Ухвала суду № 137584092, 15.06.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 760/28967/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2026 року м. Київ

Печерський районний суд м. Києва

у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

кримінальне провадження № 62024000000000720 від 16.08.2024 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 206-2 КК України;

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 206-2 КК України;

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 362 КК України, -

Учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_6 ; представник потерпілого - адвокат ОСОБА_7 ; захисники: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ; обвинувачені: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ; представник ОСОБА_11 - ОСОБА_12

В С Т А Н О В И В :

І. У судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 , обґрунтовуючи його наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Зокрема, на думку сторони обвинувачення, існують реальні ризики того, що обвинувачений може: переховуватися від суду, ураховуючи тяжкість інкримінованого злочину; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжить протиправну діяльність, у якій він обвинувачується. Прокурор зазначив, що застосування до ОСОБА_3 більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, не зможе запобігти вказаним ризикам та забезпечити належне виконання останнім своїх процесуальних обов`язків.

Захисник ОСОБА_8 проти задоволення клопотання прокурора заперечував, зазначаючи, що пред`явлене ОСОБА_3 обвинувачення не ґрунтується на доказах, які в своїй сукупності могли б свідчити про вчинення ним інкримінованих кримінальних правопорушень, а наведені у клопотанні ризики є надуманими та не підтверджуються жодними об`єктивними даними. Також захисник вказав, що у клопотанні не обґрунтовано неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання вказаним ризикам, а раніше визначений розмір застави є завідомо непомірним для обвинуваченого. За таких обставин захисник просив застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав позицію свого захисника.

Вирішуючи питання щодо продовження ОСОБА_3 строку тримання під вартою, суд враховує, що таке обмеження свободи може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п. 79 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 у справі «Харченко проти України»).

Розглядаючи питання обґрунтованості підозри (обвинувачення) як підставу для продовження строку тримання під вартою, суд зважає на відсутність законодавчого визначення поняття «обґрунтованість підозри» та враховує усталену практику Європейського суду з прав людини щодо критеріїв її визначення. Зокрема, у рішенні ЄСПЛ «Нечипорук, Йонкало проти України» від 21.04.2011 зазначено, що наявність обґрунтованої підозри передбачає існування фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_3 раніше вже була предметом судового розгляду і знайшла своє об`єктивне підтвердження при вирішенні питань про застосування запобіжного заходу, продовження строку його дії під час досудового розслідування, а також при обранні запобіжного заходу під час підготовчого судового провадження.

На даній стадії підставою для продовження строку тримання обвинуваченого під вартою є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 206-2 КК України, а також існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підставою вважати реальним ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування від суду), є та обставина, що кримінальне правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_3 , відноситься до категорії тяжких злочинів та передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років. Будучи обізнаним про суворість можливого покарання, обвинувачений з метою уникнення відповідальності може здійснити спробу переховуватися від суду. Крім того, останній має об`єктивну можливість виїхати на тимчасово окуповані території України.

З огляду на сучасні умови в державі, існує реальна можливість нелегального перетину обвинуваченим державного кордону. Враховуючи воєнний стан, введений на території України з 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022, можливості належного контролю за державним кордоном у місцях ведення активних бойових дій є об`єктивно обмеженими.

Разом з тим, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_3 має широке коло знайомств та раніше регулярно виїжджав за кордон, що в сукупності свідчить про наявність у нього реальної можливості залишити постійне місце проживання з метою подальшого переховування від правосуддя. Наявність достатніх майнових ресурсів також надає змогу обвинуваченому протягом певного часу змінювати місце свого перебування чи проживання.

Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (вплив на свідків), виражається у тому, що ОСОБА_3 , маючи доступ до матеріалів кримінального провадження, володіє детальною інформацією щодо анкетних, біографічних та характеризуючих даних свідків, які надали органу досудового розслідування викривальні показання стосовно нього та інших співучасників. Перебуваючи на волі, обвинувачений матиме можливість безперешкодно впливати на вказаних учасників процесу шляхом підкупу, примусу чи погроз з метою спонукання їх до зміни або відмови від своїх показань.

При цьому суд враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань: на стадії досудового розслідування вони фіксуються під час допиту слідчим чи прокурором, тоді як на стадії судового розгляду суд досліджує показання усно безпосередньо в судовому засіданні (ст.ст. 23, 224 КПК України). Таким чином, ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним не лише на початкових етапах провадження, а й на всіх наступних стадіях - аж до моменту безпосереднього допиту цих осіб судом. Оскільки доказування стороною обвинувачення обставин вчинення злочину триває, є достатньо підстав вважати, що з метою мінімізації негативних наслідків для себе ОСОБА_3 може використати свій вплив на свідків та інших осіб для формування стратегії ухилення від кримінальної відповідальності.

Ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України (перешкоджання провадженню іншим чином), полягає у тому, що застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу, не пов`язаного з ізоляцією від суспільства, може дозволити йому надавати невстановленим співучасникам злочинів поради та вказівки щодо знищення слідів протиправної діяльності. Це також створює умови для завуальованого спілкування по телефону чи через месенджери з використанням інтернет-маршрутизаторів (роутерів), що ускладнює або унеможливлює відстеження таких контактів за допомогою гласних чи негласних засобів контролю іншими невстановленими особами, причетними до вчинення вказаних тяжких злочинів. Крім того, враховуючи, що санкція інкримінованої статті передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна, обвинувачений може вчиняти активні дії, спрямовані на приховування або відчуження наявного у нього майна.

Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, виражається у тому, що ОСОБА_3 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити протиправну діяльність, у якій він обвинувачується (підозрюється), зокрема з метою прикриття своєї злочинної діяльності.

Таким чином, з метою запобігання вищевказаним ризикам, об`єктивно необхідним є подальше застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Будь-яких переконливих доказів чи документів, які б свідчили про неможливість перебування ОСОБА_3 під вартою, суду надано не було.

За вимогами ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Визначаючи розмір застави, суд враховує обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3 , що пов`язані з організацією протиправного заволодіння майном підприємства шляхом вчинення правочинів з використанням підроблених документів, за попередньою змовою групою осіб, що заподіяло велику шкоду, а також із несанкціонованим розповсюдженням інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в автоматизованих системах або на носіях такої інформації, створеної та захищеної відповідно до чинного законодавства. Також судом враховується майновий і сімейний стан обвинуваченого та вагомість ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які встановлені щодо нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо суд встановить, що застава у межах, зазначених у п.п. 1-3 цієї частини статті, не здатна забезпечити виконання особою, яка обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ураховуючи викладене, беручи до уваги вагомі обставини, що доводять вищевстановлені судом ризики, характер та обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3 (які пов`язані з організацією протиправного заволодіння майном підприємства шляхом вчинення правочинів з використанням підроблених документів, за попередньою змовою групою осіб, що заподіяло велику шкоду, а також із несанкціонованим розповсюдженням інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в автоматизованих системах або на носіях такої інформації, створеної та захищеної відповідно до чинного законодавства), розмір матеріальної шкоди, а також майновий і сімейний стан обвинуваченого, суд доходить висновку про наявність підстав для констатації виключного випадку. За таких обставин судом визначається альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі, що перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і становить 1 503 (одна тисяча п`ятсот три) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому еквіваленті складає 5 001 984 (п`ять мільйонів одна тисяча дев`ятсот вісімдесят чотири) гривні. На переконання суду, саме такий розмір застави буде достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та забезпечить його належну процесуальну поведінку.

Крім цього, застосовуючи щодо обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у виді застави, яка може бути внесена у будь-який момент, суд вважає за необхідне зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_3 прибувати до суду за першою вимогою, а також строком до 15.08.2026 виконувати обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Покладення зазначених обов`язків у разі внесення застави є необхідним превентивним застереженням від настання наслідків, охоплених встановленими судом ризиками, передбаченими п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Обвинувачений у відповідності до ч. 4 ст. 202 КПК України звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього обвинуваченого під вартою.

Виходячи з наведеного, суд вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити та продовжить обвинуваченому ОСОБА_3 строк тримання під вартою із правом внесення застави.

ІІ. Представник ОСОБА_11 - адвокат ОСОБА_12 підтримав подані останньою клопотання про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07.06.2024 у справі № 757/25574/24-к на 1/2 частину всього майна (рухомого, нерухомого та корпоративних прав), яке належить ОСОБА_3 . Також ОСОБА_11 подала клопотання про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 31.07.2024 у справі № 757/33951/24-к на 1/2 частину корпоративних прав, які належать ОСОБА_3 .

Проти задоволення вказаних клопотань прокурор ОСОБА_6 заперечував. Захисники ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , ОСОБА_10 , обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 при вирішенні цього питання покладалися на розсуд суду.

Як убачається з матеріалів справи, ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 07.06.2024 у справі № 757/25574/24-к з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання накладено арешт на майно ОСОБА_3 , а саме:

-реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1860200880000, будівля (в літ. Д), нежитлова будівля, загальна площа (кв.м): 2377.3;

-реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1860181980000, земельна ділянка, кадастровий номер: 8000000000:72:221:0008, площа (га): 0.0503;

-реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1097295232105, нежитлове приміщення, загальна площа (кв.м): 16.1;

-реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1097263032105, нежитлове приміщення, загальна площа (кв.м): 16.1;

-реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1097230432105 (Київська обл.);

-реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1097205232105, нежитлове приміщення;

-реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 974884932224, земельна ділянка, кадастровий номер: 3222457400:04:003:5090, площа (га): 0.12, Київська обл., Києво-Святошинський р., с. Новосілки;

-реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 974674232224, земельна ділянка, кадастровий номер: 3222457400:04:003:5098, площа (га): 0.12, Київська обл., Києво-Святошинський р., с. Новосілки;

-реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 937879932224, земельна ділянка, кадастровий номер: 3222457400:04:003:5094, площа (га): 0.12, Київська обл., Києво-Святошинський р., с. Новосілки;

-реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 937762532224, земельна ділянка, кадастровий номер: 3222457400:04:003:5095, площа (га): 0.12, Київська обл., Києво-Святошинський р., с. Новосілки;

-реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 937671532224, земельна ділянка, кадастровий номер: 3222457400:04:003:5088, площа (га): 0.12, Київська обл., Києво-Святошинський р., с. Новосілки;

-реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 937462432224, земельна ділянка, кадастровий номер: 3222457400:04:003:5089, площа (га): 0.12, Київська обл., Києво-Святошинський р., с. Новосілки;

-реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 770647780000, земельна ділянка, кадастровий номер: 8000000000:72:221:0021, площа (га): 0.0333;

-реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 11483809;

-реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 37054113.

Частки у компаніях (корпоративні права):

-100% у статутному капіталі ТОВ "КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ ТА АДМІНІСТРУВАННЯ ПЕНСІЙНИХ ФОНДІВ "УКРАЇНСЬКІ ФОНДИ", код ЄДРПОУ 34690716, та на майно вказаної компанії, якій належить:

1.Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2491886280000, будівля адміністративно-побутового корпусу "Д" (літера "А"), загальна площа (кв.м): 4478.6, м. Київ, вулиця Новокостянтинівська, будинок 18;

2.Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 12541880000, приміщення, нежиле приміщення (в літ. Б), загальна площа (кв.м): 34.9, м. Київ, вулиця Софіївська, будинок 3;

3.Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 12496380000, приміщення, нежилі приміщення з №1 по № 9 (групи приміщень №9) (в літ. Б), загальна площа (кв.м): 58.6, м. Київ, вулиця Басейна, будинок 13;

4.Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 38013260, майновий комплекс (літ. А, Б) загальною площею 9749,3 кв.м, м. Київ, вулиця Новокостянтинівська, будинок 18.

-81,02% у статутному капіталі ТОВ "ЯРМОЛИНЕЦЬКИЙ КОНСЕРВНИЙ ЗАВОД", ЄДРПОУ 41984869, якому належить:

5.Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1509759368258, комплекс, загальна площа (кв.м): 4083.2, Хмельницька обл., Ярмолинецький р., смт Ярмолинці, вулиця Петропавловська (вулиця Чапаєва), будинок 2Є;

6.Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1502119368258, нежитлове приміщення, загальна площа (кв.м): 853.6, Хмельницька обл., Ярмолинецький р., смт Ярмолинці, вулиця Люксембург Р. (вулиця Костенко Ліни), будинок 38.

-ПП "СПЕКТР-СЕРВІС РЕГІОН", ЄДРПОУ 34468886, якому належить:

7.Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2444025063101, незавершене будівництво, багатоквартирний житловий будинок літ. "А" готовністю 53%, Харківська обл., м. Харків, вулиця Свободи (вулиця Іванова), будинок 35-А, Б, кадастровий номер земельної ділянки місця розташування: 6310136600:02:008:0073;

8.Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 942556563101, земельна ділянка, кадастровий номер: 6310136600:02:008:0073, площа (га): 0.1455, Харківська обл., м. Харків, вулиця Іванова (вулиця Свободи), 35-А, Б;

9.Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 9184905, нежитлові будівлі літ. А-2 площею 880.6 кв.м, літ. Б-1 площею 17.5 кв.м, адреса нерухомого майна: Харківська обл., м. Харків, вулиця Іванова, будинок 35;

10.Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 725094363101, нежитлова будівля літ. «А-2» загальною площею 315,3 кв.м., адреса: Харківська обл., м. Харків, вулиця Свободи, будинок 35.

-90,0% у статутному капіталі ТОВ "ФК "КРЕДИТОН", ЄДРПОУ 41361657;

-100% у статутному капіталі ТОВ "КРЕДИТ КАРМА", ЄДРПОУ 43530252;

-51,0% у статутному капіталі ТОВ "ДОКТОР ОНЛАЙН", ЄДРПОУ 43192678;

-85% у статутному капіталі ТОВ "ПОЛІКЛІНІКА БЕЗ ЧЕРГ", ЄДРПОУ 40635176;

-100% у статутному капіталі АТ "ЗНВКІФ "АРІС", ЄДРПОУ 38518280;

-15,87% у статутному капіталі ТОВ "РІДС", ЄДРПОУ 42879774;

-85% у статутному капіталі ТОВ "ДАЙКОМ-ХАБ", ЄДРПОУ 40835997;

-40% у статутному капіталі ТОВ "ХЕДВЕЙ ТРЕЙДІНГ ГРУП", ЄДРПОУ 42860103.

Автомобільний транспорт:

1.AUDI TT, д.н.з. НОМЕР_1 ;

2.MERCEDES-BENZ S 500, д.н.з. НОМЕР_2 ;

3.TOYOTA LAND CRUISER, д.н.з. НОМЕР_3 ;

4.ROLLS-ROYCE PHANTOM COUPE, д.н.з. НОМЕР_4 ;

5.TOYOTA LAND CRUISER 200, д.н.з. НОМЕР_5 ;

6.HUMMER Н2, д.н.з. НОМЕР_5 ;

7.INFINITI QX56, д.н.з. НОМЕР_6 ;

8.MERCEDES-BENZ G 500, д.н.з. НОМЕР_7 ;

9.MERCEDES-BENZ 300G D, д.н.з. НОМЕР_8 ;

10.MERCEDES-BENZ G 500, д.н.з. НОМЕР_9 ;

11.MERCEDES-BENZ G 500, д.н.з. НОМЕР_10 .

Крім того, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 31.07.2024 у справі № 757/33951/24-к накладено арешт на 1/2 частину корпоративних прав в статутному капіталі ТОВ «ФК «Альянс-Інвест-Фонд», ТОВ «ФК Каррон», ПП «Спектор-Сервіс» РЕГІОН», ТОВ «ФК «Парадайз Фінанс», ТОВ «РІДС», ТОВ «Медітамент», ТОВ «ТД «Глобус», які належать ОСОБА_3 .

Завданням кримінального провадження у відповідності до ст. 2 КПК України визначено захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У відповідності до вимог ст.ст. 131-132, 170-173 КПК України, арешт на належне обвинуваченому ОСОБА_3 майно накладено з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, оскільки санкція ч. 3 ст. 206-2 КК України, за якою обвинувачується ОСОБА_3 , передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Оцінюючи доводи представника щодо належності майна іншим членам сім`ї обвинуваченого ОСОБА_3 , суд під час розгляду справи по суті вважає за необхідне зазначити, що для правильного вирішення цього питання слід чітко розрізняти правовий статус формального (юридичного) власника частки у статутному капіталі товариства від правового режиму спільної сумісної власності подружжя, а також від майбутніх спадкових прав дітей.

За змістом чинного законодавства, якщо у статуті товариства та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань учасником юридичної особи зареєстрована конкретна фізична особа, то саме вона юридично є повноправним учасником цього товариства та власником відповідної частки в його статутному капіталі.

Водночас, аналізуючи майновий аспект цієї категорії правовідносин, суд ураховує таке.

Щодо правового режиму майна подружжя, то у випадку, якщо частка в статутному капіталі була придбана або сформована під час шлюбу за рахунок спільних коштів, вона може визнаватися об`єктом спільної сумісної власності подружжя. Проте, факт перебування у шлюбі не наділяє іншого з подружжя автоматичним статусом учасника товариства чи безпосереднього володільця корпоративних прав. Право другого з подружжя у такому разі має виключно компенсаційний характер і полягає у вимозі виплати половини вартості внеску або поділу майна при розірванні шлюбу.

Щодо прав дітей, суд наголошує, що за життя власника частки діти не набувають жодних прав на його майно чи корпоративні права лише на підставі факту родинного зв`язку. Перехід права власності на частку до дітей можливий виключно на підставі відповідних цивільно-правових правочинів (дарування, купівля-продаж тощо) або в порядку спадкування за законом чи заповітом, що може мати місце виключно після смерті власника.

Щодо тверджень про фактичне дієве (номінальне) володіння часткою в інтересах інших членів сім`ї, то за відсутності належних, допустимих та беззаперечних письмових доказів такі доводи мають характер припущень. Для визначення права власності першочергове та вирішальне значення мають офіційні реєстраційні документи, а також фактичні обставини і джерела походження коштів для придбання цієї частки.

Таким чином, трактування представником поняття «належності» майна є помилковим, оскільки: в юридичному (корпоративному) розумінні частка в ТОВ належить виключно зареєстрованому учаснику; у сімейно-майновому аспекті вона може розглядатись як спільне сумісне майно подружжя із виникненням виключно грошових зобов`язань перед іншим з подружжя; тоді як діти за життя власника не мають на неї жодних прав, окрім потенційного права на спадкування у майбутньому. З огляду на викладене, зазначені доводи представника судом відхиляються як безпідставні.

Крім того, суд зазначає, що ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 07.10.2025 у справі № 760/28967/24 скасовано арешт, накладений ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 07.06.2024 у справі № 757/25574/24-к на такі об`єкти нерухомого майна: нежитлову будівлю (в літ. Д) загальною площею 2377.3 кв.м, розташовану за адресою: м. Київ, вул. Протасів Яр, буд. 2 (РНОНМ 1860200880000); земельну ділянку площею 0.0503 га, розташовану за адресою: м. Київ, вул. Протасів Яр, буд. 2-Б, кадастровий номер: 8000000000:72:221:0008 (РНОНМ 1860181980000); земельну ділянку площею 0.0333 га, розташовану за адресою: м. Київ, вул. Протасів Яр, буд. 2, кадастровий номер: 8000000000:72:221:0021 (РНОНМ 770647780000), які належать АТ «КОМІНБАНК» (код ЄДРПОУ 21580639). Зазначене нерухоме майно набуто банком як іпотекодержателем у позасудовому порядку шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у порядку, передбаченому ст. 37 Закону України «Про іпотеку», відповідно до процедури, визначеної пунктом 61 постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Інше майно, яке належить обвинуваченому ОСОБА_3 , як нерухоме, так і рухоме, може бути джерелом для забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання, оскільки воно є таким, що відповідає вимогам ст. 59 КК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Зазначена норма кореспондується з положеннями п. 12 ч. 1 ст. 368 КПК України, за якими, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про те, що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт.

Ураховуючи те, що на даний час у кримінальному провадженні триває судовий розгляд по суті, а докази у справі, в тому числі й речові, не досліджені в повному обсязі, суд вважає, що дане клопотання є передчасним. Подальше збереження арешту майна буде відповідати завданням даного кримінального провадження, визначеним ст. 2 КПК України, та меті застосування заходу забезпечення кримінального провадження, передбаченій ч. 1 ст. 131 цього Кодексу, такій як забезпечення дієвості кримінального провадження, та ч. 5 ст. 170 цього Кодексу - конфіскації майна як виду покарання.

Зважаючи на викладене, суд доходить висновку, що клопотання ОСОБА_11 про скасування арешту на даній стадії судового провадження є передчасним, а тому у його задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 131, 170-172, 176-178, 183, 193-194, 196-197, 318, 331, 372 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

І. Клопотання прокурора - задовольнити частково.

Продовжити ОСОБА_3 , строк тримання під вартою до 15 серпня 2026 року.

Визначити ОСОБА_3 заставу у розмірі 1 503 (одна тисяча п`ятсот три) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 5 001 984 (п`ять мільйонів одна тисяча дев`ятсот вісімдесят чотири) гривні.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві: отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві; ЄДРПОУ: 26268059; МФО: 820172; банк: Державна казначейська служба України, м. Київ; р/р UA128201720355259002001012089.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави, зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_3 прибувати до суду за першою вимогою, а також строком до 15 серпня 2026 року виконувати наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: не відлучатися із Київської області без дозволу суду; утримуватися від спілкування з приводу обставин інкримінованих злочинів з обвинуваченими ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , свідками ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 та потерпілим ПрАТ «Київміськбуд», в особі віце-президента ОСОБА_23 у вказаному кримінальному провадженні; здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

З моменту внесення застави обвинувачений ОСОБА_3 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У іншій частині вимог клопотання прокурора - відмовити.

ІІ. У задоволенні клопотань ОСОБА_11 про скасування арешту майна - відмовити.

Строк дії ухвали в частині продовження строку тримання під вартою визначити до 15 серпня 2026 року.

Ухвала в частині продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів.

Суддя ОСОБА_24