокрема первинних фінансово-бухгалтерських документів, не подано. Крім того, даним Кредитним договором передбачено застосування процентної ставки за кредитом в розмірі 1,5% за кожен день користування ним, що є незаконним. Просить заочне рішення Буського районного суду Львівської області від 14.05.2026 у справі №943/2043/25 скасувати, призначивши дану справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Судове засідання по розгляду заяви про перегляд заочного рішення призначено на 22.06.2026 року.

До початку судового засідання, представник заявника, адвокат Зозуля Ю.М., подав клопотання про розгляд справи у його відсутності, подану заяву про перегляд заочного рішення суду підтримує та просить її задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав заперечення на заяву про перегляд рішення суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодекс розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подану заяву про перегляд заочного рішення суду в цивільній справі, дослідивши додані до заяви матеріали та надавши їм правову оцінку, суд приходить до таких висновків.

Частиною першою статті 284 ЦПК України передбачено, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення (ч. 2 ст. 284 ЦПК України).

Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 288 ЦПК України).

Як убачається із матеріалів справи, що заочним рішенням Буського районного суду Львівської області від 14 травня 2026 року в цивільній справі №943/2043/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, - позов задоволено частково. Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», заборгованість за кредитним договором № 4784682 від 03.07.2024 року в розмірі 32600,00 гривень, судовий збір у розмірі 2422,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 гривень. В решті позову щодо стягнення витрат на правничу допомогу, відмовлено.

Відповідно до частини першої статті 284 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Отже, правовий аналіз вищевказаної процесуальної норми об`єктивно вказує на те, що підставою для скасування судом заочного рішення суду може бути лише наявність двох обов`язкових обставин, зокрема, що: 1) відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин; 2) докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Відтак, для скасування заочного рішення обов`язковою є наявність одночасно двох вищенаведених обставин.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала про відкриття провадження в справі 20 лютого 2026 року надіслана відповідачці на вказану в позові адресу рекомендованим повідомленням.

Згідно підпису відповідачки ОСОБА_1 на поштовому рекомендованому повідомленні, ухвалу суду відповідач отримала 26.02.2026 року, про що проставила особистий підпис.

Представником відповідачки ОСОБА_1 , адвокатом Зозулею Ю.М. 04.03.2026 року подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, в подальшому подано клопотання про витребування доказів, яке задоволене судом, що свідчить про обізнаність відповідачки та її представника про наявний позов в суді та поданих позивачем матеріалів позовної заяви, однак заперечень, відзиву у справі відповідачем не подано.

Натомість, щодо другої обов`язкової підстави для скасування заочного рішення, заявником не наведено та не надано жодних доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

За таких обставин, судом об`єктивно не встановлено наявності, передбачених ч. 1 ст. 284 ЦПК України обставин для скасування заочного рішення суду. Натомість, у поданій заяві відповідачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 не навели обставин і не надали жодних доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, хоча згідно ч. 1 ст. 285 ЦПК України такі докази відповідач повинен подати разом із заявою про перегляд заочного рішення, а не після скасування такого рішення та нового розгляду справи.

Крім того, представником відповідача у своїй заяві про перегляд заочного рішення не надано суду будь-яких доказів, які б свідчили про існування обставин, що могли вплинути на розгляд справи по суті на момент ухвалення рішення суду, і які б мали істотне значення для правильного вирішення справи.

При цьому, суд не дає оцінку доводам, що зазначені в заяві про перегляд заочного рішення, оскільки обставини на які посилається представник відповідача не створюють юридичну сукупність елементів, які дають підстави для скасування заочного рішення, а фактично є незгодою із рішенням суду першої інстанції, встановленими ним обставинами, наданою судом оцінкою доказам і застосованими до спірних відносин нормами законодавства, що є підставою для апеляційного оскарження рішення, а не для скасування заочного рішення.

У частині третій статті 12, частинах першій, п`ятій, шостій статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) виходить з того, що реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З приводу цього прецедентним є рішення ЄСПЛ у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави.

Відтак, зважаючи на викладене вище, враховуючи, що у заяві про скасування заочного рішення представником відповідача не наведено обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, будь-які докази, які б поставили під сумнів обґрунтованість прийнятого судового рішення до заяви не додано, а викладені стороною відповідача у заяві про перегляд заочного рішення доводи фактично зводяться лише до незгоди з ухваленим рішенням суду, а тому подану заяву про перегляд заочного рішення суду слід залишити без задоволення, що відповідає приписам ч. 3 ст. 287 ЦПК України.

Ураховуючи наведене і керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 223, 247, 258, 259, 260, 261, 263, 284, 286, 287, 288, 353 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

Заяву адвоката Зозулі Юрія Михайловича в інтересах ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Буського районного суду від 14 травня 2026 року в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості (ЄУН № 943/2043/25), - залишити без задоволення.

Роз`яснити заявнику, що відповідно до частини четвертої статті 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (ч. 2 ст. 353 ЦПК України).

Суддя Журибіда Б. М.