Ухвала суду № 137585759, 29.05.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/9287/25

Провадження № 1-кс/202/3640/2026

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

УХВАЛА

29 травня 2026 року м. Дніпро

слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 ,

представника власника майна адвоката ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025040000000902 від 15.09.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 362, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 206-2, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Індустріального районного суду міста Дніпра звернувся прокурор відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025040000000902 від 15.09.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 362, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 206-2, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.

Дане клопотання, згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, було передано слідчому судді 25 травня 2026 року.

Відповідно до матеріалів клопотання, при проведенні досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні встановлено, що приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу, за попередньою змовою групою осіб, здійснила нотаріальні дії, в ході яких відбулось відчуження житлових будинків АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 та земельних ділянок розташованих під вищевказаними домоволодіннями, корпоративними правами ТОВ «Україна ГРУПА РОЗВИТКУ ТА КОНСАЛТИНГУ» (ЄДРПОУ 44592388), корпоративними правами ТОВ «ВЕГА СІСТЕМ Д» (ЄДРПОУ 45595966) та домоволодінням АДРЕСА_2 , та земельної ділянки за цією ж адресою загальною площею 0.0637 га, кадастровий номер № 1210100000:02:271:0025.

В ході досудового розслідування встановлено, що до вчинення злочину серед інших осіб причетний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 .

14.05.2026 в порядку ст. ст. 276-278 КПК України ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 206-2, ч.5 ст.27, ч.3 ст. 358, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України.

В ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій в порядку ст. 269 КПК України було встановлено, що ОСОБА_5 користується транспортний засобом марки «SKODA FABIA, 2013 р.в., білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 .

В подальшому було встановлено, що вищевказаний транспортний засіб був придбаний 24.12.2025 року на підставі чого видано свідоцтво про реєстрацію ТЗ: № НОМЕР_3 , відповідно до якого, транспортний засіб марки «SKODA FABIA, 2013 р.в., білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_4 належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є дружиною ОСОБА_5 відповідно до актового запису про шлюб № 542 від 27 серпня 2016 року.

14.05.2026 на підставі ухвали слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 04.05.2026 (справа № 202/9287/25, провадження № 1-кс/202/3135/2026) проведено обшук транспортного засобу марки «SKODA FABIA, 2013 р.в., білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_4 , який перебуває у користуванні у ОСОБА_5 .

Приймаючи до уваги, що санкція ч. 3 ст. 206-2 України передбачає конфіскацію майна, а не накладення арешту на вищевказане майно, може призвести до його відчуження або пошкодження, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, що буде перешкоджати об`єктивному розслідуванню кримінального провадження, виникла необхідність в накладенні арешту на майно, яке перебуває у користуванні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , а саме: транспортний засіб SKODA FABIA, 2013 р.в., білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_4 .

Просив накласти арешт на майно з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, яке перебуває у користуванні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , а саме транспортний засіб SKODA FABIA, 2013 р.в., білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_4 .

У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав та наполягав на його задоволенні. Слідчому судді надав пояснення аналогічні тим, що викладені в клопотанні.

Представник власника майна, адвокат ОСОБА_4 , в судовому засіданні надав письмові заперечення на клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, відповідно до яких просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025040000000902 від 15.09.2025 року, посилаючись на безпідставне вилучення майна та порушення вимог ст. 41 Конституції України, необґрунтованість автомобіля критеріям, визначеним ст. 98 КПК України та невідповідності клопотання про накладення арешту вимогам КПК України. Щодо законного власника транспортного засобу зазначив, що автомобіль «Skoda Fabia», д.н.з. НОМЕР_1 , був придбаний ОСОБА_6 28.05.2025 року за власні кошти, після продажу автомобіля «Ford Fusion», д.н.з. НОМЕР_6 за 350 000,00 гривень, тобто до подій кримінального правопорушення. А тому автомобіль «Skoda Fabia», д.н.з. НОМЕР_1 , не набутий злочинним шляхом, не отриманий від доходу від вчиненого злочину, і тим паче не є предметом чи знаряддям вчинення злочину. Щодо обґрунтування прокурором клопотання з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, то клопотання не містить жодного обґрунтування як і згадування про якусь шкоду, або цивільний позов у даному кримінальному провадженні. Звернув увагу, що ОСОБА_6 не є учасником кримінального правопорушення. Наведене свідчить про наявні підстави для відмови у задоволенні клопотання прокурора.

Слідчий суддя, вислухавши прокурора, представника власника майна, дослідивши матеріали клопотання та долучені до них документи, дійшов наступного висновку.

У відповідності до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Зокрема, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

За приписами статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Згідно ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Як вбачається з матеріалів клопотання, СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025040000000902 від 15.09.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 362, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 206-2, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні здійснюється Дніпропетровською обласною прокуратурою.

В рамках вказаного кримінального провадження № 12025040000000902 від 15.09.2025 року ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 04 травня 2026 року, за наслідками розгляду клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про надання дозволу на проведення обшуку у кримінальному провадженні № 12025040000000902 від 15.09.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 362, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 206-2 КК України, надано дозвіл на проведення обшуку транспортного засобу SKODA FABIA, 2013 року випуску, білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_4 , який перебуває в користуванні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та належить на праві власності ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою відшукання речей та предметів, які можуть зберігати на собі сліди вчинення злочину або які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

14 травня 2026 року на виконання ухвали слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 04 травня 2026 року про надання дозволу на проведення обшуку, було проведено обшук транспортного засобу SKODA FABIA, 2013 року випуску, білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_4 , який перебуває в користуванні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та належить на праві власності ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в ході якого було виявлено та вилучено транспортний засіб SKODA FABIA, 2013 року випуску, білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_4 .

Постановою слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 від 14 травня 2026 року вказаний вище транспортний визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12025040000000902 від 15.09.2025 року.

14 травня 2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч. 3 ст. 206-2 КК України, а саме у протиправному заволодінні корпоративними правами підприємства, шляхом вчинення правочинів з використанням підроблених документів, за попередньою змовою групою осіб, що заподіяло велику шкоду; ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358 КК України, а саме у пособництві у підробленні офіційного документа, з метою його подальшого використання, вчинене за попередньою змовою групою осіб; ч. 4 ст. 358 КК України, а саме у використанні завідомо підробленого документа, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Відповідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до вимог ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Як вбачається з матеріалів справи, вперше клопотання слідчого про арешт майна було спрямовано до суду засобами поштового зв`язку 15 травня 2026 року, проте у зв`язку із наявністю недоліків клопотання було повернуто прокурору ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 21 травня 2026 року для усунення недоліків протягом 72 годин та повторно подано прокурором через канцелярію суду після усунення недоліків 25 травня 2026 року, що свідчить про дотримання строків, передбачених ч. 5 ст.171 КПК України.

Згідно статті 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, до яких у тому числі належить арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

При вирішенні питання про арешт транспортного засобу «Skoda Fabia», державний номерний знак НОМЕР_1 , вилученого в ході проведення обшуку вказаного транспортного засобу, власником якого є ОСОБА_6 , яка є третьою особою у кримінальному провадженні, слідчий суддя зважає, що стороною кримінального провадження не доведено необхідність накладення арешту в рамках кримінального провадження, оскільки прокурором жодним належним доказом не доведено, що зазначений транспортний засіб містить сліди злочину та відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та в подальшому підлягати спеціальній конфіскації та конфіскації, як виду покарання, а тому причина для подальшого арешту майна відсутня та клопотання прокурора про арешт майна не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98, 110, 131, 132, 168, 170-175, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025040000000902 від 15.09.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 362, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 206-2, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі протягом 5-ти днів з дня проголошення ухвали, апеляційної скарги.

Слідчий суддя ОСОБА_1