Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 202/12950/24
Провадження № 1-кс/202/4491/2026
ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА
УХВАЛА
19 червня 2026 року м. Дніпро
слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42024052110000034 від 03.04.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 4 ст. 191 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
До Індустріального районного суду міста Дніпра звернулася старший слідчий СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 з клопотанням погодженим прокурором про арешт майна у кримінальному провадженні № 42024052110000034 від 03.04.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 4 ст. 191 КК України.
Дане клопотання, згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, було передано слідчому судді 17 червня 2026 року.
Відповідно до матеріалів клопотання, під час досудового розслідування встановлено, що підполковник ОСОБА_5 підозрюється в тому, що він, будучи службовою особою, обіймаючи посаду заступника начальника озброєння начальника служби головного механіка логістики військової частини НОМЕР_1 , ВОС 1702033, в порушення вимог ст. ст. 28, 29, 58, 59 Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» від 24.03.1999, ст. ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 17, 65 Конституції України, положень Військової присяги, ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі», Інструкції з організації підготовки, погодження, укладення, реєстрації, обліку, зберігання та контролю за виконанням договорів, що укладаються в структурних підрозділах Державної спеціальної служби транспортну затвердженого наказом Голови Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту від 15.12.2021 №309, зі змінами та доповненнями, діючи умисно, протиправно, діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, у період часу з 18.05.2023 по 22.05.2023 (більш точного часу в ході досудового слідства не встановлено), перебуваючи за місцем несення служби, тобто за адресою: м. Дніпро, Криворізьке шосе, 2, використав службове становище всупереч інтересам служби, з метою одержання неправомірної вигоди для самого себе, вчинив зловживання своїм службовим становищем, шляхом відібрання серед всіх можливих контрагентів саме ТОВ «Лабрум», код ЄДРПОУ 40781816, що призвело до підписання договорів поставки № 69 від 18.05.2023 та № 72 від 22.05.2023 між ТОВ «Лабрум», код ЄДРПОУ 40781816 та уповноваженою особою військової частини НОМЕР_1 , по цінам які є вище за середньоринкові, спричинивши істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та державним інтересам на загальну суму 280 356,25 грн. (двісті вісімдесят тисяч триста п?ятдесят шість гривень двадцять п`ять копійок).
До скоєння кримінального правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов`язаної з наданням публічних послуг органами досудового розслідування встановлено причетність ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому 01.05.2026 року у порядку ст. ст. 276-278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 є власником транспортного засобу марки SUBARU IMPREZA, чорного кольору, з державним номерним знаком НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 .
Внаслідок умисних, незаконних дій ОСОБА_5 державним інтересам в особі військової частини НОМЕР_1 спричинено майнову шкоду у сумі 280 356,25 грн. (двісті вісімдесят тисяч триста п?ятдесят шість гривень двадцять п`ять копійок).
В обґрунтування клопотання слідчий зазначила, що метою забезпечення цивільного позову виникла необхідність у застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, належного підозрюваному ОСОБА_5 .
Просила слідчого суддю накласти арешт транспортний засіб марки SUBARU IMPREZA, чорного кольору, з державним номерним знаком НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ), з обов`язковим позбавленням права власників, користувачів на відчуження, розпорядження та користування.
Слідчий в судове засідання не з`явилася, до матеріалів клопотання додала заяву, відповідно до якої просила розглядати клопотання без її участі. Клопотання підтримала та просила його задовольнити.
В силу вимог ст.172 КПК України, з метою забезпечення арешту майна, слідчий суддя доходить висновку про можливість розгляду клопотання у відсутність власника майна.
Відповідно до ч. 4 ст.107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався без фіксації судового процесу технічними засобами.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Слідчий суддя, вислухавши прокурора, власника майна та представника власника майна, дослідивши матеріали клопотання та долучені до них документи, дійшов наступного висновку.
У відповідності до приписів ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
У відповідності до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Враховуючи положення КПК України, клопотання про накладення арешту задля забезпечення цивільного позову може бути подане прокурором, слідчим за погодженням з прокурором, а також цивільним позивачем на будь-якій стадії кримінального провадження за умови, що на момент подання вказаного клопотання пред`явлено повідомлення про підозру особі, яка є цивільним відповідачем, а також подано безпосередньо сам цивільний позов.
Як вбачається з матеріалів клопотання, СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42024052110000034 від 03.04.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 4 ст. 191 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням здійснюється Спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Східного регіону.
В ході досудового розслідування встановлено причетність ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до вчинення вказаного кримінального правопорушення, якому 01 травня 2026 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, а саме у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для самої себе використання службовою особою свого службового становища всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та державним інтересам.
Встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 є власником транспортного засобу марки SUBARU IMPREZA, чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 .
Спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Східного регіону, яка діє в інтересах держави в особі військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, заявлено цивільний позов до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, завданої підозрюваним ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 42024052110000034 від 03.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, на суму в загальному розмірі 280 356,25 грн.
Згідно статті 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, до яких у тому числі належить арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з ч. 6 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Відповідно до ч. 8 ст. 170 КПК України вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до вимог ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Зважаючи, що стороною кримінального провадження доведено наявність підстав для накладення арешту на майно, з метою забезпечення цивільного позову, заявленого прокуратурою в рамках кримінального провадження в інтересах держави, слідчий суддя доходить висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого та накладення арешту з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування вказаного транспортного засобу підозрюваного.
Разом з цим, слідчий суддя враховує, що у даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження, а також правову підставу для арешту майна та наслідки арешту майна для інших осіб, та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту. Доказів негативних наслідків від його застосування слідчим суддею не встановлено.
Враховуючи викладене, клопотання слідчого підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 131, 132, 170-175, 309, 369-372, 395 КПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42024052110000034 від 03.04.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 4 ст. 191 КК України задовольнити.
Накласти арешт, шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування, на транспортний засіб марки SUBARU IMPREZA, чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 , який належить на праві власності підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ).
Ухвала слідчого судді про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі протягом 5-ти днів з дня проголошення ухвали, апеляційної скарги.
Особи які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом 5-ти днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 137585798, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 19.06.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 202/12950/24. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: