Рішення № 137584202, 22.06.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52

e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

код ЄДРПОУ: 02896762

_______________

Провадження 2/760/11838/26

В справі 760/13433/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

І. Вступна частина

22 червня 2026 року в місті Києві

Солом`янський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді Коробенка С.В.

за участю секретаря Левіцької Н.О.

розглянув у судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя та стягнення компенсації.

ІІ. Описова частина

В червні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя та стягнення компенсації вартості 1/2 частки автомобіля.

В обґрунтування позовних вимог Позивачка зазначила, що 09.09.2017 між нею та Відповідачем було зареєстровано шлюб. 16.10.2019, тобто за час шлюбу, на ім`я Відповідача на підставі договору купівлі-продажу №6153/19/3422 від 16.10.2019 було зареєстровано транспортний засіб Honda Accord, 2006 року випуску, номер кузова № НОМЕР_1 .

Позивачка вказувала, що з початку 2021 року сім`я фактично припинила своє існування, Сторони стали проживати окремо: Відповідач - у м. Києві, а Позивачка разом із малолітньою донькою - у м. Хмільнику Вінницької області. У зв`язку з цим у березні 2021 року Позивачка звернулася до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області з позовом про стягнення з Відповідача аліментів на утримання дитини та на власне утримання до досягнення дитиною трьох років, який було задоволено частково рішенням від 05.05.2021, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 16.09.2021.

17.04.2021 на підставі договору купівлі-продажу №8048/2021/2539060 від 17.04.2021 спірний автомобіль було перереєстровано з Відповідача на ОСОБА_3 (матір Відповідача). Про відчуження транспортного засобу без її згоди Позивачці стало відомо зі щорічної декларації Відповідача за 2021 рік, поданої ним 16.03.2023.

Посилаючись на те, що автомобіль є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя та був відчужений Відповідачем без її згоди і не в інтересах сім`ї, Позивачка просила стягнути з Відповідача компенсацію вартості 1/2 частки автомобіля. Ринкову вартість автомобіля Позивачка визначала на підставі Висновку про оцінку транспортного засобу від 29.05.2024 у розмірі 284.160,00 грн, у зв`язку з чим просила стягнути 1/2 його вартості - 142.080,00 грн, а також судовий збір.

Позивачка подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти задоволення позову заперечував. Зазначав, що ціна позову є необґрунтованою, оскільки автомобіль було придбано 16.10.2019 за 69.000,00 грн, а відчужено 16.04.2021 за 110.000,00 грн, а тому вартість спільного майна, на його думку, не може перевищувати 110.000,00 грн; визначення компенсації виходячи з вартості майна на час звернення до суду вважав таким, що не узгоджується із законом та судовою практикою.

Не заперечуючи проти того, що набуте за час шлюбу майно та одержані від його відчуження кошти є спільною сумісною власністю подружжя, Відповідач наполягав, що для задоволення позову Позивачка має довести, що на момент продажу автомобіля Сторони не перебували у фактичних шлюбних відносинах і не вели спільного господарства, а одержані кошти Відповідач використав у власних інтересах проти її волі. На переконання Відповідача, такі обставини Позивачкою не доведені: рішення Хмільницького міськрайонного суду від 05.05.2022 про розірвання шлюбу не містить встановленого факту, з якого часу Сторони припинили шлюбні відносини та спільне господарство; рішення цього ж суду від 05.05.2021 про стягнення аліментів предметом дослідження мало питання про те, з ким проживає дитина, а не час припинення спільного проживання Сторін; довідка №08-2/159 від 03.02.2021, підписана заступником голови вуличного комітету, не дає змоги встановити, з якого часу Позивачка з дитиною проживає окремо, та викликає сумніви щодо повноважень особи, яка її підписала.

Відповідач також звертав увагу, що в рамках справи №760/12630/21 він подавав позов про розірвання шлюбу ще 17.05.2021, який ухвалою від 11.06.2021 було залишено без розгляду за його заявою, що, на його думку, свідчить лише про складний період у стосунках, але не про припинення шлюбних відносин і спільного господарства. Крім того, Відповідач зазначав, що закон не вимагає письмової згоди другого з подружжя на відчуження автомобіля, а Позивачкою всупереч ст.81 ЦПК України не доведено, що одержані від продажу кошти він використав проти її волі та не в інтересах сім`ї. За наведених підстав просив у задоволенні позову відмовити.

18.11.2025 Відповідач подав клопотання про долучення до матеріалів справи Висновку щодо ринкової вартості колісного транспортного засобу №ЕР-149/07-25 від 24.07.2025, складеного за результатами дослідження саме спірного автомобіля, згідно з яким його ринкова вартість станом на день розгляду справи визначена у розмірі 181.651,80 грн.

У судовому засіданні Відповідач проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві, просив у його задоволенні відмовити.

ІІІ. Мотивувальна частина

Заслухавши пояснення Відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який було укладено 09.09.2017 та розірвано рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 05.05.2022. Від шлюбу Сторони мають малолітню доньку, ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За час шлюбу, 16.10.2019, на ім`я Відповідача було зареєстровано автомобіль Honda Accord, 2006 року випуску, номер кузова № НОМЕР_1 , що Сторонами не оспорюється.

Відповідно до статті 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Конструкція цієї норми свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, набуте ними за час шлюбу. Зазначена презумпція може бути спростована, при цьому тягар доказування обставин, необхідних для її спростування, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Оскільки спірний автомобіль набутий Сторонами за час шлюбу, належність його до спільної сумісної власності подружжя Відповідач по суті не заперечував, а доказів набуття автомобіля за його особисті кошти не надав, суд вважає встановленим, що автомобіль Honda Accord, номер кузова № НОМЕР_1 , був об`єктом права спільної сумісної власності Сторін.

Відповідно до статті 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. За частинами першою, четвертою статті 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою; договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї. Згідно з частиною другою статті 65 СК України при укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя.

Згідно з частиною першою статті 69, частинами першою, другою статті 70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу; у разі поділу такого майна частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Як роз`яснено у пунктах 22, 30 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи; у випадку, коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

За змістом наведених норм та роз`яснень обов`язок довести, що одержані від відчуження спільного майна кошти були використані в інтересах сім`ї, покладається на того з подружжя, який здійснив відчуження майна без згоди іншого.

Таким чином, ключовим для вирішення спору є встановлення того, чи здійснено відчуження автомобіля проти волі Позивачки і не в інтересах сім`ї, що, з огляду на доводи Сторін, нерозривно пов`язано зі з`ясуванням того, чи проживали Сторони спільно та чи вели спільне господарство на час такого відчуження.

Судом встановлено, що спірний автомобіль було відчужено 17.04.2021 шляхом його перереєстрації з Відповідача на ОСОБА_3 . На час відчуження Сторони вже не проживали разом і не вели спільного господарства, що підтверджується сукупністю досліджених доказів.

Зокрема, рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 05.05.2021, ухваленим за позовом Позивачки, поданим 09.03.2021, тобто ще до відчуження автомобіля, з Відповідача стягнуто аліменти не лише на утримання дитини, а й на утримання самої Позивачки до досягнення дитиною трьох років; цим рішенням, з посиланням на довідку №08-2/159 від 03.02.2021, встановлено, що Позивачка проживає разом із малолітньою донькою в м. Хмільнику Вінницької області, тоді як місцем проживання Відповідача є м. Київ. Зазначене рішення набрало законної сили та залишене без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 16.09.2021.

Факт роздільного проживання Сторін підтверджується також довідкою №08-2/159 від 03.02.2021, виданою заступником голови вуличного комітету, про проживання Позивачки разом із донькою в АДРЕСА_1 . Крім того, сам Відповідач у травні 2021 року (справа №760/12630/21) ініціював розірвання шлюбу, а в подальшому, 25.08.2021, повторно звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу, що додатково свідчить про припинення між Сторонами шлюбних відносин уже на той час.

Оцінюючи наведені докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що станом на час відчуження автомобіля (17.04.2021) Сторони спільно не проживали та спільного господарства не вели, а шлюб мав формальний характер.

Заперечуючи проти зазначених обставин, Відповідач усупереч вимогам частини першої статті 81 ЦПК України, за якою кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх заперечень, не надав суду жодного доказу на спростування доводів Позивачки про роздільне проживання Сторін та неведення спільного господарства з початку 2021 року.

Доводи Відповідача про те, що рішення про розірвання шлюбу та про стягнення аліментів безпосередньо не встановлюють конкретної дати припинення спільного проживання, не спростовують наведених висновків, оскільки відповідні обставини встановлюються судом на підставі сукупності доказів, а не виключно на підставі преюдиційно встановлених фактів. Наявні у справі докази в їх сукупності є достатніми для висновку про роздільне проживання Сторін на час відчуження майна. Доводи Відповідача щодо сумнівів у повноваженнях особи, яка підписала довідку №08-2/159 від 03.02.2021, суд відхиляє, оскільки відомості цієї довідки узгоджуються з іншими доказами у справі та Відповідачем не спростовані. Посилання Відповідача на справу №760/12630/21 висновків суду також не спростовує, а навпаки, підтверджує, що вже у травні 2021 року Сторони не мали наміру зберігати шлюб.

Доводи Відповідача про те, що закон не вимагає письмової згоди другого з подружжя на відчуження автомобіля, вирішального значення не мають, оскільки предметом доказування у цій справі є не форма згоди на відчуження, а те, чи здійснено відчуження спільного майна проти волі Позивачки та не в інтересах сім`ї.

Враховуючи, що автомобіль було відчужено в період, коли Сторони спільно не проживали та спільного господарства не вели, без згоди Позивачки, а належних і допустимих доказів використання одержаних від продажу автомобіля коштів в інтересах сім`ї Відповідач, попри покладений на нього обов`язок доказування, суду не надав, суд доходить висновку, що Відповідач здійснив відчуження спільного сумісного майна подружжя не в інтересах сім`ї. За таких обставин вартість відчуженого автомобіля підлягає врахуванню при поділі, а Позивачка має право на стягнення з Відповідача компенсації вартості 1/2 її частки у праві спільної сумісної власності на автомобіль.

Визначаючи розмір компенсації, суд виходить із того, що вартість майна, яке підлягає поділу, визначається виходячи з його дійсної (ринкової) вартості на час розгляду справи. З огляду на це доводи Відповідача про те, що до уваги слід брати ціну придбання автомобіля (69.000,00 грн) або ціну його продажу (110.000,00 грн), суд відхиляє як такі, що не ґрунтуються на законі.

У матеріалах справи наявні два докази щодо вартості автомобіля: наданий Позивачкою Висновок про оцінку транспортного засобу від 29.05.2024, згідно з яким ринкова вартість автомобіля становить 284.160,00 грн, та наданий Відповідачем Висновок щодо ринкової вартості колісного транспортного засобу №ЕР-149/07-25 від 24.07.2025, згідно з яким ринкова вартість автомобіля становить 181.651,80 грн.

Оцінюючи зазначені докази, суд бере до уваги, що Висновок №ЕР-149/07-25 від 24.07.2025 складено за результатами дослідження безпосередньо спірного автомобіля Honda Accord, номер кузова № НОМЕР_1 , тоді як наданий Позивачкою висновок ґрунтується на цінових пропозиціях аналогічних за технічними характеристиками транспортних засобів на ринку без дослідження безпосередньо спірного об`єкта. Оскільки дійсну ринкову вартість конкретного транспортного засобу можливо встановити за результатами його безпосереднього дослідження, суд вважає, що саме Висновок №ЕР-149/07-25 від 24.07.2025 найбільш повно та достовірно відображає дійсну вартість спірного майна, а тому бере його за основу при визначенні розміру компенсації.

Отже, дійсна ринкова вартість автомобіля становить 181.651,80 грн, а розмір компенсації вартості 1/2 частки Позивачки складає 90.825,90 грн (181.651,80 грн : 2).

Оскільки суд визначив вартість майна та, відповідно, розмір компенсації у меншому розмірі, ніж заявлено Позивачкою, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З урахуванням наведеного та застосованого Позивачкою коефіцієнта 0,8 з Відповідача на користь Позивачки підлягає стягненню судовий збір у розмірі 726,61 грн.

IV. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 223, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд вирішив:

1.Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію вартості її 1/2 частки у праві власності на автомобіль Honda Accord, 2006 року випуску, номер кузова № НОМЕР_1 , в розмірі 90.825,90 гривень.

2.Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 726,61 гривень.

3.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

4.Позивач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ;

Відповідач: ОСОБА_2 ,адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_3 .

Суддя: